12.09.2011

                                                                                                  Справа № 2а-861/2011 р.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

                  12.09.2011 року    

Кам’янобрідський районний суд м. Луганська, у складі:

головуючого  судді -Бойко Н.В.

при секретарі:

за участю представника позивача:Бондаренко А.І.

ОСОБА_3

                 розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Луганську адміністративний позов ОСОБА_4 до управління Пенсійного фонду України в Кам’янобрідському районі м. Луганська про визнання неправомірними дій відповідача при нарахуванні заниженого розміру пенсії та зобов’язання виконати призначення, перерахунок та виплату розміру пенсії інваліду 2-ї групи, учаснику ліквідації аварії на ЧАЕС , -

ВСТАНОВИВ:

29.09.2009 року ОСОБА_4 звернувся до суду з даним позовом, в обґрунтування якого вказав, що він є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 1 категорії, інвалідом 2 групи за захворюванням, пов’язаним із ліквідацією наслідків аварії. Позивачеві була призначена пенсія у зв’язку із встановленням інвалідності. Згідно зі ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»призначений розмір пенсії для інвалідів 2 групи за захворюванням, причинний зв’язок якого із Чорнобильською аварією встановлено експертною комісією, повинен бути не нижчим 8 мінімальних пенсій за віком, відповідно до ст. 50 вказаного Закону інвалідам 2 групи виплачується додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров’ю, у розмірі 75 відсотків мінімальної пенсії за віком. Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік»до вказаного Закону були внесені зміни, які у подальшому були визнані неконституційними рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року та втратили силу. Позивач 15.12.2008 року звернувся до управління Пенсійного фонду України в Кам’янобрідському районі м. Луганська із письмовою заявою про проведення перерахунку пенсії відповідно до законодавства, однак 26.12.2008р. управлінням Пенсійного фонду України в Кам’янобрідському районі м. Луганська було офіційно відмовлено позивачу у перерахунку пенсії. З таким рішенням він не згодний, тому просить суд визнати дії відповідача, щодо відмови у перерахунку розміру пенсії неправомірними; зобов'язати відповідача провести перерахунок та виплату пенсії у відповідності до ст.ст. 50, 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»№796-ХІІ від 28.02.1991 року, у розмірі 8 мінімальних пенсій за віком, та додаткову пенсію за шкоду спричинену здоров’ю у розмірі 75% від мінімальної пенсії за віком, з урахуванням фактично здійснених виплат за період з 01.01.2009 року.

 Позивач у судове засідання не з’явився, причин неявки суду не повідомив, про день та час розгляду справи був повідомлений належним чином.

Представник позивача у судовому засіданні уточнив позовні вимоги та просив суд визнати дії відповідача, щодо відмови у перерахунку розміру пенсії неправомірними; зобов'язати відповідача провести перерахунок та виплату пенсії у відповідності до ст.ст. 50, 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»№796-ХІІ від 28.02.1991 року, у розмірі 8 мінімальних пенсій за віком, та додаткову пенсію за шкоду спричинену здоров’ю у розмірі 75% від мінімальної пенсії за віком, з урахуванням фактично здійснених виплат за період з 01.01.2009 року, з урахуванням ч.3 ст.67 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився. На адресу суду надійшло заперечення проти позову, у якому відповідач просив розглядати справу без участі його представника та  вказав, що ч.5 ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» встановлено, що порядок обчислення пенсій по інвалідності, що наступила внаслідок каліцтва або захворювання, та пенсій у зв’язку із втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи встановлюються КМУ. Постановою КМУ від 16.07.2008 року № 654 «Про підвищення рівня пенсійного забезпечення громадян” встановлено, що починаючи з 1 липня 2008р. доплату окремим категоріям осіб з тим, щоб їх пенсії досягли таких розмірів: в інвалідів, щодо яких встановлено зв’язок з Чорнобильською катастрофою відповідно до Закону України “Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”: в учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році: інвалідів І групи –1200 грн., інвалідів ІІ групи –1090 грн., інвалідів ІІІ групи –980 грн.; в учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1987-1990 роках та осіб, евакуйованих у 1986 році із зони відчуження: інвалідів І групи –870 грн., інвалідів ІІ групи –820 грн., інвалідів ІІІ групи –760 грн.; в інших інвалідів, щодо яких встановлено причинний зв’язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою: інвалідів І групи –710 грн., інвалідів ІІ групи –655 грн., інвалідів ІІІ групи –600 грн., у дітей-інвалідів –380 грн. Управління Пенсійного фонду України в Кам’янобрідському районі м. Луганська при призначені та перерахунку пенсії позивачу діяло відповідно до вимог чинного законодавства, тому підстав для перерахунку пенсії не має. Також зазначили, що 14.06.2011 року Верховною Радою України прийнято Закон України “Про внесення змін до Закону України “Про Державний бюджет України на 2011 рік”, яким встановлено, що у 2011 році норми і положення ст.ст.39,50,51,52,54 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок  Чорнобильської катастрофи” застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України виходячи з наявного фінансового ресурсу бюджету Пенсійного фонду України на 2011 рік . Цей Закон України набрав чинності 19.06.2011р.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, суд вважає, що уточнений позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Стаття 46 Конституції України передбачає, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням за рахунок внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчій від прожиткового мінімуму, встановленого законом. Згідно ст.21 Конституції України усі люди є вільними і рівні у своїй гідності та правах. Права і свободи людини є невідчужуваними та непорушними. Згідно ч.3 ст.22 Конституції України при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав та свобод. Згідно ст.8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати її.

Основним положенням щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, зокрема, соціальний захист потерпілого населення, визначені Законом України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, оскільки відповідно до ст.50 Конституції України кожен має право на безпечне для життя і здоров’я довкілля та на відшкодування завданої порушенням цього права шкоди.

Матеріалами справи встановлено, що позивач належить до першої категорії як особа, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, що підтверджується посвідченням серії А№НОМЕР_1 від 27.06.2006 року (а.с.5).

          Позивачеві виплачується пенсія як особі, якій встановлена 2 група інвалідності за захворюванням, пов’язаним з роботами по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.

          Відповідно до довідки МСЕК за № 0033855 за результатами огляду, позивачеві встановлена безстроково друга група інвалідності з 03.04.2006 року (а.с.6).

15.12.2008 року позивач звертався до управління Пенсійного фонду України в Кам’янобрідському районі м. Луганська із заявою, в якій просив провести перерахунок його пенсії як ліквідатора аварії на Чорнобильській АЕС, інваліда 2 групи (а.с.9).

Листом від 26.12.2008 року за № 1332/Б-1 управлінням Пенсійного фонду України в Кам’янобрідському районі м. Луганська в перерахунку пенсії позивачеві було відмовлено (а.с.10).

Відповідно до ст.54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»№796-ХІІ від 28.02.1991 року в усіх випадках розмір пенсії для інвалідів, щодо яких встановлено зв’язок з Чорнобильською катастрофою, не може бути нижчим по ІІ групі інвалідності –8 мінімальних пенсій за віком.

Статтею 50 вищевказаного Закону України, передбачена щомісячна додаткова пенсія за шкоду заподіяну здоров’ю особам, віднесеним до 1 категорії інвалідом ІІ групи у розмірі 75 % від мінімальної пенсії за віком.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»від 28.12.2007 р. внесено зміни до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», зокрема статтями 50, 54 вказаного Закону передбачається, що з 01.01.2008 року особам, віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірах інвалідам 2 групи - 20 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначається на момент виплати додаткової пенсії згідно із законом про Державний бюджет України і не може коригуватися іншими нормативно-правовими актами. У всіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими: по 2 групі інвалідності –150 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність (ч. 3 ст. 54 Закону).

Рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22.05.2008 року положення пункту 28 розділу ІІ «Внесення змін до деяких законодавчих актів України»Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»від 28.12.2007р. щодо внесення змін до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»визнані такими, що не відповідають Конституції України.

Крім того, згідно із рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22.05.2008 року, який неодноразово розглядає проблеми, пов’язані з реалізацією права на соціальний захист, неприпустимістю обмеження конституційного права громадян на достатній життєвий рівень, і сформулював правову позицію, згідно з якою Конституція та закони України відокремлюють певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них зокрема, належать громадяни, яким пенсія призначається за спеціальними законами.

Посилання представника відповідача на частину 5 статті 54 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, якою визначено, що порядок обчислення пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв’язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи визначається Кабінетом Міністрів України, внаслідок чого відповідач керувався розміром, визначеним Постановою Кабінету Міністрів України № 654 від 16.07.2008 року “Про підвищення рівня пенсійного забезпечення громадян” стосовно здійснення доплат до пенсій окремим категоріям осіб, суд не приймає, оскільки ототожнювати порядок і розмір в силу різного правового навантаження цих визначень неможливо. Якщо “порядок” відповідає на питання “як, яким чином”, то “розмір” –“скільки”.

Окрім того, застосування відповідачем положень вищевказаної Постанови КМУ суперечить положенню ч.3 ст.22 Конституції України, бо при прийнятті нових законів або внесені змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод, а також суперечить положенням ст.ст.21,24 Конституції України, в яких чітко зазначено, що громадяни мають рівні конституційні права та свободи, є рівними перед Законом.

Тому, виходячи із засад пріоритетності Конституції України та Законів над урядовими нормативними актами при вирішенні даного спору підлягає застосуванню ст.54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»№796-ХІІ від 28.02.1991 року, а не Постанова КМУ № 654 від 16.07.2008 року.

         Також суд не бере до уваги посилання представника позивача на внесення змін до Закону України “Про Державний бюджет України на 2011 рік”, яким встановлено, що у 2011 році норми і положення ст.ст.39,50,51,52,54 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок  Чорнобильської катастрофи” застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України виходячи з наявного фінансового ресурсу бюджету Пенсійного фонду України на 2011 рік , оскільки вище зазначені зміни були внесені до Закону України “Про Державний бюджет на 2011 рік”, а не в Закон України “Про Державний бюджет України на 2009рік”.  

Таким чином, є неправомірним застосування зі сторони відповідача при вирішенні питання перерахунку розміру пенсії позивача того нормативного акту, який погіршує його становище в порівнянні з другими громадянами, що відповідно суттєво порушує і його пенсійні права.

У відповідності зі ст. 45 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»від 09.07.2003 року № 1058-ІV у разі виникнення права на підвищення пенсії її перерахунок проводиться з першого числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, якщо відповідну заяву з усіма необхідними документами подано ним до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо заяву з усіма необхідними документами подано ним після 15 числа.

Із заяви позивача вбачається, що позивач звертався до відповідача із відповідною заявою про перерахунок та виплату пенсії 15.12.2008 року, тому перерахунок пенсії позивача має бути проведений відповідачем починаючи з 01.01.2009 року.

За таких обставин суд вважає за необхідне визнати дії управління Пенсійного фонду України в Кам’янобрідському районі м. Луганська щодо відмови у проведені перерахунку пенсії неправомірними, та зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Кам’янобрідському районі м. Луганська здійснити перерахунок та виплату позивачеві пенсії в розмірі 8 мінімальних  пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, в розмірі 75 % мінімальної пенсії за віком з  01.01.2009 року, з урахуванням ч.3 ст.67 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” та відповідних Законів України «Про державний бюджет України».

Керуючись ст.ст. 8-12, 159, 160, 161, 162, 163, 167, Розділу VII КАС України,  ст. 84 Закону України «Про пенсійне забезпечення», ст.ст.28, 45 Закону України „Про загальнообов’язкове пенсійне страхування”, ст.ст. 50,54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»№796-ХІІ від 28.02.1991 року, ст.ст. 8,21,22,24,46 Конституції України, суддя,  -

ПОСТАНОВИВ:

Уточнені позовні вимоги  ОСОБА_4 задовольнити.

Визнати неправомірними дії управління Пенсійного фонду України в Кам’янобрідському районі м. Луганська, пов’язані з відмовою у проведенні перерахунку та виплаті пенсії ОСОБА_4  у відповідності до Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»з 01.01.2009 року.

          Зобов’язати управління Пенсійного фонду України в Кам’янобрідському районі м. Луганська зробити з 01.01.2009 року перерахунок та виплату пенсії інваліду ІІ групи ОСОБА_4  у відповідності до ст.ст. 50,54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»№796-ХІІ від 28.02.1991 року, - у розмірі 8 мінімальних пенсій за віком, та щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю у розмірі 75% мінімальної пенсії за віком,  з урахуванням ч.3 ст.67 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” та відповідних Законів України «Про державний бюджет України», з урахуванням фактично здійснених виплат.

          Апеляційна  скарга  на  постанову  суду  першої  інстанції подається протягом  десяти  днів  з  дня  її проголошення.  У разі застосування судом частини третьої статті  160  цього  Кодексу,  а також  прийняття  постанови  у  письмовому провадженні апеляційна скарга подається  протягом  десяти  днів  з  дня  отримання  копії постанови.

 Суддя                                                                                                                             Н.В.Бойко