Справа № 11-226/2008р. Головуючий у 1 інстанції: Діденко О.П.
Категорія : ст.307 ч.2 КК України Доповідач : Григор'єва В.Ф.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 березня 2008 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Чернігівської області в складі:
головуючого - судді - Сердюка О.Г.
суддів - Григор'євої В.Ф., Акуленко С.О.
з участю прокурора - Шваб Л.В.
захисника - ОСОБА_3
засудженого - ОСОБА_1
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові кримінальну справу за апеляціями: помічника Ніжинського міжрайонного прокурора та засудженого ОСОБА_1на вирок Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 15 січня 2008 року,
ВСТАНОВИЛА:
Цим вироком ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1народження, уродженець м.Ніжина Чернігівської області, українець, громадянин України, з неповною середньою освітою, раніше не судимий в силу ст.89 КК України, одружений, непрацюючий, зареєстрований в АДРЕСА_1, мешканець АДРЕСА_2
засуджений:
- за ст. 307 ч.2 КК України з застосуванням ст. 69 КК України до 3 років позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому особистого майна;
- за ст. 309 ч.2 КК України з застосуванням ст. 69 КК України до 1 року позбавлення волі.
На підставі ст. 70 КК України з застосуванням ст. 69 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно ОСОБА_1 призначено покарання у виді 3 років позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому особистого майна.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави 431 грн. 50 коп. витрат за проведення судово - хімічних експертиз.
Доля речових доказів вирішена відповідно до вимог ст. 81 КПК України.
Вироком суду ОСОБА_1 визнано винним у тому, що у середині вересня 2007 року він незаконно придбав у дворі нежилого АДРЕСА_3дикоростучих рослин конопель, особливо небезпечний наркотичний засіб - канабіс, маса якого в перерахунку на суху речовину становить 89, 11г., висушив, подрібнив руками та зберігав з метою збуту за місцем свого проживання в АДРЕСА_2
Із вказаної кількості наркотичного засобу 08 жовтня 2007 року, близько 17 години, ОСОБА_1 на під'їздній дорозі до села Курилівка, з боку села Безуглівка Ніжинського району Чернігівської області, незаконно збув ОСОБА_2 1,18 г. висушеного особливо небезпечного наркотичного засобу - канабісу.
12 жовтня 2007 року ОСОБА_1 незаконно повторно зберігав при собі з метою збуту невстановленій слідством особі 12,97 г. особливо небезпечний наркотичний засіб - канабіс, який 12 жовтня 2007 року, близько 09 години 30 хвилин, у нього був вилучений працівниками міліції на під'їздній дорозі до села Курилівка, з боку села Безуглівка Ніжинського району Чернігівської області.
В той же день, 12 жовтня 2007 року, о 13 годині 30 хвилин, у ОСОБА_1 під навісом для зберігання картоплі в АДРЕСА_2було виявлено та вилучено 74, 96г особливо небезпечного наркотичного засобу - канабісу, котрий залишився із загальної кількості незаконно придбаного у вересні 2007 року наркотичного засобу.
Крім того, ОСОБА_1 під навісом для зберігання картоплі в АДРЕСА_2незаконно повторно зберігав без мети збуту 2, 47г наркотичного засобу - екстракту канабісу, який 12 жовтня 2007 року, о 13 години 30 хвилин, під час проведення огляду домоволодіння був вилучений працівниками міліції.
В апеляціях:
Помічник Ніжинського міжрайонного прокурора просить вирок суду змінити в частині призначеного покарання, виключивши додаткову міру покарання у виді конфіскації майна, посилаючись на те, що вирішуючи питання про застосування ОСОБА_1 додаткової міри покарання, суд не в повній мірі врахував дані про особу засудженого, зокрема: визнання вини, щире каяття у скоєному, активне сприяння розкриттю злочину, позитивні характеристики та наявність на утриманні малолітньої дитини.
Засуджений ОСОБА_1 просить вирок суду змінити внаслідок суворості покарання, пом'якшити покарання, призначивши йому покарання з застосуванням ст. 75 КК України, посилаючись на те, що при призначенні покарання суд першої інстанції не в повній мірі врахував його особу та обставини, які пом'якшують покарання: він в ході досудового слідства так і в судовому засіданні давав виключно правдиві показання, не заводив в оману ні слідство, ні суд, щиро розкаявся у скоєних злочинах та сприяв їх розкриттю, він має на утриманні малолітню дитину, мешкає з сім'єю у селі, де кожного дня потрібна його допомога по господарству. Крім того, на його утриманні перебуває бабуся, яка без сторонньої допомоги не може обійтися, а він зробив належні висновки і на теперішній час наркотичних засобів не вживає.
