Справа № 2-138/11 Головуючий у 1 інстанції:Грушицький А.І.

Провадження № 22-ц/0390/1284/11

Категорія:45,46 Доповідач: Мудренко Л. І.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ  СУД  ВОЛИНСЬКОЇ  ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

02 вересня 2011 року          місто Луцьк  

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Волинської області в складі:

головуючого - судді  Мудренко Л. І.,

суддів -  Матвійчук Л.В., Русинчука М.М.,

при секретарі   Семенюк О.А.,

          з участю:

позивача  ОСОБА_1

відповідача ОСОБА_2,

представника відповідачів – ОСОБА_3

представника третьої особи публічного акціонерного товариства «Західінкомбанк» - Сидун О.С.,          

          розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку цивільну справу за позовом  ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_5 про  поділ спільного майна подружжя, визнання розірвання шлюбу фіктивним, визнання недійсним договору дарування земельної ділянки, витребування земельної ділянки за апеляційною скаргою представника позивача ОСОБА_6, який діє в інтересах позивача ОСОБА_1, на рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 05 липня 2011 року,

В С Т А Н О В И Л А :

Рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 05 липня 2011 року позов  ОСОБА_1 в даній справі задоволено частково.

         Ухвалено визнати за ОСОБА_1 право власності на 43/1000 частини у праві власності на автомобіль «Субару-Імпреза», 2007 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1.

В решті позову відмовлено.

Стягнуто з відповідача ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 84 грн. 07 коп. судового збору, 120 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи та 344 грн. 70 коп. за проведення судової експертизи.

          Скасовано заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 5 січня 2010 року в даній справі шляхом накладення арешту на належні ОСОБА_2 автомобіль «Субару-Імпреза», 2007 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1; земельну ділянку № 23, 24 загальною площею 0,12 га для ведення садівництва в садівничому товаристві «ІНФОРМАЦІЯ_1» Луцького району; будівлю свинарника в цілому, зазначеного в плані під літерою «67-1», загальною площею 235,6 кв.м., розташованого у АДРЕСА_1; будівлю відгодівельного корпусу в цілому, зазначеного в плані під літерою «Е-1», загальною площею 1611,9 кв.м., розташованого у АДРЕСА_1.

         Не погоджуючись з рішенням суду, представник позивача ОСОБА_6, який діє в інтересах позивача ОСОБА_1, подав апеляційну скаргу, покликаючись на неповне з’ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими, невідповідність висновків суду обставинам справи, просить скасувати рішення і ухвалити нове, яким позов ОСОБА_1 задовольнити повністю.

          В судовому засіданні позивач ОСОБА_1  апеляційну скаргу підтримала з наведених у ній підстав, просила скаргу задовольнити.

Відповідач ОСОБА_2,  представник відповідачів  ОСОБА_3, представник третьої особи публічного акціонерного товариства «Західінкомбанк» - Сидун О.С.   апеляційну скаргу заперечили, просили рішення суду залишити без змін.

Перевіривши  законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід  відхилити з наступних підстав.

           Судом першої інстанції на підставі наявних у матеріалах справи та досліджених у судовому засіданні доказів встановлено, що 25 листопада 2005 року ОСОБА_2 та ОСОБА_1 уклали шлюб, який зареєстровано відділом реєстрації актів цивільного стану Луцького міського управління юстиції Волинської області, актовий запис № 1814. 3 березня 2006 року шлюб було розірвано за спільною заявою подружжя, поданою до відділу реєстрації актів цивільного стану Луцького міського управління юстиції Волинської області 2 лютого 2006 року, актовий запис № 120, про що було видано відповідні свідоцтва.

           ІНФОРМАЦІЯ_2 народився ОСОБА_8, батьками якого у свідоцтві про народження зазначені ОСОБА_2 та ОСОБА_1

           27 квітня 2007 року ОСОБА_2 та ОСОБА_1 повторно уклали шлюб, який зареєстровано відділом реєстрації актів цивільного стану Луцького міського управління юстиції Волинської області, актовий запис № 359.

Рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 3 листопада 2008 року, яке набрало законної сили 13 листопада 2008 року, ухвалено шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 розірвати. 29 січня 2009 року ОСОБА_1 було видано свідоцтво про розірвання шлюбу.

          Відповідач ОСОБА_2 на підставі нотаріально посвідченого договору купівлі-продажу від 20 жовтня 2006 року набув право власності на будівлі свинарника в цілому, зазначеного в плані під літерою «67-1», загальною площею 235,6 кв.м., та відгодівельного комплексу в цілому «Е-1», загальною площею 1611,9 кв.м., що розташовані у АДРЕСА_1.

          Згідно договору іпотеки від 25 грудня 2006 року ОСОБА_2 передав в іпотеку комерційному банку «Західінкомбанк» ТзОВ відгодівельний комплекс «Е-1», загальною площею 1611,9 кв.м., та свинарник «67-1», загальною площею 235,6 кв.м., для забезпечення зобов’язань ОСОБА_9 за кредитним договором № 2911/06-100 від 29 листопада 2006 року.

          На підставі договору купівлі-продажу від 21 грудня 2006 року, зареєстрованого в реєстрі за № 2691, ОСОБА_2 набув право власності на земельну ділянку площею 0,7843 га для обслуговування виробничої бази в АДРЕСА_2, яку згідно договору іпотеки від 5 квітня 2007 року передав в іпотеку комерційному банку «Західінкомбанк» ТзОВ для забезпечення зобов’язань ОСОБА_9 за кредитним договором № 2911/06-100 від 29 листопада 2006 року.

         Рішенням Проміньської сільської ради від 5 червня 2007 року № 9/9 ОСОБА_2 набув право власності на земельну ділянку площею 0,12 га для ведення садівництва в АДРЕСА_3.

          За договором дарування від 3 грудня 2009 року, посвідченого приватним нотаріусом Луцького міського нотаріального округу ОСОБА_10 і зареєстрованого в реєстрі за № 3490, ОСОБА_2 подарував земельну ділянку площею 0,12 га для ведення садівництва в АДРЕСА_3 відповідачу ОСОБА_5

          За рахунок кредитних коштів, отриманих ОСОБА_2 за договором про надання споживчого кредиту та заставу транспортного засобу № 11327193000 від 2 квітня 2008 року, укладеним із АКІБ «УкрСиббанк», ОСОБА_2 придбав автомобіль «Субару-Імпреза», 2007 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1.

Відповідно до ст. 60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об’єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Згідно з ч.1 ст. 108 СК України за заявою заінтересованої особи розірвання шлюбу, здійснене відповідно до положень статті 106 цього Кодексу, може бути визнане судом фіктивним, якщо буде встановлено, що жінка та чоловік продовжували проживати однією сім’єю і не мали наміру припинити шлюбні відносини.

Задовольняючи частково позовні вимоги ОСОБА_1 і визнаючи її право на 43/1000 частини у праві власності на спірний автомобіль «Субару-Імпреза», суд правильно виходив з тієї обставини, що даний автомбіль придбаний під час перебування ОСОБА_2 у шлюбі з позивачем та з врахуванням сплаченої його вартості за кредитним договором.

Позивач не надала суду беззаперечних доказів, що після розірвання шлюбу в період із 3 березня 2006 року до 27 квітня 2007 року вона з відповідачем продовжували проживати однією сім’єю і не мали наміру припинити шлюбні відносини. Суд правильно вважав, що участь відповідача у вихованні дитини не свідчить про наявність фактичних шлюбних відносин з матір’ю дитини. Отже, відсутні підстави для визнання розірвання шлюбу фіктивним.

За таких обставин правильним є висновок суду, що спірні будівлі свинарника, відгодівельного комплексу та земельна ділянка, на якій вони розташовані, набуті відповідачем після розірвання шлюбу, є його особистою приватною власністю.

Оскільки земельна ділянка площею 0,12 га для ведення садівництва в АДРЕСА_3, набута відповідачем в процесі приватизації до прийняття Закону України «Про внесення змін до статті 61 СК України щодо об’єктів права спільної сумісної власності подружжя» від 11.01.2011 року № 2913-VІ, він вправі був відчужити зазначене майно без згоди позивача, а тому не має підстав для визнання недійсним договору дарування від 3 грудня 2009 року та витребування земельної ділянки у ОСОБА_5   

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, оскільки були предметом дослідження в суді першої інстанції і їм дана правильна правова оцінка.

Рішення суду ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування колегія суддів не знаходить.

          Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу представника позивача ОСОБА_6, який діє в інтересах позивача ОСОБА_1, відхилити.  

Рішення Луцького міськрайонного суду від 05 липня 2011 року у даній справі залишити без змін.          

          Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий          

Судді