ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ
Іменем України
РІШЕННЯ
"02" жовтня 2006 р. | справа № 20-7/007 |
За позовом: Комунального підприємства “Севтеплоенерго”
Севастопольської Міської Ради
(99011, м. Севастополь, вул. Павліченко, 2)
до відповідача: Відкритого акціонерного товариства
“Балаклавське рудоуправління ім. О.М. Горького”
(99042, м. Севастополь, вул. Новикова, 11)
про стягнення заборгованості по оплаті за теплову енергію за договорами про постачання теплової енергії та гарячим
водопостачанням з урахуванням пені, інфляційного відшкодування і трьох відсотків річних в сумі 360899,13 грн.,
в порядку статті 22 Господарського процесуального кодексу України позовні вимоги збільшено до 495133,45 грн.,
в порядку статті 22 Господарського процесуального кодексу України позовні вимоги зменшено до 375649,55 грн.
Суддя: Ілюхіна Г.П.
Представники:
від позивача: Дорожко Олексій Леонідович, начальник юридичного відділу, дов. № 01-юр від 03.01.2006 р.;
Трач Ольга Андріївна, заступник директора, дов. № 14-юр від 01.07.2006 р.;
від відповідача: Мартинюк Олена Олександрівна, начальник юридичного відділу, дов. № 2/57 від 05.01.2005 р.;
експерт: Аленіна Наталія Володимирівна, посвідчення № 43 від 28.09.2005р.;
СУТЬ СПОРУ:
08.01.2004 позивач звернувся до господарського суду м. Севастополя з позовними вимогами до ВАТ “Балаклавське рудоуправління ім. О.М. Горького” про стягнення заборгованості по оплаті за теплову енергію за семи договорами про постачання теплової енергії та гаряче водопостачання, укладеними з 1991 р. по 2002 р. з урахуванням пені, інфляційного відшкодування і 3% річних в сумі 360899,13 грн. з посиланням на ст. 161, 178, 214 Цивільного кодексу УРСР. (т. 1 а .с. 2-4)
17.06.2004 позивач заявою (вх. № 10633) в порядку ст. 22 Господарського процесуального кодексу України з посиланням на ст. 173,198 Господарського кодексу України, ст.. 526,527, 625 Цивільного кодексу України збільшив позовні вимоги до 495133,45 грн., яка складається із основного боргу 435796,61 грн., пені в розмірі 23678,70 грн., інфляційного відшкодування –30584,15 грн., 3% річних –5073,99 грн., станом на 17.06.2004 року. (т.3 а.с.15-16).
28.09.2006 р. (вх.26617, 26864) позивач у відповідності з даними експертизи змінив позовні вимоги зменшив їх і просить стягнути 375649,55 грн. в т.ч. основний борг 260837,21 грн. за період з 01.01.2002 р. по 01.09.2006 р. суму інфляційного відшкодування в розмірі 88840,26 грн., 3% річних в сумі 25972,08 грн., від стягнення заборгованості за 2001 р. заявив відмову, так як згідно даних експертизи без врахування вхідних сальдо сторін заборгованість за 2001 р. відсутня (т. 5 арк.с. 122-127,133).
Підстави для розгляду й прийняття цієї заяви в частині основного боргу і без вхідних сальдо, так як ці сальдо знаходяться за межами загального 3-х річного строку позовної давності і у позивача відсутні докази поважної причини його пропуску, суд вбачає, так як дані експертизи містять дослідження за період з 15.01.2001 р. по 01.06.2004 р.
Позивач здійснив розрахунок заборгованості індексу інфляції та 3% річних станом на 01.09.2006 р.
Розрахунки індексу інфляції здійснені без дотримання і врахування методичних рекомендацій ВСУ ( лист від 03.04.1997 р. № 62-97р ), з нарахуванням індексу інфляції на заборгованість з індексом інфляції, в той час коли діюче законодавство передбачає його нарахування тільки на заборгованість, 3% річних нараховані необґрунтовано на заборгованість з січня відповідного року, в той час, коли висновок експертизи містить дані про заборгованість на кінець відповідного року.
У відзивах (вх. № 1305, 5584, 12756)на позовні вимоги відповідач пояснив, що у нього відсутня заборгованість перед позивачем, навпаки позивач має заборгованість перед ним, так як ним не враховані взаємозаліки, частково визнавав заборгованість в сумі 69064,56 грн., в подальшому 62250,23 грн. (т.2 а.с.1-2;.105-106; т.3 а.с.51-52, т. 5 арк.с. 128-132).
Позивач і відповідач не прийшли до згоди по сумі заборгованості.
Ухвалою суду від 12.07.2004 для вирішення питань, які вимагають спеціальних знань, призначено судову бухгалтерсько–економічну експертизу, проведення якої доручено Севастопольському відділенню Харківського науково–дослідного інституту судових експертиз ім. засл. проф. М.С. Бокаріуса. Цією ухвалою провадження по справі зупинено до отримання результатів експертизи (т.4 а.с.107-108).
27.12.2004 справу повернуто до господарського суду міста Севастополя з висновком судово-економічної експертизи № 290 від 16.11.2004 (т.4 а.с. 133-160).
Ухвалою від 10.01.2005 у зв'язку з тим, що обставини, по яким було зупинено провадження по справі, відпали, в порядку ч. 3 ст. 79 Господарського процесуального кодексу України провадження по справі поновлено (т.4 а.с161-162).
Згідно висновку експерта № 290 від 16.11.2001, надати відповідь на питання 1,2,4,5 не можливо у зв’язку з невиконанням сторонами клопотання експерта про надання регістрів бухгалтерського обліку.
Сторонами було заявлено усне клопотання про призначення додаткової експертизи, проведення якої було доручено Аленіній Наталії Володимирівні та зобов’язання про надання усіх необхідних документів.
Суд клопотання сторін задовольнив.
Ухвалою від 18.01.2005 по справі призначено додаткову судову бухгалтерсько-економічну експертизу, проведення якої доручено Севастопольському відділенню Харківського науково–дослідного інституту судових експертиз ім. засл. проф. М.С. Бокаріуса (т. 4 а.с.171-173).
12.07.2005 справу повернуто до господарського суду міста Севастополя з висновком судово-економічної експертизи № 26 від 26.05.2005 (т.4 а.с.175-205).
21.07.2005 провадження по справі поновлено (т.4 а.с. 206-207).
Позивач надав докази свого перейменування на Комунальне підприємство “Севтеплоенерго” Севастопольської міської Ради, що стало підставою для його заміни в порядку ст. 25 Господарського процесуального кодексу України. (т.5 а.с. 6, 19-20).
Заявами (вх. № 18159, 18460) позивач не згоден з висновком експерта № 26 від 06.05.2005 про визначення суми заборгованості відповідача і просить поставити на вирішення експерта додаткове питання (т.5 а.с.7, 15).
Клопотання судом задоволено.
04.08-10.08.2005 ухвалою суду справу повторно направлено експерту Аленіній Н.В., яка проводила судову бухгалтерсько–економічну експертизу Севастопольського відділення Харківського науково–дослідного інституту судових експертиз ім. засл. проф. М.С. Бокаріуса для дачі висновку по додатковому питанню (т.5 а.с.19-21).
Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 03.10.2005 апеляційну скаргу ВАТ “Балаклавське рудоуправління ім. О.М. Горького” залишено без задоволення, а ухвалу суду від 04.08-10.08.2005 - без змін (т.5 а.с.45-49).
Постановою Вищого господарського суду України від 12.01.2006 касаційну скаргу ВАТ “Балаклавське рудоуправління ім. О.М. Горького” залишено без задоволення, а постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 03.10.2005 - без змін (т.5 а.с.76-77).
17.04.2006 справу повернуто до господарського суду міста Севастополя з супровідним листом (вх. № 9897) у зв’язку з тим, що рахунок за виконання судово-економічної експертизи сторонами не сплачений (т.5 а.с.79).
Ухвалою суду від 18.04.2006 провадження у справі поновлено та розгляд справи призначено на 12.05.2006 (т.5 а.с.80-81).
У зв’язку з тим, що ухвала суду від 04.08.-10.08.2005 не виконана, ухвалою суду від 12.05.2006 по клопотанню сторін справу повторно направлено експерту Аленіній Наталії Володимирівні, яка проводила судову бухгалтерсько –економічну експертизу Севастопольського відділення Харківського науково –дослідного інституту судових експертиз ім. засл. проф. М.С. Бокаріуса для дачі висновку по додатковому питанню (т.5 ас.с86-88).
30.06.2006 справу повернено до господарського суду м. Севастополя (вх.№17824) з висновком додаткової судово-економічної експертизи № 282 від 02.06.2006, що є підставою для поновлення провадження по справі.
Строк вирішення спору по справі продовжувався, розгляд справи відкладався, провадження по справі зупинялось та відновлювалось в порядку ст.ст.69, 77, 79 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, вислухавши представників сторін, суд, -
в с т а н о в и в :
З`ясовані наступні обставини.
- Між позивачем та відповідачем в період з 1991 р. по 2002 р. укладались договори зокрема : № 335/19/45 від 12.09.00 р. на відпуск теплової енергії з урахуванням житла, № 336 від 19.05.00 на відпуск теплової енергії ; № 336/19/19 від 18.06.02 про забезпечення тепловою енергією, № 336/у від 01.12.99 р. на відпуск теплової енергії наявності вузла обліку; № 336/У /1/19/6 від 26.04.01р. про забезпечення тепловою енергією при наявності вузла обліку; № 336/У/3/19/3 від 28.01.02; і договір № 336/4-2/19/20 від 07.11.01 (т. 1 а.с. 8-33).
- Згідно розрахунку позивача основний борг виник станом на 01.12.00 р.
- Позивач виставляв відповідачу рахунки-фактури (а.с. 74-184).
- Згідно Висновку додаткової судово –економічної експертизи № 282 від 02.06.06 заборгованість відповідача перед позивачем з врахуванням вхідних сальдо за даними сторін відповідно до Акту звірки станом на 15.01.01 р. з урахуванням проведених взаєморозрахунків за Договорами №№ 335, 336 окремо по кожному року і з урахуванням виключення сум, по яким відсутні докази направлення рахунків Відкритому акціонерному товариству „Балаклавське рудоуправління ім. А.М. Горького” складає:
2001 р. –переплата Відкритого комунального підприємства “Балаклавське рудоуправління ім. О.М. Горького” Комунальному підприємству “Севтеплоенерго” Севастопольської міської ради 213106 (двісті тридцять тисяч сто шість) грн.95 коп.
2002 р. –заборгованість Відкритого комунального підприємства “Балаклавське рудоуправління ім. О.М. Горького” Комунальному підприємству “Севтеплоенерго” Севастопольської міської ради 23444 (двадцять три тисячі чотириста сорок чотири) грн. 39 коп.
2003 р. –заборгованість Відкритого комунального підприємства “Балаклавське рудоуправління ім. О.М. Горького” Комунальному підприємству “Севтеплоенерго” Севастопольської міської ради 123519 (сто двадцять три тисячі п`ятсот дев`ятнадцать) грн. 65 коп.
2004 р. - заборгованість Відкритого комунального підприємства “Балаклавське рудоуправління ім. О.М. Горького” Комунальному підприємству “Севтеплоенерго” Севастопольської міської ради 113873 (сто тринадцять тисяч вісімсот сімдесят три) грн. 17 коп.
Разом 2001 р. –2004 р. - заборгованість Відкритого комунального підприємства “Балаклавське рудоуправління ім. О.М. Горького” Комунальному підприємству “Севтеплоенерго” Севастопольської міської ради 47730 (сорок сім тисяч сімсот тридцять) грн. 26 коп.
З урахуванням вхідних сальдо:
- З огляду на вхідне сальдо за даними Комунального підприємства “Севтеплоенерго” Севастопольської міської ради:
Вхідне сальдо –заборгованість Відкритого комунального підприємства “Балаклавське рудоуправління ім. О.М. Горького” перед Комунальним підприємством “Севтеплоенерго” Севастопольської міської ради 362262 (триста шістдесят дві тисячі двісті дві) грн. 87 коп.;
2001 р. - заборгованість Відкритого комунального підприємства “Балаклавське рудоуправління ім. О.М. Горького” перед Комунальним підприємством “Севтеплоенерго” Севастопольської міської ради 149155 (сто сорок дев`ять тисяч сто п`ятдесят п`ять) грн. 92 коп.;
2002 р. - заборгованість Відкритого комунального підприємства “Балаклавське рудоуправління ім. О.М. Горького” перед Комунальним підприємством “Севтеплоенерго” Севастопольської міської ради 172600 (сто сімдесят дві тисячі шістсот) грн. 31 коп.;
2003 р. - заборгованість Відкритого комунального підприємства “Балаклавське рудоуправління ім. О.М. Горького” перед Комунальним підприємством “Севтеплоенерго” Севастопольської міської ради 296119 (двісті дев`яносто шість тисяч сто дев`ятнадцять) грн. 96 коп.;
2004 р. - заборгованість Відкритого комунального підприємства “Балаклавське рудоуправління ім. О.М. Горького” перед Комунальним підприємством “Севтеплоенерго” Севастопольської міської ради 409993 (чотириста дев`ять тисяч дев`ятсот дев`яносто три) грн. 13 коп.
- з огляду на вихідне сальдо за даними Відкритого комунального підприємства “Балаклавське рудоуправління ім. О.М. Горького”:
вхідне сальдо - заборгованість Відкритого комунального підприємства “Балаклавське рудоуправління ім. О.М. Горького” перед Комунальним підприємством “Севтеплоенерго” Севастопольської міської ради 189885 (сто вісімдесят дев`ять тисяч вісімсот вісімдесят п`ять) грн. 11 коп.;
2001 р. - переплата Відкритого комунального підприємства “Балаклавське рудоуправління ім. О.М. Горького” перед Комунальним підприємством “Севтеплоенерго” Севастопольської міської ради 23221 (двадцять три тисячі двісті двадцять одна) грн. 84 коп.
2002 р. - заборгованість Відкритого комунального підприємства “Балаклавське рудоуправління ім. О.М. Горького” перед Комунальним підприємством “Севтеплоенерго” Севастопольської міської ради 222 (двісті двадцять одна) грн. 84 коп.
2003 р. - заборгованість Відкритого комунального підприємства “Балаклавське рудоуправління ім. О.М. Горького” перед Комунальним підприємством “Севтеплоенерго” Севастопольської міської ради 123742 (сто двадцять три тисячі сімсот сорок дві) грн. 55 коп.
2004 р. - заборгованість Відкритого комунального підприємства “Балаклавське рудоуправління ім. О.М. Горького” перед Комунальним підприємством “Севтеплоенерго” Севастопольської міської ради 237615 (двісті тридцять сім тисяч шістсот п`ятнадцять) грн. 37 коп.
Спір виник у зв`язку з тим, що в рахунок оплати за надані послуги підприємства здійснювали взаємні послуги шляхом відпуску продукції, взаємозаліку шляхом підписання актів звірки взаєморозрахунків, обміну листами, даними первинних бухгалтерських документів протягом 1998 –2003 років і ці дані у сторін різняться, не співпадають, у зв`язку з тим, що відповідач вважає взаємозалік на суму 213106,95 грн. станом на 01.01.02 таким, що повинен розцінюватись судом як переплата на майбутнє, а позивач вважає, що цими заліками здійснена оплата послуг за період до 01.01.02, так як діюче законодавство України та саме правова природа заліку передбачає залік однорідних вимог, які вже наступили, а не тих, що наступлять в майбутньому, крім того вхідні сальдо сторін станом на 15.01.2001 р. різні; з врахуванням зміни позовних вимог, врахуванню не підлягають, так як знаходяться за межами загального строку позовної давності.
Правовідносини сторін регулюються ст. 161, 162, 214, 217 Цивільного кодексу УРСР, ст. 525,526, 601, 625 Цивільного кодексу України.
Відповідно до п. 4 Перехідних та Прикінцевих положень Цивільного кодексу України Цивільний кодекс України застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності. Щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України, положення цього Кодексу застосовуються до тих прав і обов'язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності.
Правовідносини сторін виникли до 2004 р. і продовжують існувати після 01.01.2004 р.
Відповідно до ст. 161 Цивільного кодексу УРСР зобов'язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, акту планування, договору, а при відсутності таких вказівок - відповідно до вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 162, 214 Цивільного кодексу УРСР одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна умов договору не допускається, за винятком випадків, передбачених законом.
Відповідно до ст. 214, 217 Цивільного кодексу УРСР, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір процентів.
Зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічної однорідної вимоги, строк якої настав або строк якої не зазначений чи визначений моментом витребування.
Для зарахування досить заяви однієї сторони.
Аналогічні положення у статях 525,526, 601, 625 Цивільного кодексу України.
У зв`язку з тим, що обидві сторони неналежним чином вели бухгалтерський облік господарських операцій, в листах про взаємозалік, видаткових накладних не зазначені номери договорів до яких належать взаємозаліки, мають місце розбіжності між даними первинної документації і бухгалтерського обліку, що відображено у висновках експертизи № 26 від 26.05.05, № 282 від 02.06.2006 р., суд при викладених обставинах приймає заборгованість відповідача без огляду на вхідні сальдо сторін, в сумі 260837,21 грн. з 01.01.2002 р., яка підлягає стягненню, так як підтверджена матеріалами справи та висновками судової експертизи.
Заперечення, доводи та мотиви відповідача про необхідність заліку в рахунок заборгованості суми переплати 213106,95 грн. станом на 31.12.2001 р., яка виникла внаслідок заліку зустрічних однорідних вимог:
(18.07.2001 р. –55927,20 грн.
10.09.2001 р. –55446,52 грн.
22.10.2001 р. –111079,50 грн.)
по заявам позивача ( т. 2 арк.с. 150, 152, 154, 157) на адресу ТОВ „Аристей” про припинення зобов’язань заліком зустрічних однорідних вимог не приймаються до уваги судом, так як цей залік не стосується відповідача та не міг здійснюватись, так як на час їх проведення відповідач не мав заборгованості перед позивачем.
При відсутності заборгованості не повинно мати місця і заліку взаємних однорідних вимог.
Вхідні сальдо сторін знаходяться за межами строків позовної давності.
Позовні вимоги в частині стягнення інфляційного відшкодування , та 3% річних в сумі 88840,26 грн. та 25972,08 грн. підлягають залишенню без розгляду на підставі п. 5 ст. 81 Господарського процесуального кодексу України, так як позивач без поважних причин не надав їх обґрунтованого розрахунку виходячи з висновків експертизи у зв`язку з зміною суми основної заборгованості, яка змінювалась щомісячно, а в висновку додаткової експертизи надана на кінець року, про що винесена ухвала.
Згідно ст. 33,34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Витрати позивача на оплату державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу віднести на відповідача пропорційно розміру задоволених вимог, відповідно до ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 161, 162, 214, 217 Цивільного кодексу УРСР, ст.ст. 525-526, 625 Цивільного кодексу України, ст. 22, 25, 33, 34, 41-43, 44-49, 69, 77, 81, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства “Балаклавське рудоуправління ім. О.М. Горького” ((99042, м. Севастополь, вул. Новикова, 11) на користь Комунального підприємства “Севтеплоенерго” Севастопольської Міської Ради (99011, м. Севастополь, вул. Павліченко, 2) 260837,21 грн. основного боргу, 1700,00 грн. –державне мито, 118,00 грн. -. витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Суддя Г.П. Ілюхіна
Рішення оформлено відповідно до вимог
ст. 84 Господарського процесуального кодексу України
і підписано 09.10.2006 року