Справа № 1806/2-а-8045/11
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20.09.2011 року м.Суми
Ковпаківський районний суд м. Суми в особі судді Катрич О.М., розглянувши матеріали справи за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду України Ковпаківського району м. Сум про визнання дій неправомірними та зобов’язання провести перерахунок пенсії,-
ВСТАНОВИВ:
Позивачка звернулася до суду з позовом і свої вимоги обґрунтовує тим, що є постраждалою внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС 1-ої категорії та інвалідом 2 групи внаслідок Чорнобильської катастрофи. Згідно з ч.4 ст.54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи» у всіх випадках розміри пенсій для інвалідів, у відношенні яких встановлений зв’язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими по 2 групі інвалідності 8-ми мінімальних пенсій за віком. Згідно з ст.50 цього Закону громадянам, які відносяться до першої категорії призначається додаткова пенсія за шкоду в розмірі 75% мінімальної пенсії за віком для інвалідів 2-ої групи. У зв’язку з тим, що розмір фактично виплаченої пенсії є нижчим позивач звернувся з відповідною заявою до Управління Пенсійного фонду України в Ковпаківському районі м.Суми, але отримав відмову. Зміни до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, постраждалих внаслідок чорнобильської катастрофи», внесені з 01 січня 2008 року Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік» не можуть прийматися до уваги, оскільки 22 травня 2008 року Рішенням Конституційного Суду України №10-рп розділ 2 п.28 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік» визнані неконституційними. Позивач просить суд ухвалити рішення, яким зобов»язати відповідача провести перерахунок і виплату пенсії по інвалідності в розмірі 8-ми мінімальних пенсій за віком, яка наступила внаслідок Чорнобильської катастрофи, як інваліду 2-ої групи, виходячи з мінімальної пенсії за віком у розмірі прожиткового мінімуму для непрацездатних осіб з 17 лютого 2011 року по 1 вересня 2011 року, зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Ковпаківському районі м.Суми провести перерахунок щомісячної додаткової пенсії як інваліду 2-ої групи в розмірі 75% мінімальної пенсії за віком та провести відповідні виплати з урахуванням встановленого ч. 1 ст. 28 ЗУ «Про загальнообов’язкое державне пенсійне страхування», а також стягнути з відповідача витрати на правову допомогу у розмірі 500 грн.
Із наданих відповідачем вбачається, що відповідач позовні вимоги не визнає. Зазначає, що позивач отримує пенсію, призначену відповідно до ст.54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи», який є спеціальним законом, на умовах та в межах якого призначаються пенсії громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи. Частиною 4 ст.54 цього Закону встановлено, що розмір пенсії для інвалідів, щодо яких встановлено зв’язок з Чорнобильською катастрофою, не може бути нижчим по ІІ групі інвалідності – 8 мінімальних пенсій за віком. Частина 5 цієї ж статті передбачено, що порядок обчислення пенсії по інвалідності, що настала внаслідок Чорнобильської катастрофи, визначається Кабінетом Міністрів України. Постановою КМУ від 03.01.2002 року №1 «Про підвищення розмірів пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям громадян пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету» встановлено, що розрахунок пенсій, призначених відповідно до ч.4 ст.54 Закону «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», проводиться, виходячи з розміру 19грн.91коп. Згідно з Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та внесення змін до деяких законодавчих актів України» були внесені зміни до ст.ст.50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» Згідно з внесеними змінами передбачено, що особам, віднесеним до І категорії, призначається щомісячна додаткова пенсія інвалідам 2 групи 1 категорії у розмірі 20% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Змінено частину 3 і частину 4 ст.54 вказаного Закону, де передбачено, що у всіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв’язок з Чорнобильською катастрофою, не може бути нижчим по 2 групі інвалідності – 200% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначається на момент виплати пенсії згідно із Законом України «Про Державний бюджет України» і не може коригуватися іншими нормативно-правовими актами. З 22 травня 2008 року ці зміни до Закону втратили чинність у зв’язку з прийняттям рішення Конституційного Суду України. Постановою КМУ від 22.05.2008 року № 530 затверджений мінімальний розмір пенсії для учасників ліквідації аварії на ЧАЕС у 1986 році – інвалідам 2 групи в розмірі 580 грн. Згідно з ст.63 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», фінансування витрат, пов'язаних з реалізацією цього Закону, здійснюється за рахунок коштів державного бюджету. Крім цього, відповідно до п.4 Прикінцевих положень Закону України "Про Державний бюджет України на 2011 рік" (зі змінами від 14.06.2011 №3491) встановлено, що у 2011 році норми і положення ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали в наслідок Чорнобильської катастрофи » застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України виходячи з наявного фінансового ресурсу бюджету Пенсійного фонду України на 2011 рік. Отже, Постановою КМУ № 745 від 06.07.2011 р. ч. З п. З установлено для інвалідів, щодо яких встановлено причинний зв'язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою для II групи - 655 грн. Просить в задоволенні вимог відмовити.
