Справа №295/16061/24

2-во/295/161/24

У Х В А Л А

20.02.2025 року м. Житомир

       Богунський районний суд міста Житомира в складі судді Семенцової Л.М., розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення сторін заяви ОСОБА_1 про виправлення описок в ухвалі судді Богунського районного суду міста Житомира від 28.10.2024 у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Департаменту містобудування та земельних відносин Житомирської міської ради про захист цивільних прав та інтересів, відшкодування моральної шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

       У жовтні 2024 року позивач звернулася до суду з указаним позовом, в якому просить за рахунок Департаменту містобудування та земельних відносин Житомирської міської ради за вчинення 26 випадків порушень законодавства, керуючись ст. 56 Конституції України, відшкодувати їй моральну шкоду в розмірі 260000 грн.

       Вимоги позову обґрунтовані порушенням України Департаментом містобудування та земельних відносин Житомирської міської ради вимог ст. 62, ч. 4 ст. 178 Цивільного процесуального кодексу в цивільних справах № 295/4330/22, № 295/2297/22, № 295/3963/22, № 295/7870/22, № 295/9986/22, № 295/3843/22, № 295/5486/22, № 295/6697/22, № 295/12388/22, № 295/1661/24, які полягали в поданні відповідачем відзивів на позовні заяви, апеляційні та касаційні скарги, до яких було долучено інформацію з ЄДР щодо повноважень представника відповідача, та в незаконній відмові надіслати їй одночасно з відзивами копію виписки на підтвердження повноважень представника. Як зазначено в позові, такими порушеннями їй було завдано душевних страждань, в неї виникло розчарування, відчуття несправедливості та інші негативні переживання, погіршилося здоров`я.

       Ухвалою судді Богунського районного суду міста Житомира Семенцової Л.М. від 28.10.2024 відкрито провадження в справі та зазначено про проведення розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Позивачем подано до суду заяви про виправлення описок, допущених в ухвалі від 28.10.2024, та просить правильно зазначити суть позовної заяви, а саме вказати «про судовий захист порушених цивільних прав та інтересів», а також виключити висновок «тому дана справа відноситься до категорії малозначних справ, яку за правилами ст. 19 ЦПК України».

Заяви про виправлення описок розглянута без повідомлення учасників справи на підставі ч. 2 ст. 269 ЦПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 269 ЦПК України суд може з власної ініціативи або за заявою учасників справи виправити допущені в рішенні чи ухвалі описки чи арифметичні помилки.

Положення цієї статті передбачають можливість після ухвалення судового рішення у справі усунути в ньому помилки технічного (неюридичного) характеру - описки та очевидні арифметичні помилки. Виходячи із системного аналізу приписів ЦПК України описка - це зроблена судом механічна (мимовільна, випадкова) граматична помилка в рішенні, яка допущена під час його письмово-вербального викладу (помилка у правописі, у розділових знаках тощо). Виправленню підлягають лише ті описки, які мають істотний характер і можуть ускладнити виконання рішення. До таких належать написання прізвищ та імен, адрес, зазначення дат та строків тощо. Таким чином, описка трактується як явна неточність або незрозуміле формулювання. Вирішуючи питання про виправлення описок чи арифметичних помилок, допущених у судовому рішенні, суд не вправі змінювати зміст судового рішення.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (ч. 4 ст. 263 ЦПК України).

У постанові Верховного Суду від 11.11.2020 в справі  № 300/765/15-ц вказано, що «судове рішення повинно бути точним. Помилки у тексті судового рішення, зумовлені арифметичними помилками або граматичними помилками (описками), що стосуються істотних обставин або ускладнюють виконання рішення, можуть бути усунуті судом, який ухвалив рішення або ухвалу. Описки - це помилки, зумовлені неправильним написанням слів. Виправленню підлягають лише ті описки, які мають істотний характер. До таких належить написання прізвищ та імен, адрес, найменувань спірного майна, зазначення дат та строків. Особливо це стосується резолютивної частини рішення. В резолютивній частині будь-яка описка має істотне значення, оскільки вона може утруднити виконання рішення. Не є опискою граматичні помилки, які не спотворюють текст судового рішення та не призводять до його неправильного сприйняття: неправильне розташування розділових знаків, неправильні відмінки слів, застосування русизмів та діалектизмів тощо. Вирішуючи питання про виправлення описок чи арифметичних помилок, допущених у судовому рішенні (рішенні або ухвалі), суд не має права змінювати зміст судового рішення, він лише усуває такі неточності, які впливають на можливість реалізації судового рішення чи його прав осудності».

У пункті 19 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 18.12.2009 «Про судове рішення у цивільній справі» роз`яснено, що вирішуючи питання про виправлення описок чи арифметичних помилок, допущених у судовому рішенні (рішенні або ухвалі), суд не має права змінювати зміст судового рішення, він лише усуває такі неточності, які  впливають  на можливість  реалізації судового рішення чи його правосудності.

Як слідує зі змісту заяв про виправлення описок в ухвалі, заявник просить виправити описку в назві позову у вступній та резолютивній частинах ухвали, а також описку щодо віднесення справи до категорії малозначних справ, про що зазначено в мотивувальній частині ухвали. Проте наведене в заявах не свідчить про наявність в ухвалі граматичними помилок (опискок), тому суд не знаходить підстав для їх виправлення.

Керуючись ст. ст. 260, 269, 353 ЦПК України, -

ПОСТАНОВИВ:

       У задоволенні заяв ОСОБА_1 про виправлення описок в ухвалі судді Богунського районного суду міста Житомира від 28.10.2024 у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Департаменту містобудування та земельних відносин Житомирської міської ради про захист цивільних прав та інтересів, відшкодування моральної шкоди відмовити.

       Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено ЦПК України. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).

       Ухвала може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги в порядку, визначеному ЦПК України, протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

       Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

       Повна ухвала суду складена 20.02.2025.

       Суддя Л.М. Семенцова