ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 лютого 2025 року   ЛуцькСправа № 140/15147/24

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Лозовського О.А.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області, в якому, з врахуванням нової редакції позовної заяви просить визнати протиправною відмову щодо виплати нарахованої у повному обсязі пенсії по інвалідності у розмірі відшкодування фактичних збитків за роботу в зоні відчуження, призначеної відповідно до частини першої статті 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з обмеженням її розміру 10-ма прожитковими мінімумами, установленими для осіб які втратили працездатність на підставі приписів статті 2 Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи №3668-VI від 08.07.2011 (визнана неконституційною); зобов`язання проводити виплату нарахованої пенсії по інвалідності у розмірі відшкодування фактичних збитків за роботу в зоні відчуження, призначеної відповідно до частини першої статті 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» перерахованої у порядку постанови Кабінету Міністрів України від 09.12.2021 №1307, відображеної у протоколі (розпорядженні) у повному обсязі з урахуванням всіх доплат, надбавок та індексацій без обмеження, в межах шестимісячного строку звернення до суду.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач ОСОБА_1 є учасником ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС І категорії, особа з інвалідністю внаслідок війни ІІ групи, ЧАЕС – ІІ групи, захворювання пов`язане з виконанням військового обов`язку по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС. Позивачу призначена пенсія по інвалідності у розмірі фактичних збитків відповідно до частини першої статті 54 Закону №796-ХІІ.

Станом на 01.04.2024 позивачу нараховано основний розмір пенсії по інвалідності в сумі 24675,75 грн, однак розмір пенсійної виплати із врахуванням обмеження, визначеного статтею 2 Закону № 3668-VI, складає 23610,00 грн.

З огляду на прийняття Рішення Конституційного Суду України від 20.03.2024 №2-р(ІІ)/2024, яким визнано неконституційними приписи статті 2 Закону №3668-VI та першого речення частини третьої статті 67 Закону №796-ХІІ, 04.10.2024 позивач звернувся до відповідача із заявою про виплату розміру пенсії у повному обсязі без обмеження.

Листом від 01.11.2024 №14410-13532/П-02/8-0300/24 відповідач відмовив у виплаті пенсії по інвалідності у повному нарахованому розмірі.

Вважаючи такі дії відповідача протиправними, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Ухвалою суду від 02.01.2025 позовну заяву залишено без руху та надано строк – 10 днів для усунення недоліків позовної заяви у спосіб подання (надіслання) до суду заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду у частині позовних вимог за період, що передує шестимісячному строку звернення до суду з цим позовом (з 01.04.2024 по 26.06.2024), додати докази поважності причин його пропуску, або ж нової редакції позовної заяви (разом з її копією) з позовними вимогами, викладеними з урахуванням строку звернення до суду.

14.01.2024 подано нову редакцію позовної заяви, в якій ОСОБА_1 , окрім іншого, просить суд зобов`язати відповідача проводити виплату нарахованої пенсії по інвалідності у розмірі відшкодування фактичних збитків за роботу в зоні відчуження, призначеної відповідно до частини першої статті 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» перерахованої у порядку постанови Кабінету Міністрів України від 09.12.2021 №1307, відображеної у протоколі (розпорядженні) у повному обсязі з урахуванням всіх доплат, надбавок та індексацій без обмеження, в межах строку звернення до суду.

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 15.01.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, судовий розгляд справи ухвалено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

В поданому до суду відзиві на позовну заяву відповідач позов не визнав та просить відмовити у його задоволенні, оскільки для виплати пенсії без урахування норм щодо обмеження її максимальним розміром немає підстав.

Інших заяв по суті справи чи клопотань про розгляд справи в судовому засіданні від учасників справи до суду не надходило.

Дослідивши письмові докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив такі обставини та дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС (категорія 1), про що видано посвідчення серії НОМЕР_1 (а. с. 7), особою з інвалідністю ІІ групи, внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням обов`язків військової служби по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, що підтверджується довідкою до акту огляду МСЕК (а. с. 10), посвідченням серії НОМЕР_2 (а. с. 8), перебуває на обліку в органах ПФУ як одержувач пенсії по ІІ групі інвалідності від захворювання, пов`язаного з ліквідацією наслідків аварії на Чорнобильській АЕС відповідно до Закону №796-ХІІ, перерахований розмір пенсії складає 24675,75 грн, а розмір пенсійної виплати з обмеженням – 23610,00 грн, про що зазначено у листі ГУ ПФУ у Волинській області від 01.11.2024 №14410-13532/П-02/8-0300/24 (а. с. 12).

Листом від 01.11.2024 №14410-13532/П-02/8-0300/24, у відповідь на звернення щодо виплати пенсії без обмеження її максимальним розміром, відповідач повідомив позивача про відсутність підстав для такої виплати.

При вирішенні спору суд застосовує такі нормативно-правові акти.

Статтею 10 Закону №796-ХІІ передбачено, що учасниками ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС вважаються громадяни, які безпосередньо брали участь у будь-яких роботах, пов`язаних з усуненням самої аварії, її наслідків у зоні відчуження у 1986-1987 роках незалежно від кількості робочих днів, а у 1988-1990 роках - не менше 30 календарних днів, у тому числі проведенні евакуації людей і майна з цієї зони, а також тимчасово направлені або відряджені у зазначені строки для виконання робіт у зоні відчуження, включаючи військовослужбовців*, працівники державних, громадських, інших підприємств, установ і організацій незалежно від їх відомчої підпорядкованості, а також ті, хто працював не менше 14 календарних днів у 1986 році на діючих пунктах санітарної обробки населення і дезактивації техніки або їх будівництві. Перелік цих пунктів визначається Кабінетом Міністрів України.

Згідно із частиною першою статті 54 Закону №796-ХІІ пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв`язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи можуть призначатися за бажанням громадянина із заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків, який визначається згідно із законодавством. Дружинам (чоловікам), які втратили годувальника із числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, віднесених до категорії 1, пенсія у зв`язку з втратою годувальника призначається незалежно від причинного зв`язку смерті з Чорнобильською катастрофою.

Відповідно до частини третьої статті 67 Закону №796-ХІІ (в редакції Закону №   3668-VI) максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Тимчасово, по 31 грудня 2017 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень.

Рішенням Конституційного Суду України від 20.03.2024 №2-р(II)/2024 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), припис статті 2 Закону №3668-VI зі змінами, що поширює свою дію на Закон №796-ХІІ зі змінами, припис першого речення частини третьої статті 67 Закону №796-ХІІ зі змінами. Припис статті 2 Закону №3668-VI зі змінами, що поширює свою дію на Закон №796-ХІІ зі змінами, припис першого речення частини третьої статті 67 Закону №796-ХІІ зі змінами, визнані неконституційними, утрачають чинність із дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.

У вказаному Рішенні від 20.03.2024 №2-р(II)/2024 Конституційний Суд України дійшов висновку, що запроваджене обмеження максимального розміру пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, установлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, призвело до порушення сутності конституційних гарантій щодо забезпечення соціального захисту цих осіб, що є порушенням зобов`язань держави, які випливають зі змісту статей 3, 16, 50 Конституції України в їх взаємозв`язку. Наведене свідчить про те, що приписи статті 2 Закону №3668-VI, першого речення частини третьої статті 67 Закону №796-XII, що обмежують максимальний розмір пенсії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, не відповідають статтям 1, 3, 16, частині третій статті 22, частині першій статті 50 Конституції України.

Верховний Суд у постанові від 04.07.2024 у справі №580/7744/23 вказав, що правова позиція Конституційного Суду України щодо неконституційності приписів статті 2 Закону №3668-VI зі змінами, що поширює свою дію на Закон №796-ХІІ зі змінами, та першого речення частини третьої статті 67 Закону №796-ХІІ зі змінами має пряму дію у часі і може бути застосована до правовідносин, що виникли або принаймні тривали після ухвалення Конституційним Судом України відповідного рішення, тобто з 21.03.2024. Враховуюче зазначене вище, у період по 20.03.2024 положення статті 2 Закону №3668-VI, що поширює свою дію на Закон №796-ХІІ, та припис першого речення частини третьої статті 67 Закону №796-ХІІ, які встановлювали обмеження пенсії десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність, були чинними, а тому підлягали обов`язковому застосуванню. Водночас, враховуючи висновки Конституційного Суду України, викладені у Рішенні №2-р(II)/2024, з 21.03.2024 правові підстави обмежувати пенсію максимальним розміром (десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність) відсутні.

З урахуванням наведеного, позов підлягає задоволенню у спосіб визнання протиправними дій ГУ ПФУ у Волинській області щодо відмови у виплаті позивачу з 27.06.2024 нарахованої пенсії по інвалідності у розмірі відшкодування фактичних збитків за роботу в зоні відчуження, призначеної відповідно до частини першої статті 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» без обмеження розміру пенсії десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність, та зобов`язання відповідача з 27.06.2024 проводити виплату позивачу нарахованої пенсії по інвалідності у розмірі відшкодування фактичних збитків за роботу в зоні відчуження, призначеної відповідно до частини першої статті 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з урахуванням всіх доплат, надбавок та індексацій без обмеження розміру пенсії десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність.

Керуючись статтями 243 - 246, 262 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області (Київський майдан, 6, місто Луцьк, Волинська область, 43603, код ЄДРПОУ 13358826) про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії, задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області щодо відмови у виплаті ОСОБА_1 з 27.06.2024 нарахованої пенсії по інвалідності у розмірі відшкодування фактичних збитків за роботу в зоні відчуження, призначеної відповідно до частини першої статті 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», без обмеження розміру пенсії десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області з 27.06.2024 проводити виплату ОСОБА_1 нарахованої пенсії по інвалідності у розмірі відшкодування фактичних збитків за роботу в зоні відчуження, призначеної відповідно до частини першої статті 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», з урахуванням всіх доплат, надбавок та індексацій без обмеження розміру пенсії десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність.

Рішення набирає законної сили в порядку та строки, визначені статтею 255 КАС України, та може бути оскаржене в апеляційному порядку у спосіб подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя                                                                                                 О.А. Лозовський