Суд, перевіривши та вивчивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного Фонду України як отримувач пенсії по інвалідності 2 групи відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Відповідно до ч.1 ст.46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової, або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника та в інших випадках, передбачених законом. Основні положення щодо реалізацїі конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їхнього життя та здоров'я, соціального захисту потерпілого населення, визначені та закріплені в Законі України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».Згідно з ч.4 ст.54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в усіх випадках розмір пенсій для інвалідів ІІ групи, щодо яких встановлено зв’язок з Чорнобильською катастрофою, не може бути нижчим 8 мінімальних пенсій за віком.
Відповідно до ч.1 ст.50 цього закону особам, віднесеним до категорії І, які є інвалідами ІІ групи, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров’ю, у розмірі 75 процентів мінімальної пенсії за віком.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з положеннями ч.4 ст.9 КАС України у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту, суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу. Отже, за конституційними нормами, виходячи з пріоритетності законів над підзаконними актами, при визначенні розміру пенсій позивачеві застосуванню підлягають ч.1 ст.50 та ч.4 ст.54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а не постанова КМУ «Про підвищення розмірів пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету», яка істотно звужує обсяг встановлених законом прав.
Частина 5 ст.54 цього закону, якою передбачено, що порядок обчислення пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання внаслідок Чорнобильської катастрофи, визначається Кабінетом Міністрів України, оскільки надання законодавцем такого права Кабінету Міністрів України не означає, що останній, встановлюючи такий порядок, може допустити звуження змісту та обсягу прав позивача, встановлених цим же Законом. Тобто, Кабінет Міністрів України повинен був встановити зазначений порядок, не порушуючи положень цього Закону, в тому числі й інших законів, якими встановлено розміри мінімальної пенсії за віком.
За чинним законодавством розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилами, передбаченими частиною 1 ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», іншого нормативно-правового акта, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, немає.
З огляду на викладене, суд вважає необґрунтованими доводи відповідача щодо застосування положення ч.3 ст.28 зазначеного Закону, з якої випливає, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом 1 частини 1 цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсії, призначених згідно з цим Законом, оскільки наявність такої норми та відсутність іншого мінімального розміру пенсії за віком не є підставою для відмови в реалізації позивачем конституційної гарантії та права на отримання пенсії і щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, як це встановлено ст.ст.50 та 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Безпідставними є посилання відповідача на відсутність коштів щодо забезпечення виплати зазначених пенсій у таких розмірах, оскільки органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов’язань, які встановлені ст.46 Конституції України та ст.54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», щодо визначення розміру та виплати пенсій.
Аналіз зазначеної норми свідчить, що підставою для перерахунку пенсії є встановлення нового розміру прожиткового мінімуму, і цей перерахунок здійснюється з дня встановлення цього мінімуму.
Відповідно до ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” мінімальний розмір пенсій за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом. Таким чином, новий мінімальний розмір пенсії за віком залежить від нового розміру прожиткового мінімуму.
Згідно з ч.1 ст.54 Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік» у 2009 році встановлений прожитковий мінімум, в том числі і для осіб, які втратили працездатність, у розмірі, що діяв у грудні 2008 року.
З 01 жовтня 2008 року і в грудні 2008 року згідно з Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік» діяв встановлений розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, - 498 грн. (ст.58 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік»).
Згідно з ч.1 ст.54 Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік» у 2009 році прожитковий мінімум для осіб встановлюється у розмірах, що діяли у грудні 2008 року, тобто для непрацездатних осіб у розмірі 498грн.
