Справа № 2а/1570/4713/2011

ПОСТАНОВА  

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 жовтня 2011 року                                                                                                     м.Одеса

11 год. 20 хв.

У залі судових засідань № 31

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді                                        - Балан Я.В.

при секретарі судового засідання               - Давтян Л.Г.

за участю сторін:

представника позивача                               -  ОСОБА_1(за довіреністю)

представника відповідача                               -  не з’явився

розглянувши в відкритому  судовому засіданні  адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Альянс Трейд Інтеледженс»(код ЄДРПОУ 36518598) до Державної податкової інспекції в Овідіопольському районі Одеської області про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення за №0001082301 від 16 червня 2011 року про збільшення ТОВ «Альянс Трейд Інтеледженс»суми грошового зобов’язання за платежем з податку на прибуток у сумі 26769,00 грн. –основний платіж та 6692,00 грн. –штрафні санкції; про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення за №0001062301 від 16 червня 2011 року про збільшення ТОВ «Альянс Трейд Інтеледженс»суми грошового зобов’язання за платежем з податку на додану вартість у сумі 218178 грн. –основний платіж та 54545 грн. –штрафні санкції,-

  ВСТАНОВИВ:

  З позовом до суду звернулось товариство з обмеженою відповідальністю «Альянс Трейд Інтеледженс»(надалі – ТОВ «Альянс Трейд Інтеледженс») до Державної податкової інспекції в Овідіопольському районі Одеської області (надалі –ДПІ  в Овідіопольському районі Одеської області) про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення рішення за № 0001082301 від 16 червня 2011 року про збільшення                 ТОВ «Альянс Трейд Інтеледженс»суми грошового зобов’язання за платежем з податку на прибуток у сумі 26769 грн. 00 коп. –основний платіж та 6692 грн. 00 коп.  –штрафні санкції а також  визнання протиправним та скасування податкового повідомлення рішення за               № 0001062301 від 16 червня 2011 року про збільшення ТОВ «Альянс Трейд Інтеледженс»суми грошового зобов’язання за платежем з податку на додану вартість у сумі                 218178 грн. 00 коп. –основний платіж та 54545 грн. 00 коп.  –штрафні санкції,  мотивуючи позовні вимоги тим, що відповідачем неправомірно зменшено валові витрати відповідно      ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»№ 334/94-ВР від 28.12.1994р. а саме, до складу валових витрат віднесені затрати пов’язані з оплатою транспортних послуг, та неправомірно завищено податковий кредит, зазначивши, що на платника податків не покладений обов’язок контролювати відображення господарських операцій в звітності контрагентів.

Представник позивача  в судовому засіданні  підтримав позовні вимоги та просив суд задовольнити позов в повному обсязі.                                                              

Представник відповідача до судового засідання не з’явився, про дату час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, у своїх письмових запереченнях відповідач зазначив, що ТОВ «Альянс Трейд Інтеледженс»не підтвердив правомірність віднесення до складу валових витрат послуг з перевезення, тому як товарно-транспортні накладні не відповідали вимогам податкового законодавства, а також неправомірно включив до податкового кредиту суми з податку на додану вартість по контрагентам                            ПП «Окко-Бізнес», ТОВ «Пейд», ТОВ «Контролінг Груп», ТОВ «Континент Нафто Трейд», ПАТ «Концерн Галнафтогаз» оскільки підприємствами господарські операції взагалі не відображенні в їхній податковій звітності.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, а також дослідивши обставини, якими обґрунтовувалися позовні вимоги та заперечення, перевіривши їх доказами, проаналізувавши зміст норм матеріального та процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, суд виходить з наступних підстав та мотивів.

Правовідносини, що виникли між сторонами регулюються нормами Податкового Кодексу України, Законами України «Про державну податкову службу в Україні»№509-12 від 04.12.1990р., «Про оподаткування прибутку підприємств»№ 334/94-ВР від 28.12.1994р., «Про податок на додану вартість»№168/97-ВР  від 03.04.1997р.

З урахуванням того, що за даним позовом правовідносини виникли до набрання чинності Податковим кодексом України та того, що позивач звернувся з позовними вимогами до адміністративного суду після набрання чинності  вказаним вище Кодексом, до даних правовідносин слід застосовувати законодавство, яке було чинне на час виникнення спору та законодавство, яке є чинним на момент розгляду цієї справи лише в частині повноважень відповідача.

Судом встановлено, що на підставі направлень від 26.04.2011 року за № № 299, 298, 300, 301 та згідно з планом-графіком проведення документальних перевірок на 2 квартал 2011 року співробітниками ДПІ в Овідіопольському районі Одеської області, ДПА в Одеській області проведено планову виїзну перевірку ТОВ «Альянс Трейд Інтеледженс»з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 19.08.2009р.  по 31.12.2010р. За результатами зазначеної перевірки складено акт      №1082/23-3/36518598 від 02.06.2011р. (том І аркуші справи 9-31).

На підставі акту перевірки №1082/23-3/36518598 від 02.06.2011р. відповідачем були прийняті податкові  повідомлення-рішення  № 0001082301 від 16.06.2011р. щодо збільшення суми грошового зобов’язання з податку на прибуток приватних підприємств у сумі               33 461 грн. 00 коп. (26769,00 грн. –основний платіж та 6692,00 грн. –штрафні санкції) за порушення позивачем ст. 5 п. 3 пп. 9 Закону України  «Про оподаткування  прибутку підприємств»№ 334/94-ВРН від 28.12.1994р.; № 0001062301 від 16.06.2011р. щодо збільшення суми грошового зобов’язання з податку на добавлену вартість у сумі                 272 723 грн. 00 коп. (218178 грн. –основний платіж та 54545 грн. –штрафні санкції) за порушення позивачем ст. 7, п. 7.2, п.п 7.2.3, п.п. 7.2.6, п. 7.4, п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.5 Закону України «Про податок на додану вартість»№ 168/97-ВР від 03.04.2007р.

Судом встановлено, що позивач ТОВ «Альянс Трейд Інтеледженс»згідно довідок    АБ № 348404 та АБ № 270097 з ЄДРПОУ знаходиться за адресою: 67801, Одеська область, Овідіопольський район, смт Овідіополь, вул. Одеська, буд. 17, види діяльності за           КВЕД: консультування з питань комерційної діяльності та управління; посередництво в торгівлі паливом, рудами, металами та хімічними речовинами; управління підприємствами; оптова торгівля паливом; дослідження кон’юнктури ринку та виявлення суспільної думки; будівництво будівель (том І аркуш справи 148).

Як вбачається із матеріалів справи позивач зареєстрований в якості платника ПДВ, що підтверджується свідоцтвом № 10029576 від 03.08.2010р. НБ № 423294 виданого Державною податковою інспекцією у Овідіопольському районі, одним із видів діяльності ТОВ «Альянс Трейд Інтеледженс»є оптова та роздрібна торгівля нафтопродуктами, паливно-мастильними матеріалами (том І аркуш справи 136).

Судом встановлено ТОВ «Альянс Трейд Інтеледженс»є правонаступником всіх прав та обов’язків ТОВ «Союз великих споживачів і постачальників палива в Одеському регіоні», що підтверджується наявним в матеріалах справи Статутом ТОВ «Альянс Трейд Інтеледженс»(нова редакція) затвердженого Рішенням № 2 Засновника (учасника) від 15.06.2010р. (том І аркуші справи 134-147).

Перевіркою визначення податку на прибуток за період з 19.08.2009р. по 31.12.2010р. встановлено його заниження всього у сумі 26 769 грн., у тому числі за 3 квартал 2010 року в сумі 2553 грн, за 4 квартал 2010 року в сумі 24216 грн. в результаті допущених порушень підприємством податкового законодавства. Крім того, завищення валових витрат в акті зокрема обґрунтовуються тим, що в порушення п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України            «Про оподаткування прибутку підприємств»№ 334/94-ВР вiд 28.12.1994р.                                        ТОВ «Альянс Трейд Інтеледженс»не надані первинні документи, які підтверджують отримання транспортних послуг від ФОП ОСОБА_3, ОСОБА_4, ТОВ «Перша міська будівельна компанія»та ТОВ «Солара».

На підставі вищевикладеного, в акті перевірки встановлено порушення підприємством п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»       №334/94-ВР від 28.12.1994 р. (том І а.с.10-21).

Суд з даними висновками відповідача не погоджується, виходячи з наступного.

Майново-господарські зобов’язання, які виникають між суб’єктами господарювання, виникають на підставі господарських договорів. Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та  формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Згідно ст. 67 Господарського кодексу України підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов’язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України.

Відповідно до ч. 1 ст. 262 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків.

Судом встановлено, що в перевіряємий період в ході здійснення господарської діяльності між позивачем та його контрагентами укладені наступні договори:

-          Договір про надання консультаційної послуги № АП/1-12-10/5 від 20.12.2010р. укладеного між ТОВ «Альянс Трейд Інтеледженс»та ТОВ «Солара»(том І аркуші справи  61-62),

-          Акт № 370 здачі-прийняття робіт (надання послуг) та довідки до Акту виконаних робіт від 31.12.2010р. (том І аркуш справи 64),

-          Договір про надання транспортних послуг № АП/1-12-10/5 від 01.12.2010р. укладеного між ТОВ «Альянс Трейд Інтеледженс»та ТОВ «Перша міська будівельна компанія»(том І аркуші справи 65-66),

-          Акт здач-прийняття робіт (надання послуг) №1123131 та довідки до Акту виконаних робіт від 31.12.2010р. (том І аркуш справи 68),

-          Договір № АП-0611395900 організації транспортних послуг від 01.12.2010р. укладеного між ТОВ «Альянс Трейд Інтеледженс»та ФОП ОСОБА_4 (том І аркуш справи 69),

-          Акт виконаних робіт (наданих послуг перевезення) від 31 грудня 2010р. (аркуш справи 70) та довідки до Акту виконаних робіт ФОП ОСОБА_4 (том І аркуш справи 71),

-          Довгостроковий договір № АП/1-7-10/1 перевезення вантажів автомобільним транспортом від 01.07.2010р. укладеного між ТОВ «Альянс Трейд Інтеледженс»та ФОП ОСОБА_3 (том І аркуші справи 72-77),

-          Акти виконаних робіт (надання послуг перевезення) від 31.08.2010р. 30.09.2010р. 30.11.2010р. 31.12.2010р. ФОП ОСОБА_3  (том І аркуші справи 78, 79, 80, 81) та довідка до акту виконаних робіт (надання послуг перевезення) від 31.08.2010р., 30.09.2010р., 30.11.2010р., 31.12.2010р. (том І аркуш справи 82, 83, 84, 85).

У зазначених договорах визначені перелік та загальні умови надання транспортних послуг.

Відповідно до норм п.п. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5  Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»№ 334/94-ВР від 28.12.1994р. платник податків включає до складу валових витрат суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.  

Разом із тим, п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»№ 334/94-ВР від 28.12.1994р. вказано, що не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Слідує відмітити, що ст. 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»№ 334/94-ВР від 28.12.1994р.  не встановлює ніяких вимог до форми і виду документів, які б відносилися до податкового обліку.

Фактичне виконання умов договорів про надання транспортних послуг  сторонами оформлено наступними первинними документами: актами виконаних робіт (надання послуг перевезення), актами здачі-прийняття робіт (надання послуг), товаро-транспортними накладними (том І а.с. 237-267), платіжними дорученнями з яких зокрема вбачається, що позивач сплачував грошові зобов’язання за організацію транспортних послуг  на користь своїх контрагентів, а саме: ТОВ «Солара»(том І аркуші справи 151, 166), ТОВ «Перша міська будівельна компанія»(том І аркуші справи 152, 167), ФОП ОСОБА_4 (том І аркуші справи 153, 168), ФОП ОСОБА_3 (том І аркуші справи 154-165, 169-180).

Суд вважає за необхідне зазначити, що надані суду первинні документи - акти виконаних робіт (надання послуг перевезення), акти здачі-прийняття робіт (надання послуг), товаро-транспортні накладні, якими оформлені господарські операції з виконання умов вищезазначених договорів укладених між позивачем та ФОП ОСОБА_3, ФОП ОСОБА_4,     ТОВ «Перша міська будівельна компанія»та ТОВ «Солара», складені у відповідності до вимог Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»               № 996-ХІУ від 16.07.1999р., тобто відповідають вимогам чинного законодавства щодо надання документу юридичної сили і доказовості.  Таким чином позивач підтвердив факт перевезення, надавши суду товаро-транспортні накладні оформлені в загальному порядку.

Також у вищевказаних актах виконаних робіт (надання послуг перевезення) та актах здачі-прийняття робіт (надання послуг) сторонами погоджено   виконання   зобов'язань   за   даними   договоромами: сторони засвідчують, що послуги перевізника було надано відправнику належним чином та у повному обсязі, відповідно до умов договору.

Відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»№ 996-ХІУ від 16.07.1999р., Закону України «Про податок на додану вартість»№168/97-ВР  від 03.04.1997р. та Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» № 334/94-ВР від 28.12.1994р., всі види обліку, в тому числі податковий, базуються на даних первинних документів (акти виконаних робіт видаткові накладні, платіжні доручення, акти приймання-передачі, податкові накладні та інші), якими оформляються господарські операції, тобто на документах, які підтверджують здійснення господарських операцій.

Таким чином, надані первинні документи мають такі обов’язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

В спірному випадку, суд приймає до уваги докази надані позивачем, які підтверджують фактичність здійснення перевезення палива та виконання вищевказаних договорів, а саме свідоцтва про реєстрацію транспортних засобів (том ІІ  аркуші справи 7-10).

Правовідносини, що виникають у зв’язку з формуванням платником податку на прибуток і податку на додану вартість валових витрат та податкового кредиту, регулюються ст. 5  Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»№ 334/94-ВР від 28.12.1994р. та ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»№168/97-ВР  від 03.04.1997р.

Відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»№ 334/94-ВР від 28.12.1994р. валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»№ 334/94-ВР від 28.12.1994р. виплату винагород або інших видів заохочень пов'язаним з таким платником податку фізичним чи юридичним особам у разі, якщо немає документальних доказів, що таку виплату або заохочення було проведено як компенсацію за фактично надану послугу (відпрацьований час). За наявності зазначених документальних доказів віднесенню до складу валових витрат підлягають фактичні суми виплат (заохочень), але не більші ніж суми, розраховані за звичайними цінами.

Не підлягають віднесенню до складу валових витрат суми збитків платника податку, понесених у зв'язку з продажем товарів (робіт, послуг) або їх обміном за цінами, що нижчі за звичайні, пов'язаним з таким платником податку особам.

У разі коли сума виплат (заохочень) або її частина пов'язаним фізичним особам не визнаються валовими витратами, така сума (або її частина) є базою для нарахування внесків на соціальні заходи, передбачені пунктом 5.7 цієї статті.

Не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

На підставі викладеного, суд вважає, що акти приймання-передачі, товаро-транспортні накладні, платіжні доручення, тощо за договорами з ФОП ОСОБА_3, ОСОБА_4,           ТОВ «Перша міська будівельна компанія»та ТОВ «Солара»є документальним підтвердженням отриманих ТОВ «Альянс Трейд Інтеледженс»послуг.

Акти виконаних робіт (наданих послуг) не мають установленої форми, не є бланками суворої звітності, тому такі акти сторони складають у довільній формі з дотриманням усіх вимог, які висуваються до первинного документа. Сторонами за договором був визначений порядок здачі-приймання наданих послуг (розділ 3 договорів), за яким документом, який підтверджує факт надання виконавцем замовнику послуг, є акт приймання-передачі наданих послуг.

Таким чином, на підставі вищевказаних норм Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»№ 334/94-ВР від 28.12.1994р., в тому числі п.5.11 ст.5 цього Закону, відповідно до якого встановлення додаткових обмежень щодо віднесення витрат до склад валових витрат платника податку, окрім встановлених зазначеним Законом, не дозволяється, договорів та належним чином оформлених  актів приймання-передачі послуг, звітів про наданні послуги які є первинними документами, що підтверджують господарські операції з надання послуг перевезення у загальному розмірі 26769 грн. 00 коп., суд дійшов висновку, що ТОВ «Альянс Трейд Інтеледженс»обґрунтовано віднесено вартість зазначених послуг до складу валових витрат.

Також як вбачається з акту, під час проведення перевірки відповідачем встановлено, що ТОВ «Альянс Трейд Інтеледженс»за період з 03.08.2010р. по 31.12.2010р. занижено нарахування податку на додану вартість в сумі 218178 грн. 00 коп. в тому числі за вересень 2010р. –9838грн, за жовтень 2010р. –153642 грн., за листопад 2010р. –18606 грн., за грудень 2010р. –36092 грн.

Зокрема перевіркою встановлено, що ТОВ «Альянс Трейд Інтеледженс»до складу податкового кредиту декларації з ПДВ віднесено податок на додану вартість по контрагенту ПАТ «Концерн Галнафтогаз» у сумі –10628,07 грн. Під час проведення співставлення між задекларованим податковим кредитом ТОВ «Альянс Трейд Інтеледженс»та податковим зобов’язанням ПАТ «Концерн Галнафтогаз»встановлено, що відповідно до наданого для перевірки додатків 5 до податкових декларацій з ПДВ за серпень та листопад 2010р.,        ТОВ «Альянс Трейд Інтеледженс»відобразило податкові накладні ПАТ «Концерн Галнафтогаз»,  яке в свою чергу не відобразило податкові накладні в сумі своїх податкових зобов’язань, тобто не підтверджено дійсність даної господарської операції.

Також у ході перевірки встановлено, що ТОВ «Альянс Трейд Інтеледженс»до складу податкового кредиту декларації з ПДВ віднесено податок на додану вартість по контрагенту ТОВ «Континент Нафто Трейд» у сумі –8149,63 грн. Під час проведення співставлення між задекларованим податковим кредитом ТОВ «Альянс Трейд Інтеледженс»та податковим зобов’язанням ТОВ «Континент Нафто Трейд»  встановлено, що відповідно до наданого для перевірки додатків 5 до податкових декларацій з ПДВ за вересень 2010р., ТОВ «Альянс Трейд Інтеледженс» відобразило податкові накладні ТОВ «Континент Нафто Трейд»,  яке в свою чергу не відобразило податкові накладні в сумі своїх податкових зобов’язань, тобто не підтверджено дійсність даної господарської операції.

Крім того під час перевірки встановлено, що ТОВ «Альянс Трейд Інтеледженс»до складу податкового кредиту декларації з ПДВ віднесено податок на додану вартість по контрагенту ПП «Окко-Бізнес»у сумі –8159,35 грн. Під час проведення співставлення між задекларованим податковим кредитом ТОВ «Альянс Трейд Інтеледженс» та податковим зобов’язанням ПП «Окко-Бізнес»встановлено, що відповідно до наданого для перевірки додатків 5 до податкових декларацій з ПДВ за листопад 2010р., ТОВ «Альянс Трейд Інтеледженс»відобразило податкові накладні ПП «Окко-Бізнес»яке в свою чергу не відобразило податкові накладні в сумі своїх податкових зобов’язань, тобто не підтверджено дійсність даної господарської операції.

Відповідно до реєстраційної інформації по платнику податків отриманої за даними «Системи автоматизованого співставлення податкових зобов’язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» контрагентами ТОВ «Альянс Трейд Інтеледженс»є ТОВ «Пейд»та ТОВ «ТД Контролінг Груп»яким присвоєний 23 стан, тобто місцезнаходження не встановлено, та які мають стан відмінний від «0».

На підставі вищевикладеного, в акті перевірки встановлено порушення позивачем п.п.7.2.3, п.п.7.2.6, п.7.2, п.п.7.4.1, п.п.7.4.5, п.7.4 ст.7 Закону України №168/97-ВР від 03.04.1997 р. (том І аркуші справи 21-27).

З даними висновками суд також не погоджується виходячи з наступного.

Правила ведення податкового обліку податку на додану вартість у період що перевірявся, визначені ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»№168/97-ВР  від 03.04.1997р.

Пунктом 3.1.1 статті 3 Закону України «Про податок на додану вартість»№168/97-ВР  від 03.04.1997р. визначено, що до об'єктів оподаткування відносяться операції платників податку з поставки товарів та послуг, місце надання яких знаходиться на митній території України.

Приписами абзацу 1 п. 1.4 статті 1 Закону України «Про податок на додану вартість»№168/97-ВР  від 03.04.1997р. встановлено, що поставка товарів - це будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими             цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності ш такі товари за компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з   безоплатної поставки товарів (результатів робіт) та операції з передачі майна орендодавцем (лізингодавцем) на баланс орендаря (лізингоотримувача) згідно з договорами фінансової оренди (лізингу) або поставки майна згідно з будь-якими іншими договорами, умови яких передбачають відстрочення оплати та передачу права власності на таке майно не пізніше дати останнього платежу.

Згідно з нормами п.1.6 та п.1.7 ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість»№168/97-ВР  від 03.04.1997р.,   податкове  зобов'язання  -  загальна  сума  податку,   одержана (нарахована) платником податку в звітному (податковому) періоді, податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов’язання звітного періоду.

Відповідно до п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»№168/97-ВР  від 03.04.1997р., податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв’язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Судом встановлено, що в перевіряємий період в ході здійснення господарської діяльності між позивачем та його контрагентами укладені наступні договори:

Додатковий договір про заміну сторони в Договорі № 10СК10-52 від 02.06.2010р. укладеного між ТОВ «Альянс Трейд Інтеледженс»ПП «Окко-Бізнес»та                                    ТОВ «Концерн Галнафтогаз»(том І аркуші справи 181-182);

Договір про зарахування однорідних зустрічних вимог в рамках Договору                   № 10СК10-52 від 02.06.2010р. та Договору № 10ОБСК-028 від 01.12.2010р. (том І аркуш справи 183)

Додатковий договір до Договору № 10БСК-028 від 01.12.2010р. укладеного між       ПП «Окко-Бізнес»та ТОВ «Альянс Трейд Інтеледженс»(том І аркуш справи 184)

Договір купівлі-продажу товарів № 10ДГ 10-81 від 18.06.2010р. укладеного між     ПАТ «Концерн Галнафтогаз»та ТОВ «Союз великих споживачів і постачальників палива в Одеському регіоні»(том І аркуші справи 185-189)

Договір купівлі-продажу товарів за старт-картками № 10СК10-52 від 02.06.2010р. укладеного між ПАТ «Концерн Галнафтогаз»та ТОВ «Союз великих споживачів і постачальників палива в Одеському регіоні»(том І аркуші справи 190-197)

Додаток № 1 «Умови та порядок користування старт-картою»від 02.06.2010р. до Договору купівлі-продажу товарів за смарт-картками № 10СК10-52 від 02.06.2010р. (том І аркуш справи 198-199).

Додаток № 2 «Акт прийому-передачі смарт-карт»від 02.06.2010р. до Договору купівлі-продажу товарів за смарт-картками № 10СК10-52 від 02.06.2010р. (том І аркуш справи 200).

Додаток № 2 від 01.07.2010р. Акт прийому-передач старт-карт (том І аркуш справи 201)

Додатки № 2 «Акт прийому-передачі смарт-карт»від 19.08.2010р.та від 31.08.2010р. до Договору купівлі-продажу товарів за смарт-картками № 10СК10-52 від 02.06.2010р. (том І аркуші справи 203, 204).

