Судове рішення #18703393

Дата документу       Справа №

    

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

 

Справа № 22-4461/2011                                                                              Головуючий у 1-й інстанції: Троценко Т.А.

                                                                                                                               Суддя-доповідач: Кухар С.В.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

25 жовтня 2011 року                                                                                          м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Запорізької області у складі:

головуючого:       Савченко О.В.

суддів:                   Стрелець Л.Г.

      Кухаря С.В.

при секретарі          Волчановій І.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Бердянського міськрайонного суду  Запорізької області від 24 червня 2011 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, 3-тя особа ОСОБА_4 про визнання майна особистою приватною власністю подружжя та за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про поділ майна, що є спільною сумісною власністю подружжя,

В С Т А Н О В И  Л А :

У серпні 2010 року ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_3, 3-тя особа ОСОБА_4 про визнання майна особистою приватною власністю подружжя.

В позовній заяві в обґрунтування позову вказала, що 02 жовтня 2004 року між нею та відповідачем було укладено шлюб, від якого ІНФОРМАЦІЯ_2 народилась донька ОСОБА_5. Весь час перебування у шлюбі її мати ОСОБА_4 надавала сім'ї матеріальну допомогу і фактично утримувала їх з чоловіком та дитиною. ОСОБА_4 є громадянкою Росії, має свій бізнес, і постійно направляла грошові кошти, які отримувала її бабуся ОСОБА_7, а також і відповідач. Крім того, вона отримувала кошти від здачі в оренди квартири, що належить ОСОБА_4, в 2006 році продала належний їй на праві власності жилий будинок АДРЕСА_1. Всі ці кошти накопичувались і були витрачені на придбання 09 вересня 2009 року зазначеного автомобілю LADA 21093 вартістю 53 122 грн., який був оформлений на чоловіка ОСОБА_3

Відповідач в період знаходження в шлюбі навчався в технікумі харчової промисловості, самостійного заробітку не мав, після чого працював на ДП "Бердянський аеропорт", де заробітну плату не платили, і тільки з літа 2008 року постійно працює в Бердянському морському торгівельному порту. Отже, можливості заробити на автомобіль  він не мав, тому просить визнати автомобіль LADA 21093 її особистою власністю.

ОСОБА_3 звернувся із зустрічним позовом про поділ спільного майна подружжя, де зазначив, що за період подружнього життя було придбано наступне майно холодильник "Дніпро" вартістю 1475 грн., бойлер "Електролюкс" вартістю 1197 грн.,  бойлер Тореніє" вартістю 970 грн., сплітсистема "Самсунг" вартістю 1960 грн., СВЧ "Самсунг" 400 грн., пральна машина "Самсунг" вартістю 1700 грн., кавомолка "Делонжі -355 грн., блендер "Браун" вартістю 288 грн., пилосос "Самсунг" - 1055 грн., телефон "Панасонік" 140 грн., всього на суму 9540 грн.

Крім того, 09 вересня 2009 року придбаний автомобіль LADA 21093 за 53 122 грн. Просить відповідачці за його позовом передати у власність холодильник "Дніпро" вартістю 1475 грн., бойлер "Електролюкс" вартістю 1197 грн.,  бойлер Тореніє" вартістю 970 грн., сплітсистема "Самсунг" вартістю 1960 грн., СВЧ "Самсунг" 400 грн., пральна машина "Самсунг" вартістю 1700 грн., кавомолка "Делонжі -355 грн., блендер "Браун" вартістю 288 грн., пилосос "Самсунг" - 1055 грн., телефон "Панасонік" 140 грн., всього на суму 9540 грн., стягнути з нього на її користь грошову компенсацію в сумі 17021 грн. а вказаний автомобіль залишити у його власності..

Рішенням Бердянського міськрайонного суду  Запорізької області   від  24 червня 2011 року ОСОБА_2 відмовлено в задоволенні позову

Позовні вимоги ОСОБА_3 задоволено частково.

Визнано за ОСОБА_2 і ОСОБА_3 право власності за кожним на 1\2 частину автомобілю марки LADA 21093 55D 1.68V210934.

