Справа № 204/8244/24

Провадження № 2/204/341/25 р.

КРАСНОГВАРДІЙСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 лютого 2025 року Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська в складі:

головуючої судді Самсонової В.В.

за участю секретаря Зайченко О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпрі справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «НОВА УКРАЇНСЬКА ШКОЛА ПРОДАЖІВ» про захист трудових прав,-

В С Т А Н О В И В:

У серпня 2024 року позивач звернувся до суду з даною позовною заявою, в якій просить припинити трудові відносини між працівником ОСОБА_1 та роботодавцем Товариством з обмеженою відповідальністю «НОВА УКРАЇНСЬКА ШКОЛА ПРОДАЖІВ» внаслідок розірвання трудового договору, укладеного на невизначений строк, з ініціативи працівника згідно статті 38 Кодексу законів про працю України з моменту набрання чинності судового рішення. В обґрунтування своїх позовних вимог позивач вказав на те, що він з 30.08.2021 року працював у організації відповідача та виконував увесь необхідний обсяг робіт. Однак, останнім часом відповідач безпідставно та незаконно припинив роботу свого підприємства за юридичною адресою: вул. Орловська, будинок 1Б м. Дніпро та припинив нараховувати та сплачувати заробітну плату працівникам. Директор підприємства взагалі зник та на зв`язок з працівниками перестав виходити. Остаточно усвідомивши, що відповідач тривалий час порушує закон та не виконує свої зобов`язання відповідно до приписів чинного трудового законодавства України, через відсутність заробітку та необхідність пошуку роботи, позивач звернувся до відповідача, надіславши заяву від 20 жовтня 2023 року про звільнення з роботи згідно до приписів ст. 38 КЗпП України, за власним бажанням. Дана заява була відправлена на офіційну юридичну поштову адресу відповідача рекомендованим листом з описом вкладень. Жодної відповіді від керівника підприємства відповідача щодо звільнення, позивач так і не отримав, а дане поштове відправлення повернулось відправнику за закінченням терміну зберігання. Отже, на даний час трудові відносини між сторонами фактично припинені, однак тривають юридично незважаючи на особисту заяву позивача про звільнення. Відповідач не віддавав позивачу належно оформлену трудову книжку працівника, яку роботодавець зобов`язаний в день звільнення видати працівникові, разом із копію наказу (розпорядження) про звільнення, проведення з ним розрахунку у строки, зазначені у ст. 116 КЗпП України. Також, позивачу не надавалась та не надсилалась копія наказу (розпорядження) відповідача про звільнення з роботи працівника. Докази направлення (надання) роботодавцем відповідачем трудової книжки та/або інших документів на поштову адресу та /або на руки позивачеві - відсутні. Тобто, передбачена законом процедура розірвання трудового договору відповідно не виконана, тому що у позивача відсутня можливість припинити трудовий договір в інший спосіб, окрім звернення до суду, оскільки його заява про звільнення за власним бажанням залишена без належного реагування. Такі незаконні дії відповідача (роботодавця), на думку позивача є не правомірні, що вплинуло на його психологічний стан, оскільки він не має змогу самостійно розпоряджатися своїм правом на працю та обирати самостійно на власний розсуд місце роботи. У зв`язку з вище викладеними обставинами, позивач вимушений звернутися до суду за захистом своїх порушених прав, тому що слід припинити трудові відносини між працівником та роботодавцем внаслідок розірвання трудового договору, укладеного на невизначений строк, з ініціативи працівника згідно статті 38 Кодексу законів про працю України, а іншого законного шляху позасудового вирішення даного питання не існує.

В судове засідання позивач не з`явився, про час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином, раніше надав клопотання, в якому вказав, що позовні вимоги підтримує і просить задовольнити їх в повному обсязі. Справу просив розглянути без його участі, не заперечує проти проведення заочного розгляду справи.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про причини неявки суду не повідомив, відзиву на позов не надав.

У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, суд розглядає справу, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Зі згоди позивачки, суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

Вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню по наступним підставам.

Судом встановлено, що з 30.08.2021 року позивач перебував у трудових правовідносинах з Товариством з обмеженою відповідальністю «Нова українська школа продажів» та відомості стосовно позивача було внесено до Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування форма ОК-5, страхувальником є відповідач Товариством з обмеженою відповідальністю «Нова українська школа продажів» (а.с.8).

ОСОБА_1 користуючись своїм правом на розірвання трудового договору з Товариством з обмеженою відповідальністю «Нова українська школа продажів» у встановленому законом порядку, 20.10.2023 року за юридичною адресою відповідача: м. Дніпро, вул. Орловська, буд. 1Б, направив рекомендованим листом заяву про звільнення з роботи за власним бажанням на підставі ст. 38 КЗпП України, тобто висловила своє бажання щодо припинення роботи у даному Товаристві.

Як вбачається із матеріалів справи рекомендований лист № 0105495359669 від 20.10.2023 року був повернутий з відміткою «за закінченням терміну зберігання» (а.с. 10).

За таких обставин, оскільки на даний час трудові відносини між позивачем та відповідачем фактично припинені, однак, процедура розірвання трудового договору відповідно до законодавства України про працю не виконана і позивач будь-яким чином не має змоги вплинути на відповідача, тому звернулася до суду з даним позовом в порядку цивільного судочинства.

