Справа № 2 - 3182/2008
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 лютого 2008 року Приморський районний суд м.Одеси
у складі : головуючого - судді Ільченко Н. А.
при секретарі Шнуровенко В.А.
розглянувши у відкритому попередньому судовому засіданні в залі суду в місті Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, третя особа - Одеська товарна біржа, про визнання біржового договору купівлі-продажу нерухомого майна дійсними і визнання права власності на квартиру ;
ВСТАНОВИВ:
27.12.2007р. ОСОБА_1 пред'явив в суд позов до ОСОБА_7, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, третя особа - Одеська товарна біржа, про визнання біржового договору купівлі-продажу нерухомого майна дійсними і визнання права власності на квартиру.
Так, позивач вимагає визнати дійсним біржовий договір № 17659 купівлі-продажу нерухомого майна від 19 листопада 1996 року, зареєстрований на Одеській товарній біржі, за яким ОСОБА_7, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 і ОСОБА_6 продали, а він - позивач купив чотирьохкімнатну квартиру під АДРЕСА_1, загальною площею 69,40 кв.м., житловою площею 51,2 кв.м., та визнати за ним, позивачем, право власності на зазначену квартиру.
В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що при укладені вказаного біржового договору він, з одного боку, і продавці ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_3, діючи від свого імені та від імені неповнолітньої на той час ОСОБА_4, і ОСОБА_5, діючи від свого імені та від імені недієздатного ОСОБА_6, з іншого боку, домовилися щодо усіх істотних умов цього договору, а також своєчасно та в повному обсязі виконали договір, однак не посвідчили його нотаріально, що, в свою чергу, зумовлено тим, що на момент вчинення цього правочину працівники Одеської товарної біржі запевнили його і продавців в тому, що біржові договори подальшому нотаріальному посвідченню не підлягають.
У попередньому судовому засіданні позивач та його представник підтримали позов.
Крім того, позивач просить суд поновити йому строк звернення до суду з даним позовом, визнавши причину пропуску ним цього строку поважною, посилаючись, що лише у грудні 2007 року він довідався, що біржовий договір купівлі-продажу нерухомого майна вимагає обов'язкового нотаріального посвідчення, коли, маючи намір відчужити квартиру АДРЕСА_1, звернувся до нотаріальної контори для укладення відповідного правочину.
Відповідачі ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 і ОСОБА_5, яка також є опікуном недієздатного ОСОБА_6, визнали позов ОСОБА_1 і просили розглянути справу за їх відсутності, про що надали суду свої письмові заяви від 30.01.2008р., звірені головою Правління ЖКС „Іллічівський-17” м.Одеси.
ОСОБА_7 помер ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією Свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1, виданою Відділом РАГСу Жовтневого районного управління юстиції м.Одеси 23.12.2001р., у зв'язку з чим його виключено судом із складу осіб, які приймають участь у даній справі.
Заступник директора Одеської товарної біржі також просив розглянути справу за відсутності представника ОТБ.
Виходячи з наведеного, суд вважає, що рішення у даній справі можливо постановити при проведенні попереднього судового засідання. Відповідно до ч. 4 статті 130 ЦПК України при визнанні позову ухвалюється судове рішення в порядку, встановленому ст. 174 ЦПК України. Згідно ч.4 ст.174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Згідно припису ч.2 ст.12 Закону України „Про власність”, який діяв станом на 1996 рік, громадянин набуває право власності на майно, одержане в результаті вчинення правочинів, що не заборонені законом.
Статтею 328 ЦК України визначено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів, та вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не виплаває із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Відповідно до ч.2 ст.47 ЦК України (1963р.) та ч.2 ст.220 ЦК України (2003р.), якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним.
Згідно ч.3 ст.334 ЦК України право власності на майно за договором, який підлягає нотаріальному посвідченню, виникає у набувача з моменту такого посвідчення або з моменту набрання законної сили рішенням суду про визнання договору, не посвідченого нотаріально, дійсним.
Судом установлено, що померлий ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_7 та відповідачі ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_4 і ОСОБА_6 набули право власності на квартиру під АДРЕСА_1 на підставі Договору міни, посвідченого 06.01.1995 року Четвертою одеською державною нотаріальною конторою за р.№ 3-23, зареєстрованого в МБТІ м.Одеси 18.01.1995р. під № 5 на стор.92 в книзі 108 гр.