Заслухавши доповідача по справі, пояснення засудженого ОСОБА_1, який підтримав свою апеляцію та просив її задовольнити з вказаних в ній підстав, захисника, який підтримав апеляцію засудженого та просив її задовольнити, врахувавши, що у ОСОБА_1- молода сім'я, на утриманні малолітня дитина, 11 листопада 2007 року народження, бабуся, яка потребує сторонньої допомоги, а його мати - померла, а батько - інвалід 3 групи, думку прокурора, який підтримав апеляцію помічника Ніжинського міжрайонного прокурора і вважає за необхідне виключити з вироку додаткову міру покарання у виді конфіскації майна, оскільки є наявність декількох обставин, що пом'якшують покарання засудженого та істотно знижують ступінь тяжкості вчинених злочинів, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи викладені у апеляціях, колегія суддів вважає, що апеляція помічника прокурора підлягає задоволенню частково, а апеляція засудженого підлягає задоволенню з наступних підстав.
Висновок суду про винність засудженого ОСОБА_1 у скоєнні злочинів, передбачених ст.ст. 307 ч.2, 309 ч.2 КК України, за зазначених у вироку обставин відповідає фактичним обставинам справи, підтверджений у судовому засіданні та викладеними у вироку доказами, яким суд дав належну оцінку в їх сукупності та взаємозв'язку, і ніким не оспорюється.
Як на досудовому слідстві так і в судовому засіданні ОСОБА_1 не оспорював фактичних обставин справи, доведеності своєї вини та правильності кваліфікації своїх дій. Оскільки ОСОБА_1 свою вину визнав повністю, тому на підставі ст. 299 ч.3 КПК України судом за згодою засудженого дослідження доказів по справі не проводилось. Наслідки скороченого розгляду справи засудженому ОСОБА_1 були роз'яснені.
Дії ОСОБА_1 судом правильно кваліфіковані за ст. 307 ч.2 КК України, як незаконне придбання, виготовлення та зберігання з метою збуту особливо небезпечного наркотичного засобу, вчинене повторно, а також за незаконний збут особливо небезпечного наркотичного засобу.
Дії ОСОБА_1 судом правильно кваліфіковані за ст. 309 ч.2 КК України, як незаконне повторне придбання, виготовлення та зберігання без мети збуту наркотичного засобу.
Колегія суддів вважає, що призначаючи покарання ОСОБА_1, місцевий суд недостатньо врахував вимоги ст. 65 КК України, а саме: особу винного та обставини, що пом'якшують покарання. Так, судом встановлено, що ОСОБА_1 свою вину визнав повністю, щиро розкаявся у скоєних злочинах, сприяв їх розкриттю, має постійне місце проживання, позитивно характеризується за місцем мешкання, його вік, він має на утриманні малолітню дитину, бабусю, яка потребує сторонньої допомоги, його мати - померла, а батько - інвалід 3 групи, він мешкає з сім'єю у селі, де кожного дня потрібна його допомога по господарству, а засуджений зробив належні висновки, за відсутності обставин, що обтяжують покарання і тому колегія суддів вважає, що його виправлення можливе без відбування призначеного покарання, тобто, на підставі ст. 75 КК України можливо засудженого ОСОБА_1 звільнити від відбування призначеного судом покарання з випробуванням з встановленням іспитового строку.
Враховуючи вказані обставини, суд обґрунтовано застосував ст.69ч.1 КК України і призначив засудженому основне покарання нижче від найнижчої межі, встановленої в санкціях ст.ст.307ч.2, 309 ч.2 КК України.
Разом з тим, при визначенні ОСОБА_1 на підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів остаточного покарання, суд в резолютивній частині вироку помилково зазначив ст. 69 КК України, а тому вона підлягає виключенню.
Крім того, колегія суддів вважає, що згідно ст.69 ч.2 КК України є підстави для часткового задоволення апеляції помічника прокурора в частині необхідності виключення з вироку додаткової міри покарання у виді конфіскації майна, передбаченої в санкції ст.307 ч.2 КК України як обов'язкової, оскільки є наявність декількох обставин, що пом'якшують покарання засудженого та істотно знижують ступінь тяжкості вчинених злочинів.
За таких обставин вказаний вирок суду щодо засудженого ОСОБА_1 підлягає зміні.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 365, 366, 379 КПК України, колегія суддів -
УХВАЛИЛА:
Апеляцію помічника Ніжинського міжрайонного прокурора задовольнити частково.
Апеляцію засудженого ОСОБА_1 задовольнити.
Вирок Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 15 січня 2008 року щодо ОСОБА_1 змінити.
Вважати ОСОБА_1засудженим:
- за ст.307 ч.2 КК України з застосуванням ст.69 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки без конфіскації майна;
- за ст.309 ч.2 КК України з застосуванням ст..69 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 1 рік.
На підставі ст.70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно ОСОБА_1визначено покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки без конфіскації майна.
На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_1 звільнити від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком на 2 роки.
Виключити з резолютивної частини вироку посилання суду на застосування ст. 69 КК України при визначенні остаточного покарання на підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів.
В решті вирок суду залишити без змін.
Судді:
Григор'єва В.Ф. Сердюк О.Г. Акуленко С.О.
___________ _______________ _________________