Р І Ш Е Н Н Я

          І М Е Н Е М          У К Р А Ї Н И

                                                                                                       справа  №   2-2983/2011 р.

                  07.11.2011 року            м. Маріуполь

Жовтневий районний суд міста Маріуполя Донецької області у складі судді Чмель О.Л., при секретарі Прачук К.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Маріуполя цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ЖКП «Житло-Центр»про вселення, зміну умов договору житлового найму та зобов»язання до укладання окремого житлового найму,  по зустрічному позову ОСОБА_2, ОСОБА_3 до ОСОБА_1, 3-тя особа ЖКП «Житло-Центр»про  визнання особи втратившою право користування жилим приміщенням, -

                                        В С Т А Н О В И В:

17.05.2011 р. до суду звернувся позивач до відповідачів з зазначеним позовом. В подальшому уточнив його. При цьому вказав, що з 1984 р. він зареєстрований в державній квартирі АДРЕСА_1, як член сім»ї. Після розірвання шлюбу в травні 2002 р. з ОСОБА_2, позивач тимчасово покинув вказану квартиру для уникнення сварок. У лютому 2008 р. він та ОСОБА_2 уклали мирову угоду, затверджену судом, згідно якої остання повинна була подарувати позивачу будинок АДРЕСА_2, а він повинен був знятися з реєстру з спірної квартири. Однак його обманули, оскільки вказаний будинок належить матері відповідачки, остання не давала згоди на укладання договору дарування та й не має належних право встановлюючи документів. Позивач не має іншого житла, однак вселитися не може, оскільки ОСОБА_2 поміняла вхідні двері та не дала йому ключ.  Таким чином не проживає в спірній квартирі з поважних причин, оскільки ОСОБА_2 перешкоджає йому там проживати. Просить вселити його в спірну квартиру, змінити умови договору житлового найму та виділити йому в користування  ізольовану житлову кімнату площею 10,2 кв.м., кладову площею 0,3 кв.м., відповідачам виділити житлові кімнати площами 17,3 кв.м. і 9,2 кв.м. та дві лоджі, в загальному користуванні залишити підсобні приміщення, також зобов»язати ЖКП «Житло-Центр»укласти окремий договір житлового найму.

У липні 20011 р. до суду звернулися з зазначеним зустрічним позовом ОСОБА_2 та  ОСОБА_1 до ОСОБА_1. В обґрунтування позову вказали, що після фактичного припинення шлюбних відносин в 1999 р. за погодженням з відповідачем ОСОБА_1 він перейшов проживати в будинок АДРЕСА_2, який успадкувала мати позивачки. В 2002 р. шлюб було розірвано. 01.02.2008 р. укладена вище вказана мирова угода. З 01.08.2008 р. власником вказаного будинку стала ОСОБА_2 Однак ОСОБА_1 відмовився приймати в дар вказаний будинок та з 2010 р. перейшов проживати до іншої жінки. Просять визнати відповідача  втративши право користування житловим приміщенням в вказаній квартирі, оскільки він без поважних причин там не проживає понад шість місяців.

В судовому засіданні ОСОБА_1. підтримав свій позов, просив його задовольнити, додав, що в листопаді 2009 р. він перейшов проживати до своєї співмешканки ОСОБА_4, оскільки почав протікати дах в будинку АДРЕСА_2, на даний час проживати в вказаному будинку не можливо. В зустрічному позову просив відмовити.

ОСОБА_2 та  ОСОБА_1 в судовому засіданні підтримали свій позов, просили його задовольнити та відмовити в позові ОСОБА_1

Представник ЖКП «Житло-Центр»в судове засідання не з»явився, до суду надав заяву про розгляд справи в його відсутності.

Вислухавши сторони, свідків, вивчивши матеріали справи суд вважає, що в позові ОСОБА_1 слід відмовити, а зустрічний позов ОСОБА_2 та  ОСОБА_1 слід задовольнити.

Згідно ст. 213 ЦПК України,  рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до  ст. ст. 10,60 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається.

Ст. 47 Конституції України передбачає право громадян на житло.

Положеннями статей 64, 65-1, 66,67,68 ЖК України зазначено, що квартира надається для проживання громадянам, які мають право придбати займані ними приміщення у власність. Однак разом із вказаними правами, громадяни несуть обов»язки по своєчасній щомісячній оплаті за користування житлом, за комунальні послуги.

Що до квартир, що відносяться до державного житлового фонду застосовуються вимоги до наймача або членів його родини, передбачені ст.. 71 ЖК  щодо збереження житлового приміщення протягом шести місяців при тимчасовій відсутності громадян. Якщо наймач або члени його сім'ї були відсутні з поважних причин понад шість місяців, цей строк за заявою відсутнього може бути продовжено наймодавцем, а в разі спору - судом.

Згідно ст. 72 ЖК України, визнання особи втратившим право користування житловим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки провадиться в судовому порядку.

