Справа № 33-320/2011 Головуючий у 1 інстанції Стельмах А.П.
Категорія -
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
26 вересня 2011 року місто Чернігів
Суддя судової палати в кримінальних справах ОСОБА_1, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на постанову Сосницького о районного суду Чернігівської області від 01 вересня 2011 року.
В С Т А Н О В И Л А:
Цією постановою ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, пенсіонер, громадянин Російської Федерації, уродженець с. Волинка Сосницького району, проживаючий за адресою: Російська Федерація, АДРЕСА_1,
притягнутий до адміністративної відповідальності за ст.130 ч.1 Кодексу України про адміністративні правопорушення та на нього накладено стягнення у вигляді штрафу в сумі 2 550 грн.
Як встановив суд, 30 серпня 2011 року близько 17години 05 хвилин ОСОБА_2 в с. Загребелля Сосницького району Чернігівської області керував автомобілем ГАЗ « Соболь», номерний знак НОМЕР_1, з явними ознаками алкогольного сп’яніння: запах алкоголю з ротової порожнини, почервоніння очей, тремтіння пальців рук, від проходження медичного огляду на визначення стану алкогольного сп’яніння відмовився в присутності двох свідків, чим порушив п.2.5 Правил дорожнього руху України і скоїв правопорушення, передбачене ч.1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
В своїй апеляції ОСОБА_2 просить постанову суду скасувати та постановити нову, витребувати з прокуратури Сосницького району матеріали по його скарзі від 31 серпня 2011 року. Зазначає, що при винесенні постанови судом було неповно з’ясовано всі обставини справи, які мають значення для вирішення справи, а висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи. Звертає увагу на те, що викладене в протоколі не відповідає дійсності, керував автомобілем в тверезому стані. Вважає, що протокол відносно нього складений інспектором в зв’язку з тим, що він відмовився від дачі хабара. Освідування відносно нього на стан алкогольного сп’яніння не робилось ні на місці, ні в лікарні.
Перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, суд підстав для її задоволення не знаходить.
В судовому засіданні суду першої інстанції ОСОБА_2 своєї вини не визнав та пояснив, що він ремонтував машину на узбіччі дороги, коли приїхали працівники ДАІ, жодних свідків, крім ОСОБА_4, там не було. Адмінпротокол в його присутності не складався і йому ніхто не пропонував пройти медичний огляд на стан сп’яніння.
Незважаючи на невизнання вини ОСОБА_2, його вина у повному обсязі знайшла своє підтвердження в судовому засіданні, вона відображена низкою доказів, яким суд дав відповідну оцінку.
Як вбачається з матеріалів справи, 30 серпня 2011 року інспектором з АП Сосницького ВДАІ було складено протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_2 за порушення п.2.5. ПДР України, за що передбачена відповідальність ч. 1 ст. 130 КпАП України.
Згідно п.2.5 Правил дорожнього руху України водій повинен на вимогу працівника міліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.
Вина ОСОБА_2 у скоєнні вказаного правопорушення підтверджується поясненнями свідків та рапортами інспектора з дізнання Соницького РВ ст. лейтенанта міліції Зуйка А.М. та інспектора з АП Сосницького ВДАІ Деменка А.А.
Так свідки ОСОБА_7 та ОСОБА_8 в своїх письмових поясненнях пояснили, що в їхній присутності ОСОБА_2 відмовився від дачі пояснень, підпису в протоколі та проходження медичного огляду на стан алкогольного сп’яніння запропонованого працівниками ДАІ (а.с.4,5).
Крім того, з пояснень свідка ОСОБА_9 вбачається, що 30.08.2011 року, перебуваючи в селі Загребелля біля магазину, побачив припаркований автомобіль «Соболь» з російським номерним знаком, біля якого перебувало два чоловіки, які пили пиво з бокалів. Після того, як вони випили пиво, сіли в автомобіль та поїхали в напрямку цегельного заводу. Помітивши, що водій сів за кермо випившим, він зателефонував на мобільний телефон інспектору ДАІ ОСОБА_5 та розповів про дані обставини (а.с. 6).
Свідок ОСОБА_5 у судовому засіданні показав, що близько 17 год. під час несення ним служби з ОСОБА_6 його по телефону повідомили, що в с. Загребеллі двоє чоловіків пили пиво, а потім поїхали в напрямку цегельного заводу. Вони поїхали на зустріч, зупинившись на дорозі він побачив, що на зустріч рухається автомобіль газель і за допомогою свистка та жезла зупинив цей автомобіль. Водій зупинився та на прохання надати документи повідомив, що документи на автомобіль знаходяться вдома. Потім він сів за кермо газелі та поїхали до відділку, а ОСОБА_6 повіз ОСОБА_2 та ОСОБА_4 додому за документами службовою машиною.
Свідок ОСОБА_6 у судовому засіданні суду першої інстанції пояснив, що 30 серпня 2011 року він разом з ОСОБА_5 вели патрулювання. Подзвонив хтось ОСОБА_5 на телефон і вони вирушили до с. Загребелля по автодорозі в напрямку Коропа. Вони зупинились на автодорозі, коли побачили автомобіль ВАЗ « Соболь», який рухався на зустріч., ОСОБА_5 вийшов з машини та зупинив автомобіль. Водій документів не пред’явив, тоді ОСОБА_2 з товаришем сіли до нього в автомобіль і вони поїхали до райвідділу де почали складати протокол про адміністративне правопорушення в присутності двох свідків. Потім він разом із ОСОБА_2 та ОСОБА_4 поїхали додому до ОСОБА_2 за посвідченням водія. Коли під’їхали до будинку, то вони обидва зайшли в двір, він чекав їх 20 хвилин, а потім зайшов в двір. Двері до будинку були замкнені, а коли він постукав, то йому відповіли, що не будуть виходити і не будуть нічого надавати. Після чого він зателефонував ОСОБА_5, який сказав йому їхати назад в райвідділ.
Дані покази свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_6 є послідовними, такі ж пояснення вони виклали в своїх рапортах (а.с.7-8), за своїм змістом узгоджуються з іншими доказами, тому суд правильно визнав їх достовірними.
Показання свідка ОСОБА_4 судом не взяті до уваги, оскільки вони суперечать іншим доказам в справі, і не можуть вважатись об’єктивними.
Міру адміністративного стягнення ОСОБА_2 судом призначено у відповідності з вимогами ст. 33 Кодексу України про адміністративні правопорушення, в межах санкції ст.130 ч.1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, за якою його притягнуто до адміністративної відповідальності, з урахуванням характеру вчиненого правопорушення, даних про особу ОСОБА_2, його майнового стану, та правильно призначено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у сумі 2 550 грн.
За таких обставин, підстав для задоволення скарги та скасування чи зміни постанови суду першої інстанції не вбачається.
На підставі викладеного, керуючись ст.294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
П О С Т А Н О В И В :
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а постанову Сосницького районного суду Чернігівської області від 01 вересня 2011 року щодо ОСОБА_2 - без зміни.
Суддя апеляційного суду
Чернігівської області О. П. Трейтяк