КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

03110, м. Київ, вул. Солом`янська, 2-а, e-mail: inbox@kia.court.gov.ua

Єдиний унікальний номер справи № 755/9425/22 Головуючий у суді першої інстанції - Коваленко І.В.

Номер провадження № 22-ц/824/4847/2025 Доповідач в суді апеляційної інстанції - Яворський М.А.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 лютого 2025 року м. Київ

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

Головуючого судді: Яворського М.А.,

суддів: Кашперської Т.Ц., Фінагеєва В.О.,

за участю секретаря - Русан А.М..,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , поданою представником ОСОБА_2 , на ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва від 13 листопада 2024 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Зоріна Світлана Миколаївна про визнання заповіту недійсним та визнання права власності на майно в порядку спадкування, -

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2022 року ОСОБА_3 звернулася до суду із позовом до ОСОБА_1 про визнання заповіту недійсним та визнання права власності на майно в порядку спадкування, у якому просила суд: визнати недійсним заповіт, складений ОСОБА_4 на користь відповідача, посвідчений 19 червня 2020 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Зоріною С.М.; визнати за нею право власності в порядку спадкування на 1/3 частину квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Судові витрати просила покласти на відповідача.

Разом із позовом, представником позивача - ОСОБА_5 було заявлено клопотання про призначення експертизи.

Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 15 лютого 2024 року клопотання про призначення експертизи - задоволено. Призначено по справі судову почеркознавчу експертизу, проведення якої було доручено експертам Київського Науково-дослідницького інституту судових експертиз Міністерства юстиції України в місті Києві.

У червні 2024 року на адресу Дніпровського районного суду міста Києва надійшов висновок експерта за результатами проведеної судової почеркознавчої експертизи № 3963/24-32.

13 листопада 2024 року, у підготовчому судовому засіданні представник позивача ОСОБА_3 - адвокат Хобта С.Г. подав клопотання про витребування доказів та клопотання про призначення додаткової почеркознавчої експертизи.

У клопотанні про призначення додаткової почеркознавчої експертизи просив суд призначити додаткову почеркознавчу експертизу, на вирішення якої поставити наступні питання:

1. Чи виконано підпис від імені ОСОБА_4 у заповіті, виданому ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 , що посвідчений 19 червня 2020 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Зоріною Світланою Миколаївною на бланку НОА 756675 у графі «Підпис»: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , чи іншою особою?

2. Чи виконано напис (текст) від імені ОСОБА_4 у вищевказаному заповіті, над графою «ПІДПИС:» ОСОБА_4 чи іншою особою?

3. Чи є ознаки виконання тексту від імені ОСОБА_4 у вищевказаному заповіті над графою «ПІДПИС:» та підпису і тексту від імені ОСОБА_4 у цьому ж документі у графі «ПІДПИС:» різними особами?

4. Якщо відповідь на перше питання свідчить про виконання підпису ОСОБА_4 , то чи виконано підпис від імені ОСОБА_4 у заповіті, виданому ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 , що посвідчений 19 червня 2020 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Зоріною С.М. на бланку НОА 756675 у графі «ПІДПИС:» під впливом збиваючих факторів (природних, штучних)? Якщо так, то якими є такі збиваючі фактори?

5. Якщо відповіді на перше та/чи друге питання свідчать про виконання підпису ОСОБА_4 , то чи є ознаки виконання підпису та тексту від імені ОСОБА_4 у заповіті, виданому ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 , що посвідчений 19 червня 2020 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Зоріною Світланою Миколаївною на бланку НОА 756675 над графою «ПІДПИС:» та підпису у графі «ПІДПИС:» цього документу в будь-якому зміненому психо-фізичному стані або незвичайних умовах? Якщо так, то яким є такий стан?

6. Чи є однаковими виконання підпису та тексту від імені ОСОБА_4 між заповітом, виданому ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 , що посвідчений 19 червня 2020 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Зоріною С.М. на бланку НОА 756675 над графою «ПІДПИС:» та підпису у графі «ПІДПИС:» та заповітом на довільному, звичайному папері, без використання спеціального бланку для нотаріальних дій, що посвідчений 19 червня 2020 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Зоріною С.М.?

Проведення експертизи просив доручити експертам Київського відділення національного наукового центру «Інститут судових експертиз імені заслуженого професора М.С. Бокаріуса».

Оплату вартості експертизи просив покласти на позивача.