Виділено в рахунок 1\2 частини спільної сумісної власності подружжя ОСОБА_2 спліт систему "Самсунг", СВЧ піч "Самсунг", пральну машину "Самсунг" на загальну суму 4060 грн., виділити ОСОБА_3 холодильник "Дніпро", кавомолку "Делонжі",блендер "Браун", пилосос "Самсунг", телефон "Пансонік" на суму 3313 грн.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 компенсацію 1\2 частки спільного майна подружжя 747 грн.

В решті позову відмовлено.

Не погоджуючись з зазначеним рішенням суду ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права  просить його скасувати, та ухвалити нове яким задовольнити її позов та відмовити в задоволенні зустрічного.

Заслухавши пояснення учасників процесу, вивчивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.    

Судом першої інстанції встановлено, що з 02 жовтня 2004 року по 14 жовтня 2010 року  ОСОБА_3 і ОСОБА_2 знаходились в зареєстрованому шлюбі, від якого мають неповнолітню дитину ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1.

На даний час шлюбні стосунки припинені, дитина проживає разом з матір’ю.

Як вбачається з договору купівлі - продажу автомобіля, протягом подружнього життя, 09 вересня 2009 року ОСОБА_3 було придбано автомобіль LADA 21093 55D 1. 68V210934 вартістю  53 122 грн., який позивачка просила визнати її особистою власністю.

Згідно з п.3 ч.1 ст. 57 СК України особистою власністю дружини, чоловіка є майно, набуте ними за час шлюбу, але за кошти, належні йому особисто, однак суд першої інстанції вірно встановив, що ОСОБА_2 належними та допустимими доказами довела, що спірний автомобіль придбаний нею за грошові кошти, які належали їй особисто чи третій особі.

Стаття 60 СК України передбачає, що майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловіку на праві спільної сумісної власності, незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності.

Згідно до ч. 1 ст. 70 СК України у разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

Сторони в період шлюбу придбали також наступне майно: бойлер "Електролюкс" вартістю 1197 грн.,  бойлер Тореніє" вартістю 970 грн., сплітсистема "Самсунг" вартістю 1960 грн., СВЧ "Самсунг" 400 грн., пральна машина "Самсунг" вартістю 1700 грн., кавомолка "Делонжі -355 грн., блендер "Браун" вартістю 288 грн., пилосос "Самсунг" - 1055 грн., телефон "Панасонік" 140 грн., яке суд правомірно поділив між сторонами.

Однак холодильник "Дніпро" вартістю 1475 грн. придбаний 3 вересня  2004 року (а.с. 77) до шлюбу і підлягає виключенню з переліку спільної сумісної власності, оскільки не надано доказів придбання його за спільні кошти.

Як роз’яснив Пленум Верховного Суду України в п. 30 постанови від 21 грудня 2007 року № 11 "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя", при вирішенні спору про поділ майна, що є об’єктом права спільної сумісної власності подружжя, суд згідно із чч. 2, 3 ст. 70 СК України в окремих випадках може відступити від засади рівності часток подружжя, враховуючи обставини, що мають істотне значення для справи, а також інтереси неповнолітніх дітей, непрацездатних повнолітніх дітей.

Тому колегія суддів вважає за можливе відступити від рівності часток враховуючи, що малолітня дитина залишилась проживати з матір’ю на її утриманні, і не стягувати з неї грошову компенсацію при поділі майна визначеною судом першої інстанції.

Тому рішення суду першої інстанції у цій справі підлягає скасуванню в частині стягнення грошової компенсації та зміні шляхом виключення з переліку спільної сумісної власності подружжя холодильник "Дніпро".

Керуючись ст.ст. 303, 307, 309, 316, 317 ЦПК України, колегія суддів,

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Рішення Бердянського міськрайонного суду  Запорізької області  від  24 червня 2011 року у цій справі скасувати в частині стягнення грошової компенсації та змінити виключивши з переліку спільної сумісної власності подружжя холодильник "Дніпро".

Решту рішення залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржене  безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.



Головуючий:                                                   Судді:



Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація