Україна

 Донецький окружний адміністративний суд

У Х В А Л А

про продовження строку на усунення недоліків позовної заяви

          24 лютого 2025 року                                                  Справа №200/990/25  

 Суддя Донецького окружного адміністративного суду Олішевська В.В., розглянувши адміністративний позов  Донецького державного університету внутрішніх справ

до відповідача: ОСОБА_1

про стягнення вартості утримання в Донецькому державному університеті внутрішніх справ у сумі 22667,42 грн,-

                                                    В С Т А Н О В И В:

Позивач, Донецький державний університету внутрішніх справ, звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення вартості утримання в Донецькому державному університеті внутрішніх справ у сумі 22667,42 грн.          

Відповідно до ч. 1 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи: подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Ухвалою суду від 14 лютого 2025 року позовну заяву залишено без руху. Встановлено позивачу десятиденний строк з дня отримання цієї ухвали на усунення недоліків шляхом надання суду  заяви про поновлення строку звернення до суду з даним позовом із зазначенням підстав поважності пропущення такого строку.

24 лютого 2025 року позивачем до суду надано заяву про поновлення пропущеного строку звернення до суду, мотивовану наступним.

Представником позивача зазначено, що причини пропуску процесуального строку звернення до суду є поважними у зв`язку з тим, що після введення воєнного стану Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», що затверджений Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX «Про затвердження Указу Президента України

«Про введення воєнного стану в Україні» та вимушеною передислокацією ДонДУВС у зв`язку з окупацією м. Маріуполь Донецької області, було втрачено всю документацію, не всі працівники ДонДУВС виїхали разом з ним, що призвело до нестабільної діяльності у роботі ДонДУВС та зайняло багато часу для її стабілізації. Крім того, через втрату документів, потрібен був достатній час для їх пошуку та відновлення, з метою забезпечення стягнення коштів на користь держави.

В умовах воєнного стану значно зменшилась чисельність працівників Донецького державного університету внутрішніх справ, а працівники, які працювали на той час, перебували у простої не з вини працівників, що підтверджується наказом № 124 о/с від 14.03.2022 р.

Відповідно до наказу № 155 о/с від 31.03.2022 року з працівниками вільного найму університету було призупинено дію трудових договорів, в тому числі з юрисконсультом ОСОБА_2 . Яку було звільнено за пунктом 1 статті 36 Кодексу законів про працю України (за угодою сторін). У період починаючи з 12.07.2022 року фактично у зв`язку з призупинення трудової діяльності університету, через ведення воєнного стану, фактично працював лише один провідний юрисконсульт. Таким чином, збільшене трудове навантаження групи юридичного забезпечення, яке було викликано зменшенням чисельності працівників групи – виконував один працівник.

В той же період часу почалось масове звільнення курсантів.

Відповідно, наявність великої кількості судових справ, у яких позивач на той час був стороною, а також великою кількістю внутрішньої документації, які потребували негайного опрацювання юрисконсультом, великою кількістю звернень громадян, адвокатських запитів, запитів правоохоронних та контролюючих органів, запитів на публічну інформацію, які надходили до ДонДУВС та мали знаходитися на виконанні у працівників групи – викликало збільшену завантаженість провідного юрисконсульта та значно уповільнило опрацювання питань, пов`язаних зі звільненням здобувачів вищої освіти, а також вагому роль зіграли об`єктивні обставини, що ускладнювали роботу ДонДУВС, які були викликані військовою агресією з боку рф.

За вказаних обставин, особа, уповноважена діяти від імені Донецького державного університету внутрішніх справ не мала фізичної можливості для своєчасної підготовки та подання позовної заяви, в строк, визначений КАС України. Тільки на теперішній час позивачем повністю відпрацьовані зазначені у позовній заяві твердження, що дає можливість сформувати чітку, остаточну правову позицію.

У зв`язку з повномасштабною збройною агресією рф та тимчасовою окупацією окремих територій України, зокрема міста Маріуполь Донецької області, де був розташований та здійснював свою освітню діяльність Донецький державний університет внутрішніх справ – було незаконно захоплено нерухоме та рухоме майно університету, первинні бухгалтерські документи, регістри бухгалтерського обліку та іншу документацію.

Чинним законодавством України фактично не передбачено конкретного проміжку часу протягом якого вищий навчальний заклад зобов`язаний направити звільненому (відрахованому) курсанту повідомлення про відшкодування витрат, пов`язаних з утриманням, а також чинні нормативно-правові акти не містять чітко вираженої заборони щодо повторного (неодноразового) направлення такого повідомлення, у разі його не вручення (неодержання).

Запровадження воєнного стану на певній території є поважною причиною для поновлення процесуальних строків. Окрім того, судам рекомендовано виважено підходити до питань, пов`язаних з поверненням процесуальних документів, залишенням їх без руху, встановлення процесуальних строків та, по можливості, продовжувати їх щонайменше до закінчення воєнного стану. Введення воєнного стану фактично визнається поважною причиною пропуску строку.

Розглянувши подану заяву, суд зазначає наступне.

Питання дотримання позивачем строку звернення та початок відліку такого строку звернення з даним позовом було досліджено судом в ухвалі від 14.02.2025 про залишення позовної заяви без руху.

Відповідно до частини 5 статті 121 Кодексу адміністративного судочинства України пропуск строку, встановленого законом або судом учаснику справи для подання доказів, інших матеріалів чи вчинення певних дій, не звільняє такого учасника від обов`язку вчинити відповідну процесуальну дію.

Аналіз практики ЄСПЛ свідчить про те, що у процесі прийняття рішень стосовно поновлення строків звернення до суду або оскарження судового рішення, ЄСПЛ виходить із наступного: 1) поновлення пропущеного строку звернення до суду або оскарження судового рішення є порушенням принципу правової визначеності, відтак, у кожному випадку таке поновлення має бути достатньо виправданим та обґрунтованим; 2) поновленню підлягає лише той строк, який пропущений з поважних, об`єктивних, непереборних, не залежних від волі та поведінки особи обставин; 3) оцінка поважності причин пропуску строку має здійснюватися індивідуально у кожній справі; 4) будь-які поважні причини пропуску строку не можуть розцінюватися як абсолютна підстава для поновлення строку.

Відтак, обґрунтовуючи важливість дотримання принципу правової визначеності, ЄСПЛ сформовано практику, відповідно до якої національними судами пріоритетність має надаватися дотриманню встановлених процесуальним законом строків звернення до суду, а поновлення пропущеного строку допускається лише у виняткових випадках, коли мають місце не формальні та суб`єктивні, а об`єктивні та непереборні причини їх пропуску.

Відповідно до постанови Верховного Суду від 01.06.2023 у справі № 300/4156/22 суд не наділений повноваженнями щодо самостійного визначення чи пошуку обставин, що зумовили об`єктивну неможливість позивача у визначений законодавством строк реалізувати своє право на подання позову.

Право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав.

Отже, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС певних процесуальних дій і стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.

Статтею 44 КАС передбачено обов`язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки, зокрема, виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом (п. п. 6, 7 ч. 5 цієї статті).

Наведеними положеннями КАС чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов`язує учасників справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов`язків, встановлених законом або судом, зокрема щодо дотримання строку звернення до суду.

Для цього учасник справи як особа, зацікавлена у поданні позовної заяви, повинен вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати у повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.

Підстави пропуску строку звернення до суду можуть бути визнані поважними, а строк поновлено лише у разі, якщо вони пов`язані з непереборними та об`єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк, подання позовної заяви.

Згідно з ч. 5 ст. 45 КАС учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.