Клопотання про необхідність призначення у справі додаткової почеркознавчої експертизи представник позивача ОСОБА_3 - адвокат Хобта С.Г обґрунтовував тим, що висновок експерта № 3963/24-32, на його думку, є необґрунтованим, та у нього існують сумніви в правильності такого висновку, оскільки при проведенні експертизи не досліджувався заповіт за реєстровим № 175 від 19 червня 2020 року, оформлений на спеціальному бланку НОА 756675, оскільки під час виконання вимог ухвали суду про примусове вилучення документу державний виконавець вилучив у приватного нотаріуса Зоріної С.М. вищевказаний заповіт, який не був складений на спеціальному бланку (НОА 756675).

Таким чином, вважає, що експертиза не була проведена відповідно до вимог ухвали Дніпровського районного суду міста Києва від 15 лютого 2024 року та експерт не надав відповіді на ті питання, які були поставлені судом.

Наголошував, внаслідок зловживання процесуальними правами приватним нотаріусом Зоріною С.М., ненадання нею необхідних матеріалів для проведення експертизи, є необхідність у проведенні додаткової почеркознавчої експертизи, де в обов`язковому порядку на експертизу має бути наданий заповіт за реєстровим №175 від 19 червня 2020 року, складений на спеціальному бланку для нотаріальних дій (НОА 756675).

Звертав увагу суду, що поставлені експерту питання стосувалися проведення експертизи саме на заповіті, оформленому на спеціальному бланку НОА 756675, однак питання експертом вирішувалися в іншій редакції - досліджувався заповіт, який не був складений на спеціальному бланку для нотаріальних дій НОА 756675.

Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 13 листопада 2024 року у задоволенні клопотання представника ОСОБА_3 - ОСОБА_7. про витребування доказів - відмовлено. Клопотання представника ОСОБА_3 - ОСОБА_7. про призначення додаткової почеркознавчої експертизи - задоволено. Призначено по справі додаткову судову почеркознавчу експертизу, проведення якої доручено експертам Київського відділення національного наукового центру «Інститут судових експертиз заслуженого професора М.С. Бокаріуса».

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням представник ОСОБА_1 - Тукман Ю.В. подав апеляційну скаргу, у якій просив суд скасувати оскаржувану ухвалу суду першої інстанції та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Доводи апеляційної скарги обґрунтовувано тим, що висновок експерта від 02 травня 2024 року № 3963/24-32 є повним, обґрунтованим, та таким, що містить докладний опис отриманих експертами матеріалів, та відомостей, які встановлені при дослідженні об`єктів експертизи.

Апелянт не погоджується із твердженням суду першої інстанції, що висновок експерта від 02 травня 2024 року № 3963/24-32, внаслідок зловживання процесуальними правами приватним нотаріусом Зоріною С.М. в розпорядження експертів не був переданий оригінал заповіту, виданий від імені ОСОБА_4 , посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Зоріною С.М. 19 червня 2020 року, за реєстровим № 175, оформлений на спеціальному бланку НОА 756675, та який мав би бути об`єктом дослідження експертом, а тому є необхідність у проведенні додаткової почеркознавчої експертизи, з огляду на наступне.

Зазначає, ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 28 лютого 2023 року було задоволено клопотання представника позивача про застосування тимчасового вилучення доказів для дослідження судом і застосовано до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Зоріної С.М. заходи процесуального примусу. Відтак, на виконання даної ухвали суду першої інстанції, 24 травня 2023 року у останньої було вилучено оригінал заповіту, виданого від імені ОСОБА_4 , посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Зоріною С.М. 19 червня 2020 року, за реєстровим № 175, оформленого на спеціальному бланку НОА 756675 державним виконавцем.

Наголошує, первинну судову почеркознавчу експертизу було призначено Дніпровським районним судом м. Києва 15 лютого 2024 року. Вказує, з матеріалів справи вбачається, що експерту було надано для дослідження оригінал заповіту, який було зазначено представником позивача у клопотанні про призначення експертизи.

Зазначає, як вбачається із оскаржуваної ухвали, судом встановлено, що заповіт, який було вилучено у приватного нотаріуса, та який було надано на експертизу судом і досліджувався експертом, не був складений на спеціальному бланку для нотаріальних документів, отже, заповіт за реєстровим № 175 від 19 червня 2020 року, оформлений на спеціальному бланку для нотаріальних дій НОА 756675, експертом не досліджувався. Разом з тим, вказує, судом першої інстанції зазначено, що оскільки приватним нотаріусом Зоріною С.М. складений заповіт за реєстровим № 175 від 19 червня 2020 року на добровільному, звичайному папері, без використання спеціального бланку для нотаріальних дій та саме такий заповіт був наданий на експертизу та досліджувався експертом. Такий заповіт не відповідає вимогам законодавства. Проте, апелянт із даними твердженнями не погоджується та вказує, що відповідно до п. 2 глави 1 розділу 2 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України письмові правочини, що посвідчуються нотаріально, виготовляються нотаріусом не менше, ніж у двох примірниках, один з яких залишається у матеріалах справи. Усі примірники підписуються учасниками правочину та мають силу оригіналу, у тому числі примірник, який зберігається у справах нотаріуса. Наголошує, відповідно до вищевказаного Порядку тексти заповітів, на яких нотаріусам засвідчується справжність підпису, викладаються на спеціальних бланках, за винятком примірників документів, що залишаються у справах нотаріуса.

На підставі цього, апелянт вважає, що другий примірник заповіту, складений за реєстровим № 175 від 19 червня 2020 року саме на добровільному, звичайному папері, без застосування спеціального бланку для нотаріальних дій відповідає вимогам законодавства та має силу оригіналу.

Відтак, враховуючи те, що експертом вже досліджувався оригінал заповіту, який зберігався у справі нотаріуса, і який має силу оригіналу, то дослідження іншого примірника, що було складено на бланку для нотаріальних документів НОА 756675, на думку апелянта, є недоцільним та призводить до затягування розгляду справи.

Апелянт також не погоджується із зазначенням у оскаржуваній ухвалі, що сторони досягли згоди щодо вибору експертної установи. Вважає, судом першої інстанції у порушення вимог ст. 103 ЦПК України призначено експертну установу всупереч обставинам справи, лише на вимогу сторони позивача, не отримавши при цьому згоди сторони відповідача.

Відзив на апеляційну скаргу до суду апеляційної інстанції не надходив.

При апеляційному розгляді справи представник апелянта ОСОБА_1 - ОСОБА_2 підтримав, доводи викладені в апеляційній скарзі, та просив її задовольнити, ухвалу суду першої інстанції скасувати, та залишити без задоволення клопотання представника позивача щодо проведення у вказаній справі додаткової судово-почеркознавчої експертизи. Справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду. Свої доводи викладенні в апеляційній скарзі підтримав у повному обсязі.

Позивачка у справі ОСОБА_3 та її представник відповідача ОСОБА_7 заперечили щодо доводів, викладених в апеляційній скарзі, та просили залишити її без задоволення, оскільки доводи на які посилається апелянт не спростовують обставин, які були встановлені судом при розгляді справи та висновків викладених в ухвалу суду. Вважали що суд дійшов обґрунтованого висновку щодо необхідності призначення у справі додаткової судово-почеркознавчої експертизи.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення позивачки та представників позивача та відповідача у справі, дослідивши матеріали справи, з`ясувавши обставини справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Суд першої інстанції встановив, що предметом даного спору є заповіт, складений ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 , посвідчений 19 червня 2020 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Зоріною Світланою Миколаївною.

Даний заповіт оспорюється позивачем, як рідною сестрою спадкодавця, з підстав, передбачених ч.ч.1 та 2 ст.215 ЦК України, у зв`язку з недодержанням в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч.ч.1-3, 5 та 6 ст.203 ЦК України.

07 грудня 2022 року ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва було задоволено клопотання представника позивача ОСОБА_3 - адвоката Богуш М.К. та витребувано у приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Зоріної Світлани Миколаївни: - копію матеріалів спадкової справи, відкритої за померлим ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; - оригінал заповіту, виданого від імені ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , посвідченого нотаріусом Київського міського нотаріального округу Зоріною Світланою Миколаївною; - належним чином засвідчену копію витягу із реєстру нотаріальних дій нотаріуса Київського міського нотаріального округу Зоріною Світланою Миколаївною із записом про посвідчення 19 червня 2020 року заповіту, складеного від імені ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; - належним чином засвідчену копію документів, що були подані нотаріусу Київського міського нотаріального округу Зоріній Світлані Миколаївні для вчинення нотаріальних дій заповідачем ОСОБА_4 чи іншими особами при складанні останнім та посвідченні нотаріусом заповіту 19 червня 2020 року. (а.с.181-184 т.1)

29 грудня 2022 року приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Зоріна Світлана Миколаївна на виконання вимог ухвали суду від 07 грудня 2022 року надіслала до суду засвідчені належним чином копії наступних документів: заяви ОСОБА_1 про прийняття спадщини; паспорту та картки платника податків ОСОБА_8 ; свідоцтва про смерть ОСОБА_4 ; повного витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про смерть ОСОБА_4 ; запиту про надання інформації про місце реєстрації померлого ОСОБА_4 та інші, серед яких належним чином засвідчена копія заповіту, виданого від імені ОСОБА_4 , посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Зоріною Світланою Миколаївною 19 червня 2020 року за реєстровим номером 175.

28 лютого 2023 року ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва було частково задоволено клопотання представника позивача ОСОБА_3 - адвоката Богуш М.К. про застосування заходів процесуального примусу у вигляді штрафу та тимчасового вилучення доказів для дослідження судом.

Застосовано до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Зоріної Світлани Миколаївни заходи процесуального примусу у виді тимчасового вилучення доказів для дослідження судом, а саме: оригінал заповіту, виданого від імені ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , посвідченого нотаріусом Київського міського нотаріального округу Зоріною Світланою Миколаївною.

Виконання ухвали доручено Дніпровському відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ).

08 червня 2023 року ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва призначено по справі судову почеркознавчу експертизу, проведення якої доручено експертам Київського Науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України в місті Києві.

31 жовтня 2023 року постановою Київського апеляційного суду частково задоволено апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Тукмана Юрія Вікторовича. Ухвалу Дніпровського районного суду міста Києва скасовано і направлено справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

15 лютого 2024 року ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва призначено по справі судову почеркознавчу експертизу, проведення якої доручено експертам Київського Науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України в місті Києві.

На дослідження експертам надавалась цивільна справа №755/9425/22 та оригінали документів, серед яких: примірник заповіту, складений від імені ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 та посвідчений 19 червня 2020 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Зоріною Світланою Миколаївною за реєстровим №175, який 13.06.2023 року, на виконання вимог ухвали Дніпровського районного суду міста Києва від 28.02.2023 року про тимчасове вилучення документів, був вилучений державним виконавцем Дніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) Бондарем Олександром Дмитровичем та у присутності старшого державного виконавця Дєдової-Осипенко В.Ю.

19 червня 2024 року на адресу Дніпровського районного суду м. Києва з Київського науково-дослідного інституту судових експертиз (КНДІСЕ) надійшов висновок експерта № 3963/24-32 від 02.05.2024.

Вирішуючи заявлене клопотання представника позивача у справі та частково задовольняючи його в частині призначення у вказаній справі додаткової судово-почеркознавчої експертизи, суд першої інстанції мотивував свої висновки тим, що всупереч вимог визначених ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 15 лютого 2024 року у даній справі щодо призначення судової почеркознавчу експертизу предметом дослідження експертів був другий оригінал заповіту складений приватним нотаріусом Зоріною С.М. складений за реєстровим №175 від 19.06.2020 р. який оформлений на довільному, звичайному папері, без використання спеціального бланку для нотаріальних дій та саме такий заповіт був наданий на експертизу та досліджувався експертом. Тому на думку суду такий заповіт не відповідає вищенаведеним вимогам законодавства. Отже, заповіт, який досліджувався експертом, не був складений на спеціальному бланку для нотаріальних документів. У той же час, заповіт за реєстровим №175 від 19 червня 2020 року, оформлений на спеціальному бланку для нотаріальних документів (НОА 756675), експертом не досліджувався.

Апеляційний суд не може погодитися із висновками суду першої інстанції виходячи з наступного.

Згідно ч.ч.1, 2, 5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам закону ухвала суду першої інстанції не відповідає з огляду на наступне.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Частиною першою статті 8 Конституції України передбачено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Отже, стаття 15 ЦК України визначає об`єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов`язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи.

За правилами статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно із статтею 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до частини першої, пункту 2 частини другої статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються висновками експертів.

Згідно статті 102 ЦПК України висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством.

Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Предметом висновку експерта не можуть бути питання права.

Висновок експерта може бути підготовлений на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи.

Якщо експерт під час підготовки висновку встановить обставини, що мають значення для справи, з приводу яких йому не були поставлені питання, він має право включити до висновку свої міркування про ці обставини.

Судова експертиза - це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об`єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду (стаття 1 Закону України про "Судову експертизу").

Підставою проведення судової експертизи є відповідне судове рішення чи рішення органу досудового розслідування, або договір з експертом чи експертною установою - якщо експертиза проводиться на замовлення інших осіб.

Відповідно до статті 103 ЦПК України суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності.

У разі необхідності суд може призначити декілька експертиз, додаткову чи повторну експертизу.

Питання, з яких має бути проведена експертиза, що призначається судом, визначаються судом, а учасники справи можуть запропонувати суду питання, роз`яснення яких, на їхню думку, потребує висновку експерта (частини 4, 5 статті 103 ЦПК України).

Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України №8 від 30.05.1997 "Про судову експертизу в кримінальних і цивільних справах", висновок експерта є доказом в цивільному процесі. Він не має наперед встановленої сили та переваги над іншими джерелами доказів, підлягає перевірці й оцінці за внутрішнім переконанням суду, яке має ґрунтуватися на всебічному, повному й об`єктивному розгляді всіх обставин справи у сукупності.

В п.17 Постанови Пленуму Верховного Суду України №5 від 12 червня 2009 року "Про застосування норм цивільного процесуального законодавства, що регулюють провадження у справі до судового розгляду" роз`яснено, що для з`ясування обставин, що мають значення для справи і потребують спеціальних знань у галузі науки, мистецтва, техніки, ремесла тощо, суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, призначає експертизу, коли необхідність експертного висновку випливає з обставин справи і поданих доказів. При вирішенні питання про призначення експертизи суди повинні керуватися статтями 143 - 150 ЦПК України, Законом України від 25 лютого 1994 року N 4038-XII ("Про судову експертизу", Інструкцією про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженою наказом Міністерства юстиції України від 8 жовтня 1998 року N 53/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 30 грудня 2004 року N 144/5), та враховувати роз`яснення, дані в постанові Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 1997 року № 8 "Про судову експертизу в кримінальних і цивільних справах" (зі змінами, внесеними постановою від 25 травня 1998 року № 15) з урахуванням особливостей правового регулювання захисту конкретних суб`єктивних прав.

Статтею 104 ЦПК України встановлені вимоги до змісту ухвали про призначення експертизи, згідно яких в ухвалі про призначення експертизи суд зазначає підстави проведення експертизи, питання, з яких експерт має надати суду висновок, особу (осіб), якій доручено проведення експертизи, перелік матеріалів, що надаються для дослідження, та інші дані, які мають значення для проведення експертизи.

Судова експертиза повинна призначатися лише для встановлення даних, які входять до предмету доказування у справі, і не може стосуватися тлумачення і застосування правових норм.

Згідно з ч. 2ст. 113 ЦПК України, якщо висновок експерта буде визнано необґрунтованим або таким, що суперечить іншим матеріалам справи або викликає сумніви в його правильності, судом може бути призначена повторна експертиза, яка доручається іншому експертові (експертам).

Відповідно пункту 1.2.13 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України 08 жовтня 1998 року № 53/5, згідно з процесуальним законодавством України експертами виконуються первинні, додаткові, повторні, комісійні та комплексні експертизи.

Первинною є експертиза, коли об`єкт досліджується вперше.

Додатковою є експертиза, якщо для вирішення питань щодо об`єкта, який досліджувався під час проведення первинної експертизи, необхідно провести додаткові дослідження або дослідити додаткові матеріли (зразки для порівняльного дослідження, вихідні дані тощо), які не були надані експертові під час проведення первинної експертизи.

Повторною є експертиза, під час проведення якої досліджуються ті самі об`єкти і вирішуються ті самі питання, що й при проведенні первинної (попередніх) експертизи (експертиз).

Згідно з пунктом 3.6 Інструкції № 53/5 у разі призначення експертизи (залучення експерта) для проведення додаткової або повторної експертизи, крім матеріалів, зазначених у пункті 3.3 цього розділу, до експертної установи (експертові) надаються також висновки попередніх експертиз з усіма додатками (фотознімками, порівняльними зразками тощо), а також додаткові матеріали, що стосуються предмета експертизи, які були зібрані після надання первинного висновку.

У разі необхідності проведення додаткової або повторної експертизи у документі про призначення експертизи (залучення експерта) зазначаються мотиви та підстави для її призначення.

Таким чином, додатковою визнається судова експертиза, у проведенні якої експерт досліджує зобов`язаний провести додаткові дослідження або дослідити додаткові матеріли (зразки для порівняльного дослідження, вихідні дані тощо), які не були надані експертові під час проведення первинної експертизи.

В ухвалі про призначення додаткової експертизи зазначаються обставини, які викликають сумніви у правильності попереднього висновку експерта (ч. 2 ст. 113 ЦПК України).

Із матеріалів справи вбачається, що на виконання ухвали Дніпровського районного суду міста Києва від 15 лютого 2024 року експертом Київського науково-дослідного інституту судових експертиз МЮ України Чепак В.М. 02 травня 2024 року було виготовлено висновок судової почеркознавчої експертизи №3963/24-32 (а.с. 5-22 т.3)

Із висновку експерта вбачається, що на дослідження експерта судом були надані матеріалі цивільної справи № 755/9425/22 у двох томах (том № 1 на 246 арк., та 1 диск с/з на 306 МБ; том № 2- на 217 арк. та 1 диск с/з на 176 Мб), та запечатаний паперовий конверт в якому містилисяґ наступні документи: досліджуваний документ : - заповіт складений від імені ОСОБА_4 на ім`я ОСОБА_1 , посвідчений 19.06.2020 приватним нотіарусом Київського міського нотаріального округу Зоріною С.М. та зареєстрований в реєстрі за №175 (на 1 арк.) ( а.с.2 експертизи).

Як вбачається із висновку, що проведеним дослідженням рукописних записів та підпису від імені ОСОБА_4 встановлено, що вони виконані за допомогою пишучого приладдя, ознак застосування технічних засобів або виконання їх з попередньою технічною підготовкою не виявлено (стор. 11); будь-які діагностичні ознаки (уповільненість темпу письма, ознаки порушення координації рухів, деформація письмових знаків, тощо), що свідчили б про вплив на виконавця цього досліджуваного рукописного тексту якихось збиваючих факторів природного або штучного характеру, відсутні (стор. 11); будь-які розбіжності окремих почеркових ознак, які виходили б за межі природної варіаційності почерку ОСОБА_4 , у досліджуваному рукописному тексті та наданих зразках його почерку відсутні (стор. 13); встановлені збіжні ознаки суттєві, сукупність їх індивідуальна і тому достатня для категоричного висновку про те, що рукописний текст «Цей заповіт прочитаний мною вголос, текст його мені зрозумілий і відповідає моїй волі, підписаний мною власноручно о 17 годині 20 хвилин.», що розміщений у рядках над графою «Підпис:» у заповіті складеному від імені ОСОБА_4 на ім`я ОСОБА_1 , посвідченому 19.06.2020 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Зоріною С.М. та зареєстрованому в реєстрі за № 175, виконаний ОСОБА_4 (стор. 13).

Таким чином, експертом встановлено, що підпис від імені ОСОБА_4 , що міститься в графі «Підпис»: а також, рукописний текст «Цей заповіт прочитаний мною вголос, текст його мені зрозумілий і відповідає моїй волі, підписаний мною власноручно о 17 годині 20 хвилин.», у заповіті складеному від імені ОСОБА_4 на ім`я ОСОБА_1 , посвідченому 19.06.2020 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Зоріною С.М. та зареєстрованому в реєстрі за № 175, виконаний ОСОБА_4 .

Як вбачається із вказаного висновку, експертом дані чіткі відповіді на всі поставлені судом першої інстанції запитання.

Також із матеріалів справи вбачається, що експерт здійснював експертизу наданого саме судом - оригіналу заповіт складений від імені ОСОБА_4 на ім`я ОСОБА_1 , посвідчений 19.06.2020 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Зоріною С.М. та зареєстрований в реєстрі за №175.

Призначаючи у вказаній справі повторну експертизу суд першої інстанції мотивував своє рішенням необхідністю дослідження іншого екземпляру оригіналу заповіту складеного від імені ОСОБА_4 на ім`я ОСОБА_1 , посвідчений 19.06.2020 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Зоріною С.М. та зареєстрований в реєстрі за №175, який виконаний сам на захищеному бланку - НОА 756675 .

Колегія суддів вважає, що зазначене судове рішення суду першої інстанції щодо необхідності проведення додаткової експертизи є помилковим, оскільки відповідно до відповідно до ст. 7 Закону України «Про нотаріат», нотаріуси або посадові особи, які вчиняють нотаріальні дії, у своїй діяльності керуються Конституцією України, законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, Міністерства юстиції України та його територіальних органів.

