Справа № 2 а - 7335/11    

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

           02 листопада 2011 року                                                                                                                                          місто Маріуполь

           Суддя Жовтневого  районного суду м. Маріуполя Донецької області Чмель О.Л. розглянувши у порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління праці та соціального захисту населення Жовтневого району міста Маріуполя про визнання неправомірними дій, зобов’язання сплатити щорічну грошову допомогу до 5-го Травня, як учаснику війни, за 2011 роки -

ВСТАНОВИВ:

               11 жовтня 2011 року позивачка звернулась до суду з адміністративним позовом до Управління праці та соціального захисту населення в Жовтневому районі Маріупольської міської ради про визнання дій протиправними, зобов'язання сплатити щорічну разову грошову допомогу до 5-го травня, як учаснику війни. Просила визнати протиправними дії відповідача щодо не нарахування та невиплати йому, як учаснику  війни щорічної разової  грошової допомоги до 5-го травня  відповідно до ст. 14 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» за 2011 рік у розмірі трьох мінімальних пенсій за віком; зобов'язати УПСЗН Жовтневого району міста Маріуполя  нарахувати та виплатити позивачу , як учаснику війни  щорічну разову грошову допомогу відповідно до ст. 14 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»в розмірі трьох мінімальних пенсій  за віком за 2011 рік, виходячи з розміру мінімальної пенсії  за віком встановленої ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове  державне пенсійне страхування» з урахуванням встановленого законодавством прожиткового мінімуму  для осіб, що втратили працездатність з урахуванням раніше сплачених сум.

                  В обґрунтування позовних вимог зазначив, що вона, відповідно до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", має статус учасника війни, перебуває на обліку в  Управлінні праці та соціального захисту населення в Жовтневому районі міста Маріуполя, як учасник війни,  частиною 5 ст. 14 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" встановлено, що щорічно до 5 травня учасникам війни, нагородженим орденами і медалями колишнього СРСР за самовіддану працю та бездоганну військову службу в тилу в роки Великої Вітчизняної війни, виплачується разова грошова допомога у розмірі чотирьох  мінімальних пенсій за віком, іншим учасникам війни - у розмірі трьох мінімальних пенсій за віком, інвалідам другої групи –у розмірі восьми мінімальних пенсій». Проте відповідач вказані положення Закону не виконує, сплачує позивачу грошову допомогу в значно меншому обсязі. Вона не згодна із такими діями відповідача з наступних підстав. Законом України від 25 грудня 1998 року N 367-ХІV «Про внесення змін до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", який набрав чинності з 01 січня 1999, статтю 14 було доповнено частиною четвертою, відповідно до якої  щорічно до 5-го травня учасникам війни, нагородженим орденами і медалями колишнього СРСР за самовіддану працю та бездоганну військову службу в тилу в роки Великої Вітчизняної війни, виплачується разова  грошова допомога у розмірі чотирьох мінімальних пенсій за віком, іншим учасникам  війни –у розмірі трьох мінімальних пенсій за віком, інвалідам другої групи у розмірі восьми мінімальних пенсій.  Зазначила, що у 2011 році будь-які зміни до ст.14 Закону не вносились. Тобто за 2011 рік відповідач зобов'язаний був сплатити разову грошову допомогу у розмірі трьох мінімальних пенсій за віком.

             Позивачка до судового засідання не з’явилась, надав заяву з проханням розглянути справу за її відсутність.

                   Представник відповідача  в судове засідання не з’явилась, але надала до суду заяву з проханням розглянути справу за її відсутністю та письмові заперечення згідно яких, позивачка дійсно є учасником бойових дій вона має право на пільги встановлені цим законом, в тому разі утримання щорічної грошової допомоги, яка виплачується до 5-го травня в розмірі  трьох  мінімальних пенсій за віком та виплачується  учасникам бойових дій  грошову допомогу у розмірі, який визначається Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, встановлених законом України про державний бюджет України.

          Доводи позивачці про те, що разову грошову допомогу до 5 травня потрібно розрахувати з розміру прожиткового мінімуму суперечать нормам діючого законодавства, так як у відповідності з положеннями ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», цей розмір застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених відповідно до цього Закону. Мінімальний розмір пенсії законодавчо встановлений і з 1 жовтня 2003 року до теперішнього часу становить 19,91 гривень.  

Статтею 17 Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” передбачено, що фінансування витрат, пов’язаних з введенням в дію цього Закону, здійснюється за рахунок коштів державного бюджету, при чому у відповідності з положеннями ст. 17-1 вказаного закону органи праці та соціального захисту населення як розпорядники бюджетних коштів нижчого рівня здійснюють тільки виплату у розмірах, встановлених законодавством. У відповідності з Конституцією України ( ст. 95) виключно Законом України «Про державний бюджет України «встановлюються будь-які витрати  на потреби всього суспільства, розмір та цільове призначення цих витрат. Згідно  з Законами України  про державний бюджет України на 2011 року, Постановами КМУ України від 04.04.2011 року № 341 була встановлено грошова допомога учасникам бойових дій в розмірі  120 грн.   Таким чином, Законами України «Про державний бюджет на 2011 р.  Постановами КМУ України від  04.04.2011 року № 341 встановлено розмір грошової допомоги, який і був виплачений позивачці відповідачем.

