Справа № 2-а-5534/11

 ПОСТАНОВА

Іменем України

26 жовтня 2011 року                                                                       м.Ніжин

 Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області в складі судді Хандоги В.М., розглянувши в порядку скороченого провадження  адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Ніжині Чернігівської області про  зобов’язання вчинити певні дії,-

в с т а н о в и в :

Позивачка звернулася із зазначеним позовом до суду, в якому вказала, що має статус дитини війни, а тому відповідно до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»№2195-IV від 18 листопада 2004 року (далі за текстом –Закон №2195-IV) має право на підвищення розміру пенсії на 30% мінімальної пенсії за віком. Управлінням ПФУ така надбавка до пенсії у повному розмірі не нараховувалась та не виплачувалась. Позивачка зазначила, що дії Управління ПФУ щодо нездійснення перерахунку та невиплати їй у повному обсязі надбавки до пенсії є незаконними та такими, що суперечать Конституції України та Законам України. За наведених обставин позивачка просить зобов’язати  відповідача здійснити  перерахування та виплатити за період в межах строку позовної давності та по день порушення провадження у справі їй надбавки до пенсії, з урахуванням її підвищення на 30 % мінімальної пенсії за віком, відповідно до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»№2195-IV від 18 листопада 2004 року.

Відповідач  надав до канцелярії суду заперечення на позов, в якому  позовні вимоги не визнав та просив відмовити в задоволенні позовних вимог.

В запереченнях відповідач  зазначив, що позивачка має статус дитини війни і відповідно до положень ст.6 Закону №2195-IV від 18 листопада 2004 року має право на підвищення пенсії в певному розмірі, проте Управління ПФУ діє лише в межах фінансового забезпечення державних соціальних гарантій, які здійснюються за рахунок коштів державного бюджету України. Органами Пенсійного фонду України  особам, які мають статус  «діти війни»виплачується  щомісячна надбавка в розмірі 10% від прожиткового мінімуму  для осіб, які втратили працездатність. З 01.01.2010 року ця надбавка позивачці виплачується в розмірі 49 гривень 80 копійок. З огляду на це відповідач вважає, що з його боку не було допущено бездіяльності, про яку вказано в позові. У запереченнях відповідач зазначив, що Управління ПФУ в м. Ніжині діяло у межах повноважень, у порядку та у спосіб, що передбачені Конституцією України та Законами України.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому  задоволенню з наступних підстав.

Позивачка ІНФОРМАЦІЯ_1  і має статус дитини війни, що надає їй право на отримання  державної соціальної підтримки, встановленої Законом України "Про соціальний захист дітей війни".

Підпунктом 2 пункту 41 розділу II Закону України №107-VІ «Про державний бюджет України на 2008р. та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»текст ст.6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” викладено в новій редакції, відповідно до якої розмір підвищення пенсії склав 10% від прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

 Проте, рішенням Конституційного суду України №10-рп від 22 травня 2008 р. визнано неконституційним положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік»щодо викладення положень ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»в новій редакції, тобто відновлено дію ст. статті 6 Закону № 2195-IV згідно якої дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Відповідно до ч.2 ст.150 Конституції України до повноважень Конституційного Суду України належить: офіційне тлумачення Конституції України та законів України. Конституційний Суд України ухвалює рішення, які є обов'язковими до виконання на усій території України, та є остаточними і не можуть бути оскаржені.

Відповідно ч.2 ст.152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним судом України рішення про їх неконституційність.        

Таким чином рішення Конституційного суду України для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статті зазначеного Закону, що визнані неконституційними, мають для суду преюдиціальне значення.

В той же час, Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік»від 14 червня 2011 року № 3491-VI, який набрав чинності 19 червня 2011 року, зазначено, що у 2011 році норми і положення статті 6 Закону  України «Про соціальний захист дітей війни» застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України виходячи з наявного фінансового ресурсу бюджету Пенсійного фонду України на 2011 рік.

Визначення порядку та розмірів виплат зазначеним категоріям громадян делеговано Кабінету Міністрів України. Постанова Кабінету Міністрів України від 06 липня 2011 року № 745 «Про встановлення деяких розмірів виплат, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету»прийнята на виконання вимог пункту 4 Прикінцевих положень Закону України «Про державний бюджет України на 2011 рік», пунктом 6 абз.1 якої встановлено, що дітям війни (крім тих, на які поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (3551-12) та «Про жертви нацистських переслідувань»(1584-14), яка набрала чинності 23 липня 2011 року, до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, підвищення проводиться у розмірі 49, 80 грн.

Беручи до уваги  позовні вимоги  позивача суд зазначає, що кінцевим строком відновлення порушеного права позивача на отримання підвищення до пенсії за віком, як дитині війни, слід вважати 22 липня 2011 року.

З матеріалів справи та письмових заперечень відповідача вбачається, що управління  перерахунок пенсії позивачу в частині її підвищення за час дії ст.6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” не здійснювало, а також не проводило виплату.

Пенсійний фонд України діє у відповідності до Положення Про пенсійний фонд України, затвердженого Указом Президента України від 01.03.2001 року за №121/2001 і здійснює свої повноваження на підставі п.15 зазначеного положення через створені в установленому порядку його територіальні управління.

Обов’язок по нарахуванню та виплаті доплати до пенсії позивача, передбаченої ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»покладено на Управління пенсійного фонду України в м. Ніжині Чернігівської області, за місцем проживання позивача.      

Позивачка звернулась до суду з позовом 18.10.2011 р. та просила задовольнити вимоги  в межах строку позовної давності.

Статтею 99 Кодексу адміністративного судочинства для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Таким чином, слід визнати дії Управління Пенсійного фонду України в  м. Ніжині Чернігівської області щодо не нарахування і невиплати державної соціальної допомоги ОСОБА_1 як дитині війни за період з 18 квітня 2011 року по 22 липня  2011 року  незаконними та зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в м. Ніжині Чернігівської області здійснити перерахунок надбавки до пенсії ОСОБА_1   відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, передбаченої ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»та провести відповідні виплати за період з 18 квітня  2011 року по 22 липня 2011 року, з урахуванням фактично сплачених сум у цей період.

Зі змісту позовної заяви вбачається, що позивач вважає дії відповідача щодо не нарахування і невиплати державної соціальної допомоги  як дитині війни незаконними, однак з такими позовними вимог не звертається, суд вважає за можливе вийти за межі позовних вимог та визнати дії відповідача незаконними щодо не нарахування і невиплати державної соціальної допомоги позивачу як дитині війни, оскільки  ч.2 ст. 11 КАС України, передбачено, що суд може вийти за межі позовних вимог,  якщо це необхідно для повного захисту  прав, свобод  та  інтересів сторін чи третіх осіб,  про захист яких вони просять.

На підставі викладеного, керуючись ст.22,152 Конституції України, ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове  державне пенсійне страхування», ст.ст. 69-71,99,100,160, 162, 183-2 КАС України, суд –

п о с т а н о в и в :

Визнати дії Управління Пенсійного фонду України в м. Ніжині Чернігівської області щодо не нарахування і невиплати державної соціальної допомоги ОСОБА_1 як дитині війни за період з 18 квітня 2011 року по 22 липня 2011 року  незаконними.

Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в м. Ніжині Чернігівської області здійснити перерахунок надбавки до пенсії   ОСОБА_1   відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, передбаченої ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»та провести відповідні виплати за період з 18 квітня  2011 року по 22 липня 2011 року, з урахуванням фактично сплачених сум у цей період.

 В іншій частині позовних вимог відмовити.

 Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Київського апеляційного адміністративного суду через  Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області шляхом подання апеляційної скарги в 10-денний строк з дня отримання копії постанови.

     Суддя                                                                                                                В.М.Хандога