Справа № 2- 1118/08 року

ЛЕНІНСЬКИЙ         РАЙОННИЙ       СУД

Міста              МИКОЛАЄВА

_______________________________________________________________________

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М        У К Р А Ї Н И

06 березня  2008 року                                                                м.Миколаїв

Ленінський  районний суд міста Миколаєва  в складі:

          головуючого по справі судді - Олефір М.В.,

          при секретарі судового засідання   - Семеновій О.О.

         за участю  позивачки, представника відповідача,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Миколаєві  цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Виконкому Миколаївської міської ради про визнання права власності на самочинне  будівництво,

В С Т А Н О В И В:

      ОСОБА_1 звернувся  в суд з позовом до відповідача про  визнання  права власності на самочинне будівництво, в якій вказав, що йому на праві приватної власності належить домоволодіння АДРЕСА_1. На земельній ділянці, що була надана йому 17 серпня 1961 року відповідно до договору про надання в безстрокове користування земельної ділянки для будівництва індивідуального житлового будинку на праві особистої власності, ним самочинно було збудовано для покращення житлових умов ряд споруд, а саме: сіни, житлову прибудову, гараж, альтанку, сарай, погріб з шиєю, душ, вбиральню та сарай.   В МБТІ він отримав технічний паспорт, узгодження з пожежною службою, санепідемстанцією, ЗАТ "Миколаївський Гіпроград" та управлінням градобудівництва та архітектури. Самочинні забудови не виходять за територію подвір'я та не порушують права інших осіб. А тому позивач просить суд визнати за ним право власності на вказані самочинно збудовані споруди.

       ОСОБА_1 в судове засідання з'явився, позов підтримав та просив суд його задовільнити.

       Представник відповідача до суду з'явився, суду пояснив, що ОСОБА_1  звертався  з приводу визнання за ним права власності на самочинно зведені будівлі, але йому було відмовлено, так як вказане питання може бути вирішено лише в судовому порядку. Проти задоволення позову він не заперечував. 

       Вивчивши матеріали справи, враховуючи пояснення позивача, представника відповідача вважаю, що позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню в  повному  об'ємі  так як відповідно до  вимог ч.3 ст. 376 ЦК України - право власності на самочинно  збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду  визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно; відповідно до ч. 5 ст. 376 ЦК України - на вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб.

   В  судовому  засіданні  встановлено  та   підтверджено   письмовими   матеріалами  справи, що 17 серпня 1961 року ОСОБА_1 відповідно до договору про надання в безстрокове користування земельної ділянки для будівництва індивідуального житлового будинку на праві особистої власності, було надано земельну ділянку АДРЕСА_1 /а.с.14-15/, на вказаній земельній ділянці було збудовано житловий будинок, що підтверджується Актом прийому в експлуатацію індивідуального домоволодіння /а.с.6-7/, для поліпшення житлових умов позивачем було самочинно здійснено певні перебудови домоволодіння та самочинно збудовано сіни, житлову прибудову, гараж, альтанку, сарай, погріб з шиєю, душ, вбиральню та сарай, при цьому відповідно до рішення Ленінської районної ради народних депутатів виконавчого комітету за № 168 від 11.04.1980 року - надано дозвіл на будівництво нежитлової прибудови та переобладнання кухні в будинку під житлову кімнату /а.с.24/, вказані будівлі він зареєстрував в Миколаївському міжміському бюро технічної інвентаризації та отримав Технічний паспорт /а.с.8-13/, самочинне будівництво було ним узгоджено в Головному Управлінні містобудування та архітектури м.Миколаєва /а.с.16/, самочинні забудови відповідають вимогам санітарно-епідеміологічної служби, що підтверджується відповіддю на запит за № 3/3 - 836 від 30.03.2007 року /а.с.20/, вказане будівництво узгоджено з відділенням державного пожежного нагляду Ленінського району м.Миколаєва /а.с.19/ та ЗАТ «Миколаївський Діпроміст» за № 293 від 21.03.2007 року /а.с.21/. При цьому права інших осіб порушені не були, що підтверджується письмовими поясненнями сусідів /а.с.29-34/.  А  тому  суд  вважає, що  вимоги  позивача  є  обґрунтованими  та  знайшли  своє   підтвердження  в  судовому  засіданні.

       Тому на підставі викладеного та керуючись ст. 10,60,212,213, 215, 218 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

      Позов ОСОБА_1 до Виконкому Миколаївської міської ради про визнання права власності на самочинне  будівництво  задовільнити.

      Визнати право власності за ОСОБА_1 на сіни розміром 1,96х5,03 м. загальною площею 7,9 кв.м. /літ. а-1/ , житлову прибудову переобладнану з нежитлової та збільшеної в розмірах на 15,0 кв.м. загальною площею 24,7 кв.м. житловою площею 16,4 кв.м. /літ. А - 1/, гараж розміром 4,0х6,0 м. /літ М/, альтанку розміром 1,80х2,0 /літ.Н/, сарай розміром 2,0х2,0 /літ/ И/, погріб з шиєю розміром 2,0х2,0/1,1,62х1,96 /літ. Кпд/, душ розміром 1,30х0,9 /літ. Ж/, вбиральню розміром 1,30х0,9 м. /літ. Е/, сарай розміром 1,30х2,70 /літ.З/, що складають одне ціле з частиною житлового будинку АДРЕСА_1.

      Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Миколаївського апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний  строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги,  з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч.4 ст. 295 ЦПК України.

Головуючий по справі суддя:                                                              М.В. ОЛЕФІР