Згідно ст. 4, 22 Бюджетного кодексу України   при реалізацію бюджетного процесу в Україні положення нормативно-правових актів  застосовуються лише в частині,  в якій вони не суперечать положенням Конституції України, Бюджетного Кодексу України та Закона «Про державний бюджет України», тобто розпорядником бюджетних коштів та не правомочні сплачувати більше, чим встановлено в Законі про державний бюджет на нинішній рік. Згідно п.5 ст. 51  Бюджетного кодексу України, розпорядники бюджетних асигнувань, встановлені кошторисами.

Згідно вимог ст. 152 Конституції України  закони та інші правові акти за рішенням Конституційного Суду України визнаються неконституційними повністю чи в окремій частині, якщо вони не відповідають Конституції України або якщо була порушена встановлена Конституцією України процедура їх розгляду, ухвалення або набрання чинності.

Закони, інші правові акти або окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення конституційним Судом України рішення про їх неконституційність»

Із викладеного слідує, що разова грошова допомога до 5 травня у 2011 році, Управлінням позивачці була здійснена до ухвалення рішень Конституційним Судом України, у розмірах визначених відповідно до  діючого законодавства .

             На підставі викладеного просять в задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 відмовити.

            Відповідно до ч.3 ст.122 КАС України судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження.

Суд, розглянувши подані сторонами документи та матеріали, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_3 не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 є ветераном війни, що підтверджується  посвідченням серії Д І № НОМЕР_1,  виданим 10 червня 2002 року. Як вбачається з даного посвідчення на ОСОБА_3 поширюються пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни –учасників війни, а саме Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

Правовий статус учасників війни, визначає Закон України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” від 22 жовтня 1993 року. Розділом Ш цього Закону визначені пільги ветеранам війни та гарантії їх соціального захисту, ч. 5 ст. 14 якого передбачає пільги інвалідам війни та прирівняним до них особам (ст. 7 Закону).

Згідно з положеннями ч.5 ст. 14 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”, щорічно до 5 травня  учасника війни дій  встановлена щорічна допомога до 5 травня у розмірі 3 мінімальних пенсій за віком.

Відповідно до ст. 17 ЗУ “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”  фінансування витрат, пов’язаних з введенням в дію цього Закону, здійснюється за рахунок коштів державного та місцевого бюджетів.

           Законом України №968-VI від 19.06.2003р. наведений Закон було доповнено статтею 17-1, якою встановлено, що виплату щорічної  разової грошової допомоги до 5 травня в розмірах, передбачених ст.ст.12-16 цього Закону, здійснюють органи праці та соціального захисту населення.

З метою реалізації положень Закону Кабінетом Міністрів України прийнято Постанову «Про забезпечення щорічної виплати разової грошової допомоги, передбаченої Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»№177 від 18 лютого 2004 року, якою встановлено щороку до 10 квітня виділяти кошти Міністерству праці та соціальної політики України для виплати разової грошової допомоги, передбаченої Законом у розмірах, встановлених законом про державний бюджет на відповідний рік

Згідно з Постановою Кабінету Міністрів України від 18.02.2004 № 177 «Про забезпечення щорічної виплати разової грошової допомоги, передбаченої Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту », Міністерство фінансів і Державне казначейство забезпечують щороку до 10 квітня виділення коштів Міністерству праці та соціальної політики для виплати разової грошової допомоги, передбаченої Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», у розмірах, встановлених законом про державний бюджет на відповідний рік, і для подальшого перерахування їх місцевим органам праці та соціального захисту населення.

          Так, Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»передбачено щорічно до 5 травня виплачувати учасникам війни  разову грошову допомогу у розмірі, який визначається Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, встановлених законом України про державний бюджет України.

Частиною другою статті 95 Конституції України встановлено, що виключно Законами України про Державний бюджет України визначається будь-які видатки держави на  загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування таких видатків.

Відповідно  до Постанови Кабінету Міністрів України № 341 від  04.04.2011 р. та згідно    Закону України " Про Державний бюджет  України на  2011 рік" щорічна разова  грошова допомога   до 5  травня учасникам війни становить 120 грн.   

Конституційним судом України зазначена постанова  щодо визнання розмірів виплат разової грошової допомоги до 5 травня неконституційною  не визнана.

Таким чином, позивачці   в 2011 році  була виплачена допомога відповідно до діючого  законодавства ( постанова КМУ № 341  від 04.04.2011 р., «Про розміри одноразової грошової допомоги, що виплачується в 2011 році».

Із викладеного слідує, що разова грошова допомога до 5-го травня Управлінням праці та соціального захисту населення Жовтневого району м. Маріуполя позивачці була здійснена у розмірах, визначених відповідно до  діючого законодавства, тому суд не вбачає законних підстав для задоволення даного позову.

На підставі  викладеного, керуючись ст.ст. 8, 19 Конституції України, ст.ст. 6, 7, 11, 17-19,  104-106,  ч. 3 ст. 122, 158-160,  162,  163,  КАС України, Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік»суд, -

ПОСТАНОВИВ:

            В задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до Управління праці та соціального захисту населення Жовтневого району м. Маріуполя  про визнання неправомірною відмову у виплаті одноразової допомоги у розмірах, встановлених законом, та про стягнення недотриманих коштів до 5 травня  за 2011 роки  - відмовити.

          Постанову суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного адміністративного суду Донецької області через Жовтневий районний суд м. Маріуполя Донецької області шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови. Особи, які брали участі у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення постанови суду, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання її копії.

Суддя