Справа № 2а/1570/8690/2011
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 жовтня 2011 року м.Одеса
18 год. 20 хв.
У залі судових засідань № 31
Одеський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Балан Я.В.
при секретарі судового засідання - Давтян Л.Г.
за участю сторін:
представника позивача ОСОБА_1 (за довіреністю)
відповідача ОСОБА_2
законного представника неповнолітнього ОСОБА_3 (за довіреністю)
перекладача ОСОБА_4
розглянувши в відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Портофранківського ВМ Приморського РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області до громадянина В’єтнаму ОСОБА_2 про примусове видворення за межі України та надання дозволу на затримання та розміщення,-
ВСТАНОВИВ:
З позовом до суду звернувся Портофранківський ВМ Приморського РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області до громадянина В’єтнаму ОСОБА_2 про надання дозволу на затримання та розміщення в Притулку для дітей служби у справах дітей Одеської міської ради та примусове видворення громадянина В’єтнаму ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця В’єтнаму, документ, що посвідчує особу –відсутній, за межі України, мотивуючи позовні вимоги тим, що 22.10.2011 року о 15:20 годині на 450 км. автодороги Київ - Одеса співробітниками ДАІ УМВС України в Одеській області, було зупинено вантажний автомобіль, в кузові якого між коробок з товаром було виявлено чоловіка, без документів які посвідчують його особу. Невстановлену особу було доставлено до УБКТЛ ГУМВС України в Одеській області. При опитуванні, невідомий назвався громадянином В’єтнаму ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1.
Перевіркою зі слів відповідача, було встановлено, що ОСОБА_2 прибув до України з Російської Федерації у вересні місяці 2011 року, шляхом перетину кордону на вантажному автомобілі, за допомогою знайомих громадян Російської Федерації імен яких він не пам’ятає. Приблизно у середині вересня місяця громадянин В’єтнаму ОСОБА_2 прибув до м. Києва, де його зустрів співвітчизник ОСОБА_5, який відвіз його на будівничий майданчик. Зі слів відповідача, він працював на будівництві до середини жовтня 2011 року, договорів на працевлаштування та інших трудових угод він ні з ким не складав, дозволу Державного центру зайнятості населення на працевлаштування в Україні, не має, чим грубо порушує вимоги ст. 8 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства»№ 3929-ХП від 04.02.1994р., законного джерела існування на території України відповідач не має, прямих родичів –громадян України, постійного місця проживання та власності на території України також не має.
Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги та просив суд задовольнити позов в повному обсязі.
Відповідач в судовому засіданні позовні вимоги визнав. Додатково пояснив, що він 19 жовтня 2011 року разом зі своїми співвітчизниками потрапив до м. Одеса на вантажному автомобілі з м. Києва, утримувався кілька днів у невідомому йому місці, в подальшому повинен був вирушити до Польщі, однак, був затриманий. Те, що його дії були незаконними, відповідач знав та усвідомлював, однак скоїв дане правопорушення, з метою подальшого незаконного потрапляння до країн Євросоюзу з метою працевлаштування.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, а також дослідивши обставини, якими обґрунтовувалися позовні вимоги перевіривши їх доказами, проаналізувавши зміст норм матеріального та процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, суд виходить з наступних підстав та мотивів.
Правовідносини, які виникли між сторонами регулюються Законом України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» № 3929-ХП від 04.02.1994р., відповідно до ст.1 якого іноземець –це особа, яка не перебуває у громадянстві України є громадянином (підданим) іншої держави або держав. Згідно ст.2 зазначеного Закону іноземці мають ті ж права і свободи та виконують ті ж обов’язки, що і громадяни України, якщо інше не передбачене Конституцією, цим та іншими законами України, а також міжнародними договорами України. Таким чином, наявність прав іноземців прямо пов’язана із законністю їх перебування на території України, в разі порушення певних встановлених державою умов їх перебування останні несуть відповідальність відповідно до зазначеного законодавства.
Статтею 1 Закону України «Про міліцію»№ 565-XII від 20.12.1990р. визначено, що міліція –це державний озброєний орган виконавчої влади, який захищає життя, здоров’я, права і свободи громадян, власність, природне середовище, інтереси суспільства і держави від протиправних посягань. Відповідно до п.14 ч. 1 ст.10 цього Закону одним з основних завдань органів внутрішніх справ є контроль додержання громадянами та службовими особами встановлених законодавством правил паспортної системи, в’їзду, виїзду, перебування в Україні і транзитного проїзду через її територію іноземних громадян та осіб без громадянства.
Згідно п.19 Постанови Кабінету Міністрів України«Про правила в’їзду іноземців та осіб без громадянства в Україну, їх виїзду з України і транзитного проїзду через її територію» №1074 від 29.12.1995р. іноземці та особи без громадянства, які прибули до України на законній підставі, можуть тимчасово перебувати на території країни за паспортним документом, зареєстрованим у порядку, встановленому цими правилами.
Згідно ст.32 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства»№ 3929-ХП від 04.02.1994р., якщо іноземець грубо порушує законодавство про статус іноземців орган внутрішніх справ приймає рішення про видворення такого іноземця за межі України з наступним повідомленням протягом 24 годин прокурора про підстави прийняття такого рішення.
Судом встановлено, що співробітниками ДАІ ГУМВС України в Одеській області на 450 км автодороги Київ –Одеса було затримано громадянина В’єтнаму ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця В’єтнаму, м. Хатинь, з його слів: освіта - неповна середня, не судимий, не одружений, постійного місця проживання немає; документ, що посвідчує особу –відсутній. 22.10.2011 року із м. Києва він із своїми співвітчизниками на вантажному автомобілі в коробці з товаром вирушив у напрямку до Польщі з метою подальшого працевлаштування, проте був затриманий на 450 км автодороги Київ - Одеса співробітниками ДАІ УМВС України в Одеській області.
В зв’язку з порушенням відповідачем вимог Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства»Портофранківським ВМ Приморського РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області 25.10.2011 року прийнято рішення про затримання та поміщення для примусового тримання в Пункті тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають на території України при ГУМВС України в Чернігівській області громадянина В’єтнаму ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, для подальшого примусового видворення з території України (аркуші справи 8-10).
Про підстави прийнятого рішення відповідно до ч.2 ст. 32 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства»№ 3929-ХП від 04.02.1994р. був повідомлений прокурор Приморського району м. Одеси (аркуш справи 12).
Відповідно до вимог ч.1 ст.71 КАС України в адміністративних справах кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтується її вимоги та заперечення.
Частиною 1 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно –правових відносин від порушень з боку органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб’єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Відповідно до вимог ч.1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтується її вимоги та заперечення.
Частиною 1 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно –правових відносин від порушень з боку органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб’єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Відповідно до Типового положення «Про пункт тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні»затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 1110 від 17.07.2003 року, діти-іноземці, розлучені з сім’єю, не підлягають поміщенню до пункту перебування, а тимчасово направляються у притулки для неповнолітніх служби у справах неповнолітніх. За наявності близьких родичів діти, старші 10 років, за їх згодою можуть поміщатися до пункту перебування.
Згідно ч. 1 ст. 6. Сімейного кодексу України № 2947-ІІІ від 10.01.2002р., правовий статус дитини має особа до досягнення нею повноліття. Як зазначається в ст. 1 Закону України «Про громадянство України» № 2235-ІІІ від 18 січня 2001 року, дитина - особа віком до 18 років.
Пунктом 1.3 «Про затвердження Інструкції про порядок взаємодії між Міністерством внутрішніх справ України і Адміністрацією Державної прикордонної служби України з питань приймання-передавання та повернення дітей у країни постійного проживання затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Адміністрації Державної прикордонної служби України № 1426/267 від 25.11.2003 року та зареєстровано в Міністерстві юстиції України за № 1171/8492 від 17.12.2003 р. д итина - особа віком до 18 років (повноліття), якщо згідно з законом, застосовуваним до неї, вона не набуває прав повнолітньої раніше.
Згідно ст. 2 Європейської конвенції про громадянство м.Страсбург, 6 листопада 1997 року, дитина означає будь-яку особу, що не досягла 18 років, якщо за законодавством, яке застосовується до дітей, повноліття не настає раніше.
Інструкцією «Про порядок взаємодії між Міністерством внутрішніх справ України і Адміністрацією Державної прикордонної служби України з питань приймання-передавання та повернення дітей у країни постійного проживання»затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Адміністрації Державної прикордонної служби України № 1426/267 від 25.11.2003 року та зареєстровано в Міністерстві юстиції України за № 1171/8492 від 17.12.2003 р., встановлено порядок взаємодії між Міністерством внутрішніх справ України і Державною прикордонною службою України з питань приймання-передавання територіальними органами внутрішніх справ неповнолітніх (дітей) та повернення неповнолітніх (дітей), позбавлених батьківського піклування, до місць постійного проживання і їх пропуску через державний кордон України.
Згідно п.п. 2.2, 2.3 Інструкції «Про порядок взаємодії між Міністерством внутрішніх справ України і Адміністрацією Державної прикордонної служби України з питань приймання-передавання та повернення дітей у країни постійного проживання»затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Адміністрації Державної прикордонної служби України № 1426/267 від 25.11.2003 року та зареєстровано в Міністерстві юстиції України за № 1171/8492 від 17.12.2003 р., у разі відсутності в неповнолітнього (дитини) паспортних документів начальник спеціалізованої установи для неповнолітніх у встановленому порядку видає йому довідку, яка оформляється на офіційному бланку, має реєстраційний номер та завіряється гербовою печаткою (додаток 2).
Неповнолітні (діти), розміщені в приймальниках-розподільниках для неповнолітніх, після установлення їх особи, громадянства, причин та умов перебування в Україні повертаються в країни їх постійного проживання.
Відповідно до ст. 29 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства»№3929-ХІІ від 04.02.1994р. за (з наступними змінами та доповненнями), іноземці та особи без громадянства, які вчинили злочин, адміністративні або інші правопорушення, несуть відповідальність на загальних підставах.
Згідно ч. 2 ст. 32 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства»№3929-ХІІ від 04.02.1994р., іноземець та особа без громадянства можуть бути видворенні за межі України за рішенням органів внутрішніх справ, органів охорони державного кордону (стосовно осіб, які затримані у межах контрольованих прикордонних районів при спробі або після незаконного перетинання державного кордону в Україну) або Служби безпеки України з наступним повідомленням протягом 24 годин прокурора про підстави прийняття такого рішення, якщо дії іноземця та особи без громадянства грубо порушують законодавство про статус іноземців та осіб без громадянства, або суперечать інтересам забезпечення безпеки України чи охорони громадського порядку, або коли це необхідно для охорони здоров'я, захисту прав і законних інтересів громадян України.
Відповідно до положень ч. 5 ст. 32 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства»№3929-ХІІ від 04.02.1994р., орган внутрішніх справ чи орган охорони державного кордону можуть затримати і примусово видворити з України іноземця або особу без громадянства тільки на підставі постанови адміністративного суду. Така постанова приймається судом за зверненням органу внутрішніх справ, органу охорони державного кордону або Служби безпеки України, якщо іноземець або особа без громадянства ухиляються від виїзду після прийняття рішення про видворення або є обґрунтовані підстави вважати, що вони будуть ухилятися від виїзду.
Проаналізувавши надані докази, суд також враховує відсутність у відповідача паспорта чи інших документів, що засвідчують особу, постійного місця проживання, родинних зв’язків, постійних джерел для існування на території України, та наявний намір незаконно потрапити до Республіки Польща, враховуючи визнання відповідачем та його законним представником позовних вимог, на період часу необхідного для виготовлення певних документів та здійснення відповідних процедур, відповідач повинен бути затриманий та поміщений під нагляд адміністративних органів.
Згідно п. 44 Постанови КМУ «Про правила в’їзду в Україну іноземних громадян, їх виїзду з України та транзитного проїзду через її територію»№ 1074 від 29.12.1995 року та ч. 3 ст. 32 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства»№3929-ХІІ від 04.02.1994р., іноземець та особа без громадянства зобов’язані покинути територію України у строк, зазначений у рішенні про видворення.
Відповідно до п. 1 «Типового Положення про притулок для дітей служби у справах дітей», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 09.06.1997 року № 565 в притулок можуть бути поміщені діти у віці від 3 до 18 років та згідно п. 9 зазначеного Положення до притулку можуть бути поміщені особи, які не мають постійного місця проживання.
Таким чином, враховуючи те, що реалізуючи свої права та свободи, відповідач міг у встановленому порядку іммігрувати в Україну або іншу Європейську країну на постійне місце проживання, не завдавши шкоди національним інтересам України. Однак, знаючи про можливість легально в'їхати до країн Європи, відповідач вибрав найбільш легкий та незаконний спосіб, тим самим грубо порушивши вимоги ст. 25 та ст. 28 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства».
З урахуванням встановлених у судовому засіданні фактів суд дійшов висновку, що позовні вимоги Позивача про надання дозволу на затримання та розміщення в Притулку для дітей служби у справах дітей Одеської міської ради та примусове видворення громадянина В’єтнаму ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця В’єтнаму за межі України підлягають задоволенню.
Відповідно до положень ч. 4 ст. 183-5 КАС України рішення у частині затримання іноземців та осіб без громадянства підлягають негайному виконанню.
Керуючись Законом України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», Постановою Кабінету Міністрів України №1047 від 29.12.1995р. «Про правила в’їзду іноземців та осіб без громадянства в Україну, їх виїзду з України і транзитного проїзду через її територію», ст.ст. ст.ст. 2, 7, 8, 9, 11, 86, 128, 159 –164, 167, 183-5 254 КАС України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов Портофранківського ВМ Приморського РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області до громадянина В’єтнаму ОСОБА_2 про надання дозволу на затримання та розміщення в Притулку для дітей служби у справах дітей Одеської міської ради та примусове видворення громадянина В’єтнаму ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця В’єтнаму, за межі України –задовольнити у повному обсязі.
Видворити громадянина В’єтнаму ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця В’єтнаму, який перебуває за адресою: м. Одеса, Скидановський узвіз, 7-а за межі території України.
З метою забезпечення виконання судового рішення про видворення особи, надати дозвіл на затримання та розміщення громадянина В’єтнаму ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця В’єтнаму, в притулку для дітей служби у справах дітей Одеської міської ради на строк необхідний для виготовлення документів та здійснення відповідних процедур, пов'язаних із видворенням за межи України, але не більше шести місяців, який обраховується з 27.10.2011 року.
Доручити виконання постанови суду співробітникам УБКТЛ Головного управління МВС України в Одеській області.
Постанова суду може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 5-денний строк з дня проголошення постанови апеляційної скарги.
Суддя Балан Я.В.
27 жовтня 2011 року
< Текст >
< Дата >