Договір № СК/ОДЕ-780 від 06.08.2010р. купівлі-продажу паливно-мастильних матеріалів з використанням старт-карт на АЗС укладеного між                                                ТОВ «Альянс Трейд Інтеледженс» та ТОВ «Континент Нафто Трейд»(том І аркуші справи 205-211).

Договір № СК/ОДЕ-780/1 від 06.08.2010р. купівлі-продажу старт-карт укладеного між ТОВ «Альянс Трейд Інтеледженс»та ТОВ «Континент Нафто Трейд»(том І аркуш справи 212).

Акт приймання передачі № 1 від 06.08.2010р. до договору № СК/ОДЕ-780/1 від 06.08.2010р. купівлі-продажу старт-карт на АЗС (том І аркуш справи 213).

Договір № ОДЕ-779 від 05.06.2010р. поставки нафтопродуктів  укладеного між     ТОВ «Альянс Трейд Інтеледженс»та ТОВ «Континент Нафто Трейд»(том І аркуші справи 214-216).

Додаток № 1 від 05.08.2010р. до договору № ОДЕ-779 від 05.06.2010р.              купівлі-продажу паливно-мастильних матеріалів з використанням штрих-карт на АЗС (том І аркуші справи 217-220).

Договір № 10ОБСК-028 від 01.12.2010р. купівлі-продажу товарів по старт-картках укладеного між ПП «Окко-Бізнес»та «Альянс Трейд Інтеледженс»(том І аркуші справи   221-228).

Додаток № 1 від 01.12.2010р. «Умови та порядок користування старт-карткою»до договору № 10ОБСК-028 від 01.12.2010р. купівлі-продажу товарів по старт-картках (том І аркуші справи 229-230).

Додаток № 2 від 01 грудня 2010р. «Акт прийому-передачі старт-карт»до Договору №10ОБСК-28 купівлі-продажу товарів по смарт-картках від 01.12.2010р. (том І аркуш справи 231).

Договір поставки ГСМ № 457/06 від 25.06.2010р.  укладеного між ТОВ «Пейд»та ТОВ «Альянс Трейд Інтеледженс»(том І аркуші справи 232-233).

Договір поставки нафтопродуктів № ОПТ 01/07 від 01.07.2010р. укладеного між        ТОВ «Контролінг Груп»та ТОВ «Альянс Трейд Інтеледженс»(том І аркуші справи 234-236).

В підтвердження виконання вищевказаних договорів представником позивача було надано до суду податкові накладні та реєстр отриманих та виданих податкових накладних (том І аркуші справи 38-39).

Відповідно до п.п. 7.2.3. п.7.2. ст. 7 Закону визначено, що податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг).

Згідно з п.п. 7.2.1. п.7.2. ст. 7 Закону, платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками відповідні реквізити.

Відповідно до п.п. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону, податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту. Як виняток з цього правила, підставою для нарахування податкового кредиту при поставці товарів (послуг) за готівку чи з розрахунками картками платіжних систем, банківськими або персональними чеками у межах граничної суми, встановленої Національним банком України для готівкових розрахунків, є належним чином оформлений товарний чек, інший платіжний чи розрахунковий документ, що підтверджує прийняття платежу постачальником від отримувача таких товарів (послуг), з визначенням загальної суми такого платежу, суми податку та податкового номера постачальника. У разі відмови з боку постачальника товарів (послуг) надати податкову накладну або при порушенні ним порядку її заповнення отримувач таких товарів (послуг) має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву зі скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум цього податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку внаслідок придбання таких товарів (послуг).

На підставі вищенаведеного, суд вважає зазначити, що в Законі міститься певна норма, яка визначає правову підставу для нарахування податкового кредиту платником податків, а саме  податкову накладну. Разом із тим, Закон містить імперативну норму, яка носить забороняючий зміст і не дозволяє включити платнику податків до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість, якщо у платника податків відсутнє документальне підтвердження такого податкового кредиту, а саме: у разі відсутності оригіналу податкової накладної чи іншого подібного документа, на підставі яких згідно положень Закону здійснюється документальне підтвердження сум податкового кредиту.  Таке правило визначено приписами п.п. 7.4.5. пункту 7.4. статті 7 Закону, яким  встановлено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

З аналізу приписів п.п. 7.2.6. п. 7.2., п.п 7.4.5. п. 7.4.,  п.п.7.5.1. п. 7.5. ст. 7 Закону вбачається, що законом визначено момент виникнення права платника податків на податковий кредит та момент, в який суми податку на додану вартість можуть бути віднесені платником податку до складу податкового кредиту, тобто той момент, в який платник податків має не тільки право на податковий кредит, але й достатні, визначені Законом правові та фактичні підстави для включення сум податку на додану вартість до складу податкового кредиту відповідного періоду.

Отже, вказана норма закону не містить будь-яких обмежень щодо можливості включення одержувачем товарів (послуг) сум ПДВ, які зазначені у податкових накладних минулих податкових періодів, до складу податкового кредиту звітного місяця.

Зазначена позиція підтверджена постановою Вищого адміністративного суду України по справі №А38/261-06 (36/165) від 15 вересня 2010 року із зазначенням того, що Закон України «Про податок на додану вартість»не містить заборони на включення сум податку на додану вартість, сплачених платником податку у минулих звітних періодах, до складу податкового кредиту майбутніх звітних періодів у разі отримання від постачальника, зареєстрованого платником податку на додану вартість, належним чином оформлених податкових накладних.

Зазначене також було підтверджено Листами ДПА України №15316/7/15-2417 від 11.08.2004 року та №16847/7/16-1517-26 від 18.08.2010 року, в яких зазначено, що у випадку коли право платника на податковий кредит підтверджується податковими накладними, отриманими після закінчення податкових періодів, в яких відбулися оплата та отримання товарів (робіт, послуг), суми податку, вказані в таких податкових накладних, можуть бути включені до складу податкового кредиту в податковому періоді, в якому такі податкові накладні отримані.

Таким чином, право на включення сум податку, сплачених у ціні придбаних товарів, виникло у платника податку лише з моменту отримання відповідних податкових накладних.

Надані до суду податкові накладні складені у відповідності до вимог підпункту       7.2.1 пункту 7.2 статті 7 Закону та наказу Державної податкової адміністрації України “Про затвердження форм податкової накладної та порядку їх заповнення” від 30 травня 1997 року №165 (із змінами і доповненнями), будь-яких порушень порядку їх виписки та заповнення не встановлено, що також підтверджено представником відповідача.

Суд вважає безпідставним висновок відповідача про те, що позивач порушив  п.п.7.2.6 п.7.2 ст.7 Закону, тобто не звернувся до податкового органу із заявою-скаргою на постачальника щодо відмови останнім в наданні податкової накладної, оскільки факти відмов з боку постачальників товарів (послуг) надати податкову накладну або порушень порядку заповнення таких накладних відсутні, а можливість подання такої скарги визначено лише за умови відмови постачальника надати на адресу покупця податкову накладну.

Підпункт 7.2.6 п.7.2. ст.7 Закону не обмежує платника у праві на податковий кредит, а лише надає право на включення до податкової декларації сум податкового кредиту за умови наявності у платника товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку внаслідок придбання таких товарів (послуг).

Суд зазначає, що невиконання платником вказаної норми Закону не пов'язано з втратою таким платником в подальшому права на податковий кредит.

Таку позицію підтверджено постановою Верховного суду України по справі               № 21-105сво05  від 06.12.2005 року, в якій зазначено, що недотримання позивачем порядку, встановленого п.п.7.2.6 п.7.2. ст.7 Закону, не є підставою для висновку про неправомірність віднесення понесених позивачем витрат до податкового кредиту та не свідчить про обґрунтованість рішення податкової інспекції, згідно з абз.2 п.п.7.4.5 п.7.4. ст..7 Закону підставою для відповідальності платника податку є непідвердження сум податку, включеного до податкового кредиту, на момент перевірки платника податку.

Аналіз вищевказаних положень Закону України № 168-97/ВР від 03.04.1997 року надає достатні підстави для висновку, що платник податків має правову можливість скористатися правом на віднесення сум податку на додану вартість до складу податкового кредиту саме по даті фактичного отримання таким платником податків оригіналу податкової накладної.

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Тобто, згідно з вказаною нормою, податковий орган нараховує податкове зобов'язання   з   податку   на  додану  вартість  та  застосовує  фінансові  санкції до підприємства тільки у разі відсутності податкових накладних під час перевірки.

Судом встановлено, що надані контрагентами послуги, позивачем були повністю сплачені, в тому числі суми податку на додану вартість та відповідно підтверджується податковими накладними (том ІІ аркуші справи 18-59).     

Суд вважає, що надані під час перевірки та суду податкові накладні оформлені у відповідності вимогами п.п.7.2.1, пп.7.2.2 п.7.2 ст.7 Закону України № 168-97/ВР від 03.04.1997 року та Порядку заповнення податкової накладної № 165, тобто відповідають вимогам чинного законодавства України і є звітними та розрахунковими документами за даними операціями.

При цьому слід зазначити, що Закон України № 168-97/ВР від 03.04.1997 року не ставить в залежність виникнення права на податковий кредит у платника податку від фактичного використання придбаних товарів та послуг в своїй діяльності.

Як вже судом зазначалось, лише відсутність належним чином оформленої податкової накладне позбавляє платника податку - покупця права на включення до податкової кредиту сплаченого (нарахованих сум) податку у звітному періоді у зв'язку придбанням  товарів   (робіт,   послуг).   Інших  обмежень  законодавчо встановлено.

          У судовому засіданні представником позивача також надані були витяги із Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців по наступним контрагентам, а саме: ТОВ «ТД Контролінг Груп», ТОВ «Пейд», ПП «Окко-Бізнес»,           ПАТ «Концерн Галнафтогаз» в яких не зазначаються відомості щодо припинення їхньої господарської діяльності (том І аркуші справи 268-275).

Таким чином, на момент перевірки ТОВ «Альянс Трейд Інтеледженс» органом державної податкової служби   суми податку на додану вартість були підтверджені податковими накладними, які і є документами зазначеними підпунктом 7.4.5 ст. 7 Закону України № 168-97/ВР від 03.04.1997 року, що спростовує твердження податкового органу про порушення підприємством вимог зазначеного Закону.

За таких обставин, судом встановлено, що позивач, суворо дотримуючись приписів п. 1.7 статті 1, підпунктів 7.2.3, 7.2.6 пункту 7.2, підпунктів  7.4.1, 7.4.5 п 7.4, пункту 7.5 статті 7 Закону України № 168-97/ВР від 03.04.1997 року включив до складу податкового кредиту суми ПДВ у загальному розмірі 99150,85 грн., що підтверджені податковими накладними.                     

Таким чином, суд приходить до висновку, що підприємством ТОВ «Альянс Трейд Інтеледженс»були включені до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість, відповідно до отриманих від контрагента податкових накладних у тому податковому періоді, в якому вони були отриманні та з урахуванням 1095 денного терміну, встановленого у п. 15.3.1 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами». Саме даний порядок формування податкового кредиту з податку на додану вартість передбачено Законом України № 168-97/ВР від 03.04.1997 року.           

На підставі викладеного, суд приходить до висновку щодо правомірності формування позивачем податкового кредиту.

Частиною 1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідно до ч.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.           

ДПІ у Овідіопольському районі Одеської області не надано доказів правомірності винесення оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, у зв’язку з чим суд дійшов висновку щодо обґрунтованості позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю ТОВ «Альянс Трейд Інтеледженс»про визнання протиправними та скасування  зазначених податкових повідомлень-рішень.

Приймаючи до уваги вищевикладене, оцінюючи надані докази в сукупності, суд вважає, що позовні вимоги обґрунтовані, документально підтверджені, відповідають чинному законодавству, отже підлягають задоволенню в повному обсязі.     

Керуючись Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств»                    № 334/94-ВР від 28.12.1994р., Законом України «Про податок на додану вартість»       №168/97-ВР  від 03.04.1997р. ст.ст. 2,4,70, 71, 158 -163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний  позов товариства з обмеженою відповідальністю «Альянс Трейд Інтеледженс»(код ЄДРПОУ 36518598) до Державної податкової інспекції в Овідіопольському районі Одеської області про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення за №0001082301 від 16 червня 2011 року про збільшення ТОВ «Альянс Трейд Інтеледженс»суми грошового зобов’язання за платежем з податку на прибуток у сумі 26769,00 грн. –основний платіж та 6692,00. –штрафні санкції; про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення за №0001062301 від           16 червня 2011 року про збільшення ТОВ «Альянс Трейд Інтеледженс»суми грошового зобов’язання за платежем з податку на додану вартість у сумі 218178 грн. –основний платіж та 54545 грн. –штрафні санкції –задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення за №0001082301 від 16 червня 2011 року про збільшення ТОВ «Альянс Трейд Інтеледженс»суми грошового зобов’язання за платежем з податку на прибуток у сумі 26769,00 (двадцять шість тисяч сімсот шістдесят дев’ять) грн. –основний платіж та 6692,00 (шість тисяч шістсот дев’яносто дві) грн. –штрафні санкції.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення за №0001062301 від 16 червня 2011 року про збільшення ТОВ «Альянс Трейд Інтеледженс»суми грошового зобов’язання за платежем з податку на додану вартість у сумі 218178 (двісті вісімнадцять тисяч сто сімдесят вісім) грн. –основний платіж та 54545 (п’ятдесят чотири тисячі п’ятсот сорок п’ять) грн. –штрафні санкції.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги. Якщо апеляційну скаргу не буде подано в строк, встановлений  ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України, постанова суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

        Постанова суду може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги до Одеського окружного адміністративного суду протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

        Повний текст постанови складено та підписано «19»жовтня  2011 р.

Суддя                                                                                                               Я.В. Балан

19 жовтня 2011 року