Справа  № 5-105/2011р.

П  О  С  Т  А  Н  О  В  А

Іменем України

26.07.2011 року  Ленінський районний суд м. Вінниці  в складі:  

                       головуючого судді  -  Іванченко Я.М.

                       секретаря                  -  Пастух І.О.

                       з участю прокурора –Ярошенко О.М.,   

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за заявою ОСОБА_1 про звільнення від додаткового покарання в виді конфіскації майна -  

В  С  Т  А  Н  О  В  И  В  :

          ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою про звільнення від додаткового покарання у виді конфіскації майна призначеного за вироком Староміського районного суду м. Вінниці від 20.06.2000року згідно якого ОСОБА_1   був засуджений Староміським районним судом м. Вінниці за ст. 140 ч. 2  КК України до 2 років виправних робіт без позбавлення волі, по місцю роботи з утриманням 15 % заробітку на користь держави, з конфіскацією всього особисто йому належного майна.  Заяву мотивував тим, що згідно ст. 185 ч. 2 КК України в редакції від 01.09.2001 року покарання у виді конфіскації майна за скоєний ним злочин не передбачено.           

          Прокурор в судовому засіданні висловилась про можливість задоволення заяви ОСОБА_1  

          Суд, заслухавши думку прокурора, дослідивши матеріали справи не вбачає підстав для задоволенні заяви ОСОБА_1.

          Так, з досліджених судом матеріалів справи вбачається, що 20 червня 2000 року ОСОБА_1   був засуджений Староміським районним судом м. Вінниці за ст. 140 ч. 2  КК України до 2 років виправних робіт без позбавлення волі, по місцю роботи з утриманням 15 % заробітку на користь держави, з конфіскацією всього особисто йому належного майна.

Вирок набув законної сили 27.06.2000року.

          Відповідно до відповіді КП Вінницького міського бюро технічної інвентаризації від 05.04.2011 року на 1/3 частки квартири АДРЕСА_1, що належить ОСОБА_1 накладено арешт заступником начальника відділу Державної виконавчої служби  Ленінського районного управління юстиції.    

          Згідно відповіді № 22.35/08-26/2 від 19.07.2011 року Ленінського відділу державної виконавчої служби Вінницького міського управління юстиції виконавче провадження з виконання вищезазначеного вироку Староміського районного суду м. Вінниці в частині конфіскації майна з ОСОБА_1 в Ленінському відділі державної виконавчої служби не перебувало та не перебуває.

          Частина 2 ст. 185 КК України (в редакції від 01.09.2001 року) не передбачає такого додаткового покарання як –конфіскація всього особистого майна.

          Згідно до п. 8 ч. 2 КК України Прикінцевих та перехідних положень до Кримінального кодексу України від 01.09.2001 року не підлягають виконанню вироки  судів в частині конфіскації майна, якщо до набрання чинності цим Кодексом конфісковане майно не було вилучене і реалізоване у разі якщо за даний злочин цим кодексом конфіскація майна не передбачена.

          На підставі вищевикладеного, керуючись нормами  Прикінцевими та перехідних положень до Кримінального кодексу України від 01.09.2001 року, суд остаточно приходить до висновку про необхідність відмови в заявленому клопотанні про звільнення від додаткового покарання, як такому що не ґрунтується на нормах закону.

          Водночас, суд вважає за доцільне скасувати постанову про арешт 1/3 частки квартири АДРЕСА_1, що належить ОСОБА_1.   

                 На підставі викладеного та керуючись ст. 409  КПК України, п.8 розділу 2  Прикінцевих та перехідних положень до Кримінального кодексу України від 01.09.2001 року Суд, -

П  О  С  Т  А  Н  О  В  И  В  :

В задоволенні заяви  ОСОБА_1 про звільнення від додаткового покарання у виді конфіскації майна –відмовити.  

Скасувати арешт  1/3 частки квартири АДРЕСА_1, що належить ОСОБА_1,  накладений постановою заступника начальника відділу державної виконавчої служби Ленінського районного управління юстиції 21.09.2000 року.

Постанова може бути оскаржена протягом семи діб з моменту її проголошення до апеляційного суду Вінницької області.

         Суддя: