Справа № 2-1324/11

Р І Ш Е Н Н Я

І м е н е м    У к р а ї н и

м. Донецьк                                                                                                                   27 жовтня 2011 р.

Петровський районний суд м. Донецька в складі: головуючий - суддя Владимирська І.М., при секретарі Булуєвій С.В., за участю  позивача ОСОБА_1,  розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням,

В с т а н о в и в :

Позивач звернулась  до суду з позовною заявою про визнання  ОСОБА_2, таким, що втратив право користування жилим приміщенням.

Позовні вимоги мотивовані тим, що позивачеві на праві приватної власності, згідно договіру дарування від 15.11.2000 року належить жилий будинок, розташований за адресою АДРЕСА_1. В цьому будинку зареєстрований її колишній чоловік ОСОБА_2, який з травня 2010 року без поважних причин  за місцем реєстрації не мешкає. Позивач просить  визнати ОСОБА_2  таким, що втратив право  користування житлом.

В судовому засіданні позивач підтвердила свої позовні вимоги та наполягає на задоволенні позову, суду пояснила, що вона є власником житлового будинку, розташованого в АДРЕСА_1. В будинку зареєстрований її колишній чоловік ОСОБА_2,  але з травня 2010 року без поважних причин  він в будинку не мешкає, його речей в будинку немає, комунальні послуги він не сплачує. Ніяких перешкод в мешканні позивач відповідачу не чинила. Відповідач понад один рік  без поважної причини  не мешкає  в її будинку. На цих підставах, вона просить суд визнати відповідача таким, що втратив право користування жилим приміщенням.

Відповідач в судове засідання не з'явився, належним чином повідомлений про час та дату  розгляду справи. Згідно ст.ст. 169, 224 ЦПК України суд вважає можливим розглянути справу у порядку заочного провадження у відсутність відповідача з дотриманням вимог, встановлених законом, за згодою позивача на розгляд справи в порядку заочного провадження.

Свідок ОСОБА_3 в судовому засіданні пояснила, що мешкає по сусідству з ОСОБА_1, яку знає протягом тривалого часу. Їй  достовірно відомо, що ОСОБА_2  це колишній чоловік ОСОБА_1, він зареєстрований за адресою АДРЕСА_1,однак в будинку  не  мешкає з травня 2010  року, його речей в будинку не має, позивач колишньому чоловіку перешкод  в мешканні  не чинила, замки не змінювала.

Свідок ОСОБА_4 в судовому засіданні пояснила, що мешкає поряд з позивачем  з 2007 року.Їй  достовірно відомо, що колишній чоловік ОСОБА_1 - ОСОБА_2 не  мешкає за адресою АДРЕСА_1  з травня 2010  року, його речей в будинку не має.Позивач колишнього чоловіка не вигоняла з дому,перешкод  в мешканні  йому не чинила, замки не змінювала.

Заслухавши в судовому засіданні пояснення позивача, свідків, дослідивши матеріали справи, законодавство, що регулює данні правовідносини,  суд вважає, що позов підлягає   задоволенню з наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено, що згідно договіру дарування від 15.11.2000 року, посвідченому приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу та зареєстрованому в БТІ м. Донецька 07.12.2000 року позивачеві на праві приватної власності належить житловий будинок за АДРЕСА_1. В спірному жилому приміщенні зареєстрований  ОСОБА_2, однак з травня 2010р. він в будинку не мешкає, речей його в будинку немає.

Відповідно до ст. 405 ЦК України  член сім"ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі його відсутності без поважних причин понад один рік.

Відповідно до ст. 72 ЖК визнання особи, що втратила право користування житловим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені терміни проводиться в судовому порядку.

Вищевказане свідчить про те, що відповідач понад один рік в будинку позивача  не мешкає, що відповідно до ст.405 ЦК України є підставою для визнанні його таким, що втратив право користування житловим приміщенням.

Вказаний висновок суду, окрім пояснень позивача, ґрунтується на наступних доказах: згідно договору дарування від 15.11.2000 року, посвідченому приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу та зареєстрованому в БТІ м. Донецька 07.12.2000 року ОСОБА_1 дійсно на праві власності належить будинок  АДРЕСА_1, згідно свідоцтва про розірвання шлюбу НОМЕР_1 від 16 липня 2008 року  ОСОБА_2 та ОСОБА_5 розірвали шлюб 16 липня 2008 року; згідно відомостей адресно-довідкового відділу УГІРФО ГУМВС України в Донецькій області  ОСОБА_2  зареєстрований за адресою АДРЕСА_1, згідно довідки №594 від 04.05.2011 року   в будинку АДРЕСА_1 зареєстрований ОСОБА_2, який з травня 2010 року за даною адресою не мешкає. Згідно зі ст. 88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

На підставі викладеного, керуючись ст. 405 ЦК України, ст. ст. 213, 215,169,224 ЦПК України, суд

В и р і ш и в :

Позов  ОСОБА_1  -  задовольнити.

Визнати ОСОБА_2 таким, що втратив право користування  житлом за адресою АДРЕСА_1.

Стягнути з ОСОБА_2  на користь ОСОБА_1    сплачені нею судові витрати : судовий збір  у розмірі 8(вісім) грн.50  коп. та судові витрати  на інформаційно-техничне забезпечення розгляду справи у розмірі 37( тридцять сім) грн.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

 Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з для проголошення рішення  через місцевий суд до судової палати по розгляду цивільних справ Апеляційного суду Донецької області.

Суддя                                                                                           І.М. Владимирська