Справа № 2- 2232 / 08 року

ЛЕНІНСЬКИЙ  РАЙОННИЙ  СУД

Міста     МИКОЛАЄВА

_______________________________________________________________________

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М        У К Р А Ї Н И

18 березня  2008 року                                                                м.Миколаїв

Ленінський  районний суд  міста Миколаєва  в складі:

          головуючого по справі судді - Олефір М.В.,

          при секретарі судового засідання   - Семеновій О.О.

         за участю  позивача, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Миколаєві  цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та Виконкому Миколаївської міської ради  про  визнання права власності на самочинно збудовані  будівлі та споруди,

В С Т А Н О В И В:

    ОСОБА_1  звернулася  в суд з позовом до відповідачів  про  визнання  права власності на самочинно збудовані  будівлі  та споруди,  в якій вказала, що їй відповідно до Свідоцтва про право на спадщину за заповітом, на праві власності належить 36/100 частини житлового будинку АДРЕСА_1 з відповідною частиною прилеглих до нього господарських та побутових будівель та споруд. Інша частина житлового будинку - 64/100, належить ОСОБА_2. Для поліпшення житлових умов нею самочинно було збудовано сіни, переобладнані з частини сараю, сарай, навіс та вбиральню. Вказані споруди збудовані на земельній ділянці виділеній відповідно до рішення Миколаївського виконкому за № 164 від 24.04.1987 року та порядок користування якою встановлений  відповідно до рішення Ленінського районного суду м.Миколаєва від 10.07.1975 року.  Вказані самочинно зведені будівлі були нею зареєстровані в КП «Миколаївське міжміське бюро технічної інвентаризації» та вона отримала  технічний паспорт. Збудовані нею споруди відповідають вимогам будівельних, санітарно-епідеміологічних, архітектурних норм та правил, дотримано вимоги технічної безпеки. Головним управлінням містобудування та архітектури розглянуто звернення позивачки щодо можливості оформлення самочинно збудованих споруд. При цьому права інших осіб порушені не були, а тому вона просить суд визнати за нею право власності  на вказані самочинно збудовані споруди, що розташовані АДРЕСА_1. 

   ОСОБА_1 в судове засідання з'явилася, позов підтримала та просила суд його задовільнити.

    Відповідачка ОСОБА_2 в судове засідання з'явилася, суду пояснила, що вона є власницею 64/100 частини домоволодіння АДРЕСА_1, власницею іншої частини будинку є позивачка. ОСОБА_1 є власницею іншої частини будинку  та вона самочинно добудувала на подвір'ї домоволодіння ряд споруд. Проти  задоволення позову не заперечувала.

   Представник відповідача до суду з'явився, проти задоволення позову не заперечував.

   Вивчивши матеріали справи, враховуючи пояснення позивачки, відповідачки, представника відповідача вважаю, що позов ОСОБА_1  підлягає задоволенню в  повному  об'ємі  так як відповідно до  вимог ч.3 ст. 376 ЦК України - право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду  визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки  у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно; відповідно до ч. 5 ст. 376 ЦК України - на вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб.

   В  судовому  засіданні  встановлено  та   підтверджено   письмовими   матеріалами  справи, що в відповідно до Свідоцтва про право на спадщину за заповітом посвідченим державним нотаріусом Другої миколаївської державної нотаріальної контори  05.12.2007 року та зареєстрованого в реєстрі за № 2-874  /а.с.17/,  для покращення житлових умов позивачкою було самочинно добудовано ряд споруд на земельній ділянці, виділеній відповідно до рішення за Миколаївського виконкому за № 164 від 24.04.1987 року та порядок користування якою встановлений  відповідно до рішення Ленінського районного суду м.Миколаєва від 10.07.1975 року /а.с.22/; самочинні будівлі були зареєстровані позивачкою  в Миколаївському міжміському бюро технічної інвентаризації та вона отримала Технічний паспорт /а.с.19-16/;  самочинне будівництво було нею узгоджено в Головному Управлінні містобудування та архітектури м.Миколаєва /а.с.20/, самочинні забудови відповідають вимогам санітарно-епідеміологічної служби, що підтверджується відповіддю на запит за № 3/3 -2976 від 05.11.2007 року /а.с.7/, вказане будівництво узгоджено з відділенням державного пожежного нагляду Ленінського району м.Миколаєва /а.с.19/. При цьому права інших осіб порушені не були.  А  тому  суд  вважає, що  вимоги ОСОБА_1  є  обґрунтованими  та  знайшли  своє   підтвердження  в  судовому  засіданні.

       Тому на підставі викладеного та керуючись ст. 10,60,212,213, 215, 218 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

      Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та Виконкому Миколаївської міської ради  про  визнання права власності на самочинно збудовані  будівлі та споруди задовільнити.

      Визнати право власності за ОСОБА_1 на самочинно збудовані сіни розміром 3,80х3,10 м. /літ.а/, переобладнані з частини сараю /літ. Б/ загальною площею  9,70 кв. м., сарай розміром 3,10х3,00 м. /літ. П/, навіс розміром 2,50х5,45 м. /Літ. Ю/, вбиральню розміром  1,40х1,95 м.   /літ Т/, що складають одне ціле з частиною  житлового будинку АДРЕСА_1 .

      Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Миколаївського апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний  строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги,  з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч.4 ст. 295 ЦПК України.

Головуючий по справі суддя:                                                              М.В. ОЛЕФІР