ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У  Х  В  А  Л  А

18 лютого 2025 року м. Дніпросправа № 160/25292/24

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді  Дурасової Ю.В.,

        суддів:                              Божко Л.А., Лукманової О.М.,     

      перевіривши на відповідність вимогам Кодексу адміністративного судочинства України апеляційну скаргу  Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 листопада 2024 р. в адміністративній справі № 160/25292/24 за позовом Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк до відповідача  Головного управління ДПС у Дніпропетровській області  про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення -

в с т а н о в и в:

          Рішенням  Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 листопада 2024 р. позов задоволено.                    

             Не погодившись з рішенням суду, відповідач 23.12.2024 через підсистему "Електронний суд" подав апеляційну скаргу, яка зареєстрована Третім апеляційним адміністративним судом 24.12.2024.

          Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 30.12.2024 року витребувано з Дніпропетровського окружного адміністративного суду матеріали адміністративної справи та зобов`язано протягом трьох днів з моменту отримання ухвали направити до суду апеляційної інстанції матеріали цієї адміністративної справи.

           09.01.2025 на адресу суду апеляційної інстанції разом із супровідним листом надійшла адміністративна справа №160/25292/24.

          Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 14.01.2025 року апеляційну скаргу залишено без руху та надано 10-ти денний строк для усунення недоліків апеляційної скарги, а саме: належним чином оформленого документа про сплату судового збору у розмірі 726,72 грн.

           10.02.2025, на виконання вимог ухвали Третього апеляційного адміністративного суду від 14.01.2025 року про залишення апеляційної скарги без руху, відповідач  подав клопотання  в якому особа, яка подає апеляційну скаргу просить продовжити строк для усунення недоліків апеляційної скарги.

          Зазначене клопотання обгрунтоване відсутністю коштів. Також вказує, що судові витрати не повинні бути перешкодою вільному доступу до правосуддя.

          Розглянувши зазначене клопотання колегія суддів зазначає наступне.

          Приписами ч. 2 ст. 121 КАС України визначено, що встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду

Натомість, десятиденний строк на усунення недоліків апеляційної скарги є строком, встановленим законом, відповідно до приписів ч. 2 ст. 169 та ч. 2 ст. 298 КАС України, а тому не може бути продовжений судом апеляційної інстанції.

Крім того, відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 у справі “Креуз проти Польщі” “право на суд” не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими.

ДПС та її територіальні органи (органи доходів і зборів) є державними органами, що здійснюють адміністрування податків, зборів, платежів.

Фінансування витрат на оплату судового збору для державних органів із державного бюджету передбачено за кодом економічної класифікації 2800 “Інші поточні платежі”, розмір яких щорічно затверджується відповідним кошторисом.

Після прийняття Закону про Державний бюджет України на поточний бюджетний період до затвердження в установлений законодавством термін бюджетного розпису на поточний рік в обов`язковому порядку складається тимчасовий розпис бюджету на відповідний період. Бюджетні установи складають на цей період тимчасові індивідуальні кошториси (з довідками про зміни до них у разі їх внесення).

У пункті 45 Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ (далі - Порядок), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2002 № 228, зазначено, що під час складання на наступний рік розписів відповідних бюджетів, кошторисів, планів асигнувань загального фонду бюджету, планів надання кредитів із загального фонду бюджету та планів спеціального фонду, планів використання бюджетних коштів (крім планів використання бюджетних коштів одержувачів) і помісячних планів використання бюджетних коштів враховуються обсяги здійснених видатків і наданих кредитів з бюджету згідно з тимчасовими розписами відповідних бюджетів та тимчасовими кошторисами, тимчасовими планами використання бюджетних коштів і тимчасовими помісячними планами використання бюджетних коштів.

          З урахуванням наведеного та беручи до уваги, що особа, яка утримується за рахунок державного бюджету, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору, колегія суддів вважає, що обставини, пов`язані з фінансуванням установ чи організацій з державного бюджету, відсутністю в ньому коштів, призначених для сплати судового збору тощо, не є поважною причиною при вирішенні питання про продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги.

          Стосовно посилань апелянта на те, що судові витрати не повинні бути перешкодою вільному доступу до правосуддя, апеляційний суд зазначає таке.

          Статтями 8, 55 Конституції України регламентовано кожній особі право на захист її прав та законних інтересів, також гарантовано право на судовий захист, вказані норми - принципи вказують на гарантоване державою право особи, яке вона може реалізувати якщо порушені її права та охоронювані законом інтереси.

          У свою чергу, відповідно до ст. 129 Конституції України та ст. 8 КАС України, однією із засад судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

          У той же час, питання щодо справляння судового збору в Україні регламентовано спеціальними нормами права, зокрема нормами КАС України та Законом України "Про судовий збір".

          За приписами ч. 2 ст. 132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

          Згідно з ч. 1 ст. 2 Закону України "Про судовий збір" платники судового збору - громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.

          Відповідно до приписів ст. 3 Закону України "Про судовий збір" судовий збір сплачується також, у разі подання до суду апеляційної і касаційної скарг на судові рішення, заяви про перегляд судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами, заяви про скасування рішення третейського суду, заяви про видачу виконавчого документа на примусове виконання рішення третейського суду та заяви про перегляд судових рішень Верховним Судом України.

          Суд зазначає, що обов`язок щодо сплати судового збору не можна розцінювати як перепону для судового захисту або як надання переваги одному учаснику судового процесу перед іншим, оскільки обов`язок сплати судового збору встановлений Законом для будь-якої особи, що звертається до суду та не має пільг зі сплати судового збору, або не звільнена від його сплати в силу Закону.

          Отже, колегія суддів приходить висновку про відмову у задоволенні клопотання про продовження строку для усунення недоліків апеляційної скарги.

          Таким чином,  у встановлений судом строк недоліки апеляційної скарги не усунуті.

Відповідно до ч. 2 ст. 298 Кодексу адміністративного судочинства України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.

Згідно з ч. 4 ст. 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Приймаючи до уваги, що відповідачем у встановлений судом строк недоліки апеляційної скарги не усунуті, апеляційна скарга підлягає поверненню відповідно до ст.ст. 169, 298 Кодексу адміністративного судочинства України.

          Керуючись ст. ст. 121, 169, 296, 298 КАС України, суд, -  

у х в а л и в:

          У задоволенні клопотання   Головного управління ДПС у Дніпропетровській області  про продовження строку для усунення недоліків апеляційної скарги на  рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від  25 листопада 2024 р.  у справі №  160/25292/24 – відмовити.

          Апеляційну скаргу  Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 листопада 2024 р. в адміністративній справі № 160/25292/24 повернути особі, яка її подала.

          Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту підписання суддями та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом 30 днів в порядку, встановленому ст. 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий   суддя                                                                      Ю. В. Дурасова

                                суддя                                                                      Л.А. Божко

                                суддя                                                                      О.М. Лукманова