При оформленні права на спадщину і видачи свідоцтва про право на спадщину приватний нотаріус керується Законом України «Про нотаріат» і Порядком вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції №296/5 від 22.02.2012 р., із змінами і доповненнями.

Відповідно до пункту 2 глави 1 розділу 2 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 року № 296/5 (надалі- Порядок) письмові правочини, що посвідчуються нотаріально, виготовляються нотаріусом не менше ніж у двох примірниках, один з яких залишається у матеріалах нотаріальної справи. Усі примірники підписуються учасниками правочину та мають силу оригіналу, у тому числі примірник, який зберігається у справах нотаріуса.

Відповідно до пунктів 1-4 Глави 9 Порядку тексти заповітів, на яких нотаріусом засвідчується справжність підпису, за винятком примірників документів, що залишаються у справах нотаріуса, викладаються на спеціальних бланках нотаріальних документів з лицьового та зворотного боку цих бланків. У разі якщо документ викладено на спеціальному бланку нотаріальних документів, на примірнику документа, що залишається у справах нотаріуса, нотаріус після посвідчувального напису у правому нижньому куті аркуша зазначає серію та номери використаних на нотаріальну дію спеціальних бланків нотаріальних документів. Перед підписанням документа нотаріус зобов`язаний забезпечити ознайомлення зі змістом документа сторін (учасників).

Відповідно до пунктів 1-3 глави 11 Порядку кожній нотаріальній дії присвоюється окремий реєстровий номер. Номер, під яким нотаріальна дія зареєстрована в реєстрі для реєстрації нотаріальних дій, позначається на документах, що видаються нотаріусом, чи в посвідчувальних написах. Нотаріальна дія вважається вчиненою з моменту внесення про це запису до реєстру для реєстрації нотаріальних дій. Запис у реєстрі для реєстрації нотаріальних дій є доказом вчинення нотаріальної дії.

Таким чином, другий примірник заповіту, складений за реєстровим № 175 від 19.06.2020 р. саме на довільному, звичайному папері, без використання спеціального бланку для нотаріальних дій, відповідає вимогам діючого Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 року № 296/5, яким користується у своїй роботі приватний нотаріус, та має силу оригіналу.

Разом з тим, судом першої інстанції при постановлені оскаржуваної ухвали не взято до уваги, що відповідно до висновку експерта від 02 травня 2024 року №3963/24-32 об`єктом дослідження був оригінал заповіту, а саме примірник заповіту, складений від імені ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 та посвідчений 19 червня 2020 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Зоріною С.М. за реєстровим №175, який має силу оригіналу, а експертом надані повні та зрозумілі відповіді на питання, які були зазначені в ухвалі Дніпровського районного суду м. Києва від 15 лютого 2024 року, при цьому вказаний висновок експерта повністю відповідає вимогам ЦПК України та не викликає жодних сумнівів щодо його правдивості.

Відтак, з урахуванням викладених вище вимог закону, у суду першої інстанції були відсутні законні підстави для призначення у рамках цієї справи додаткової судової почеркознавчої експертизи.

З цих підстав колегія суддів також вважає, таким є необґрунтованим клопотання представника у справі про необхідність проведення у вказаній справі додаткової судової почеркознавчої експертизи, тому залишає дане клопотання без задоволення.

Відповідно до ч.1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

Згідно ч. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Колегія суддів вважає, що висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи та наданим доказам, судом порушені норми процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання, тому ухвала суду підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення про відмову у задоволенні клопотання про призначення у справі додаткової судової почеркознавчої експертизи.

Керуючись ст. 103, 113, 367, 374, 376, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, Київський апеляційний суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану представником ОСОБА_2 , задовольнити частково.

Ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва від 13 листопада 2024 року у частині призначення додаткової почеркознавчої експертизи, скасувати, а клопотання представника позивача ОСОБА_3 - адвоката Хобти Сергія Григоровича від 13 листопада 2024 року про призначення додаткової почеркознавчої експертизи залишити без задоволення.

В іншій частині ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва від 13 листопада 2024 року залишити без з мін.

Справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом 30 днів з дати складення повного тексту постанови.

Повний текст постанови складено 21 лютого 2025 року.

Головуючий суддя : М.А.Яворський

Судді : Т.Ц.Кашперська

В.О.Фінагеєв