Згодом ОСОБА_7, ОСОБА_2, ОСОБА_3, діючи від свого імені та від імені неповнолітньої ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, на підставі рішення Ленінського РВК м.Одеси від 22.06.1994р. за № 155/5, і ОСОБА_5, діючи від свого імені та від імені недієздатного ОСОБА_6 як його опікун згідно рішення Ленінського РВК м.Одеси від 22.12.1994р. за № 293/1, відчужили квартиру АДРЕСА_1 на користь позивача ОСОБА_1 за укладеним між ними біржовим договором № 17659 купівлі-продажу нерухомого майна від 19 листопада 1996 року, зареєстрованим на Одеській товарній біржі, отримавши від ОСОБА_1 гроші за відчужену квартиру до підписання цього біржового договору, що відображено в пункті 5 договору.
Після вчинення зазначеного біржового правочину купівлі-продажу нерухомого майна, колишні власники вказаної вище квартири ОСОБА_7, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 і ОСОБА_6 виселилися з цієї квартири, передавши її у власність новому власнику ОСОБА_1, який, в свою чергу, з грудня 1996 року володіє, користується та розпоряджається квартирою, утримуючи її за свій рахунок.
Крім того, на підставі біржового договору № 17659 купівлі-продажу нерухомого майна від 19.11.1996р. за ОСОБА_1 зареєстровано право власності на квартиру АДРЕСА_1 в Одеському МБТІ 20.11.1996р. під № 5 на стор.155 в книзі 137пр.
Проте цей біржовий договір не був посвідчений нотаріально, і це зумовлено тим, що працівники Одеської товарної біржі запевнили сторони за договором в тому, що біржовий договір подальшому нотаріальному посвідченню не підлягає, що також відображено в тексті договору.
Крім того, судом установлено, що в подальшому сторони за вказаним біржовим договором не оспорювали цей правочин.
Виходячи з викладеного, суд доходить висновку, що сторони за біржовим договором № 17659 від 19.11.1996р. домовилися щодо усіх істотних умов цього договору та повністю виконали договір, що підтверджується письмовими доказами, а також, що для укладення вказаного договору не було ніяких передбачених законом обмежень і договір не містить протизаконних умов, отже згідно приписів ч.2 ст.47 ЦК України (1963р.) та ч.2 ст.220 ЦК України (2003р.) цей договір може бути визнаний судом дійсним.
Таким чином, позивач ОСОБА_1 правомірно набув право власності на придбану ним квартиру за біржовим договором № 17659 купівлі-продажу нерухомого майна від 19.11.1996 року.
Враховуючи, що лише у грудня 2007 року позивач довідався, що зазначений біржовий договір купівлі-продажу нерухомого майна підлягав обов'язковому нотаріальному посвідченню, а тому суд вважає за необхідне поновити йому строк звернення до суду з даним позовом, оскільки ним пропущено цей строк з поважних причин.
На підставі викладеного і керуючись ч.2 ст. 47, ч.2 ст.80, ст.224 ЦК України (1963р.), ч.2 ст.220, ч.5 ст.267, ст.328, ч.3 ст.334 ЦК України (2003р.), ст.ст. 130, 174 ЦПК України, суд, -
ВИРІШИВ:
Поновити ОСОБА_1 строк звернення до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, третя особа - Одеська товарна біржа, про визнання біржового договору купівлі-продажу нерухомого майна дійсними і визнання права власності на квартиру.
Задовольнити позов ОСОБА_1.
Визнати дійсним біржовий договір № 17659 купівлі-продажу нерухомого майна від 19 листопада 1996 року, зареєстрований на Одеській товарній біржі, за яким ОСОБА_7, ОСОБА_2, ОСОБА_3, діючи від свого імені та від імені неповнолітньої ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, і ОСОБА_5, діючи від свого імені та від імені недієздатного ОСОБА_6, продали, а ОСОБА_1 купив чотирьохкімнатну квартиру під АДРЕСА_1, загальною площею 69,40 кв.м. і житловою площею 51,2 кв.м.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на квартиру АДРЕСА_1, загальною площею 69,40 кв.м. і житловою площею 51,2 кв.м.
Це рішення підлягає державній реєстрації в КП „ОМБТІ та РОН” на підставі ст.182 ЦК України.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Одеської області через Приморський районний суд м.Одеси шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20-ти днів апеляційної скарги, з подачею її копії до суду апеляційної інстанції або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.
Суддя Н.А.Ільченко