МАКАРІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Димитрія Ростовського, 35, смт Макарів, Бучанський район, Київська область, 08001,

тел/факс (04578) 5-13-39, e-mail inbox@mk.ko.court.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" лютого 2025 р. Справа №370/3554/24

Провадження № 2/370/1444/24

Макарівський районний суд Київської області у складі головуючого судді Сініциної О.С., розглянувши у приміщенні суду в селищі Макарів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними матеріалами справу за позовом ОСОБА_1 до Макарівської селищної ради, третя особа, що не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору ОСОБА_2 про визнання права на отримання компенсації за знищений об`єкт нерухомого майна,

у с т а н о в и в:

До Макарівського районного суду Київської області 06 грудня 2024 року через представника, адвоката Ганенка Романа Андрійовича, ОСОБА_1 звернувся із зазначеним позовом.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що він є власником житлового будинку, загальною площе 100,1 кв.м, житловою площею - 23,6 кв.м, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , який набув на підставі договору дарування житлового будинку від 27 січня 2021 року.

Між позивачем та третьою особою ОСОБА_2 23 грудня 2021 року укладений договір позики у розмірі 1559580 грн, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гамаль І.М. за реєстровим № 12630. Строк дії договору позики до 23 грудня 2025 року.

Під час бойових дій у березні 2022 року, спричинених збройною агресією російської федерації проти України, внаслідок обстрілів з реактивних систем залпового вогню та ствольної артилерії, у будинку виникла пожежа, в результаті якої будинок був знищений, що підтверджується на підставі Акта обстеження нерухомого майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією російської федерації на території Макарівської селищної територіальної громади

від 10 жовтня 2022 року № 281, талоном-повідомлення єдиного обліку від 11 серпня 2023 року № 4098 про прийняття і реєстрацію заяви (повідомлення) про кримінальне правопорушення та іншу подію, витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань, технічним звітом від 29 липня 2022 року № 42-22-0014-ТО про проведення технічного обстеження будівельних конструкцій, індивідуального житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , а також Актом, складеним за результатами проведеного обстеження пошкоджених об`єктів від 29 липня 2022 року.

Позивач 12 жовтня 2023 року звернувся до Комісії щодо надання компенсації за знищені об`єкти нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією російської федерації проти України Макарівської селищної ради ( далі - Комісія) для отримання компенсації за знищений об`єкт нерухомого майна.

Однак, Комісія рішенням від 15 серпня 2024 року № 28 у наданні компенсації відмовила, у зв`язку з виявленням недостовірних даних, а саме: підставою стало те, що належний йому житловий будинок обтяжений іпотекою.

Суд ухвалою від 13 грудня 2024 року позовну заяву прийняв до розгляду та відкрив провадження у справі. Розгляд справи постановив здійснювати в порядку спрощеного провадження без повідомлення (виклику) сторін, встановив відповідачу п`ятнадцятиденний строк з дня вручення цієї ухвали для подання відзиву на позовну заяву та п`ятиденний строк для подання пояснень - третій особі.

У встановлений судом строк відповідач подав до суду відзив, який прийнятий судом та приєднаний до матеріалів справи.

У відзиві відповідач заперечував проти позовних вимог та зазначив, що отримувачами компенсації за знищені об`єкти нерухомого майна є фізичні особи - громадяни України, які є власниками цих об`єктів. Однак, не заперечуючи щодо наявності права власності у позивача на знищений житловий будинок, права на отримання відповідного виду компенсації немає, оскільки зазначене нерухоме майно обтяжене іпотекою на підставі договору позики.

Також у відзиві зазначено, що відповідно до статті 17 Закону України «Про іпотеку» іпотека припиняється у разі знищення переданої в іпотеку будівлі (споруди), якщо іпотекодавець не відновив її.

За загальними правилом, якщо предмет іпотеки знаходиться у володінні та користуванні іпотекодавця, ризик випадкового знищення майна покладається саме на іпотекодавця. Окрім цього, відповідно до статті 8 Закону України «Про іпотеку» одним із обов`язків іпотекодавця є страхування предмету іпотеки на його повну вартість від ризиків випадкового знищення, випадкового пошкодження або псування, якщо іпотечним договором цей обов`язок не покладено на іпотекодержателя.

На думку відповідача, правовідносини, що складися між позивачем та третьою особою регулюються нормами Закону України «Про іпотеку» та Закону України «Про страхування».

Представник позивача у відповіді на відзив, яка прийнята судом та приєднана до матеріалів справи, зазначив, що посилання відповідача на наявність іпотеки не може бути взято до уваги, оскільки вичерпний перелік підстав для відмови у наданні компенсації визначений у частині шостій статті 6 Закону України «Про компенсацію за пошкодження та знищення окремих категорій об`єктів нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, та Державний реєстр майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України» (далі - Закон № 2923-ІХ), відповідно до якого, така підстава як наявність обтяження нерухомого майна іпотекою, відсутня.

Щодо врегулювання правовідносин нормами Закону України «Про іпотеку» та « Закону України «Про страхування» вказав, що у Законі України «Про іпотеку» прямо не зазначено, що умови про страхування належать до істотних умов договору іпотеки, а тому під час складання тексту договору іпотеки від 23 грудня 2021 року за усною домовленістю сторін не укладено договір про страхування предмету іпотеки. Водночас, обов`язок доведення такого факту покладається на відповідача, у зв`язку з тим, що він зазначає про існування таких обставин.

Відповідач у запереченнях на відповідь на відзив повідомив, що порядок отримання компенсації за знищений об`єкт нерухомого майна, що знаходиться в іпотеці лише розробляється. Крім того, вважає, що обов`язок доведення факту укладення або неукладення договору страхування предмета іпотеки та отримання або неотримання певних страхових виплат покладається саме на позивача.

Третя особа ОСОБА_2 пояснень до суду не надіслав. Конверт із копією ухвали суду про відкриття провадження у справі та копії позовної заяви з додатками повернувся до суду із відміткою «за закінченням терміну зберігання».

Дослідивши письмові матеріали справи, суд дійшов такого висновку.

Відповідно до статті 15 Цивільного кодексу України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання чи оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Частиною першою статті 16 Цивільного кодексу України, визначено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Як зазначив позивач, під час бойових дій у березні 2022 року, спричинених збройною агресією російської федерації проти України, внаслідок обстрілів з реактивних систем залпового вогню та ствольної артилерії, у будинку виникла пожежа, в результаті якої будинок був знищений.

На підтвердження цих обставин до позовної заяви долучені:Акт обстеження нерухомого майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією російської федерації на території Макарівської селищної територіальної громади від 10 жовтня 2022 року № 281, відповідно до якого житловий будинок не придатний для використання за цільовим призначенням, повністю втратив свою економічну цінність, ІІІ категорія пошкодження. Рекомендовано виконання робіт щодо демонтажу (ліквідації) об`єкта; талон-повідомлення єдиного обліку від 11 серпня 2023 року № 4098 про прийняття і реєстрацію заяви (повідомлення) про кримінальне правопорушення та іншу подію; витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань; Звіт від 29 липня 2022 року № 42-22-0014-ТО про проведення технічного обстеження будівельних конструкцій, індивідуального житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 ; Акт, складений за результатами проведеного обстеження пошкоджених об`єктів від 29 липня 2022 року.

Питання, що стосуються надання компенсації за пошкоджені об`єкти нерухомого майна регулюються Законом № 2923-ІХ.

Відповідно до преамбули Закону № 2923-ІХ - закон визначає правові та організаційні засади надання компенсації за пошкодження та знищення окремих категорій об`єктів нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, а також правові засади створення та ведення Державного реєстру майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України.

До пошкоджених об`єктів належить - знищені об`єкти нерухомого майна - об`єкти нерухомого майна, які розташовані в Україні та стали непридатними для використання за цільовим призначенням внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, відновлення яких є неможливим шляхом поточного або капітального ремонту, реконструкції, реставрації чи економічно недоцільним, зокрема, квартири, інші житлові приміщення в будівлі, будинки садибного типу, садові та дачні будинки (підпункт «а» пункту 4 частини першої статті 1 Закону

№ 2923-ІХ).

Згідно із пунктом першим статті 2 Закону № 2923-ІХ отримувачами компенсації за пошкоджені/знищені об`єкти нерухомого майна є фізичні особи - громадяни України, які є, зокрема, власниками пошкоджених/знищених об`єктів нерухомого майна.

Відповідно до пункту 1 частини сьомої статті 4 Закону № 2923-ІХ до заяви про надання компенсації за знищений об`єкт нерухомого майна додаються: щодо знищеного об`єкта нерухомого майна, визначеного підпунктом «а» пункту 4 частини першої статті 1 цього Закону, у разі якщо отримувачем компенсації є власник об`єкта нерухомого майна, - копія документа, що підтверджує право власності на об`єкт нерухомого майна (крім випадків, ящо право власності на відповідний об`єкт нерухомого майна зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно).

Суд встановив, що право власності позивача на житловий будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстровано у встановленому законом порядку, на підставі договору дарування на житловий будинок від 27 січня 2021 року № 136.

Одночасно приватним нотаріусом на користь ОСОБА_1 посвідчено договір дарування земельної ділянки від 27 січня 2021 року № 137 площею 0,2400 га за кадастровим номером 3222755102:00:002:0119, на якій знаходиться зазначений житловий будинок.

Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав від 27 січня 2021 року

№ 242045897 житловий будинок, реєстраційний номер 2213418132227, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею - 100,1 кв.м, житловою площею - 23,6 кв.м належить ОСОБА_1 .

За змістом статті 1 Закону України «Про іпотеку» іпотека - вид забезпечення виконання зобов`язання нерухомим майном (неподільним об`єктом незавершеного будівництва, майбутнім об`єктом нерухомості), що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов`язання задовольнити свої вимоги за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами такого боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Відповідно до статті 3 Закону України «Про іпотеку», іпотека виникає на підставі договору, закону або рішення суду (перше речення частини першої); іпотека має похідний характер від основного зобов`язання і є дійсною до припинення основного зобов`язання або до закінчення строку дії іпотечного договору (частина п`ята).

Отже, незважаючи, що для забезпечення виконання позивачем договору позики, укладеного з ОСОБА_3 23 грудня 2021 року із внесеними договорами від 22 грудня 2023 року і 19 листопада 2024 року змінами, ОСОБА_1 передав житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами в іпотеку, право власності на житловий будинок у позивача не припинилось.

Вичерпний перелік підстав для надання відмови у наданні компенсації за знищений об`єкт нерухомого майна визначений частиною шостою статті 6 Закону № 2923-ІХ.

Так, підставами для відмови у наданні компенсації за знищений об`єкт нерухомого майна є: подання заяви про надання компенсації за знищений об`єкт нерухомого майна особою, яка не може бути отримувачем компенсації відповідно до цього Закону або не має повноважень для подання заяви; виявлення недостовірних даних, зазначених у заяві про надання компенсації за знищений об`єкт нерухомого майна; подання заяви про надання компенсації за знищений об`єкт нерухомого майна після спливу строку, визначеного частиною першою статті 4 цього Закону.

Тобто, підстав для відмови у наданні компенсації у випадку, якщо знищений об`єкт обтяжений іпотекою Законом № 2923-ІХ не встановлено.

Відповідно до статті 1 Конвенції Високі Договірні Сторони гарантують кожному, хто перебуває під їхньою юрисдикцією, права і свободи, визначені в розділі I цієї Конвенції.

Держава має позитивні обов`язки гарантувати ефективне використання визначених Конвенцією прав кожному, хто перебуває під її юрисдикцією. Порушення кожного з цих обов`язків є самостійною підставою відповідальності держави.

Згідно із статтею 1 Першого протоколу до Конвенції кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Зазначені приписи покладають на державу позитивні зобов`язання забезпечити непорушність права приватної власності та контроль за виключними випадками позбавлення особи права власності не тільки на законодавчому рівні, а й під час здійснення суб`єктами суспільних відносин право реалізаційної та правозастосовної діяльності. Обмеження позитивних зобов`язань держави лише законодавчим врегулюванням відносин власності без належного контролю за їх здійсненням здатне унеможливити реалізацію власниками належних їм прав, що буде суперечити нормам Конституції України та Конвенції.

Відповідно до Конституції України та загальновизнаних принципів і норм міжнародного права визнання, дотримання і захист права власності є обов`язком держави.

Згідно зі статтею 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності (частина перша); право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом (частина друга); ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності; право приватної власності є непорушним (частина четверта).

Право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності чи необґрунтованість активів, які перебувають у власності, не встановлені судом (стаття 328 Цивільного кодексу України).

Загальні засади цивільного законодавства визначені у статті 3 Цивільного кодексу України, до яких належать, зокрема, неприпустимість позбавлення права власності, крім випадків, встановлених Конституцією України та законом, справедливість, добросовісність та розумність.

Відповідно до частини першої статті 2 Цивільного процесуального кодексу України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Зазначеними приписами саме на суд покладено виконання позитивних зобов`язань держави щодо вирішення спорів між учасниками юридичного конфлікту, які виникають між ними у відносинах власності при реалізації належних їм правомочностей.

Ураховуючи викладене, суд дійшов висновку, що оскільки позивач є власником житловогобудинку загальною площею 100,1 кв. м., житловою площею - 23,6 кв. м, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2213418132227, який було знищено внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією російської федерації проти України, а тому в розумінні пункту 1 статті 2 Закону

№ 2923-ІХ є отримувачем компенсації за знищений об`єкт нерухомого майна та має право на надання компенсаціїшляхом фінансування придбання об`єкта житлової нерухомості з використанням житлового сертифіката.

Оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, наданих сторонами на підтвердження своїх вимог та заперечень, суд дійшов висновку, що позовні вимоги необхідно задовольнити в повному обсязі.

Судові витрати за клопотанням позивача з відповідача не стягуються.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 76, 81, 263, 264, 265, 273, 275, 354, 355 Цивільного процесуального кодексу України суд,

у х в а л и в:

Задовольнити позовні вимоги ОСОБА_1 до Макарівської селищної ради, третя особа, що не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору ОСОБА_2 про визнання права на отримання компенсації за знищений об`єкт нерухомого майна.

Визнати за ОСОБА_1 (РНКОПП НОМЕР_1 ) право на надання компенсації шляхом фінансування придбання об`єкта житлової нерухомості з використанням житлового сертифіката за знищені об`єкти нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією російської федерації проти України, а саме: за знищений об`єкт нерухомого майна - житловий будинок, загальною площею 100,1 кв. м, житловою - 23,6 кв.м, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2213418132227.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а якщо воно не проголошувалося з дати складання повного його тексту.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Інформація сторін:

- позивач ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ;

- Макарівська селищна рада, адреса: вулиця Димитрія Ростовського, 30, селище Макарів, Бучанський район, Київська область, 08001, код ЄДРПОУ 04362183;

- ОСОБА_2 , адреса: АДРЕСА_2 , РНКОПП НОМЕР_2 .

Суддя О.С. Сініцина