13.05.2011
Справа № 2-516/11
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13.05.2011 року
Ленінський районний суд м. Вінниці в складі
Головуючого судді Борисюк І.Е.,
При секретарі Макаренко С. П, Жовтун М. А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ВАТ Національна страхова компанія «Оранта»в особі Вінницької обласної дирекції про стягнення матеріальної шкоди, -
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_2 звернувся в суд з позовом ВАТ Національна страхова компанія «Оранта»в особі Вінницької обласної дирекції про стягнення матеріальної шкоди.
Позов мотивований тим, що 22 вересня 2009 року між позивачем та відповідачем було укладено договір добровільного страхування транспортного засобу № 816. Застрахованим транспортним засобом за даним договором є автомобіль марки A ACCORD», 2008 р. випуску, д.н.з. «НОМЕР_1». Відповідно до умов договору позивачем 22.09.2009 р. було сплачено страховий платіж –18900 гривень у повній сумі, а відповідач у свою чергу зобов’язався виплатити йому страхове відшкодування у разі настання страхового випадку. 18 листопада 2009 року застрахований транспортний засіб потрапив у дорожньо-транспортну пригоду, яка є страховим випадком, передбаченим пунктом 2.3.1.1. Договору страхування, про що позивач, як страхувальник, намагався негайно, на виконання п. 2.10.1.2, повідомити цілодобову сервісну службу Страховика –Відповідача. Однак, телефони, вказані у Договорі страхування, не працювали, тому про настання страхового випадку позивач повідомив відповідача 19 листопада 2009 року, при цьому, в телефонній розмові з’ясувалось, що у відповідача змінилися номери телефонів цілодобової сервісної служби, про що його не повідомили. 21 листопада 2009 р. на офіційному сервісі СП ЗАТ «Дніпро мотор інвест»було виконано калькуляцію орієнтовної вартості ремонтно-відновлювальних робіт і запасних частин, сума якої склала 141518,77 грн. Постановою Голосіївського районного суду м. Києва від 03.12.2009 р. на позивача було накладено штраф у розмірі 425 грн. На виконання умов Договору страхування позивачем 04.12.2009 р. було подано всі документи, передбачені п. 2.11.2. Доказом отримання документів відповідачем є також і запит, який страховик 4 грудня 2009 року зробив до ДАІ УМВС України Голосіївського району у м. Києві з метою отримання відомостей про ДТП (розширеної довідки ДАІ стосовно учасників ДТП, копій схеми ДТП, протоколу огляду місця пригоди та протоколу про адміністративне правопорушення), яке сталося 18.11.2009 р. за участю застрахованого транспортного засобу, що належить позивачу. Відповідно до п. 2.11.4 страховик упродовж 10 робочих днів з моменту одержання усіх необхідних документів, складає страховий акт із визначенням розміру страхового відшкодування, тобто такий акт страховик повинен був скласти до 18.12.2009 р., копії такого документу відповідачем-страховиком позивачу не надавалось. Відповідно до п. 2.11.4.1 – страховик у строк до 15 робочих днів після складання страхового акту, здійснює виплату страхового відшкодування, тобто до 11 січня 2010 року страховик зобов’язаний був здійснити виплату страхового відшкодування. Оскільки, через 4 місяці після настання страхового випадку (ДТП), страховик, порушуючи умови договору, не виплачує позивачу страхове відшкодування, останній був змушений 31.03.2010 року звернутися до експерта з метою визначення суми матеріального збитку, завданого йому дорожньо-транспортною пригодою. 7 квітня 2010 року позивач отримав висновок експертного дослідження №118П-03, відповідно до якого вартість матеріального збитку, заподіяного мені внаслідок страхового випадку (ДТП) складає 156355,08 грн. (сто п’ятдесят шість тисяч триста п’ятдесят п’ять гривень 08 копійок). Розрахунок із позивачем не проведено на сьогоднішній день, що й стало підставою для звернення до суду з вимогами про стягнення з відповідача на користь позивача страхового відшкодування в сумі 156 355, 08 гривень, вартості проведення калькуляції в сумі 1 179, 32 гривень, вартості проведення експертизи в сумі 400, 00 гривень, пені за несвоєчасну виплату страхового відшкодування в сумі 12 395, 96 гривень та витрат на юридичні послуги в сумі 5 000, 00 гривень.
В судовому засіданні позивач та його представник підтримали позов, аргументуючи його мотивами викладеними в позовній заяві.
Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнала. Зазначила, що страховий випадок дійсно відбувся, позивач вчасно повідомив відповідача про настання страхового випадку, а також відбулось і страхове відшкодування на суму 51 276, 98 гривень. Також, зазначила, що відповідач самостійно визначав де буде проводитись ремонт застрахованого транспортного засобу. Ремонт ТЗ проводився СПД ОСОБА_3
Суд, заслухавши пояснення сторін по справі, дослідивши матеріали цивільної справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв’язок доказів у їх сукупності, приходить до переконання в тому, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
22 вересня 2009 року між ОСОБА_2 та Відкритим акціонерним товариством Національна акціонерна страхова компанія «Оранта»було укладено договір № 816 добровільного страхування транспортного засобу.(а.с. 5-10)
Згідно п. 1.1. договору № 816 добровільного страхування транспортного засобу від 22.09.2009 року, страховиком –відповідачем по справі, було застраховано транспортний засіб, а саме: автомобіль марки ACCORD», 2008 року випуску, д.н.з. НОМЕР_1, дійсною вартістю 280 000, 00 гривень.
Відповідно до п. 2.1.1. договору № 816 добровільного страхування транспортного засобу від 22.09.2009 року, страхувальник зобов’язується сплачувати страхові платежі у визначений термін і дотримуватись інших умов цього договору, а страховик бере на себе зобов’язання у разі настання страхового випадку здійснити виплату страхового відшкодування за шкоду, заподіяну застрахованому транспортному засобові та/або застрахованому додатковому обладнанню внаслідок настання страхового випадку в порядку і на умовах, визначених цим договором.
Позивачем 23.09.2009 р. було сплачено страховий платіж у повній сумі - 18 900, 00 гривень, згідно платіжного доручення № ps03232377 від 23.09.2009 р. (а.с. 94)
18 листопада 2009 року о 22 год. 40 хв. в м. Києві застрахований транспортний засіб потрапив у дорожньо-транспортну пригоду, що підтверджується довідкою відділу ДАІ з обслуговування АТ Голосіївського району та АТІ підпорядкованого УДАІ ГУ МВС України в м. Києві, а також довідкою № 5679 від 09.12.2009 року, виданою Головним управлінням в м. Києві УДАІ. (а.с. 30, 96) Даний страховий випадок, передбаченим п. 2.3.1.1. договору № 816 добровільного страхування транспортного засобу від 22.09.2009 року.
03 грудня 2009 року Голосіївським районним судом м. Києва було винесено постанову, якою визнано ОСОБА_2 винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП України та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425, 00 гривень. (а.с. 31)
Про настання страхового випадку позивач повідомив відповідача, відповідно до умов договору № 816 добровільного страхування транспортного засобу від 22.09.2009 року: 19.11.2009 року через Garant Assistance. (а.с. 97)
21.11.2009 року СП ЗАТ «Дніпро Мотор Інвест»надало калькуляцію орієнтовної вартості ремонтно-востановчих робіт та запасних частин, згідно якої ця вартість становить 117 932, 31 гривень (без ПДВ). (а.с. 28-29)
04.12.2009 року відповідачем було здійснено запит на ім’я начальника ДАІ УМВС України Голосіївського району у м. Києві для встановлення факту настання страхового випадку та вирішення питання про виплату страхового відшкодування. (а.с. 36)
23.11.2009 року позивач звернувся до відповідача із заявою про страхову виплату. (а.с. 112)
Згідно п. 2.9.4.2. договору № 816 добровільного страхування транспортного засобу від 22.09.2009 року, страховик зобов’язаний упродовж двох робочих днів з моменту отримання письмової заяви страхувальника про страхову виплату вжити заходів щодо оформлення всіх необхідних документів для своєчасного здійснення виплати страхового відшкодування.
24.11.2009 року СП ЗАТ «Дніпро Мотор Інвест»надало відповідачу рахунок № НОМЕР_2 на оплату ремонтно-востановчих робіт та запасних частин застрахованого транспортного засобу. (а.с. 98)
02.12.2009 року відповідачем одноособово складено протокол (акт) огляду транспортного засобу.(а.с. 99-101) З даного протоколу вбачається, що окрім особи, яка проводила огляд ТЗ даний протокол ніким більше не підписаний, в тому числі й позивачем (страхувальником), який в судовому засіданні підтвердив, що з даним протокол ознайомлений не був.
28.12.2009 року відповідачем складено акт № 09-883 дослідження спеціаліста-автотоварознавця. (а.с. 102-111)
На виконання умов договору № 816 добровільного страхування транспортного засобу від 22.09.2009 року позивачем було подано всі документи, передбачені п. 2.11.2. даного договору, що не заперечується представником відповідача.
03.02.2010 року відповідачем складено страховий акт № 533/2917/23.11.09. (а.с. 91-92)
Відповідно до п. 2.11.4 договору № 816 добровільного страхування транспортного засобу від 22.09.2009 року, страховик упродовж 10 робочих днів з моменту одержання усіх необхідних документів, складає страховий акт із визначенням розміру страхового відшкодування.
Відповідно до п. 2.11.4.1 договору № 816 добровільного страхування транспортного засобу від 22.09.2009 року, страховик у строк до 15 робочих днів після складання страхового акту, здійснює виплату страхового відшкодування.
Згідно ст. 9 Закону України «Про страхування» страхова сума – грошова сума, в межах якої страховик відповідно до умов страхування зобов’язаний провести виплату при настанні страхового випадку, що також визначено п. 2.5.1. договору № 816 добровільного страхування транспортного засобу від 22.09.2009 року.
Пунктом 1.10. договору № 816 добровільного страхування транспортного засобу від 22.09.2009 року визначено страхову суму в розмірі 280 000, 00 гривень.
Розмір франшизи за ризиками, в тому числі ДТП, згідно п. 1.3. договору № 816 добровільного страхування транспортного засобу від 22.09.2009 року –0 %.
Відповідно до п. 2.9.1.1. договору № 816 добровільного страхування транспортного засобу від 22.09.2009 року, страхувальник має право отримати страхове відшкодування в порядку, передбаченому цим договором.
Пунктом 2.11. договору № 816 добровільного страхування транспортного засобу від 22.09.2009 року визначено порядок врегулювання страхового випадку.
Згідно п.п. 2.12.2. та 2.12.3. договору № 816 добровільного страхування транспортного засобу від 22.09.2009 року, розмір шкоди, завданої застрахованому транспортному засобу визначається страховиком з урахуванням дійсної вартості застрахованого ТЗ, цін на запасні частини, матеріали та вартості ремонтних робіт; розмір страхового відшкодування за шкоду, заподіяну застрахованому ТЗ, визначається з вартості його відновлювального ремонту.
Згідно ст. 16 ЗУ «Про страхування», договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов’язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов’язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.
Відповідно до ч. 1 ст. 979 ЦК України, за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
В судовому засіданні було встановлено, що страхове відшкодування відповідачем відповідно до вимог п. 2.11.4.1. договору № 816 добровільного страхування транспортного засобу від 22.09.2009 року, відповідачем здійснено не було, що також визнав представник відповідача.
Згідно ч. 1 ст. 61 ЦПК України, обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню.
Згідно ст. 20 ЗУ «Про страхування», ст. 988 ЦК України, страховик зобов’язаний протягом двох робочих днів, як тільки стане відомо про настання страхового випадку, вжити заходів щодо оформлення всіх необхідних документів для своєчасного здійснення страхової виплати або страхового відшкодування страхувальнику; при настанні страхового випадку здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк. Страховик несе майнову відповідальність за несвоєчасне здійснення страхової виплати (страхового відшкодування) шляхом сплати страхувальнику неустойки (штрафу, пені), розмір якої визначається умовами договору страхування або законом.
Датою виплати страхового відшкодування вважається дата списання коштів з поточного рахунку страховика або виплата їх готівкою, відповідно до п. 2.13.2. договору № 816 добровільного страхування транспортного засобу від 22.09.2009 року.
Статтею 991 ЦК України передбачені випадки відмови від здійснення страхової виплати.
Судом встановлено, що відмова від здійснення страхової виплати від страховика страхувальнику не надходила і відповідачем не здійснювалась.
