УХВАЛА

ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

11 травня 2007 року                                                                                    м.  Донецьк

Колегія суддів Судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Донецької області в складі:

Черемиської М. Є.,  Біляєвої О.М. ,  Лоленко А.В.,  -

розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до закритого акціонерного товариства "Страхова компанія" "Єврорезерв" про стягнення заробітної плати,  середнього заробітку за час затримки розрахунку,  компенсації за невикористану відпустку,  відшкодування моральної шкоди та за зустрічним позовом закритого акціонерного товариства "Страхова компанія" "Єврорезерв" до ОСОБА_1 про визнання контракту недійсним за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Апеляційного суду м.  Києва від 06 липня 2004 року,

встановила:

У листопаді 2000 року ОСОБА_1.  звернувся в суд із даним позовом до відповідача,  посилаючись на те,  що він перебував у трудових відносинах з товариством,  працюючи за контрактом від 20 січня 2000 року на посаді заступника голови правління з посадовим окладом 2000 доларів США щомісяця. За час роботи зарплата сплачувалась частково,  в зв'язку з цим він 4 жовтня 2000 року звільнився з роботи за власним бажанням.

На час звільнення відповідач не виплатив йому заборгованість по заробітній платні та компенсацію за невикористану відпустку.

Просив стягнути з ЗАТ "Страхова компанія" Єврорезерв" на його користь заборгованість по заробітній платні в сумі 66154 гр. 60 коп.,  компенсацію втрати

Справа №  33ц-351 кс 07             

частини заробітку в зв'язку з порушенням термінів виплати в сумі 9964 гр. 17 коп.,  середній заробіток за час затримки розрахунку 168690 гр.,  компенсацію за невикористану відпустку 6645 гр. 88 коп. та в відшкодування моральної шкоди 11050 гр. 60 коп.

В ході розгляду справи позивач уточнив позовні вимоги,  просив стягнути на його користь 75545 гр. 21 коп.3аборгованості по зарплаті та інші види виплат,  визначені ним в позовній заяві.

Відповідач подав зустрічний позов про визнання недійсним контракту від 20 січня 2000 року,  який укладений з ОСОБА_1  ,  посилаючись,  що контракт укладено з порушенням вимог чинного законодавства,  а ОСОБА_1.  був прийнятий на роботу,  згідно з наказом,  з окладом відповідно до штатного розпису.

Справа розглядалася неодноразово.

Рішенням Дарницького районного суду м.  Києва від 22 квітня 2004 року позов ОСОБА_1.  задоволений частково,  на його користь з відповідача стягнуто середній заробіток за час затримки розрахунку в сумі 485 гр. 60 коп.,  в іншій частині відмовлено. Зустрічний позов ЗАТ "Страхова компанія "Єврорезерв" задоволений,  визнаний недійсним контракт від 20 січня 2000 року,  укладений між ОСОБА_1  та ЗАТ "Страхова компанія "Єврорезерв".

Ухвалою Апеляційного суду м.  Києва від 06 липня 2004 року рішення змінено в частині стягнутого середнього заробітку за час затримки розрахунку,  розмір якого збільшено до 534 гр. 16 коп.,  в решті рішення залишено без змін.

У касаційній скарзі ОСОБА_1.  просить скасувати ухвалу апеляційного суду та направити справу на новий розгляд,  посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права,  невідповідність висновків суду обставинам справи та неповне з'ясування обставин,  що мають значення для справи.

Згідно із ч. 2  ст.  324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог  ст.  335 ЦПК України суд касаційної інстанції не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини,  що не були встановлені в рішенні суду чи відкинуті ним,  вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу,  про перевагу одних доказів над іншими.

Встановлено й це вбачається з матеріалів справи,  що оскаржуване судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права,  а доводи скарги цих висновків не спростовують.

Відсутні   й   передбачені    ст.  ст.    338,    342   ЦПК   України   підстави   для обов'язкового скасування судового рішення.

Враховуючи наведене,  колегія суддів вважає за необхідне відмовити в задоволенні касаційної скарги.

Керуючись   статтями   332,     336,     344   ЦПК   України,     колегія   суддів Апеляційного суду Донецької області

ухвалила:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Ухвалу Апеляційного суду м.  Києва від 06 липня 2004 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню не підлягає.