ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

79018,  м. Львів,  вул. Чоловського, 2

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

          03 листопада 2011 р.                                                                № 2а-7289/11/1370  

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

Головуючого - судді Журомської М.В.,

за участю секретаря судового засідання   Ткач Б.В.,

за участю представника позивача Буляка І.Я.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області до Головного управління юстиції у Львівській області, відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області, підрозділу примусового виконання рішень відділу виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області про визнання дій протиправними та скасування постанови  про накладення штрафу від 10.06.2011 р. ВП №26663744, -   

встановив:

Головне управління Пенсійного фонду України у Львівської області (далі –ГУПФУ у Львівської області) звернулося до Львівського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління юстиції у Львівській області (далі –ГУЮ у Львівській області), відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області (далі –ВДВС ГУЮ у Львівській області), підрозділу примусового виконання рішень відділу виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області (далі –ППВР ВДВС ГУЮ у Львівській області), в якому просить:

- визнати протиправними дії державного виконавця при винесенні постанови від 10.06.2011 р. ВП №26663744 про накладення штрафу в розмірі 1 020,00 грн.;

- скасувати постанову державного виконавця від 10.06.2011 р. ВП №26663744 про накладення штрафу в розмірі 1 020,00 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що при винесенні постанови державний виконавець не врахував поважності тих обставин, які перешкоджали виконати рішення суду у визначений строк. Позивач зазначив, що такими причинами є перш за все необхідність з’ясувати який вид державної пенсії обрав ОСОБА_2 (стягувач у виконавчому провадженні). Позивач пояснив, що ОСОБА_2 має право на два види державної пенсії, а в такому випадку закон передбачає, що виплачуватись може тільки одна за вибором пенсіонера. Оскільки пенсію осіб, звільнених з військової служби, та пенсію, яка призначена відповідно до вимог Закону України «Про статус і соціальних захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»і про стягнення якої відкрито виконавче провадження, виплачують різні територіальні управління Пенсійного фонду, позивач звернувся до державного виконавця з листом, у якому просив про звернення останнього до суду із заявою про роз’яснення судового рішення та, відповідно, про зупинення виконавчого провадження. Однак, державний виконавець не взяв до уваги пояснення позивача і відхилив їх як безпідставні. Позивач крім того зазначив, що рішення суду, на підставі якого відкрито дане виконавче провадження, оскаржено в апеляційному порядку, відповідно воно не набрало законної сили, а тому підстав для його виконання немає.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі, пояснення надав аналогічні викладеним в позовній заяві. Просить позов задовольнити повністю.   

Відповідачі явки уповноважених представників у судове засідання не забезпечили, хоча належним чином повідомлялися про дату, час та місце розгляду справи, що підтверджується наявними в матеріалах справи повідомленнями про вручення поштового відправлення, про причини неявки суд не повідомили. Заяв про відкладення чи розгляду справи у їх відсутність до суду не надходило. За таких обставин, суд ухвалив розглядати справу у відсутність відповідачів на підставі наявних у справі доказів.

Заслухавши пояснення представника позивача, перевіривши матеріали справи та дослідивши їх у судовому засіданні, суд вважає, що у задоволенні позовних вимог слід відмовити, мотивуючи це наступним.

Постановою державного виконавця від 26.05.2011року ВП №26663744 відкрито виконавче провадження по виконанню виконавчого листа №2а-1324-50/11 виданого 13.05.2011 р. Трускавецьким міським судом, згідно до якого, зобов’язано ГУПФУ у Львівській області здійснити ОСОБА_2, починаючи з 01.09.2010 року, перерахунок та виплату основної та додаткової пенсії відповідно до положень ст.ст.50, 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»виходячи з мінімальної пенсії за віком, розмір якої встановлений ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»з врахуванням вже нарахованої та виплаченої пенсії. Водночас надано боржнику строк до 02.06.2011 року для добровільного виконання судового рішення.

Втім, у визначений державним виконавцем строк боржник не виконав рішення суду, а причини, що перешкоджали йому в цьому, повідомив у листі від 02.06.2011 року №3107/07-28.

Оскільки боржником у встановлений державним виконавцем строк для добровільного виконання рішення суду –02.06.2011 року, рішення суду не виконано, постановою державного виконавця ППВР ВДВС ГУЮ у Львівській області від 10.06.2011 року накладено на боржника штраф у розмірі 1 020,00 грн., яка, супровідним листом №09-01-45/238/В3-8455 від 10.06.2011 р. скерована ГУПФУ у Львівській області.

Дана постанова отримана позивачем 15.06.2011 року, що підтверджується відміткою штампу вхідної кореспонденції №2682/5. Однак, як вбачається з матеріалів справи, жодних дій, щодо виконання рішення суду, позивачем не вчинялись.

Листом від 17.06.2011 року №6201/06-18 ГУПФУ у Львівській області знову повідомило, що рішення суду у визначений йому строк не виконано у зв’язку тим, що передусім слід з’ясувати, який вид державної пенсії обрав ОСОБА_2 (стягувач у виконавчому провадженні). Пояснив, що стягувач має право одночасно на два види пенсійного забезпечення, але законом передбачено, що отримувати він може лише одне за своїм вибором шляхом подання письмової заяви та інших необхідних документів. З огляду на те, що пенсію, право на отримання якої передбачено Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб»та пенсію, яка призначена відповідно до вимог Закону України «Про статус і соціальних захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», про стягнення якої і відкрито це виконавче провадження, виплачують різні територіальні управління Пенсійного фонду, позивач просив державного виконавця звернутись до суду із заявою про роз’яснення судового рішення та, відповідно, про зупинення виконавчого провадження.

Відповідно до ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження», державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового  виконання  рішень,  неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Державний виконавець: здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення,  зазначеного в документі на примусове виконання рішення,  у  спосіб  та  в  порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.

Як вбачається з припису норми п.8 ч.2 ст. 17 вищезазначеного Закону, підлягають виконанню державною виконавчою службою рішення  інших органів державної влади,  якщо їх виконання за законом покладено на державну виконавчу службу.

Згідно ст.25 зазначеного вище Закону, державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче  провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання,  він відповідає вимогам,  передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби. Державний  виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.

Відповідно до ст. 75 ЗУ «Про виконавче провадження»після відкриття виконавчого  провадження  за  виконавчим документом, що зобов'язує боржника вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, державний виконавець перевіряє виконання рішення не пізніше ніж на наступний день після закінчення строку, встановленого частиною другою ст. 25 цього Закону  для самостійного виконання рішення.

Згідно із ст. 89 вказаного закону, у разі невиконання без поважних причин у встановлений державним виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі державний виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; на посадових осіб - від двадцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; на боржника - юридичну особу - від сорока до шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.

Стосовно дій державного виконавця та правомірності оскаржуваної постанови від 10.06.2011 року про накладення штрафу, то суд встановив, що державний виконавець її виніс після того, як встановив, що у наданий для добровільного виконання строк боржник не виконав рішення суду, на підставі якого відкрито виконавче провадження. Суд погоджується з мотивацією державного виконавця, що причини такого невиконання не були поважними, оскільки повідомлені боржником обставини дійсно були предметом розгляду Трускавецького міського суду під час прийняття постанови від 05.04.2011 року, копія якої долучена до матеріалів справи. У свою чергу, як боржник у виконавчому провадженні (позивач у даному спорі) вважає, що існують об’єктивні перешкоди для виконання судового рішення, пов’язані з необхідністю з’ясувати про обраний ОСОБА_2  вид державної пенсії, вправі та зобов’язаний був звернутися до суду у порядку ст. 263 КАС України (як сторона виконавчого провадження) із заявою про відстрочення виконання рішення суду, встановлення способу і порядку виконання судового рішення. В даному випадку суд встановив, що позивач таким процесуальним правом з невідомих причин не скористався. Натомість, він подав апеляційну скаргу на рішення Трускавецького міського суду від 05.04.2011 року разом з клопотанням про зупинення виконання оскарженого судового рішення. Відповідно до вимог ст. 254 КАС України, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. Разом з тим, у частині 2 ст. 257 КАС України передбачено, що судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання. Постанова Трускавецького міського суду від 05.04.2011 року, на виконання якої було відкрито виконавче провадження, на підставі ч. 1 ст. 256 КАС України допущена до негайного виконання, про що вказано у резолютивній частині рішення суду. Відтак, аргументи позивача про відсутність законних підстав для виконання рішення суду, яке не набрало законної сили, є безпідставними, позаяк суперечать вимогам процесуального закону. Беручи до уваги наведені вище обставини справи та норми закону вимоги позивача є необґрунтованими і підстав для їх задоволення немає.

Стаття 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.   

Положення ст. 9 КАС України передбачає, що суди при вирішенні справи керуються принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно вимог ст. ст. 70, 71 КАС України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд у визначеному порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а  також інші  обставини, які мають значення для правильного вирішення спору. Кожна  сторона  повинна  довести  ті  обставини,  на  яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Таким чином суд приходить до висновку, що відповідачем були правомірно вжиті заходи відповідно до чинного законодавства України стосовно примусового виконання рішення суду.

За таких обставин суд вважає позовні вимоги необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Відповідно до вимог ст. 94 КАС України судові витрати у даній справі не стягуються.

Керуючись  ст.ст. 7-14, 18, 19, 69-71, 86, 94, 128, 159-163, 167, 181 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

ПОСТАНОВИВ:

В задоволені  адміністративного позову відмовити повністю.

Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.  

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 КАС України.

Повний текст постанови виготовлений 07 листопада 2011 року.

         Суддя                                                                                          Журомська М.В.

З оригіналом згідно

         Суддя                                                                                 Журомська М.В.