Представником відповідача не надано суду доказів проведення виплати страхового відшкодування. В страховому акті № 533/2917/23.11.09, який було складено відповідачем 03.02.2011 року, також відсутні відмітки бухгалтерії про фактичну виплату страхового відшкодування (стор. 2 страхового акту). (а.с. 91-92)
23.11.2010 року між позивачем та ФОП ОСОБА_4 було укладено договір про надання правової допомоги (а.с. 39), на виконання якого позивачем було сплачено ФОП ОСОБА_4 5 000, 00 гривень, згідно квитанції до прибуткового касового ордеру № 1 від 23.11.2010 року. (а.с. 41)
В судовому засіданні було встановлено, що представник відповідача ОСОБА_4 є фізичною особою –підприємцем, згідно свідоцтва про державну реєстрацію ФОП НОМЕР_3 від 30.05.2007 року (а.с. 40), види діяльності підтверджено свідоцтвом про сплату єдиного податку НОМЕР_4 від 01.10.2010 року (а.с. 44).
Судом враховано складність справи, професіоналізм та практику представника позивача і затрату часу роботи.
Відповідно до ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна умов договору не допускається.
Згідно положень ст. 526 ЦК України, зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання), відповідно до ст. 610 ЦК України.
Кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених ст. 61 ЦПК України, відповідно до ст. 60 ЦПК України. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Докази не можуть ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до ст. 58 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Відповідно до принципу диспозитивності суд розглядає справу на підставі доказів, поданими сторонами.
Відповідно до ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб в межах заявлених ними вимог та на підставі наданих доказів.
Судом встановлено, що в установленому договором та чинним законодавством порядку відповідач був повідомлений про настання страхового випадку, проте в порушення вимог договору № 816 добровільного страхування транспортного засобу від 22.09.2009 року, відповідачем страхове відшкодування позивачу не здійснено.
У відповідності до п. 2.12. договору № 816 добровільного страхування транспортного засобу від 22.09.2009 року, за цим договором підлягають відшкодуванню, в тому числі й прямі збитки, заподіяні страхувальнику внаслідок настання страхового випадку (п. 2.12.1.1.)
Відповідно невиплата страхового відшкодування є порушенням умов договору страхування та вимог чинного законодавства.
Судом було призначено судову автотоварознавчу експертизу.
Згідно висновку експерта № 74П-02 від 28.02.2011 року вбачається, що вартість відновлювального ремонту транспортного засобу автомобіля марки ACCORD», 2008 року випуску, д.н.з. НОМЕР_1 становить 143 375, 32 гривень, а вартість матеріального збитку завданого власникові КТЗ складає 156 355, 08 гривень. Даний автомобіль має пошкодження, для усунення яких потрібний відновлювальний ремонт обсягом, наведеним в калькуляції. (а.с. 67-79)
Тому, враховуючи вище викладене, суд приходить до висновку, що відповідач повинен сплатити на користь позивача вартість матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу в розмірі 156 355, 08 гривень.
Позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача пені в сумі 12 395, 96 гривень підлягають задоволенню, враховуюче наступне.
Пунктом 2.9.4.3. договору № 816 добровільного страхування транспортного засобу від 22.09.2009 року визначено, що відповідач зобов’язаний після складання страхового акта провести виплату страхового відшкодування у терміни, встановлені п. 2.11.4. та п. 2.11.5. цього договору. При несвоєчасній виплаті страхового відшкодування відповідач повинен сплатити пеню за кожний день зволікання у розмірі облікової ставки НБУ від суми страхової виплати, належної до сплати. Відповідачем не проведено позивачу виплату страхового відшкодування у відповідності до п. 2.11.4.1. договору № 816 добровільного страхування транспортного засобу від 22.09.2009 року, тобто до 25.02.2010 року (протягом 15 робочих днів з моменту складання страхового акта).
Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
У відповідності до положень ст. 530 ЦК України, зобов’язання підлягають виконанню у строки, встановлені договором.
У разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, відповідно до ст. 611 ЦК України.
Згідно ст.ст. 546, 549, 550 ЦК України, виконання зобов’язання може забезпечуватися неустойкою. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконання грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно ч. 1 ст. 992 ЦК України, у разі несплати страховиком страхувальникові або іншій особі страхової виплати страховик зобов’язаний сплатити неустойку в розмірі, встановленому договором або законом.
Позивачем надано розрахунок пені станом на 23.11.2010 року на суму 12 395,96 гривень.(а.с. 37)
Судом проведено розрахунок нарахування пені і встановлено наступне:
З 25.02.2010 р. по 08.06.2010 р.:
156 355, 08 грн. (сума страхового відшкодування) х 10,25 % (облікова ставка НБУ) х 2/366 х 103 (дні) = 9 020, 32 грн.
З 08.06.2010 р. по 08.07.2010 р.:
156 355, 08 грн. х 9,5 % х 2/366 х 30 = 2 435, 04 грн.
З 08.07.2010 р. по 10.08.2010 р.:
156 355, 08 грн. х 8,5 % х 2/366 х 30 = 2 396, 60 грн.
З 10.08.2010 р. по 23.11.2010 р. (включно (дата проведення розрахунку пені позивачем)):
156 355, 08 грн. х 7,75 % х 2/366 х 106 = 7 018, 90 грн.
Всього –20 870, 90 гривень.
Враховуючи те, що суд, відповідно до ст. 11 ЦПК України, розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб в межах заявлених ними вимог та на підставі наданих доказів, суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог про стягнення з відповідача на користь позивача пені в сумі 12 395, 96 гривень.
Щодо позовних вимог про стягнення з відповідача на користь позивача вартості проведення калькуляції в сумі 1 179, 32 гривень, то суд приходить до висновку, що в цій частині позовних вимог слід відмовити, оскільки позивачем не надано доказів проведення оплати даної калькуляції.
Щодо позовних вимог про стягнення з відповідача на користь позивача вартості проведення експертизи в сумі 400,00 гривень (експертне дослідження № 118П-03 від 07.04.2010 року (а.с. 11-27), то суд приходить до висновку, що в цій частині позовних вимог слід відмовити, оскільки згідно з п. 2.12.1.4. договору № 816 добровільного страхування транспортного засобу від 22.09.2009 року, витрати на проведення експертної оцінки пошкоджень застрахованого транспортного засобу підлягають відшкодуванню лише якщо оцінка була проведена за погодженням зі страховиком. Відповідно, оскільки проведення експертного дослідження з відповідачем не погоджувалось, суд вважає за необхідне відмовити в задоволенні даної частини позовних вимог.
Згідно ч. 1 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.
Згідно ч.1 ст. 79 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов’язаних з розглядом справи. Відповідно до п.п.1, 2, 4 ч. 3 ст. 79 ЦПК України, до витрат, пов’язаних з розглядом судової справи, належать витрати на інформаційно-технічне забезпечення, витрати на правову допомогу та витрати, пов’язані із проведенням судових експертиз.
При подачі позову позивачем було оплачено 120, 00 гривень витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, 5 000,00 гривень за надання правової допомоги та 400,00 гривень за проведення судової автотоварознавчої експертизи (а.с. 2, 39, 41, 66). Судовий збір позивачем сплачено не було, у відповідності до п. 10 ч. 1 ст. 4 Декрету КМУ «Про державне мито». Суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати, відповідно до ст. 88 ЦПК України, а судовий збір в сумі 1 700, 00 гривень в дохід держави.
На підставі викладеного, керуючись Законом України «Про страхування», ст.ст. 525, 526, 530, 546, 549, 550, 610, ч. 1 ст. 612, 979, 988, 991, 992 ЦК України, ст.ст. 10, 11, 57-61, 79, 88, 208, 209, 212-215, 218 ЦПК України, суд -
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити частково.
Стягнути з відкритого акціонерного товариства Національна страхова компанія «Оранта»в особі Вінницької обласної дирекції на користь ОСОБА_2 страхове відшкодування в сумі 156 355 (сто п’ятдесят шість тисяч триста п’ятдесят п’ять) гривень 08 копійок, пеню в розмірі 12 395 (дванадцять тисяч триста дев’яносто п’ять) гривень 96 копійок, витрати на інформаційно –технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 120 (сто двадцять) гривень, витрати на проведення судової автотоварознавчої експертизи в розмірі 400 (чотириста) гривень 00 копійок, витрати на правову допомогу в розмірі 5 000 (п’ять тисяч) гривень 00 копійок.
В частині позовних вимог про стягнення з відкритого акціонерного товариства Національна страхова компанія «Оранта»в особі Вінницької обласної дирекції на користь ОСОБА_2 вартості проведення калькуляції в розмірі 1 179, 32 гривень та вартості проведення експертизи в розмірі 400, 00 гривень –відмовити.
Стягнути з відкритого акціонерного товариства Національна страхова компанія «Оранта»в особі Вінницької обласної дирекції на користь держави судовий збір в розмірі 1700,00 гривень.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення.
Суддя: