Справа № 522/22523/24

Провадження № 522/1793/25

УХВАЛА

21 лютого 2025 року суддя Приморського районного суду м. Одеси Чорнуха Ю.В., розглянувши матеріали цивільної справи за позовною заявою Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Мукачевський" до ОСОБА_1 про витребування майна з чужого незаконного володіння,-

ВСТАНОВИВ:

На адресу Приморського районного суду м. Одеси надійшли матеріали цивільної справи за позовною заявою Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Мукачевський", поданий в його інтересах представником - адвокатом Бороган В.В., до ОСОБА_1 про витребування майна з чужого незаконного володіння.

За результатами автоматизованого розподілу судової справи між суддями матеріали справи передані для розгляду судді Чорнусі Ю.В.

Згідно ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом.Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Статтею 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» визначено, що суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 2 Цивільного процесуального кодексу України (далі – ЦПК України) завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (ч. 1 ст. 4 ЦПК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Згідно ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі – Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Право на суд" не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави (п. 53 рішення від 19.06.2001 у справі "Креуз проти Польщі", заява № 28249/95).

Стаття 187 ЦПК України регламентує дії суду перед відкриттям провадження у справі, а саме, суд відкриває провадження у справі за відсутності підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження.

За правилами цивільного процесуального законодавства, позовна заява за формою та змістом повинна відповідати статті 175 ЦПК України, а також вимогам статті 177 цього Кодексу.

Під час вирішення питання про відкриття провадження у справі, встановлено, що подана позовна заява не відповідає вимогам ст. ст. 175, 177 ЦПК України, у зв`язку з чим підлягає залишенню без руху з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, представником позивача заявлено вимогу про витребування з незаконного володіння відповідача на користь позивача нежитлове офісне приміщення першого поверху, загальною площею 23,8 кв.м., за адресою: АДРЕСА_1 шляхом скасування державної реєстрації права власності № 23578005 від 23.11.2017 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

До матеріалів справи долучено платіжну інструкцію № 1850 від 12.11.2024 про сплату позивачем судового збору у розмірі 3028,00 гривень як за позовну вимогу немайнового характеру.

Згідно постанови від 24.01.2018 справа № 916/1220/17 Верховний Суд зазначив, що майновий позов (позовна заява майнового характеру) - це вимога про захист права або інтересу, об`єктом якої виступає благо, що підлягає грошовій оцінці. Тобто будь-який майновий спір має ціну, а категорію майнових спорів складають, зокрема, спори, пов`язані з підтвердженням прав на майно та грошові суми, на володіння майном і будь-які форми його використання на договірній чи позадоговірній основі. Під немайновим позовом слід розуміти вимогу про захист права або інтересу, об`єктом якої виступає благо, що не піддається грошовій оцінці.

У постанові від 25.08.2020 (справа № 910/13737/19 провадження № 12-36гс20) Велика Палата Верховного Суду зазначає, що майновий позов (позовна вимога майнового характеру) - це вимога про захист права або інтересу, об`єктом якої виступає благо, що підлягає грошовій оцінці.

Тобто будь-який майновий спір має ціну. Різновидами майнових спорів є, зокрема, спори, пов`язані з підтвердженням прав на майно та грошові суми, на володіння майном і будь-які форми використання останнього.

Отже, судовий збір з позовної заяви про визнання права власності на майно, стягнення, витребування або повернення майна - як рухомих речей, так і нерухомості - визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру.

Наявність вартісного, грошового вираження матеріально-правової вимоги позивача свідчить про її майновий характер, який має відображатися у ціні заявленого позову (пункт 8.12 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26 лютого 2019 року у справі № 907/9/17, провадження № 12-76гс18).

Натомість до позовних заяв немайнового характеру відносяться вимоги, які не підлягають вартісній оцінці. Під немайновим позовом слід розуміти вимогу про захист права або інтересу, об`єктом якої виступає благо, що не піддається грошовій оцінці.

Такий правовий висновок викладений також у постанові об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 18 вересня 2023 року у справі № 758/5118/21 (провадження № 61-5554сво23).

Таким чином, вимога про витребування майна є вимогою майнового характеру, тому судовий збір з даної позовної заяви - визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру.

Згідно п. 3 ч. 3 ст. 175 ЦПК України  позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються.

При цьому ціна позову визначається з урахуванням положень ст. 176 ЦПК України, а саме згідно п. 2 ч. 1 ст. 176 ЦПК України у позовах про визнання права власності на майно або його витребування ціна позову визначається вартістю майна.

Згідно п. 12 постанови Пленуму Верховного Суду України № 20 від 22.12.1995 вартість спірного майна визначається за погодженням сторін, а за його відсутністю - за дійсною вартістю майна на час розгляду спору. Під дійсною вартістю розуміється грошова сума, за яку майно може бути продано в даному населеному пункті чи місцевості.

Пунктом 16 Постанови Пленуму ВССУ № 10 від 17.10.2014 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» передбачено, що розмір судового збору за подання позовної заяви про визнання права власності на майно або його витребування визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру. При цьому суд не повинен визначати вартість майна за відповідними вимогами, оскільки такий обов`язок покладається на позивача.

Згідно ст. 3 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» (далі – Закон 2658-III) незалежною оцінкою майна вважається оцінка майна, що проведена суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання.

Звіт про оцінку майна є документом складеним, зокрема, в електронному вигляді з дотриманням законодавства про електронні довірчі послуги, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання

відповідно до договору. Звіт підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється підписом керівника суб`єкта оціночної діяльності (ст. 12 Закону 2658-III).

Згідно положень ч. 1 ст. 181 Цивільного кодексу України до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об`єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.

В порушення вимог п. 3 ч. 3 ст. 175 ЦПК України  у позовній заяві не зазначено ціну позову, попри те, що заявлена позовна вимога підлягає грошовій оцінці як вимога майнового характеру. До позовної заяви не додано документів, з яких суд мав би можливість визначити дійсну вартість майна на момент подання позовної заяви.

Положення ст. 175 ЦПК України визначають зазначення ціни позову обов`язком позивача.

Судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі (ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір»).

Відповідно до пп. 1 п.1 ч.2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана юридичною особою ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Таким чином, позивачу слід усунути недоліки позовної заяви шляхом:

- визначення ринкової вартості спірного майна на день подання позовної заяви до суду, з урахуванням вимог Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні»;

- визначення ціни позову, виходячи із положень ст. 176 ЦПК України;

- надання суду документів щодо визначення ринкової вартості об`єкта спірного нерухомого майна;

- доплати судового збору, за вимогу майнового характеру, виходячи із ціни позову та надання суду доказів доплати судового збору.

Доплату судового збору необхідно здійснити за наступними реквізитами:

Отримувач коштів        ГУК в Од.обл./Приморський р-н/22030101

Код отримувача (код за ЄДРПОУ)        37607526

Банк отримувача        Казначейство України(ел. адм. подат.)

Рахунок отримувача        UA268999980313111206000015758

Код класифікації доходів бюджету        22030101

Призначення платежу        101 __________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків – фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Приморський районний суд м. Одеси (назва суду, де розглядається справа

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Інститут залишення позовної заяви без руху - це тимчасовий захід, який застосовується судом з метою усунення позивачем недоліків позовної заяви та дотримання порядку її подання до відкриття провадження по справі. Після усунення недоліків позовна заява буде вважатися поданою в день первісного її подання до суду.

Керуючись ст. ст. 175, 176, 177, 185, 258-261 ЦПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Мукачевський" до ОСОБА_1 про витребування майна з чужого незаконного володіння - залишити без руху.

Встановити позивачу строк для усунення недоліків — десять днів з дня отримання копії ухвали суду про залишення позовної заяви без руху.

Роз`яснити позивачу, що у разі не усунення зазначених недоліків у встановлений строк, позовна заява вважатиметься неподаною та буде повернута позивачу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Ухвала окремо від рішення суду в апеляційному порядку оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Юлія ЧОРНУХА