Суд зазначає, що відсутність належним чином укомплектованого штату юрисконсультів позивача не може визнаватись поважною підставою для поновлення пропущеного строку звернення до суду з позовною заявою у розумінні КАС України. Позивач є юридичною особою та мав можливість надати повноваження на звернення до суду іншим  представникам.

Також суд не приймає посилання представника позивача на те, що чинним законодавством України не передбачено конкретного проміжку часу протягом якого вищий навчальний заклад зобов`язаний направити звільненому (відрахованому) курсанту повідомлення про відшкодування витрат, пов`язаних з утриманням, а також чинні нормативно-правові акти не містять чітко вираженої заборони щодо повторного (неодноразового) направлення такого повідомлення, у разі його не вручення (неодержання).

Верховний Суд у справах №560/1389/20 (постанова від 21 січня 2021 року), №420/9694/20 (постанова від 21 грудня 2021 року), вирішуючи питання обчислення строків звернення до суду із позовною заявою про стягнення витрат, пов`язаних з утриманням у вищому навчальному закладі, дійшов висновку, що строк звернення до суду з позовом про проходження публічної служби необхідно обчислювати з наступного дня після закінчення строку для добровільного відшкодування витрат.

Суд зазначає, що відповідача було звільнено зі служби в поліції 06.07.2022 року, повідомлення про відшкодування витрат, пов`язаних з утриманням у Донецькому державному університеті внутрішніх справ було сформовано 08 лютого 2023 №699-5/07-2023 а направлено 13.02.2023 року. Вдруге листом від 17.12.2024 № 7324/7-2024, відповідачу було запропоновано добровільно відшкодувати вартість утримання в Донецькому державному університеті внутрішніх справ у сумі 22667,42 грн.

Таким чином з моменту повідомлення відповідача пройшло майже два роки.

Суд зазначає, що реалізація позивачем права на звернення до суду з позовною заявою в рамках строку звернення до суду залежить виключно від дій самого позивача. Для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час, коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання такою особою строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.

Також суд зазначає, що факт запровадження воєнного стану в Україні, без обґрунтування неможливості звернення до суду саме позивачем у встановлені строки у зв`язку із запровадженням такого, не може безумовно вважатися поважною причиною для безумовного поновлення цих строків. Крім того від дати введення воєнного стану до дати звернення до суду з даним позовом пройшло майже три роки.

Належних та допустимих доказів неможливості звернення до суду з даними позовом позивачем до заяви не додано.

Відповідно до ч. 1 ст. 123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Таким чином, заява позивача про поновлення процесуального строку є необґрунтованою та позивачеві слід надати до суду письмову заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду з даним позовом із зазначенням підстав поважності його пропуску та надати докази поважності причин його пропуску.

Згідно із частинами другою, третьою статті 121 Кодексу адміністративного судочинства України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду. Заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, - судом, який встановив строк, у письмовому провадженні.

Враховуючи те, що позивачем не виконано ухвалу суду від 14 лютого 2025 року, позовна заява не відповідає вимогам ст.ст. 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає за необхідне надати позивачеві додатковий десятиденний строк з дня отримання даної ухвали суду для усунення недоліків позовної заяви.

На підставі викладеного, керуючись статтями 160, 161, 169, 171, 256, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

                                                          У Х В А Л И В:

Продовжити термін для усунення виявлених судом недоліків позовної заяви Донецького державного університету внутрішніх справ до ОСОБА_1 про стягнення вартості утримання в Донецькому державному університеті внутрішніх справ у сумі 22667,42 грн.

Встановити позивачу додатковий десятиденний строк з дня отримання цієї ухвали на усунення недоліків шляхом надання суду заяви про поновлення строку звернення до суду з даним позовом із зазначенням підстав поважності пропущення такого строку.

Якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до адміністративного суду цього Кодексу.

Копія ухвали про залишення позовної заяви без руху надсилається особі, яка подала позовну заяву, не пізніше наступного дня після її постановлення.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.   

          Суддя                                                                                  В.В. Олішевська