Копія< >
Харківський окружний адміністративний суд
61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
Харків
"17" жовтня 2011 р. Справа № 2а-5531/11/2070
Харківський окружний адміністративний суд у складі судді Мельникова Р.В.,
розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м.Харкова про скасування податкового повідомлення-рішення,-
В С Т А Н О В И В:
Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 (далі – позивач або ФОП ОСОБА_1) звернулась до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м.Харкова (далі – відповідач або ДПІ у Дзержинському районі м.Харкова), в якому просить суд скасувати податкове повідомлення-рішення від 29.11.2010р. за №0003211702/0.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що вважає необґрунтованими висновки податкового органу щодо завищення податкового кредиту на загальну суму 9166,67грн. та відповідно заниження податку на додану вартість (ПДВ) на суму 9166,67грн., а також щодо застосування у зв’язку з цим до ФОП ОСОБА_1 штрафних санкцій.
Позивач стверджує, що здійснені ним господарські операції відповідають закону, є реальними та мають безпосереднє відношення до власної господарської діяльності, податковий кредит з ПДВ був сформований на підставі належним чином оформлених податкових накладних, а тому заниження податку на додану вартість ФОП ОСОБА_1 не допускала.
Відповідачем надано до суду заперечення проти позову (а.с.92-98). Відповідач вважає, що оскаржуване податкове повідомлення - рішення прийнято правомірно, з дотриманням вимог чинного законодавства, сума податкового зобов'язання з податку на додану вартість, визначена у податковому повідомленні –рішенні від 29.11.2010р. за №0003211702/0, є обґрунтованою.
У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі. Представник відповідача проти позову заперечував.
17.10.2011 представником позивача та представником відповідача подані до суду клопотання про розгляд справи без їх участі.
Враховуючи зазначене, суд на підставі ч.4 ст.122 Кодексу адміністративного судочинства України розглядає справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Суд, заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, встановив наступне.
Фахівцями ДПІ у Дзержинському районі м.Харкова проведена планова виїзна перевірка ФОП ОСОБА_1 з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2008 по 30.06.2010. Результати проведеної перевірки оформлені актом від 17.11.2010 №11973/1702/НОМЕР_1 (акт про результати перевірки) (а.с.31-50).
Перевіркою встановлено, що згідно з інформацією, яка надійшла від ДПІ у Жовтневому районі м.Харкова (лист №3892/7/23-03-12 від 20.08.2010) в ході документальної перевірки ПП "ЕЛІТ АГРО ТРАНС" (код за ЄДРПОУ 35972541) з питань дотримання вимог податкового валютного та іншого законодавства за період з 07.07.2008 року по 29.04.2010 року (акт перевірки №987/23-03-05/35972541 від 28.05.2010) встановлено наступне.
20.01.2010 року винесена Ухвала Господарського суду Харківської області про порушення провадження у справі про банкрутство ПП "ЕЛІТ АГРО ТРАНС". Згідно Ухвали Господарського суду Харківської області від 20.01.2010 року по справі №Б-50/226-09 розпорядником майна призначено арбітражного керуючого Коногіну Людмилу Олександрівну, ліцензія серії НОМЕР_2 від 31.05.2005 року. Постановою суду від 28.04.2010 підприємство визнано банкрутом, розпочата процедура ліквідації та призначено ліквідатором Коногіну Л.О.
Арбітражний керуючий Коногіна Л.О. листом від 19.05.2010р. № 777 Б повідомила, що директором підприємства не передавалися документи по фінансово-господарської діяльності ПП "ЕЛІТ АГРО ТРАНС".
За юридичною адресою ПП „ЕЛГТ АГРО ТРАНС" не знаходиться. Про зміну свого місцезнаходження у встановленому порядку підприємством ДПІ не повідомлено. До відділу податкової міліції ДПІ Жовтневого району надано запит на розшук посадових осіб підприємства ПП "ЕЛІТ АГРО ТРАНС".
Фактично згідно податкової звітності та наданих до перевірки документів податковою інспекцією встановлено, що у ПП "ЕЛІТ АГРО ТРАНС" відсутні необхідні умови для здійснення основного виду діяльності, визначеного згідно довідки з ЄДРПОУ та фактично здійснюваного протягом перевіряємого періоду, а саме: відсутні трудові ресурси та необхідні основні фонди та обладнання для виконання укладених та угод, які виконувались протягом перевіряємого періоду щодо здійснення придбання та продажу сільськогосподарської продукції.
Відповідно до баз даних ДПС, податкової звітності, встановлено укладання та виконання цивільно-правових відносин, проведення транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій з надання податкової вигоди покупцям переважно за допомогою контрагентів, які не виконують свої податкові зобов'язання, зокрема, у випадках, коли операції здійснюються через посередників з метою штучного формування податкового кредиту.
В ході проведення перевірки згідно з наявними документами не виявлено угоди на постачання та транспортування продукції, документи, по яких відбувався би рух товару від продавця (постачальника) до перевізника, та до покупця, не встановлено факту передачі товарів від постачальника до покупця, у зв'язку з відсутністю документів, що засвідчують транспортування.
На підставі викладеного, податкова інспекція вважає, що операції з оприбуткування, приймання-передачі товарів ФО-П ОСОБА_1 від ПП „ЕЛІТ АГРО ТРАНС" не проводились.
Посилаючись на п.1 ст.203, ст.215, ч.1 ст.216, ст.228 Цивільного кодексу України, ч.1 ст.207 Господарського кодексу України податковою інспекцією зроблено висновок, що угоди - укладеш та такі, що виконувались протягом перевіряємого періоду, — ПП "ЕЛІТ АГРО ТРАНС" з покупцями товарів, у тому числі з ФО-П ОСОБА_1 не спричиняють реального настання правових наслідків, а тому є нікчемними.
Перевіркою встановлено, що продукція, яка була отримана у ПП "ЕЛІТ АГРО ТРАНС" в І кварталі 2009 року та в подальшому реалізована ФО-П ОСОБА_1 ТОВ «Торговий Дім Пересічанський МЕЗ», код ЄДРПОУ 35588156, співпадає по номенклатурі та кількості. Придбання, реалізація та оплата проходили в одному звітному періоді, у І кварталі 2009 року.
ФО-П ОСОБА_1 здійснювала реалізацію сільськогосподарської продукції (насіння соняшника), отриманої від ПП "ЕЛІТ АГРО ТРАНС" - ТОВ «Торговий Дім Пересічанський МЕЗ», на суму 77000,00 грн., в т.ч. ПДВ - 12833,33грн.
На підставі акту документальної перевірки ПП "ЕЛІТ АГРО ТРАНС" від 28.05.2010 року №987/23-03-05/35972541 за період з 07.07.2008 по 29.04.2010 року, якщо операції з оприбуткування, приймання-передачі товарів ФО-П ОСОБА_1 від ПП „ЕЛІТ АГРО ТРАНС" у І кварталі 2009 року не проводились, тобто мали нетоварний характер, то і реалізація такої продукції не є можливою.
ФОП ОСОБА_1 в деклараціях з ПДВ за період з 01.04.2008 по 25.03.2010 року зазначена сума податкового кредиту в розмірі 21919,00грн. з придбання сільськогосподарської продукції, а саме: закупівля пшениці, кукурудзи, олії соняшникової, насіння соняшника. Перевіркою встановлено нікчемність угод з придбання у І кварталі 2009 року сільгосппродукції (насіння соняшника) у ПП "ЕЛІТ АГРО ТРАНС" на суму 85250,00грн., в т.ч. ПДВ - 14208,34грн., з яких включено до складу податкового кредиту за придбання насіння соняшника суму 75250,00грн., в т.ч. ПДВ — 12541,67грн., за послуги транспортування сума 10000,00грн., в т.ч. ПДВ — 1666,67грн.
Оскільки нікчемна угода не створює правових наслідків, вона підлягає виключенню з податкового обліку як така, що не спричиняє виникнення об'єкту оподаткування та формування податкового кредиту, податкових зобов'язань у її сторін, а саме у лютому 2009 року безпідставно включено до податкового кредиту суму за надання транспортних послуг від ПП "ЕЛІТ АГРО ТРАНС" на суму ПДВ 1666,67грн.
В порушення вимог п.п.7.2.3. п.7.2, п.п.7.4.1, п.п.7.4.4 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» ФОП ОСОБА_1 безпідставно віднесено до складу податкового кредиту суми по податковим накладним, отриманим від ПП "ЕЛІТ АГРО ТРАНС" у лютому 2009 року на суму ПДВ 1666,67грн.
Згідно бази «Автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» встановлено розбіжність по податковому кредиту ФО-П ОСОБА_1 з ПАПФ «НИВА», код ЄДРПОУ 30036282 у липні 2008 року на суму ПДВ 7500,00грн.
ПАПФ «НИВА», код ЄДРПОУ 30036282, не відобразило взаємовідносини з ФО-П ОСОБА_1 в податкових зобов'язаннях на суму ПДВ 7500,00грн., підприємство ліквідовано (стан 16) та знято з обліку 29.09.2009року №Б24/147-09. Таким чином, ФОП ОСОБА_1 безпідставно включила до складу податкового кредиту у липні 2008 року ПДВ в сумі 7500,00грн.
Податкова інспекція прийшла до висновку, що в порушення вимог п.п.7.2.3 п.7.2, п.п.7.4.1, п.п.7.4.4 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» ФОП ОСОБА_1 безпідставно віднесено до складу податкового кредиту суми по податковим накладним, отриманим від ПАПФ "НИВА" у липні 2008 року на суму ПДВ 7500,00грн.
Таким чином, податкова інспекція вважає, що ФОП ОСОБА_1 безпідставно включено до складу податкового кредиту у періоді з 01.04.2008 по 25.03.2010 року ПДВ на загальну суму 9166,67грн., в т.ч. у липні 2008 року суму ПДВ - 7500,00грн., у лютому 2009 року суму ПДВ - 1666,67грн., що є порушенням п.п.7.2.3 п.7.2, п.п.7.4.1, п.п.7.4.4 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість». У результаті цього донараховано ПДВ на загальну суму 9166,67грн.
На підставі акта про результати перевірки від 17.11.2010 №11973/1702/НОМЕР_1 ДПІ у Дзержинському районі м.Харкова прийнято податкове повідомлення-рішення від 29.11.2010р. за №0003211702/0 (а.с.30), яким визначено суму податкового зобов’язання ФОП ОСОБА_1 з податку на додану вартість у розмірі 13750,01грн., у тому числі: за основним платежем - 9166,67грн., за штрафними (фінансовими) санкціями – 4583,34грн.
Порядок формування податкового кредиту визначено ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" (тут і далі нормативно-правові акти в редакції, чинній на момент виникнення відповідних правовідносин).
Податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом. (Підпункт 7.2.3 п.7.2 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість".)
Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону. (Підпункт 7.2.4 п.7.2 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість".)
Податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту. (Підпункт 7.2.6 п.7.2 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість".)
Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку. (Підпункт 7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість".)
Якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту. (Підпункт 7.4.4 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість".)
Датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг). (Підпункт 7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість".)
Відповідно до п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість”, не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).
Щодо правомірності включення позивачем до складу податкового кредиту сум ПДВ за податковими накладними, отриманими від ПАПФ "НИВА", суд зазначає наступне.
Судом встановлено, що між ФОП ОСОБА_1 (замовник) та ПАПФ "НИВА" (перевізник) укладено договір надання транспортних послуг від 01.07.2008 (а.с.61), між ФОП ОСОБА_1 (покупець) та ПАПФ "НИВА" (продавець) також укладено договір купівлі-продажу зернових, соняшнику від 25.07.2008 (а.с.105).
Суд не вбачає порушень закону в укладенні зазначених договорів, оскільки вказані правочини були укладені право і дієздатними юридичними особами, його предмет, зміст прав і обов’язків сторін не суперечать закону.
В обґрунтування правомірності формування податкового кредиту по взаємовідносинам з ПАПФ "НИВА" позивачем надано до суду копії наступних документів: акта приймання-передачі робіт, податкової накладної від 28.07.2008 №423 на суму ПДВ – 5833,33грн., податкової накладної від 28.07.2008 №427 на суму ПДВ – 1666,67грн., квитанцій до прибуткового касового ордеру №157 від 28.07.2008 та №161 від 30.07.2008 (а.с.65, 67, 69).
Первинні документи, надані позивачем в обґрунтування правомірності формування податкового кредиту по взаємовідносинам з ПАПФ "НИВА", за своєю формою та змістом відповідають вимогам чинного законодавства.
Суд звертає увагу на те, що відповідачем не було надано до суду доказів на підтвердження фальшивості зазначених документів, або на невідповідність відомостей, зазначених в цих первинних документах, фактичним обставинам, або на відсутність у контрагента позивача статусу платника ПДВ, або на завищення вартості товарів чи послуг, або на несумісність зазначених в документах товарів чи послуг з власною господарською діяльністю ФОП ОСОБА_1. У ході перевірки відповідачем не встановлено проведення ФОП ОСОБА_1 збиткових операцій, невикористання у власній господарській діяльності товарів, отриманих від контрагента, обізнаності щодо обставин господарювання один одного, вчинення ними узгоджених дій щодо отримання будь-якої вигоди (в тому числі і податкової).
При цьому суд бере до уваги, що доказів, які б вказували на відсутність реальності господарських операцій по вказаним договорам, укладеним між ФОП ОСОБА_1 та ПАПФ "НИВА", відповідач до суду за правилами ч.2 ст.71 КАС України не надав, а судом самостійно таких доказів не виявлено.
Відповідачем не надано доказів і на підтвердження обізнаності ФОП ОСОБА_1 з умовами господарської діяльності ПАПФ "НИВА".
Позивачем також надано до суду копії документів на підтвердження використання у господарській діяльності товарів, одержаних від ПАПФ "НИВА", а саме: накладних та податкових накладних, договору поставки товару №180209-Р від 18.02.2009 (а.с.103-104, 106-112).
Приєднані до матеріалів справи копії складених ПАПФ "НИВА" податкових накладних від 28.07.2008 №423 на суму ПДВ – 5833,33грн. та від 28.07.2008 №427 на суму ПДВ – 1666,67грн. не мають недоліків, які згідно з п.7.2 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість”, ч.2 ст.9 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні”, п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за №168/704) спричиняють втрату вказаними накладними юридичного статусу податкової накладної.
Суд звертає увагу на те, що, якщо контрагент і допустив порушення законодавства, у тому числі податкового, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на віднесення сум податку на додану вартість до складу податкового кредиту у разі, якщо останній має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.
Таким чином, факт порушення ФОП ОСОБА_1 у відносинах з ПАПФ "НИВА" положень п.п.7.2.3 п.7.2, п.п.7.4.1, п.п.7.4.4 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» не знайшов свого підтвердження в ході розгляду справи.
Частиною 2 ст.71 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Заперечуючи проти позову, відповідач правомірності висновків, якими вмотивовано спірні податкові повідомлення-рішення про визначення податкового зобов’язання з ПДВ в сумі 7500,00грн. по взаємовідносинам з ПАПФ "НИВА", не довів.
Таким чином, суд прийшов до висновку про безпідставність висновків акта про результати перевірки від від 17.11.2010 №11973/1702/НОМЕР_1 про заниження ФОП ОСОБА_1 податку на додану вартість на суму 7500,00грн. внаслідок завищення податкового кредиту на суму 7500,00грн. за липень 2008 року.
З наведеного слідує також висновок про неправомірність застосування до ФОП ОСОБА_1 згідно з п.п.17.1.3 п.17.1 ст.17 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”фінансових санкцій у вигляді штрафу в сумі 3750,00грн.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню, вимогу позивача про скасування податкового повідомлення - рішення від 29.11.2010р. за №0003211702/0 в частині визначення суми податкового зобов’язання ФОП ОСОБА_1 з податку на додану вартість у розмірі 11250,00грн., у тому числі: за основним платежем - 7500,00грн., за штрафними (фінансовими) санкціями – 3750,00грн.
Щодо правомірності включення позивачем до складу податкового кредиту сум ПДВ за податковими накладними, отриманими від ПП "ЕЛІТ АГРО ТРАНС", суд зазначає наступне.
Статтею 203 Цивільного кодексу України передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства (ч.1); особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності (ч.2); волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі (ч.3); правочин має вчинятися у формі, встановленій законом (ч.4); правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним (ч.5).
Відповідно до ч.1 ст.215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Частинами 1 та 2 ст.228 ЦК України встановлено, що правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.
Згідно з ч.1 ст.216 ЦК України, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.
Статтею 236 ЦК України передбачено, що нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.
Відповідно до ст.909 ЦК України, за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами).
Згідно зі ст.929, 930 ЦК України, за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу. Договором транспортного експедирування може бути встановлено обов'язок експедитора організувати перевезення вантажу транспортом і за маршрутом, вибраним експедитором або клієнтом, зобов'язання експедитора укласти від свого імені або від імені клієнта договір перевезення вантажу, забезпечити відправку і одержання вантажу, а також інші зобов'язання, пов'язані з перевезенням. Договір транспортного експедирування укладається у письмовій формі.
Позивачем надано до суду копію податкової накладної від 28.02.2009 (а.с.62), виписаної ПП "ЕЛІТ АГРО ТРАНС", у якій зазначено суму ПДВ – 1666,67грн.
Відповідно до вказаної податкової накладної, вона виписана за результатами надання транспортних послуг за договором.
Однак, ні з копії вказаної податкової накладної, ні з інших документів, наданих позивачем: акта приймання-передачі робіт від 28.02.2009 (а.с.63), ні з квитанції до прибуткового касового ордеру (без зазначення номера ордеру) від 28.02.2009 (а.с.69) неможливо встановити які саме транспортні послуги надавались та інші обов’язкові умови договору, передбачені Цивільним кодексом України.
З акта про результати документальної невиїзної перевірки ПП "ЕЛІТ АГРО ТРАНС" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 07.07.2008 по 29.04.2010 (а.с.124-147) вбачається, що угоди - укладені та такі, що виконувались протягом періоду, що перевірявся - ПП "ЕЛІТ АГРО ТРАНС" з покупцями товарів, зокрема, з ОСОБА_1, не спричиняють реального настання правових наслідків, а тому є нікчемними.
Про існування обставин, які б спростовували висновок про недійсність договору укладеного між ФОП ОСОБА_1 та ПП "ЕЛІТ АГРО ТРАНС", позивач суду не повідомив.
Таким чином витрати ФОП ОСОБА_1 по взаємовідносинам з ПП "ЕЛІТ АГРО ТРАНС" виникли внаслідок укладення нікчемної угоди, яка в силу ст.216 ЦК України не створює юридичних наслідків; віднесення позивачем суми ПДВ з таких витрат до складу податкового кредиту суперечить вимогам п.п.7.2.3 п.7.2, п.п.7.4.1, п.п.7.4.4 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», внаслідок чого ФОП ОСОБА_1 завищено податковий кредит на суму 1666,67грн.
Підпунктом 4.2.2 п.4.2 ст.4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" передбачено, що контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків у разі якщо: б) дані документальних перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових деклараціях.
Згідно з п.п.17.1.3 п.17.1 ст.17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", у разі коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання платника податків за підставами, викладеними у підпункті "б" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, такий платник податків зобов'язаний сплатити штраф у розмірі десяти відсотків від суми недоплати (заниження суми податкового зобов'язання) за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору (обов'язкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше п'ятдесяти відсотків такої суми та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.
Враховуючи викладене, суд вважає правомірним висновок акта про результати перевірки від 17.11.2010 №11973/1702/НОМЕР_1 про безпідставне віднесення ФОП ОСОБА_1 1666,67грн. до податкового кредиту за лютий 2009 року, та вважає правомірним застосування ДПІ у Дзержинському районі м.Харкова до ФОП ОСОБА_1 штрафу в розмірі 833,34грн.
Таким чином, суд прийшов до висновку, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 29.11.2010р. за №0003211702/0 в частині визначення суми податкового зобов’язання ФОП ОСОБА_1 з податку на додану вартість у розмірі 2500,01грн., у тому числі: за основним платежем – 1666,67грн., за штрафними (фінансовими) санкціями – 833,34грн., прийняте ДПІ у Дзержинському районі м.Харкова з дотриманням чинного законодавства України та вимог ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України.
Тому позовні вимоги про скасування податкового повідомлення – рішення від 29.11.2010р. за №0003211702/0 у вказаній частині є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.
Суд вважає необхідним розподілити судові витрати відповідно до вимог ст.94 КАС України.
Керуючись ст.ст.2, 11, 71, 86, 94, 159-163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
П О С Т А Н О В И В:
Адміністративний позов фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м.Харкова про скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити частково.
Скасувати податкове повідомлення-рішення від 29.11.2010р. за №0003211702/0 в частині визначення суми податкового зобов’язання ФОП ОСОБА_1 з податку на додану вартість у розмірі 11250,00грн., у тому числі: за основним платежем - 7500,00грн., за штрафними (фінансовими) санкціями – 3750,00грн.
Відмовити у задоволенні позовних вимог в іншій частині, а саме: у скасуванні податкового повідомлення-рішення від 29.11.2010р. за №0003211702/0 в частині визначення суми податкового зобов’язання ФОП ОСОБА_1 з податку на додану вартість у розмірі 2500,01грн., у тому числі: за основним платежем – 1666,67грн., за штрафними (фінансовими) санкціями – 833,34грн.
Стягнути з Державного бюджету України на користь фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (ідент. номер НОМЕР_1; 61202, АДРЕСА_1) витрати зі сплати судового збору в сумі 01,70грн. (одна грн. 70 коп.).
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Постанова набирає законної сили після закінчення строків для подачі апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Суддя (підпис)< > Р.В. Мельников
З оригіналом згідно. Оригінал постанови знаходиться в матеріалах справи.< >
Суддя< > Р.В. Мельников< >