Справа № 2 - 3148/2008
ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 лютого 2008 року Приморський районний суд міста Одеси
у складі : головуючого - судді Ільченко Н.А.
при секретарі Шнуровенко В.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Одесі цивільну справу за позовом Закритого акціонерного товариства комерційний банк „ПриватБанк” в особі філії „Южне головне регіональне управління” ЗАТ КБ „ПриватБанк” до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет застави в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором ;
ВСТАНОВИВ :
10.10.2007 року позивач пред'явив в суд позов до відповідача ОСОБА_1 про звернення стягнення у рахунок погашення заборгованості відповідача за кредитним договором № ОDН0А000016652 від 02.12.2003р.на предмет застави, яким є автомобіль марки „DAEWОО”, модель: NUBIRA, рік випуску: 2003р., тип ТЗ: легковий седан, № кузова НОМЕР_1, реєстраційний номер: НОМЕР_2, що належить на праві власності відповідачеві ОСОБА_1, шляхом продажу вказаного автомобіля ЗАТ КБ „ПриватБанк” з укладанням від імені відповідача договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем, зі зняттям цього автомобіля з обліку в органах ДАІ України, а також наданням ЗАТ КБ „ПриватБанк” всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу.
При цьому позивач обґрунтовує вказаний свій позов до ОСОБА_1 тим, що за укладеним між ними кредитним договором № ОDН0А000016652 від 02.12.2003р позивач надав відповідачеві ОСОБА_1 кредит у вигляді непоновлюваної кредитної лінії у розмірі 12 287,00 доларів США на термін до 28.11.2008р., а відповідач зобов'язався сплачувати в період з 24 по 28 числа кожного місяця : відсотки за користування кредитними коштами в розмірі 1,17% місячних нарахованих на суму залишку заборгованості за кредитом ; та 287,4 доларів США для погашення заборгованості за кредитом та відсотками.
В забезпечення виконання зобов'язань за цим кредитним договором, між ЗАТ КБ „ПриватБанк” і відповідачем був також укладений договір застави автотранспортного засобу від 02.12.2003р., згідно умов якого відповідач надав в заставу належний йому на праві приватної власності вказаний вище автомобіль. 08.12.2003р. відомості про забезпечувальне обтяження цього рухомого майна внесені в Державний реєстр обтяжень рухомого майна.
Однак, отримавши кредит за кредитним договором № ОDН0А000016652 від 02.12.2003р, відповідач виконував свої зобов'язання за цим договором неналежним чином, у зв'язку з чим станом на 06.08.2007р. заборгованість відповідача за кредитним договором становить 7 908,61 доларів США, що за курсом НБУ складає 39 938,48 грн., з яких : 6 660,62 доларів США відповідно до курсу НБУ 33 636,13 грн. - заборгованість за кредитом ; 1 007,39 доларів США відповідно до курсу НБУ 5 087,32 грн. - заборгованість по відсоткам за користування кредитом ; 240,60 доларів США відповідно до курсу НБУ 1 215,03 грн. - пеня.
Таким чином, відповідно до вимог п/п 9.7.2 п. 9.7 укладеного між позивачем і відповідачем договору застави і ст.20 Закону України „Про заставу”, позивач має право з метою задоволення своїх вимог звернути стягнення на предмет застави, оскільки в момент настання термінів виконання зобов'язань, передбачених вказаним вище кредитним договором, ці зобов'язання відповідачем не були виконані.
У судовому засіданні представник позивача - Васильєва К.В. підтримала позов, підтвердила вказані вище обставини та пояснила, що відповідач дотепер не здійснив будь-яких платежів за кредитним договором № ОDН0А000016652 від 02.12.2003р., і наполягала на задоволені позову.
Відповідач про дату і місце розгляду справи повідомлений належним чином, про що свідчить зворотне поштове повідомлення про отримання ним судової повістки, причину своєї неявки суду не повідомив. Заяви відповідача про розгляд справи за його відсутності до суду не надходило.
Зі згоди представника позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст.224 ЦПК України.
Судом установлені такі факти і відповідні їм правовідносини.
Згідно ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк зобов'язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до ст.1048 ЦК України проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно ст.526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору, а ч.1 ст.530 ЦК України передбачено, що у разі, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Частинами 1 і 2 ст.612 ЦК України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором ; боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.
Відповідно до положень ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Судом установлено, що за укладеним між сторонами кредитним договором
№ ОDН0А000016652 від 02.12.2003р. позивач надав відповідачеві кредит у вигляді непоновлюваної кредитної лінії у розмірі 12 287,00 доларів США на термін до 28.11.2008р., а відповідач зобов'язався сплачувати в період з 24 по 28 числа кожного місяця : відсотки за користування кредитними коштами в розмірі 1,17% місячних нарахованих на суму залишку заборгованості за кредитом ; та 287,4 доларів США для погашення заборгованості за кредитом та відсотками.
Проте, отримавши кредит, відповідач виконував свої зобов'язання неналежним чином, у зв'язку з чим станом на 06.08.2007 року заборгованість відповідача за кредитним договором № ОDН0А000016652 від 02.12.2003р. склала 7 908,61 доларів США, що за курсом НБУ складає 39 938,48 грн., з яких : 6 660,62 доларів США відповідно до курсу НБУ 33 636,13 грн. - заборгованість за кредитом ; 1 007,39 доларів США відповідно до курсу НБУ 5 087,32 грн. - заборгованість по відсоткам за користування кредитом ; 240,60 доларів США відповідно до курсу НБУ 1 215,03 грн. - пеня.
Пунктом 3.2. цього кредитного договору визначено, що у випадку порушення зобов'язань за договором, відповідач сплачує Банку відсотки за користування кредитом у подвійному розмірі від ставки, вказаної в п.3.1 кредитного договору, а саме - 28,08% річних, нарахованих від суми непогашеної в строк заборгованості за кредитом, а пунктом 4.1. договору передбачено, що відповідач за порушення термінів оплати відсотків зобов'язаний сплатити пеню в розмірі 0,15% від суми простроченого платежу.
У відповідності з п.2.3.2. кредитного договору та ст.ст.611,651 ЦК України 03.09.2007р. позивач направив відповідачеві повідомлення про необхідність погашення простроченої заборгованості за кредитним договором протягом трьох днів з дня отримання цього повідомлення. При цьому, згідно зі статтями 212,611,651 ЦК України щодо зобов'язань, строк виконання яких не настав, вважається що строк настав у зазначену в повідомленні дату, а саме - 10.09.2007р. Але відповідач досі не погасив заборгованість за кредитним договором № ОDН0А000016652 від 02.12.2003р.
Також судом установлено, що в забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором № ОDН0А000016652 від 02.12.2003р., між позивачем і відповідачем був укладений договір застави автотранспортного засобу від 02.12.2003р., згідно умов якого відповідач надав в заставу належний йому на праві приватної власності автомобіль марки
„DAEWОО”, модель: NUBIRA, рік випуску: 2003р., тип ТЗ: легковий седан, № кузова НОМЕР_1, реєстраційний номер: НОМЕР_2.
08.12.2003р. відомості про забезпечувальне обтяження вказаного рухомого майна внесені в Державний реєстр обтяжень рухомого майна.
Підпунктом 9.7.2 пункту 9.7 укладеного між сторонами договору застави визначено, що ЗАТ КБ „ПриватБанк” має право з метою задоволення своїх вимог звернути стягнення на предмет застави у випадку, якщо в момент настання термінів виконання зобов'язань, передбачених кредитним договором, вони не будуть виконані, що, у свою чергу, повністю відповідає положенням ст.20 Закону України „Про заставу”.
Відповідно до ч.1 ст.589 ЦК України, у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення на предмет застави.
Згідно ст.590 ЦК України звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом.
Пунктом 15 укладеного між сторонами договору застави визначено, що звернення стягнення на предмет застави за вибором заставодержателя може здійснюватися шляхом продажу предмета застави із укладенням договору купівлі-продажу з іншою особою.
Відповідно до ст.25 Закону України „Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень”, у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет застави, в рішенні суду зазначаються і спосіб реалізації предмета застави шляхом проведення публічних торгів або із застосуванням однієї із процедур, передбачених ст.26 цього Закону, яка передбачає і продаж предмета застави шляхом укладення договору купівлі-продажу з іншою особою-покупцем.
Згідно зі ст.24 Закону України „Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень” , ЗАТ КБ „ПриватБанк” 04.10.2007р. зареєстрував в державному реєстрі обтяжень рухомого майна відомості про звернення стягнення на предмет застави. Інших обтяжувачів на предмет застави в цьому реєстрі не зареєстровано.
Виходячи з викладеного, суд вважає обгрунтованими позовні вимоги позивача про звернення стягнення на предмет застави за укладеним між сторонами договором застави від 02.12.2003р. в рахунок погашення заборгованості відповідача за кредитним договором
№ ОDН0А000016652 від 02.12.2003р. шляхом продажу цього автомобіля ЗАТ КБ „ПриватБанк” з укладанням від імені відповідача договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем, зі зняттям цього автомобіля з обліку в органах ДАІ України, а також наданням ЗАТ КБ „ПриватБанк” всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу.
Задовольняючи позов позивача, суд також стягує з відповідача на користь позивача понесені ним і документально підтверджені витрати в сумі 429,38 грн., пов'язані зі сплатою судового збору в сумі 399,38 грн. і витрат на ІТЗ розгляду справи в сумі 30,00 грн.
На підставі викладеного і керуючись ст.ст.88,209,212,214-215,224-226 ЦПК України, ст.ст.212,525,526,530,589,590,611,612,625,651,ч.2 ст.1050,ст.1054 ЦК України, ст.20 Закону України „Про заставу”, ст.ст.24 -26 Закону України „Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень”, суд, -
ВИРІШИВ :
Задовольнити позов Закритого акціонерного товариства комерційний банк „ПриватБанк” в особі філії „Южне головне регіональне управління” ЗАТ КБ „ПриватБанк” до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет застави в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором.
В рахунок погашення заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором № ОDН0А000016652 від 02 грудня 2003 року в розмірі 7 908,61 доларів США, що за курсом НБУ складає 39 938,48 грн. ( з яких : 6 660,62 доларів США відповідно до курсу НБУ 33 636,13 грн. - заборгованість за кредитом ; 1 007,39 доларів США відповідно до курсу НБУ 5 087,32 грн. - заборгованість по відсоткам за користування кредитом ; 240,60 доларів США відповідно до курсу НБУ 1 215,03 грн. - пеня ) - звернути стягнення на предмет застави за договором застави автотранспортного засобу від 02 грудня 2003 року, посвідченим приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_2 за р.№ 10617, а саме - на автомобіль марки „DAEWОО”, модель: NUBIRA, рік випуску: 2003р., тип ТЗ: легковий седан, № кузова НОМЕР_1, реєстраційний номер: НОМЕР_2, що належить на праві власності ОСОБА_1 ( адреса : АДРЕСА_1, ІПН: НОМЕР_3), шляхом продажу вказаного автомобіля Закритим акціонерним товариством комерційним банком „ПриватБанк” (49094, м.Дніпропетровськ, вул.Набережна Перемоги, 50Ж, код ЄДРПОУ 14360570) з укладанням від імені відповідача ОСОБА_1 договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем, зі зняттям вказаного автомобіля з обліку в органах ДАІ України, а також наданням ЗАТ КБ „ПриватБанк” всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ЗАТ КБ „ПриватБанк” судові витрати в сумі 429 (чотириста двадцять дев'ять) грн. 38 коп.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду
Одеської області через Приморський районний м.Одеси шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до суду апеляційної інстанції або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 10 днів з отримання його копії.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.
Суддя Н.А.Ільченко