Справа № 2-1211/11 Головуючий у 1 інстанції:Олексюк А.В.

Провадження № 22-ц/0390/1252/11

Категорія:27  Доповідач: Данилюк В. А.

  АПЕЛЯЦІЙНИЙ  СУД  ВОЛИНСЬКОЇ  ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

16 вересня 2011 року місто Луцьк

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Волинської області в складі:

головуючого - судді  Данилюк В А

суддів -  Завидовської-Марчук О.Г., Овсієнка А.А.

при секретарі   Кузьмич І.П.

з участю: представника позивача Татушка Р.В.,         

           розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_7 про розірвання кредитного договору та стягнення заборгованості за апеляційною скаргою відповідача ОСОБА_4 на рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 17 червня 2011 року,

 В С Т А Н О В И Л А :

 Рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 17 червня 2011 року позов задоволено.

Ухвалено розірвати кредитний договір № 014/1101/30441 від 22 серпня 2006 року, укладений між АППБ «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_4, від імені якої діяв ОСОБА_3, згідно довіреності виданої приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_6

Стягнути солідарно з ОСОБА_4 та ОСОБА_5 в користь публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» в особі Волинської обласної дирекції 588320 грн. 93 коп. заборгованості за кредитним договором № 014/1101/30441 від 22.08.2006 року.

Стягнути солідарно з ОСОБА_4 та ОСОБА_7 в користь публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» в особі Волинської обласної дирекції 588320 грн. 93 коп. заборгованості за кредитним договором  № 014/1101/30441 від 22.08.2006 року.

Стягнути з ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_4 в користь публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» в особі Волинської обласної дирекції 1700 грн. судового збору та 120 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи по 606 грн. 67 коп. з кожного.

В апеляційній скарзі, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення судом норм матеріального права, відповідачка ОСОБА_4 просила вказане рішення скасувати і ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Заслухавши пояснення представника позивача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено і це відповідає обставинам справи, що між Акціонерним поштово-пенсійним банком «Райффайзен Банк Аваль», правонаступником якого є публічне акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль» (далі – Банк), та ОСОБА_4 22 серпня 2006 року укладено кредитний договір № 014/1101/30441, згідно з умовами якого Банк надав ОСОБА_4 кредит в розмірі 145000 доларів США зі сплатою 14 % річних строком на 60 місяців до 21 серпня 2011 року (а.с. 13-15). Відповідно до заяви на видачу готівки відповідачем було отримано кредитні коштив сумі 145000 доларів США (а.с. 18).

Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу (далі – ЦК) України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Статтею 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти.

Судом встановлено, що позичальником ОСОБА_4 систематично грубо порушуються строки погашення кредиту ( п.п. 1.3, 5.1 договору), які передбачені графіком погашення кредиту та інших платежів (додаток №1 до кредитного договору), що є невиконанням позичальником умов договору.

За таких обставин згідно п. 6.5 договору установа банку має право достроково стягувати заборгованість за кредитом, нараховані відсотки за користування кредитом та штрафні санкції.

Відповідно до ч. 2 ст. 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

Частинами 1 та 2 ст. 554 ЦК України встановлено, що у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

З матеріалів справи вбачається, що між позивачем та відповідачами ОСОБА_5 та ОСОБА_4 з метою забезпечення виконання зобов’язань відповідачем ОСОБА_4 за кредитним договором №014/1101/30441 23 серпня 2006 року було укладено з кожним окремо договори поруки (а.с. 16,17 ).

За змістом п.п. 4.1 вказаних договорів поруки поручителі, кожен окремо, з боржником несуть солідарну відповідальність перед кредитором (Банком) за всіма зобов’язаннями відповідачки ОСОБА_4 на всю суму заборгованості за кредитним договором відповідно до умов цього договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 543 ЦК України у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

Відповідачка ОСОБА_4, порушуючи умови кредитного договору, свої зобов»язання належним чином не виконала, що стверджується розрахунком заборгованості за кредитом, з якого убачається, що станом на 22 листопада 2010 року за ОСОБА_4 рахується заборгованість за кредитом 53285,63 долари США, що по курсу НБУ становить 422965,35 грн., заборгованість за відсотками 19647,25 доларів США, що по курсу НБУ становить 155953,98 грн., пеня (згідно п. 9.1 договору) 9401,61 грн., а всього 72932,88 доларів США, що по курсу НБУ становить 558320,93 грн. (а.с. 22).

За таких обставин справи, які підтверджуються належними і допустимими доказами, та відповідно до зазначених норм матеріального права, колегія суддів приходить до висновку, що задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов правильного і обґрунтованого висновку про те, що кредитор (Банк) мав право вимагати розірвання договору та дострокового виконання зобов’язання за кредитним договором як від боржника ОСОБА_4, так і від поручителів ОСОБА_5 та ОСОБА_7, оскільки боржник порушила умови кредитного договору, що виразилося в неналежному виконанні договірних зобов’язань, а саме – в простроченні платежів згідно з умовами договору, неповерненні кредитних коштів, внаслідок чого виникла заборгованість.

Доводи апеляційної скарги не підтверджуються будь-якими доказами та розрахунками та не спростовують правильності висновків суду першої інстанції.

На підставі наведеного колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування ухваленого у даній справі судового рішення.

           Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313-315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів

 У Х В А Л И Л А :

 Апеляційну скаргу відповідача ОСОБА_4 відхилити.

Рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 17 червня  2011 року в даній справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

 Головуючий         

 Судді