Справа № 2-а-4698/11

П О С Т А Н О В А  

іменем України

"07" листопада 2011 р.  Шевченківський районний суд м. Києва в складі:

          головуючого судді               Сіромашенко Н.В.,

          при секретарі                        Грищенко А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у Шевченківському районі м. Києва про визнання неправомірними дій щодо стягнення 12% пенсії та повернення незаконно стягнутих грошових коштів,-

ВСТАНОВИВ:

          Позивач звернувся до суду з вищевказаним позовом до відповідача, просив визнати протиправними дії останнього в частині стягнення з нього 12% від розміру його теперішньої пенсії та в частині не нарахування підвищення відповідно до ст. 67 ЗУ «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»; зобов'язати УПФУ у Шевченківському районі м. Києва зупинити протиправні дії стосовно нього, повернути рівень пенсії до перерахунку, у подальшому нараховувати йому пенсію з урахуванням підвищення відповідно до ст. 67 ЗУ України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», виконати перерахунок переплати його пенсії за 3 роки, виходячи з рівня його пенсії у 2002 році.

          В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на те, що він є учасником ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 1-ї категорії та інвалідом 3 групи по захворюванням, пов'язаним з роботами по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС. Працював у травні 1986 року під стіною 4–го блоку, отримав велику дозу радіоактивного опромінення і променеву хворобу.

          Відповідно до ст. 54 ЗУ «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»від 28 лютого 1991 року в кінці 2002 року йому була призначена пенсія, яка становила 60 грн.53 коп. У подальшому розмір пенсії підвищувався і станом на теперішній час вона становить 3500 грн.

          3 жовтня 2011 року він помітив, що сума виплат пенсії зменшилася на 381 грн. і становить 3119 грн.

          5 жовтня 2011 року він звернувся за роз'ясненнями до відповідача, де йому повідомили, що оскільки він працював в 2002-2008 роках і не поставив УПФУ у Шевченківському районі м. Києва про це, то з його пенсії повинні бути здійсненні відрахування. Правовою підставою для цього є постанова КМУ від 28 березня 2002 року №374.

          Він не згоден з проведенням відрахування з його пенсії, оскільки на момент прийняття вказаної постанови він не отримував пенсію і не працював. Крім того, про факт роботи повинен був повідомляти УПФУ не пенсіонер, а роботодавець. За умови наявності порушень вважає, що розмір переплати по пенсії повинен визначатися з розміру пенсії, який йому був встановлений у 2002 році.

          В судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги, які були збільшені ним у порядку ст.51 КАС України, в повному обсязі.

          Представник відповідача проти позову заперечував, посилаючись на те, що позивач перебуває на обліку у відповідача і отримує пенсію по інвалідності з 18 листопада 2002 року. Згідно постанови КМУ «Про підвищення розмірів пенсій, призначених відповідно до ст.54 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28 березня 2002 року 3374 з 1 квітня 2002 року непрацюючим пенсіонерам збільшено на 12% пенсії (без урахування надбавок, підвищень, додаткових пенсій), призначені відповідно до ст.54 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»(крім пенсій, призначених відповідно до ч.4 зазначеної статті). Оскільки позивачу була призначена пенсія відповідно до ч.4 ст.54 вказаного Закону, то підвищення на 12% не проводилося. З 10 липня 20067 року було проведено перерахунок пенсії позивачу із заробітку, отриманого за роботу в зоні відчуження, підвищено пенсію на 12%. На момент призначення пенсії позивач був непрацюючим пенсіонером. Під час відпрацювання «Індивідуальних відомостей про застраховану особу»10 серпня 2011 року було з'ясовано, що позивач з грудня 2005 року по листопад 2008 року та у січні 2009 року працював і не повідомив про це УПФУ, у зв'язку з чим безпідставно отримував підвищення до пенсії у розмірі 12% відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №374 від 28 березня 2002 року. Внаслідок цього пенсійна справа позивача була приведена у відповідність та з 10 липня 2006 року йому було знято підвищення до пенсії на 12%. Крім того, представник зазначив на те, що відповідачем не приймалося рішень щодо утримання переплати з пенсії, оскільки сума переплат визначається Управлінням з координації за нарахуванням та виплатою пенсій Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві.

          Суд, вислухавши сторони, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного.

          Судом встановлено, що позивач є учасником ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 1 категорії, являється інвалідом 3 групи внаслідок захворювання, пов'язаного з Чорнобильською катастрофою, у зв'язку з чим перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Києва та отримує пенсію по інвалідності з 18 листопада 2002 року відповідно до ЗУ «Про статус та соціальний захист громадян, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи», на момент призначення якої він був непрацюючим пенсіонером.

          Згідно постанови Кабінету Міністрів України «Про підвищення розмірів пенсій, призначених відповідно до статті           54 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»від 28 березня 2002 року №374 з 1 квітня 2002 року непрацюючим пенсіонерам збільшено на 12 % пенсії (без урахування надбавок, підвищень, додаткових пенсій), призначені відповідно до ст.54 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»(крім пенсій, призначених відповідно до ч.4ст.54 зазначеної статті).

          Виходячи з того, що позивачу пенсія була призначена у відповідності до ч.4 ст.54 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», підвищення на 12% не проводилося.

          10 липня 2006 року позивачу було проведено перерахунок пенсії із заробітку, отриманого за роботу в зоні відчуження, та підвищено пенсію на 12%.

          В період з грудня 2005 року по листопада 2008 року та у січні 2009 року позивач працював, однак, всупереч вимогам ст.102 ЗУ «Про пенсійне забезпечення»не повідомив відповідача щодо цього, у зв'язку з чим без правових підстав отримував підвищення до пенсії у розмірі 12%, як то передбачено постановою КМУ №374 від 28 березня 2002 року.

          В результаті встановлення факту роботи позивача у вищевказаний період відповідачем була приведена у відповідність його пенсійна справа і з 10 липня 2006 року було знято підвищення до пенсії у розмірі 12%. З 1 лютого 2009 року позивач є непрацюючим пенсіонером, а тому розрахунок пенсії проведений з урахуванням 12% підвищення. Дані обставини підтверджуються розпорядженнями за №203888 від 10 серпня 2011 року.

          Рішення щодо утримання переплати з пенсії позивача відповідачем не приймалося. Доказів зворотного суду не надано позивачем.

          За таких обставин суд вважає, що відповідач діяв у відповідності до вимог чинного законодавства, а тому відсутні правові підстави для задоволення позовних вимог Беклемишева В.В.

Керуючись 2, 10, 11, 17-19, 86, 158-163, 167, 185, 186, 254  КАС України, постановою Кабінету Міністрів України «Про підвищення розмірів пенсій, призначених відповідно до статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»»від 28 березня 2002 року №374, ст. 102 ЗУ «Про пенсійне забезпечення»від 5 листопада 1991 року,-

ПОСТАНОВИВ:

          В задоволенні позову ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у Шевченківському районі м. Києва про визнання неправомірними дій щодо стягнення 12% пенсії та повернення незаконно стягнутих грошових коштів відмовити.

Постанова суду може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Шевченківський районний суд м. Києва у порядку ст.186 КАС України.    

           Суддя: