Справа № 163/89/25

Провадження № 1-кп/163/108/25

ЛЮБОМЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 лютого 2025 року                 Любомльський районний суд Волинської області

в складі головуючого судді ОСОБА_1 ,

з участю секретаря ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

захисників ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,

розглянувши в підготовчому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Любомль Волинської області в рамках кримінального провадження № 62024000000000979 про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.332 КК України, клопотання захисників ОСОБА_5 та ОСОБА_6 про повернення обвинувального акту прокурору,

в с т а н о в и в :

В провадженні суду перебуває обвинувальний акт по кримінальному провадженню № 62024000000000979 за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.332 КК України.

Під час підготовчого судового засідання захисники обвинуваченого адвокати ОСОБА_5 та ОСОБА_6 заявили клопотання про повернення прокурору обвинувального акту з таких підстав. По перше порушено вимоги ст.293 КПК України, оскільки стороні захисту не було вручено копій обвинувального акту та реєстру матеріалів досудового розслідування. По друге прокурором не скріплено підпис в обвинувальному акті печаткою, що не надає ньому статусу офіційного документу, чим недотримано положень ч.1 ст.291 КПК України. Втретє, в обвинувальному акті не викладено фактичні обставини кримінального правопорушення, як цього вимагає п.5 ч.2 ст.291 КПК України.

Обвинувачений ОСОБА_4 підтримав клопотання своїх захисників, просив повернути обвинувальний акт прокурору.

Прокурор заперечував проти задоволення клопотання захисників про повернення обвинувального акту, просив відмовити в його задоволенні.

Суд вислухав думку учасників процесу та дослідив заявлене клопотання, приходить до наступного.

Положеннями ст.314 КПК України передбачено, що у підготовчому судовому засіданні суд має право повернути обвинувальний акт прокурору, якщо він не відповідає вимогам цього Кодексу.

Відповідно до ч.4 ст.110 КПК України обвинувальний акт є процесуальним документом, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування.

З долученої прокурором до обвинувального акту власноручно написаної ОСОБА_4 розписки вбачається, що обвинувачений, тоді підозрюваний ОСОБА_4 отримав обвинувальний акт в кримінальному провадженні № 62024000000000979 та реєстр матеріалів досудового розслідування 10 січня 2025 року.

Цього ж дня зазначені процесуальні документи отримали і адвокати ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , що стверджено їх розписками.

Таким чином, прокурор, передаючи обвинувальний акт до суду, надав під розписку його копію та копію реєстру матеріалів досудового розслідування окремо ОСОБА_4 як підозрюваному, а також його захисникам.

Безпідставними і є твердження захисників, що підпис прокурора в обвинувальному акті не скріплений печаткою, що вбачається ж з цього обвинувального акта, який пронумерований, прошитий, підписаний та скріплений печатками.

Також не заслуговує на увагу і позиція захисників, що в обвинувальному акті не сформульовано обвинувачення у відповідності до норм матеріального та процесуального права та не викладено достатні та належні фактичні обставини кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими з огляду на таке.

Порядок складання обвинувального акту, відомості, які має містити обвинувальний акт та документи, які додаються до обвинувального акту передбачено ст.291 КПК України. Інших вимог, яким має відповідати обвинувальний акт, КПК України не встановлено.

Тобто, для ухвалення рішення про повернення обвинувального акта прокурору з підстав його невідповідності вимогам КПК, суд має встановити невідповідність форми чи змісту такого обвинувального акта положенням статті 291 КПК України.

Відповідно до ч.1 ст.291 КПК України, обвинувальний акт складається слідчим, після чого затверджується прокурором. Обвинувальний акт може бути складений прокурором.

Даний обвинувальний акт складено 10 січня 2025 року старшим слідчим в особливо важливих справах Голосного СУ ДБР ОСОБА_8 та затверджено цього ж дня прокурором третього відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення першого управління Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 у відповідності до вимог кримінально-процесуального законодавства, а саме згідно з положеннями ст.291 КПК України. В обвинувальному акті відображено всі необхідні відомості, які він має містити, зокрема анкетні відомості обвинуваченого, викладені всі фактичні обставини кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, вказана правова кваліфікація кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статтю закону України про кримінальну відповідальність та сформульовано обвинувачення.

Щодо відсутності формулювання обвинувачення суд зазначає, що обставини, на які в своєму клопотанні посилаються захисники, як на підставу для повернення обвинувального акту прокурору, можуть бути підтверджені, або спростовані виключно під час судового розгляду кримінального провадження по суті у судовому засіданні. Питання щодо правильності кваліфікації дій обвинуваченого також може бути вирішено судом за наслідками судового розгляду. Обговорюючи обґрунтованість вказаної підстави, суд враховує, що прокурором, органом досудового розслідування були зібрані всі необхідні докази для складення обвинувального акту відносно ОСОБА_4 , а тому підстави для проведення яких-небудь додаткових слідчих дій у органу досудового розслідування були відсутні.

Доводи сторони захисту про відсутнє формулювання обвинувачення, суд до уваги не приймає, оскільки зміст ст.291 КПК України розширеному тлумаченню не підлягає і прокурор, відповідно до вимог кримінального процесуального закону, виклав у обвинувальному акті всі обставини кримінального правопорушення, які він вважав встановленими, і відповідно цим обставинам формулювання обвинувачення, тому суд не вправі в ході підготовчого судового засідання надавати оцінку змісту зазначеним прокурором відомостям у даному процесуальному документі та формулюванню обвинувачення.

В доктрині кримінального процесу під формулюванням обвинувачення розуміється короткий виклад тексту диспозиції кримінально-правової норми, порушення якої інкримінується особі, фабула обвинувачення виступає фактичною моделлю вчиненого злочину, а юридичне формулювання (формула та формулювання обвинувачення) це правова модель злочину, вказівка на кримінально-правові норми, порушення яких інкримінується обвинуваченому.

У міжнародних джерелах права, зокрема в Конвенції, йдеться про те, що однією із гарантій права на справедливий суд, відповідно до п. «а» частини третьої ст.6, є негайна та детальна поінформованість зрозумілою для обвинуваченого мовою про характер і причини обвинувачення, висунутого проти нього. При цьому є пріоритетним неформальне розуміння поняття «обвинувачення».

Отже, суд вважає, що посилання сторони захисту на необхідність повернення обвинувального акту прокурору із зазначених в клопотанні підстав є необґрунтованими, а тому суд відмовляє в задоволенні клопотання.

Керуючись ст.ст.291, 293, 314, 372 КПК України, суд

п о с т а н о в и в :

У задоволенні клопотання захисників обвинуваченого ОСОБА_4 – адвокатів ОСОБА_5 та ОСОБА_6 про повернення обвинувального акту прокурору - відмовити.

Ухвала апеляційному оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали буде проголошений о 16:00 годині 17 лютого 2025 року.

Слідчий суддя                                                                         ОСОБА_1