Справа № 214/1528/25

1-кп/214/698/25

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 лютого 2025 року Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді                                 ОСОБА_1 ,

за участю:

секретаря судового засідання                 ОСОБА_2 ,

розглянув у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження у м. Кривому Розі кримінальне провадження № 12025046750000016 від 07.01.2025 щодо:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Кривий Ріг Дніпропетровської області, громадянина України, з професійно-технічною освітою, не одруженого, який на утриманні малолітніх, неповнолітніх та інших осіб немає, військовослужбовця військової служби за призивом під час мобілізації військової частини НОМЕР_1 , який перебуває у військовому званні «солдат», згідно наказу командира військової частини НОМЕР_1 №245 від 30.03.2024 вважається таким, який самовільно залишив військову частину НОМЕР_1 в умовах воєнного стану, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

обвинуваченого у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 , будучи військовослужбовцем військової служби військової частини НОМЕР_1 за призовом по мобілізації, який є солдатом військової частини НОМЕР_1 , у військовому званні «солдат», в порушення вимог ст. 68 Конституції України, ст. ст. 11, 16, 49, 127-128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24.03.1999 №548-XIV, ст.ст. 1, 3, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24.03.1999 №551-XIV та Військової присяги, 04.01.2025 приблизно о 21 годині 00 хвилин, перебуваючи біля під`їзду № 2 будинку АДРЕСА_2 , реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на заволодіння чужим майном шляхом обману, діючи з корисливих мотивів, шляхом зловживання довірою раніше знайомого ОСОБА_4 , під приводом необхідності здійснення телефонного дзвінка, заволодів майном, яке належить потерпілому ОСОБА_4 , а саме мобільним телефоном «Realme C53» 8 GB/256 GB золотистого кольору, імей 1: НОМЕР_2 , імей 2: НОМЕР_3 , вартість якого згідно висновку судово-товарознавчої експертизи № 69 від 13.01.2025 становить 5524 гривень 15 копійок.

Після чого ОСОБА_3 з місця вчинення кримінального правопорушення зник, розпорядившись вищевказаним майном на власний розсуд.

Внаслідок злочинних дій ОСОБА_3 , потерпілому ОСОБА_4 завдана матеріальна шкода на загальну суму 5524 гривень 15 копійок.

Дії обвинуваченого ОСОБА_3 належить кваліфікувати за ч. 1 ст. 190 КК України за ознаками: заволодіння чужим майном шляхом зловживання довірою (шахрайство).

Обвинувальний акт щодо ОСОБА_3 про обвинувачення у вчиненні ним кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України, який складений процесуальним керівником – прокурором Криворізької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону, надійшов до суду із клопотанням прокурора про його розгляд у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні.

Окрім того, згідно з заявою ОСОБА_3 від 19.02.2025 щодо визнання ним своєї винуватості, згоди із встановленням досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення з обмеженням права на апеляційне оскарження та згоди на розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні, складеної за участі його захисника адвоката ОСОБА_5 , обвинувачений беззаперечно визнав свою винуватість у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України та погодився із встановленими досудовим розслідуванням обставинами викладеними в обвинувальному акті. Також, ОСОБА_3 ознайомлений з обмеженням права на апеляційне оскарження вироку та погодився на розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні.

Враховуючи викладене вище, суд вважає за можливе розглянути обвинувальний акт щодо вчинення ОСОБА_3 кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України, без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, що узгоджується з приписами ч. 2 ст. 381 КПК України.

У відповідності до положень ч. 4 ст. 107 КПК України, у разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.

Так, відповідно до положень ч. 2 ст. 12 КК України, кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 190 КК України, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_3 , є кримінальним проступком.

Частинами 1 та 2 ст. 382 КПК України визначено, що суд у п`ятиденний строк з дня отримання обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку невідкладно вивчає його та додані до нього матеріали і ухвалює вирок, який повинен відповідати загальним вимогам до вироку суду, та в якому за результатами спрощеного провадження замість доказів на підтвердження встановлених судом обставин зазначаються встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження.

Дослідивши обвинувальний акт та додані до нього письмові докази, які, відповідно до положень ст.ст. 85, 86 КК України, є належними та допустимими, суд приходить до висновку, що дії обвинуваченого ОСОБА_3 правильно кваліфіковано за ч. 1 ст. 190 КК України, як заволодіння чужим майном шляхом зловживання довірою (шахрайство).

При призначенні покарання суд, у відповідності до положень ст.ст. 65-67 КК України, враховує ступінь тяжкості та конкретні обставини вчинення ОСОБА_3 кримінального правопорушення, зокрема, відомості, які характеризують особу обвинуваченого, наявність обставин, що пом`якшують покарання та відсутність обставин, що обтяжують покарання.

Відповідно до ч. 1 ст. 66 КК України, обставинами, які пом`якшують покарання обвинуваченому визнається щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.

Обставин, відповідно до ст. 67 КК України, які обтяжують покарання обвинуваченому, не встановлено.

Обвинувачений ОСОБА_3 по відношенню до інкримінованого йому кримінального проступку підпадає під дію ч. 1 ст. 19 КК України.

Вирішуючи питання про призначення покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , суд враховує ступінь тяжкості скоєного кримінального правопорушення, особу обвинуваченого, який раніше не судимий, на обліку в КП «Криворізька багатопрофільна лікарня з надання психіатричної допомоги» ДОР» у лікаря нарколога не перебуває, звертався за медичною допомогою до лікаря-психіатра з 2007 року з приводу легкої розумової відсталості в ступені легкої дебільності. В 2017 році встановлений діагноз: без психічних розладів. В подальшому за медичною допомогою не звертався, раніше не судимий.

При призначенні покарання суд враховує, що у ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» закріплено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

У справі «Ізмайлов проти Росії» (рішення від 16.10.2008) Європейський Суд з прав людини вказав, що при призначенні покарання «для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистий надмірний тягар для особи».

Також, у справах «Бакланов проти Росії» (рішення від 09.06.2005) та «Фрізен проти Росії» (рішення від 24.02.2005) Європейський Суд з прав людини зазначив, що «досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значним, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу законності і воно не було свавільним».

Крім того, відповідно до ст.ст. 50, 65 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами. Виходячи із вказаних вимог закону особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку про можливість призначення ОСОБА_3 покарання за вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України, у виді обмеження волі.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку про можливість звільнення обвинуваченого від відбування призначеного покарання відповідно до вимог ст. 75 КК України з в становленням іспитового строку, при цьому поклавши на останнього обов`язки передбачені ч. 1 п.п. 1, 2 ч. 1, ч. 4 ст. 76 КК України.

Суд, переконаний, що таке покарання буде справедливим, необхідним і достатнім для виправлення ОСОБА_3 та запобігання вчиненню ним нових кримінальних правопорушень.

Підстав для застосування до обвинуваченого положень ст. 69 КК України, судом не встановлено.

Запобіжний захід щодо ОСОБА_3 на момент ухвалення вироку не обраний і підстав для його обрання судом не встановлено.

Речові докази по справі відсутні..

Судові витрати по справі відсутні.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 368-371, 370, 373, 374, 381-382 КПК України, суд, –

УХВАЛИВ:

ОСОБА_3 визнати винуватим у пред`явленому обвинуваченні за вчинення кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України.

Призначити ОСОБА_3  покарання за ч. 1 ст. 190 КК України у виді обмеження волі строком на 1 (один) рік.

На підставі ст.75 КК України, звільнити ОСОБА_3 , від відбування призначеного покарання у виді обмеження волі з випробуванням з встановленням іспитового строку у 1 (один) рік з наглядом за його поведінкою командира військової частини за місцем проходження служби.

Відповідно до п.п.1, 2 ч.1, ч. 4 ст.76 КК України, покласти на ОСОБА_3 , наступні обов`язки:

- періодично з`являтися для реєстрації до військової частини за місцем проходження служби;

- повідомляти командира військової частини про зміну місця проживання, роботи або навчання.

На вирок можуть бути подані апеляційні скарги протягом 30 днів з дня його проголошення до Дніпровського апеляційного суду через Саксаганський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області.

Відповідно до ч. 1 ст. 394 КПК України вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому ст.ст. 381, 382 цього Кодексу, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення апеляційним судом.

Копію вироку за результатами розгляду обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.

Суддя                                                                 ОСОБА_1