Судом встановлено, що трьох кімнатна квартира АДРЕСА_1 належить до державного житлового фонду, в якій з 1970 р. зареєстрована ОСОБА_2, а з 1984 року - ОСОБА_1, як чоловік першої, та син ОСОБА_1 У зв»язку з фактичним припиненням шлюбних відносин в 1999 р. позивач ОСОБА_1 перейшов проживати в будинок АДРЕСА_2. 01.04.2002 р. рішенням суду шлюб сторін розірвано та отримані свідоцтва про розірвання шлюбу.  У серпні 2002 р. ОСОБА_2 поміняла двері в спірній квартирі, ключів колишньому чоловіку не надала. ( а.с.- 6-9,21,22,29) Ухвалою Жовтневого районного суду м. Маріуполя від 01.02.2008 р. затверджено мирову угоду між колишнім подружжя, за якою: ОСОБА_2 зобов»язалася до липня 2008 р. подарувати ОСОБА_1  будинок АДРЕСА_2, що належав ОСОБА_5,  а ОСОБА_1 після укладання договору дарування зобов»язався знятися з реєстрації в кв. АДРЕСА_1. Витрати по збиранню документів для укладання договору та його оформлення несе ОСОБА_1  (а.с.-23)  Як пояснила свідок  ОСОБА_5, якій на час укладання угоди належав вказаний будинок, вона з ОСОБА_1 зверталися в БТІ для отримання документів для оформлення договору дарування, останній сплачував витрати, однак потім відмовився отримувати в дар вказаний будинок, підписувати його у нотаріуса, сказав, що документи фальшиві, розмір земельної ділянки не співпадає. Отримавши остаточну відмову ОСОБА_6, та у зв»язку з закінченням строку дії документів по відчудженню,  ОСОБА_5  01.08.2008 р. подарувала вказаний будинок дочці  ОСОБА_2  ( а.с.-   27,28)  Мирова угода залишилася не виконаною, виконавчі листи до виконання не надавалися. ( а.с.- 10,24) Як пояснила свідок ОСОБА_4 вона з 2003 року проживає в фактичних шлюбних стосунках з ОСОБА_1, який в 2009 р. перейшов остаточно  проживати в її будинок. Свідок ОСОБА_7 підтвердила, що з 2004 р. ОСОБА_1 проживає в будинку ОСОБА_4 та доглядав за будинком АДРЕСА_2. ( а.с.-54,58,59) Як стверджує ОСОБА_6 в листопаді 2009 р. він остаточно перейшов проживати до своєї співмешканки ОСОБА_4, оскільки почав протікати дах в будинку АДРЕСА_2.

За весь час не проживання в спірній квартирі ОСОБА_1 ні з 1999 р., ні після 01.08.2008 р. не сплачував плату за користування житлом та комунальні витрати за свою частку. Дана обставина не заперечується сторонами. Позивач ОСОБА_1 не заперечує, що після не виконання мирової угоди він ні разу не звертався до суду з позовом про вселення в спірну квартиру чи вимогою про зобов»язання до укладання договору дарування. Суд вважає, що перешкод у нього на це не було при наявності бажання. Надана довідка про комп’ютерну томографію головного мозку від 22.10.2010 р. не підтверджує тривалість лікування ОСОБА_1 та поважність причин .

Відповідно до п. 10  постанови ПВС України  «Про деякі питання, що виникли в практиці застосування судами Житлового кодексу України»№ 2 від 12.04.1985 р., у справах про визнання наймача або члена його сім’ї таким, що втратив право користування жилим приміщенням (ст.71 ЖК), необхідно з’ясовувати причини відсутності відповідача понад встановлені строки. В разі їх поважності (перебування у відрядженні, у осіб, які потребують догляду, внаслідок неправомірної поведінки інших членів сім’ї тощо) суд може продовжити пропущений строк… Коли відсутній повернувся на жилу площу за згодою членів сім’ї, його не можна вважати таким, що втратив право на жилу площу. Якщо ж він вселився в жиле приміщення всупереч волі членів сім’ї і був відсутнім понад встановлені строки без поважних причин, то суд вправі визнати його таким, що втратив право на жилу площу… Наявність рішення суду про право громадянина користуватися жилим приміщенням не є перешкодою до розгляду і задоволення позову про визнання його таким, що втратив це право з мотивів, що після набрання рішенням законної сили або після його виконання він був відсутнім понад шість місяців, у тому числі і в тих випадках, коли строк для виконання рішення не скінчився.  Наймачеві або членові його сім'ї, який був відсутнім понад встановлений законом строк без поважних причин, суд вправі з цих мотивів відмовити в позові про захист порушеного права (вселення, обмін, поділ жилого приміщення тощо).

З огляду на вказане суд вважає, що ОСОБА_1 не надав суду належних доказів, які б свідчили про поважність причин його не проживання в спірній квартирі. Напроти судом було встановлено його легковажне ставлення до вказаного питання. Суд вважає, що ОСОБА_1 довгий час не проявляв інтерес до спірної квартири,  був задоволений проживанням спочатку у будинку АДРЕСА_2, а потім у  будинку своєї співмешканки ОСОБА_4, з якою фактично проживає вісім років, а тому ці обставини вказують на те, що ОСОБА_1 без поважних причин не проживає в спірній квартирі понад шість місяців, а тому його слід визнати втративши право користування житловим приміщенням в державній квартирі АДРЕСА_1, а в позові ОСОБА_1 слід відмовити в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 10,11,60, 209,212 - 215   ЦПК України, ст.. 47 Конституції України,  ст. ст..64,65-1, 66, 67,68, 71,72  ЖК України , п. 10  постанови ПВС України  «Про деякі питання, що виникли в практиці застосування судами Житлового кодексу України»№ 2 від 12.04.1985 р., суд, -

                                          ВИРІШИВ:

Відмовити в позові ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ЖКП «Житло-Центр»про вселення, зміну умов договору житлового найму та зобов»язання до укладання окремого житлового найму.  

Задовольнити позовні вимоги ОСОБА_2 та  ОСОБА_3.

Визнати втративши право користування житловим приміщенням ОСОБА_1 в державній квартирі АДРЕСА_1.

Апеляційна скарга на рішення суду подається в апеляційному порядку  до Апеляційного суду Донецької області через Жовтневий районний суд  м. Маріуполя   протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя