23.06.2011

                                                2-а-6192/11

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.06.2011 року суддя Ленінського районного суду м. Вінниці Федчишен С.А.,  розглянувши в порядку скороченого провадження в м. Вінниці адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання дій протиправними та зобов’язання до вчинення дій, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 звернулася до суду з вищевказаним позовом.

Зважаючи на те, що заперечення проти позову в установлені строки від відповідача не надійшли, розглянувши вимоги позивача суддя прийшов до висновку про наявність підстав для часткового задоволення вимог позову, виходячи з наступного.

          Позивач має статус дитини війни, відповідно до ст.1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», а згідно ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»від 18.11.2004 року, який набрав чинності з 1 січня 2006 року, дітям війни пенсії або щомісячне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

          Законом України «Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів»від 28.12.2007 р. внесені зміни до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», відповідно до яких дітям війни до пенсії або щомісячного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.

           Рішенням Конституційного Суду України №10-рп/2008 від 22.05.2008 року п.41 р.2 зазначеного Закону визнаний таким, що є неконституційним (справа щодо предмета та змісту закону про Державний бюджет України) зміни внесені Законом України від 28.12.2007 року «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України».

           Зважаючи  на пріоритет Закону над підзаконними актами, та те, що в 2010 році положення ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», щодо розміру підвищення до пенсії дітям війни, не обмежувались та діють, суд вважає протиправними дії відповідача щодо виплати зазначеного підвищення пенсії позивачу в заниженому розмірі.

Зважаючи на те, що позивачем не чітко викладено позовні вимоги, та враховуючи вимоги положення ч.2 ст. 11 КАС України, яка наділяє суд правом виходу за межі позовних вимог, суд вбачаючи в діях відповідача порушення прав позивача, на підставі ч.2 ст. 162 КАС України, вважає за доцільне прийняти постанову про визнання протиправними дій відповідача щодо недоплати позивачу 30% підвищення до пенсії, як дитині війни, зобов’язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу, як дитині війни, недоплачене 30% підвищення пенсії, що передбачене ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»виходячи із розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, відповідно до ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», з 13.11.2010 року по 18.06.2011 р..

При вирішенні даного спору суд також зважає на зміст п.1, п.3 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24.10.2007р. № 1261, відповідно до якого  Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра праці та соціальної політики, одним з основних завдань якого є забезпечення своєчасного і в повному обсязі фінансування та виплати пенсій, допомоги на поховання, інших виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Пенсійного фонду України та інших джерел, визначених законодавством. Пенсійний фонд України здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку головні управління Фонду в Автономній Республіці Крим, областях, м. м. Києві та Севастополі, управління в районах, містах і районах у містах.   

Вищевказане свідчить про наявність необхідного обсягу повноважень відповідача на виконання даної постанови суду.

Враховуючи вимоги ст. 256 КАС України, суд вважає за можливе допустити дану постанову до негайного виконання.   

          З урахуванням положень ст. 94 КАС України та вимог ст. 7 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», якою передбачено, що фінансове забезпечення соціальних гарантій, передбачених зазначеним законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України, суддя приходить до висновку, що за рахунок Державного бюджету України необхідно компенсувати на користь позивача 3,40 грн. понесених судових витрат по сплаті судового збору.

Відповідно до Закону України про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2011р.» встановлено, що у 2011 році норми і положення статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України виходячи з наявного фінансового ресурсу бюджету Пенсійного фонду України на 2011рік. Даний Закон набрав чинності 18.06.2011 року.

          На підставі викладеного, ст.ст. 8, 22 Конституції України, ст.ст. 1,6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»та керуючись ст.ст. 4, 6-12, 71, 94, 159-163, 183-2, 256 КАС України,-

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області щодо недоплати ОСОБА_1 щомісячного підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, передбаченої Законом України «Про соціальний захист дітей війни», починаючи з 13.11.2010 року.

Зобов’язати управління Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області нарахувати та виплатити ОСОБА_1, як дитині війни, недоплачене 30% підвищення пенсії, що передбачене ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»виходячи із розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, відповідно до ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», з 13.11.2010 року по 18.06.2011.

Присудити з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 3,40 грн. понесених судових витрат по сплаті судового збору.

Постанову суду допустити до негайного виконання.

Постанова суду набуває законної сили, якщо протягом десяти днів з дня її отримання  не було подано апеляційної скарги.

Суддя: