Справа № 2-1133/11
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 жовтня 2011 року Ровеньківський міський суд Луганської області
у складі : головуючого судді Жадана О.П.,
при секретарі Погореловій С.О.,
адвокатів ОСОБА_1, ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні міста Ровеньки цивільну справу за позовом ОСОБА_3, ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про відшкодування шкоди, заподіяної дорожньо-транспортною пригодою, -
В С Т А Н О В И В :
Позивачі звернулись до суду з позовом, у якому зазначили, що 31 грудня 2010 року, о 9 годині 20 хвилин, ОСОБА_5, керуючи автомобілем RIO»реєстраційний номер НОМЕР_3, при повороті вліво поза перехрестям, не дав дорогу зустрічному транспорту –автомобілю OLET-AVEO», реєстраційний номер НОМЕР_2, 2007 року випуску, під керуванням ОСОБА_4, у результаті чого сталась дорожньо-транспортна пригода.
Позивачі вважають, що вина у скоєнні ДТП ОСОБА_5 підтверджена, оскільки він був притягнутий до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП, а також є довідка ДАІ по факту ДТП від 31.12.2010 року.
Дорожньо-транспортною пригодою ОСОБА_3, як власнику автомобіля було заподіяно значну матеріальну шкоду, яка була відшкодована частково, а саме у відповідності до страхового акту № ЦО23000207 від 14.02.2011 року страхової компанії «Укргазпромполіс»вартість відновлювального ремонту транспортного засобу з урахуванням зносу склала 22739,75 грн., за мінусом франшизи у сумі 510 грн., всього страховою компанією було відшкодовано 22229, 75 грн., які отримав ОСОБА_4, оскільки мав на це право посвідчене нотаріально оформленою довіреністю. Як звертають увагу суду позивачі, сплачена сума страхового відшкодування не покрила всіх витрат на відновлення автомобіля, оскільки страхова компанія проводила відшкодування з урахуванням ліміту відповідальності страховика.
Для розрахунку заподіяної матеріальної шкоди 07.01.2011 року було проведено експертне автотоварознавче дослідження, згідно висновків якого вартість матеріального збитку власникові транспортного засобу марки «CHEVROLET-AVEO», реєстраційний номер НОМЕР_2, заподіяного дорожньо-транспортною пригодою складає 29215 грн. 86 коп.
Крім того, як зазначає позивач ОСОБА_4, у результаті ДТП йому було заподіяно тілесні ушкодження і він протягом місяця знаходився на лікуванні у Ровеньківський ЦМЛ і змушений був придбати медикаменти і нести інші витрати. Вважає, що на лікування він потратив 261 грн. 30 коп. Також ОСОБА_4 вважає, що йому була заподіяна і моральна шкода, оскільки він є інвалідом 3 групи і автомобіль йому життєво необхідний для пересування, але він вже тривалий час не може їм користуватись і оскільки у нього була травмована нога, на якій він раніше переніс хірургічне втручання моральну шкоду він оцінює в 10000 грн.
У зв’язку з викладеним, позивачі просять суд стягнути з відповідача на користь ОСОБА_3 у рахунок відшкодування матеріальної шкоди 7496 грн. 11 коп., стягнути з відповідача на користь ОСОБА_4 матеріальну шкоду у сумі 261 грн. 30 коп., стягнути з відповідача на користь ОСОБА_4 моральну шкоду у сумі 10000 грн. Також ОСОБА_4 просить стягнути з відповідача на його користь судові витрати, які складаються з судового збору у сумі 178, 51 грн., витрати, пов’язані з інформаційно-технічним забезпеченням розгляду цивільної справи, у сумі 120 грн., витрати, пов’язані з проведенням експертного дослідження, в розмірі 700 грн., проведення необхідної для експертного дослідження діагностики автомобіля в розмірі 50 грн., витрати на підготовку документів і оформлення виплат (ксерокопії, рекомендований лист) в розмірі 43 грн. 90 коп., а всього на суму 1092 грн. 41 коп.
Позивач ОСОБА_3 у судове засідання не з’явився, однак у позовній заяві (а.с. 4) просить справу розглядати у його відсутність.
Позивач та представник позивача ОСОБА_3 за довіреністю - ОСОБА_4, заявлені позовні вимоги підтримав у повному обсязі, наполягав на їх задоволенні і пояснив, що 31 грудня 2010 року о 9 годині він їхав по вул. Дзержинского, м.Ровеньки Луганської області, на автомобілі AVEO», який належить йому на підставі довіреності, коли «лоб в лоб»на своєму автомобілі RIO»виїхав відповідач і сталось ДТП. Як було з’ясовано, винен у ДТП відповідач, але він відмовився від відшкодування шкоди і був складений протокол про адміністративне правопорушення. Як звертає увагу суду ОСОБА_4, він управляв транспортним засобом на підставі довіреності, оскільки власником автомобіля AVEO»є ОСОБА_3 Йому дійсно було виплачено суму матеріальної шкоди за пошкоджений автомобіль у розмірі 22739 грн. 75 коп., але при виплаті страхової суми порадили провести експертизу і стягнути всю суму завданої матеріальної шкоди, оскільки сплаченої суми не буде вистачати на відновлення автомобіля. Крім того, при ДТП він вдарився ногами і вимушений пройти курс лікування у лікарні, де він потратив 261 грн. 30 коп. на придбання ліків. Моральну шкоду підтверджує тим, що йому були зіпсовані новорічні свята, а також тим, що він не може нормально користуватись належним автомобілем, оскільки він не у належному стані.
24.10.2011 року позивач ОСОБА_4 до суду не з’явився, однак надав суду заяву, в якій просить справу розглядати у його відсутність (а.с. 66).
Представник позивача ОСОБА_4 –адвокат ОСОБА_1 у судовому засіданні підтримала заявлені позовні вимоги, наполягала на їх задоволенні.
Відповідач ОСОБА_5 у судовому засіданні позов не визнав, вважає його таким, що не підлягає задоволенню, і пояснив, що 31.12.2010 року він дійсно їхав в м.Ровеньки Луганської області, по вул. Дзержинського, на своєму автомобілі RIO», прийнявши вліво почув удар в передню частину автомобіля. Грошей, щоб розрахуватись із ОСОБА_4 у нього не було, а його цивільно-правова відповідальність була застрахована СК «УКРГАЗПРОМПОЛІС», тому страхова компанія виплатила позивачу суму матеріальної шкоди. Те, що ОСОБА_4 було заподіяно шкоду здоров’ю, заперечує, оскільки позивач не отримав будь-яких тілесних ушкоджень в результаті ДТП. Провину у скоєні ДТП він визнає, тому згоден виплатити франшизу у сумі 510 грн., але вважає, що моральної шкоди ОСОБА_4 не було заподіяно.
Представник відповідача ОСОБА_5, адвокат ОСОБА_2, у судовому засіданні, вважає, що позов необґрунтований і не підлягає задоволенню, оскільки позивачі не підтвердили суму матеріальної шкоди завдану в результаті ДТП і не пояснили, чому першу експертизу не можна прийняти суду, а другу –можливо. Матеріальну шкоду на лікування ОСОБА_4 не витрачав, оскільки немає даних, що він отримав будь-які тілесні ушкодження і відповідно до цього не підлягає задоволенню і моральна шкода.
Представник третьої особи, Страхової компанії «УКРГАЗПРОМПОЛІС» у судове засідання не з’явився, належним чином був повідомлений про день та час розгляду справи (а.с. 55, 60, 65), причини неявки до суду не повідомив.
Вислухавши сторони, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
В судовому засіданні встановлено, що позивач ОСОБА_3 є власником автомобіля EVROLET-AVEO», реєстраційний номер НОМЕР_2, 2007 року випуску, на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу РСА № 738061 (а.с. 33).
В матеріалах справи є копія нотаріально оформленої довіреності від 24.09.2008 року (а.с. 9), згідно якої ОСОБА_3 уповноважив ОСОБА_6 користуватися та розпоряджатися належним йому транспортним засобом - автомобілем ROLET-AVEO», реєстраційний номер НОМЕР_2, 2007 року випуску. Крім того, в матеріалах справи є копія нотаріально оформленої довіреності від 06.10.2008 року (а.с. 8), згідно якої ОСОБА_6 уповноважив ОСОБА_4 користуватися та розпоряджатися належним ОСОБА_3 транспортним засобом –автомобілем «CHEVROLET-AVEO», реєстраційний номер НОМЕР_2, 2007 року випуску. Тобто з цього суд може зробити висновок, що ОСОБА_4 керував транспортним засобом AVEO», реєстраційний номер НОМЕР_2, 2007 року випуску на законних підставах.
У судовому засіданні було встановлено і не заперечується сторонами, що 31 грудня 2010 року, приблизно о 09 годині 20 хвилин, в м.Ровеньки Луганської області, на вул. Дзержинського, ОСОБА_5, керуючи автомобілем A RIO», реєстраційний номер НОМЕР_3, при повороті ліворуч не надав дорогу зустрічному транспортному засобу автомобілю LET-AVEO», реєстраційний номер НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_4 і скоїв із ним зіткнення, внаслідок чого транспортні засоби отримали механічні ушкодження.
Згідно ст. 1187 ЦК України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об’єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Відповідно до ч. 1 ст. 1118 ЦК України, шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних засадах, а саме:
1) шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою;
2) за наявності вини лише особи, якій завдано шкоди, вона їй не відшкодовується;
3) за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.
В матеріалах справи є постанова судді Ровеньківського міського суду Луганської області Кулигіна Є.В. від 06.01.2011 року, в якій зазначено, що 31 грудня 2010 року, приблизно о 09 годині 20 хвилин, в м.Ровеньки Луганської області, на вул. Дзержинського, ОСОБА_5 керуючи автомобілем RIO», реєстраційний номер НОМЕР_3, при повороті ліворуч не надав дорогу зустрічному транспортному засобу автомобілю T-AVEO», реєстраційний номер НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_4 і скоїв із ним зіткнення, внаслідок чого транспортні засоби отримали механічні ушкодження, чим порушив п.п. 10.4. ПДР України. У резолютивній частині постанови вказано, що правопорушника притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП та на нього накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в дохід держави в розмірі 340 грн. (а.с. 37).
Як роз’яснив Пленум Верховного суду України у Постанові № 6 від 27.03.1992 року «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди»шкода, заподіяна одному з володільців з вини іншого - відшкодовується винним.
Тобто, в обґрунтування своїх вимог, позивачем ОСОБА_3 зазначається, що відповідача було притягнуто до адміністративної відповідальності за фактом дорожньо-транспортної пригоди і суд сприймає це як доказ вини ОСОБА_5 у завданій майновій шкоді ОСОБА_3 у відповідності до ст. 61 ЦПК України.
Як було встановлено у судовому засіданні і не заперечувалось сторонами по справі цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу IA RIO»ОСОБА_5 було застраховано страховою компанією «УКРГАЗПРОМПОЛІС»і згідно страхового акту № ЦО23000207 від 14.02.2011 року, на підставі звіту № 1 про оцінку автомобіля ET-AVEO SF69Y», реєстраційний номер НОМЕР_2 складеного УЦПЗ «Експерт-Сервіс»ПП ОСОБА_7, власнику ОСОБА_3 була нарахована вартість відновлювального ремонту транспортного засобу з урахуванням зносу складових у сумі 22739 грн. 75 коп. і за мінусом франшизи 510 грн. виплачено страхове відшкодування в сумі 22229 грн. 75 коп. (а.с. 38)
Згідно висновку автотоварознавчого дослідження № 01/02 від 07 січня 2011 року (а.с. 15-32), сума матеріальної шкоди, причиненого володільцю автомобіля марки LET-AVEO», реєстраційний номер НОМЕР_2, належного ОСОБА_4, у результаті аварійного пошкодження становить 29215 грн. 86 коп.
Відповідно до ч. 18 ст. 19 Закону України «Про страхування», франшиза - частина збитків, що не відшкодовується страховиком згідно з договором страхування.
Як було встановлено у судовому засіданні і підтверджується страховим актом № ЦО23000207 від 14.02.2011 року франшиза за договором цивільно-правової відповідальністі власника транспортного засобу RIO»ОСОБА_5 становить 510 грн. (а.с. 38).
Відповідно ст. 1194 ЦК України, особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов’язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
У зв’язку з викладеним, з урахуванням сплаченого страховою компанією «УКРГАЗПРОМПОЛІС»страхового відшкодування, залишилась несплачена матеріальна шкода позивачу ОСОБА_3 становить 6986 грн. 11 коп., яка підлягає стягненню з ОСОБА_5 саме у цьому розмірі. При цьому суд не має право складати до цієї суми ще й франшизу, оскільки її розмір був врахований при проведенні автотоварознавчого дослідження № 01/02 від 07 січня 2011 року і вона увійшла до суми завданої матеріальної шкоди.
Відповідно до ч. 1 ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 цього Кодексу.
Позивачем ОСОБА_4 не було доведено суду про винність відповідача щодо завдання йому тілесних ушкоджень у дорожньо-транспортній пригоді, оскільки останній не надав жодного доказу цього, а те, що потерпілих у ДТП не було підтверджується п. ІІ довідки Управління Державтоінспекції УМВС України в Луганській області № 211 від 12.01.2011 року, тому позивач ОСОБА_4 не має право на відшкодування майнової шкоди пов`язаними із придбаннями медикаментів в сумі 261 грн. 30 коп.
Згідно ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.
Задовольняючи вимоги позивача в частині стягнення моральної шкоди частково, в сумі 1000 грн., суд виходить з того, що в результаті ДТП, було порушено право позивача ОСОБА_4 користуватися наданим йому транспортним засобом. Крім того, оскільки ДТП було 31.12.2010 року йому та його родині з вини відповідача були порушені новорічні свята, оскільки позивач ОСОБА_4 переживав з приводу пошкодження автомобіля.
Відповідно до вимог ст. 88 ЦПК України суд присуджує з другої сторони понесені і документально підтверджені судові витрати, на користь якої ухвалено рішення.
В матеріалах справи містяться квитанції (а.с. 1-2), відповідно до яких ОСОБА_4 при зверненні до суду сплатив судовий збір в розмірі 178 грн. 51 коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 120 грн. Крім того, по справі була проведено автотоварознавче дослідження № 01/02 від 07.01.2011 року, яка була оплачена позивачем ОСОБА_4, вартість якої згідно квитанції (а.с. 14) складає 700 грн., тому у відповідності до ст. 88 ЦПК України ці суми повинні бути стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_4 У задоволенні стягнення інших судових витрат суд вважає необхідним відмовити за необґрунтованістю.
На підставі ст.ст. 1118, 1167, 1187, 1194 ЦК України, керуючись ст.ст. 1, 3, 6, 8, 10, 11, 31, 60, 61, 88, 213, 214, 215, 218, 294 ЦПК України, Постанови Пленуму Верховного суду України № 6 від 27.03.1992 року «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди», суд, -
В И Р І Ш И В:
Позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1, на користь ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, завдану матеріальну шкоду в сумі 6986 грн. 11 коп.
Стягнути з ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1, на користь ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, завдану моральну шкоду в сумі 1000 грн.
Стягнути з ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1, на користь ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, сплачений судовий збір в розмірі 178 грн. 51 коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 120 грн. та вартість автотоварознавчого дослідження у сумі 700 грн., а усього 998 грн. 51 коп.
У задоволенні іншої частини заявлених позовних вимог відмовити за необґрунтованістю.
Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Луганської області повністю або частково.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя О.П. Жадан