Справа  2-535/11  

   Р  І  Ш  Е  Н  Н  Я

 ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

          29.09.2011  року                     Староміський  районний суд міста Вінниці

в складі :

                   головуючого  судді                                     Татаурової І.М.

                   при секретарі                                             Постернаку А.М.,

                   з участю:                                            

позивача                                                       ОСОБА_1,

представника позивача                              ОСОБА_2,

представника відповідача                          ОСОБА_3,                        

розглянувши у відкритому судовому засіданні  в м. Вінниці в залі суду цивільну справу за позовом  ОСОБА_1   до ОСОБА_4, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача  ОСОБА_5 про поділ земельної ділянки, яка перебуває у спільній сумісній власності, визнання  права власності на частку земельної ділянки в спільній сумісній власності та виділ  частки в натурі,

в с т а н о в и в :

          ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_4, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача  ОСОБА_6, мотивуючи свої вимоги тим, що їй та ОСОБА_4 на праві спільної сумісної власності належить земельна ділянка площею 0,1000 га, що розташована в АДРЕСА_1. Кадастровий номер земельної ділянки 0510100000:03:061:0060. Порядок користування, володіння та розпорядження земельною ділянкою пропорційно розміру часток в спільній частковій власності на будинок, господарські будівлі і споруди було встановлено ще попередніми співвласниками будинку ОСОБА_7 та ОСОБА_8 після поділу будинку в натурі згідно рішення Народного суду м.Вінниці від 26.04.1972 р., яким було визнано право власності за ними на 3/5 та 2/5 частин будинку відповідно.

Після того, як ОСОБА_4 подарувала ОСОБА_5 належну їй частину будинку, між співвласниками виникли непорозуміння щодо порядку користування земельною ділянкою. Просить провести поділ земельної ділянки площею 0,1000 га у межах згідно державного акта про право власності на земельну ділянку, що розташована в АДРЕСА_1 по фактичному користуванню, та визнати за нею право приватної власності на частку земельної ділянки спільної сумісної власності, яка знаходиться у її користуванні та виділити її в натурі.

08.09.2011р. ОСОБА_1 звернулася до суду з заявою про уточнення позовних вимог, в якій просила визнати за нею право приватної власності на частку земельної ділянки у спільній сумісній власності, яка знаходиться у її користуванні та виділити її в натурі площею 574 кв. м. відповідно до схеми на додатку №1 висновку судової будівельно –технічної експертизи №ОС-43 від 15.07.2011 р.

В судовому засіданні позивач та її представник уточнені позовні вимоги підтримали в повному обсязі за обставин, викладених в позовній заяві, просили позов задовольнити, виділити ОСОБА_1 в натурі частку земельної ділянки із спільної сумісної власності  розташованій в  АДРЕСА_1,  в розмірі 0,0574 га., по фактичному користуванню  відповідно до плану –схеми  додатку №1 висновку судової будівельно –технічної експертизи №ОС-43 від 15.07.2011 р. та визнати за ОСОБА_1 право приватної власності на частку земельної ділянки площею 574 кв. м.  

Представник відповідача позов визнав частково. Не заперечив проти виділу в натурі частки земельної ділянки із спільної сумісної власності, але заперечив проти варіанту виділу, запропонованого позивачем та її представником. Просить суд позов позивача задовольнити частково та виділити відповідачу ОСОБА_4 в натурі частку земельної ділянки із спільної сумісної власності в розмірі 1/2 відповідно до варіанту №5 висновку судової будівельно – технічної експертизи №ОС-43 від 15.07.2011 р. та визнати за нею право власності на дану частку земельної ділянки.

          Третя особа ОСОБА_5 в судове засідання не з’явилася, хоча про час і місце розгляду справи в суді повідомлялась належним чином,  про причини неявки суд не повідомила. Суд, враховуючи думку сторін, вважає за можливе розглянути справу у відсутності третьої особи.

Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення  з наступних підстав.

Згідно ст. ст. 10, 11, 60 ЦПК України, суд розглядає справу не інакше як за заявою осіб, в межах заявлених вимог і на підставі наданих сторонами доказів, тобто  кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Між сторонами виникли правовідносини  пов’язані з правом власності на земельну ділянку, яке регулюється відповідними нормами Цивільного та  Земельного кодексів України.

          Статтями 21, 41 Конституції України закріплено, що норми Конституції України є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується. Права і свободи людини є невідчужуваними і непорушними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. Кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Судом встановлено, що 23.03.1998р. між позивачем та ОСОБА_7 було укладено договір дарування, за яким ОСОБА_1 отримала в дар 3/5 частини житлового будинку з відповідною часткою господарських будівель, що знаходиться в АДРЕСА_1. Договір посвідчений приватним нотаріусом ВМНО ОСОБА_9, зареєстровано в реєстрі за №132 (а.с. 7).

27.12.2007р. відповідно до рішення третейського суду було визнано дійсним договір дарування від 18.12.2007р., укладений в письмовій формі між ОСОБА_5 та ОСОБА_4, та визнано за ОСОБА_5 право власності на 2/5 частки житлового будинку з відповідною часткою господарських будівель та споруд під АДРЕСА_1, та право спільної сумісної власності з ОСОБА_1 на земельну ділянку загальною площею 0,1000 га, розташовану під АДРЕСА_1, кадастровий номер  0510100000:03:061:0060 (а.с. 28).

Згідно технічного паспорту на садибний (індивідуальний) житловий будинок АДРЕСА_1, виготовленого КП «ВМБТІ»12.07.2010 р. (а.с. 10-14), ОСОБА_1 є власником 3/5 частин будинку АДРЕСА_1, ОСОБА_4 –2/5 частин будинку.

Відповідно до Державного акту на право власності на земельну ділянку ЯА №508557, позивач і відповідач на праві спільної сумісної власності являються співвласниками земельної ділянки площею 0,1000 га, що розташована в АДРЕСА_1, при цьому розмір часток кожного зі співвласників не визначений (а.с. 8). На земельній ділянці знаходиться житловий будинок, співвласниками якого являються ОСОБА_1 (3/5 частини) та ОСОБА_5 (2/5 частини) (а.с. 10).

За заявою позивача в цивільній справі була проведена судова будівельно-технічна експертиза, з якої вбачається:

-          розмір земельних ділянок, що знаходяться у користуванні кожного із співвласників будинковолодіння АДРЕСА_1: ОСОБА_1 –574 кв. м. ОСОБА_5 –426 кв. м., графічне зображення яких наведене у плані-схемі фактичного користування спірною земельною ділянкою (додаток №1 до висновку);

-          з врахуванням вимог нормативних документів, ідеальних значено площ земельних ділянок відповідно до часток кожного із співвласників будинковолодіння, розміщення житлового будинку та господарських будівель запропоновано чотири варіанта (№№ 1-4) розподілу земельної ділянки;

-          з врахуванням вимог нормативних документів, ідеальних значено площ земельних ділянок відповідно до часток 1/2  та 1/2 розміщення житлового будинку та господарських будівель запропоновано два варіанта (№№ 5-6) розподілу земельної ділянки (а.с. 43-58, 65-71).

При визначенні порядку розподілу земельної ділянки, що розташована в АДРЕСА_1 між співвласниками будинковолодіння, та знаходиться у спільній сумісній власності сторін, суд враховує історично складений порядок користування земельною ділянкою, згідно якого позивач ОСОБА_1, як власниця 3/5 частин будинковолодіння, користується земельною ділянкою площею 574 кв.м. з 1972 року, а відповідач ОСОБА_4 під час купівлі-продажу 2/5 частин будинковолодіння, погодилась з тим, що попередній власник користувався земельною ділянкою, площею 426 кв.м.

Згідно ч.ч. 4,5  ст. 89 ЗК України співвласники земельної ділянки, що перебуває у спільній сумісній власності, мають право на її поділ або на виділення з неї окремої частки. Поділ земельної ділянки, яка є у спільній сумісній власності, з виділенням частки співвласника, може бути здійснено за умови попереднього визначення розміру земельних часток, які є рівними, якщо інше не передбачено законом або не встановлено судом.

Стаття 152 ЗК України передбачає захист прав громадян на земельні ділянки шляхом визнання права, що вказує на необхідність визнання за сторонами права власності на визначені судом частки земельних ділянок, а саме: за ОСОБА_1 право власності на частку земельної ділянки площею 574 кв.м., за ОСОБА_4 –426 кв.м .

Враховуючи встановлені під час розгляду справи обставини суд вважає за можливе відійти від рівних часток сторін у спільній сумісній власності та провести розподіл земельної ділянки, площею 0,1000 га, розташованої по АДРЕСА_1 між співвласниками по фактичному користуванню спірною земельною ділянкою, графічне зображення якого наведене у плані –схемі додатку №1 до висновку судової будівельно –технічної експертизи №ОС-43 від 15.07.2011 р., де розмір земельних ділянок, що знаходиться у користуванні кожного із співвласників становить: ОСОБА_1 –574 кв.м., ОСОБА_5 –426 кв.м. (а.с. 65).

Згідно вимог ст. ст. 86, 88 ЦПК України  суд вважає за необхідне стягнути з відповідача  на користь позивача витрати, пов’язані із сплатою судового збору в розмірі 928,07 грн., витрати з інформаційно-технічного забезпечення  розгляду справи в розмірі  120 грн., витрати за проведення судової будівельно - технічної експертизи в розмірі 1 900 грн.          

          Керуючись ст.ст.78, 89, 152, 158 ЗК України,  ст.ст. 10, 11, 60, 86, 88, 212 - 215, 218  ЦПК України, суд –

          в и р  і  ш  и  в :

Позов задовольнити.

Виділити ОСОБА_1 в натурі частку земельної ділянки із спільної сумісної власності  розташованій в  АДРЕСА_1,  в розмірі 0,0574 га., по фактичному користуванню  відповідно до плану –схеми  додатку №1 висновку судової будівельно –технічної експертизи №ОС-43 від 15 липня 2011 року.

Виділити ОСОБА_4 в натурі частку земельної ділянки із спільної сумісної власності  розташованій в  АДРЕСА_1,  в розмірі 0,0426 га., по фактичному користуванню  відповідно до плану –схеми  додатку №1 висновку судової будівельно –технічної експертизи №ОС-43 від 15 липня 2011 року.

Визнати за ОСОБА_1 право   приватної власності на частку земельної ділянки в розмірі 0,0574 га. у спільній сумісній власності, яка розташованій в  АДРЕСА_1.  

Визнати за ОСОБА_4 право   приватної власності на частку земельної ділянки в розмірі 0,0426 га. у спільній сумісній власності, яка розташованій в  АДРЕСА_1.  

Стягнути з  ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1   судові витрати в розмірі 2 948 (дві тисячі дев’ятсот сорок вісім) грн.07коп., з яких: державне мито в розмірі 928 (дев’ятсот двадцять вісім )грн. 07коп., витрати з інформаційно - технічного забезпечення розгляду справи в розмірі 120 (сто двадцять), витрати за проведення судової будівельно - технічної експертизи в розмірі 1 900(одна тисяча дев’ятсот)грн.

Рі шен ня мо же бу ти оскаржено до апе ля цій но го су ду Вінницької області протя гом   десяти днів  з дня його проголошення.

Суддя :