З 01 листопада 2009 року встановлений новий розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність – 573грн. згідно з ч.2 ст.54 Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік», який діє і в 2010 році.
Відповідно до ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” мінімальний розмір пенсій за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
Разом з цим , згідно з п. 4 Прикінцевих положень Закону України «Про Державний бюджет України на 2011рік» (зміни внесені згідно з Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2011рік» № 3491 від 14.06.2011року) у 2011році норми і положення ст. ст. 39, 50, 51, 52, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» застосовуються у порядку і розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявного фінансового ресурсу бюджету Пенсійного фонду України на 2011рік. На виконання вказаної норми Кабінетом Міністрів України було прийнято постанову «Про встановлення деяких розмірів виплат, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету» № 745 від 06.07.2011 року, яка набрала чинності 23.07.2011 року та з вказаної дати визначає розмір виплат учасникам ЧАЄС, а тому за період з 23.07.2011 року позовні вимоги не підлягають задоволенню.
Враховуючи викладене, суд вважає необхідним визнати дії Управління Пенсійного фонду України в Ковпаківському районі м.Суми щодо відмови у проведенні перерахунку пенсії відповідно до вимог Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» неправомірними, зобов’язати Управління Пенсійного Фонду України в Ковпаківському районі м.Суми здійснити перерахунок пенсії позивачу, як інваліду 2 групи внаслідок Чорнобильської катастрофи з 17 лютого 2011 року по 22 липня 2011 року в розмірі 8-ми мінімальних пенсій за віком та щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, у розмірі 75% мінімальної пенсії за віком, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком у розмірі прожиткового мінімуму для непрацездатних осіб, передбаченої положенням ст.54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” та провести виплату різниці між перерахованими та фактично виплаченими сумами пенсії.
Оскільки позивач оскаржує неправомірні дії органу державного управління, а саме Управління Пенсійного фонду України Ковпаківського району м. Сум, а тому на користь держави належить стягнути судовий збір у сумі 3 гривні 40 копійок.
Щодо вимоги позивача про стягнення на його користь коштів, витрачених ним на правову допомогу, то вони не підлягають задоволенню, так як відповідно до положень ст. ст. 90, 94 КАС України відшкодуванню підлягають витрати, пов’язані з оплатою допомоги адвоката або іншого фахівця в галузі права, які надають правову допомогу за договором. Позивач не надав суду відповідного договору. Крім того в матеріалах справи відсутні документи, які свідчать про те, що ТОВ «Надія», якій позивач відповідно до квитанції сплатив 500 грн. за надання правової допомоги, є фахівцем у галузі права і за законом має право на надання такої допомоги. Довідка з єдиного державного реєстру підприємств та організацій України таким документом не є.
Керуючись ст..19 Конституції України, ст..ст.50, 54, 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, керуючись ст.ст. 158 -164, 183-2, 256 КАС України ,суд,-
ПОСТАНОВИВ:
Позовні вимоги за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду України в Ковпаківському районі м.Суми про визнання дій неправомірними, зобов’язання провести перерахунок пенсії по інвалідності - задовольнити частково.
Визнати неправомірними дії Управління Пенсійного фонду України в Ковпаківському районі м.Суми щодо відмови у проведенні перерахунку пенсії відповідно до вимог Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Зобов’язати Управління Пенсійного Фонду України в Ковпаківському районі м.Суми здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1, як інваліду 2 групи внаслідок Чорнобильської катастрофи з 17 лютого 2011 року по 22 липня 2011 року в розмірі 8-ми мінімальних пенсій за віком, та щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, у розмірі 75% мінімальної пенсії за віком , виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком у розмірі прожиткового мінімуму для непрацездатних осіб, як передбачено положенням ст.ст. 50, 54 з урахуванням ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”.
В іншій частині позову ОСОБА_1 відмовити.
Постанова підлягає негайному виконанню.
Стягнути з Управління Пенсійного фонду України Ковпаківського району м. Сум на користь держави 3,40 грн.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення до Харківського апеляційного адміністративного суду. У разі застосування судом ч. 3 ст. 160 КАС України скарга подається протягом 10 днів з дня отримання постанови.
В разі повідомлення суб»єкта владних повноваженьу випадку та порядку, передбачених ч.4 ст.167 КАС України, десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п»ятиденного строку з моменту отримання суб»єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Суддя О.М. Катрич