Згідно ст. 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Використання примусової праці забороняється.

Розглядаючи справи, пов`язані із застосуванням даної норми, Конституційний суд України у рішеннях від 07.07.2004 року № 14-рп/2004, від 16.10.2007 року № 8-рп/2007, та від 29.01.2008 року № 2-рп/2008 зазначав, що визначене ст. 43 Конституції України право на працю Конституційний суд України розглядає як природну потребу людини своїми фізичними розумовими здібностями забезпечувати своє життя. Це право передбачає як можливість самостійно займатися трудовою діяльністю, так і можливість працювати за трудовим договором чи контрактом. Свобода праці передбачає можливість особи займатися чи не займатися працею, а якщо займатися то вільно її обирати. За своєю природою право на працю є невідчужуваним і по суті означає забезпечення саме рівних можливостей кожному для його реалізації.

У пункті 4 частини першої статті 36 КЗпП України визначено, що підставами припинення трудового договору, зокрема, є розірвання трудового договору з ініціативи працівника. Згідно з частиною першою статті 38 КЗпП України працівник має право розірвати трудовий договір, укладений на невизначений строк, попередивши про це власника або уповноважений ним орган письмово за два тижні.

У разі, коли заява працівника про звільнення з роботи за власним бажанням зумовлена неможливістю продовжувати роботу (переїзд на нове місце проживання; переведення чоловіка або дружини на роботу в іншу місцевість; вступ до навчального закладу; неможливість проживання у даній місцевості, підтверджена медичним висновком; вагітність; догляд за дитиною до досягнення нею чотирнадцятирічного віку або дитиною з інвалідністю; догляд за хворим членом сім`ї відповідно до медичного висновку або особою з інвалідністю I групи; вихід на пенсію; прийняття на роботу за конкурсом, а також з інших поважних причин), власник або уповноважений ним орган повинен розірвати трудовий договір у строк, про який просить працівник.

Передбачений частиною першою статті 38 КЗпП України порядок розірвання трудового договору з ініціативи працівника передбачає попередження ним про це власника або уповноважений орган письмово за два тижні. За встановлених у цій справі обставин положення закону щодо письмового попередження власника про бажання працівника звільнитись нівелюється, а іншого порядку звільнення з ініціативи працівника чинне законодавство не передбачає.

Статтею 22 КЗпП України передбачено заборону будь-якого прямого або непрямого обмеження прав при укладенні, зміні та припиненні трудового договору. В даному випадку відповідач, як господарське товариство яке є роботодавцем, не виконало вимоги трудового законодавства, не здійснило будь-яких дій, спрямованих на вирішення питання про звільнення позивача. Тобто існує порушення права позивача на припинення трудових відносин.

Відповідно до ч. 4 Постанови Пленуму Верховного суду України №13 від 24.10.2008 року, при вирішенні питання про те, чи є спір, що виник між господарським товариством та посадовими особами товариства, які входять до складу виконавчого органу товариства або наглядової ради товариства, трудовим чи корпоративним, судам необхідно керуватися положеннями глави XV Кодексу законів про працю України.

Відповідно до статті 3 КЗпП України до трудових відносин належать відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що відповідачем порушене право позивача на звільнення з роботи з ініціативи працівника, передбачене ч. 1 ст. 38 КЗпП України, оскільки не вирішення заяви про звільнення позивача з займаної посади є порушенням її права щодо вільного вибору праці.

Таким чином, оскільки позивач не може продовжувати трудові відносини з відповідачем, не має можливості їх припинити з незалежних від неї підстав, в порядку передбаченому зазначеними вище законодавчими актами, суд вважає заявлені вимоги щодо припинення трудових відносин обґрунтованими та такими, що підлягають частковому задоволенню з 20.10.2023 року.

Відповідно до приписів ч. 1 ст. 141 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати, тому з відповідача на користь позивача необхідно стягнути витрати по сплаті судового збору у розмірі 1211 грн. 20 коп.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. ст.ст.12,13,259,263-265,268,280-282 ЦПК України, ст. 43 Конституції України, ст.ст.38,221 КЗпП України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «НОВА УКРАЇНСЬКА ШКОЛА ПРОДАЖІВ» про захист трудових прав – задовольнити частково.

Припинити трудові відносини між працівником ОСОБА_1 та роботодавцем Товариством з обмеженою відповідальністю «НОВА УКРАЇНСЬКА ШКОЛА ПРОДАЖІВ» внаслідок розірвання трудового договору, укладеного на невизначений строк, з ініціативи працівника згідно статті 38 Кодексу законів про працю України з 20.10.2023 року.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «НОВА УКРАЇНСЬКА ШКОЛА ПРОДАЖІВ» на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1211,20 грн.

В іншій частини позовних вимог відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України, суд вважає необхідним зазначити у резолютивній частині рішення наступні дані:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ;

Товариство з обмеженою відповідальністю «НОВА УКРАЇНСЬКА ШКОЛА ПРОДАЖІВ», ідентифікаційний код в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 44306379, місцезнаходження: 49000, м. Дніпро, вул. Орловська, 1б.

Суддя В.В. Самсонова