Справа № 303/399/18

Провадження № 1-кп/303/39/21

                                                                                                                      ряд. стат. звіту № 23

УХВАЛА

20 лютого 2025 року                         м. Мукачево

Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області в складі:

головуючого-судді                                               ОСОБА_1 ,

суддів                                                 ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

       за участю секретаря судового засідання         ОСОБА_4 ,

прокурора                                             ОСОБА_5 ,

обвинувачених                                   ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,                захисників                                         ОСОБА_8 , ОСОБА_9 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні питання щодо закриття кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017070040000248 від 06.02.2017 року по обвинуваченню ОСОБА_6 , ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.191 КК України в частині окремих епізодів,

В С Т А Н О В И В:

Мукачівським міськрайонним судом Закарпатської області розглядається кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_6 , ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.191 КК України.

Згідно обвинувального акту ОСОБА_6 та ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.191 КК України – заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчинене організованою групою.

ОСОБА_6 та ОСОБА_10 інкримінуються епізоди заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, які мали місце 13.01.2016 року (сума шкоди 953,32 грн.); від 15.02.2016 року (сума шкоди 1178,04 грн.);   від 19.02.2016 року (сума шкоди 224,72 грн.); від 14.03.2016 року (сума шкоди 728,60 грн.); від 23.03.2016 року (сума шкоди 607,80 грн.); від 27.03.2016 року (сума шкоди 695,42 грн.); від 28.03.2016 року (сума шкоди 766,16 грн.); від 30.03.2016 року (сума шкоди 224,72 грн.); від 31.03.2016 року (сума шкоди 728,609 грн.); від 11.04.2016 року (сума шкоди 953,32 грн.); від 12.04.2016 року (сума шкоди 1178,04 грн.); від 13.04.2016 року (сума шкоди 1178,04 грн.); від 14.04.2016 року (сума шкоди 728,60 грн.). У результаті заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчинене організованою групою ПАТ «Закарпатгаз» завдано матеріальну шкоду на вказані суми.

В судовому засіданні колегією суддів поставлено на обговорення питання про закриття кримінального провадження в частині окремих епізодів на підставі п. 4-1 ч. 1 ст. 284 КПК України, у зв`язку втратою чинності законом, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння.

Обвинувачені ОСОБА_6  та ОСОБА_7  не заперечили проти задоволення даного питання та пояснили, що не визнають свою вину у вчиненні вказаних дій, які їм інкримінуються, просили відносно них кримінальне провадження в частині даних епізодів закрити. Наслідки закриття кримінального провадження в зв`язку з декреміналізацією їх діянь їм зрозумілі і вони надають свою згоду на таке закриття.

Захисники обвинувачених також просили закрити кримінальне провадження в частині окремих епізодів відносно їх підзахисних, в зв`язку з втратою чинністю закону, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння.

Прокурор в судовому засіданні не заперечив проти задоволення даного питання. Пояснив, що дійсно ОСОБА_6 та ОСОБА_7 вчинили заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчинене організованою группою, однак сума шкоди на даний час є нижчою за суму, з якої настає кримінальна відповідальність, а тому є підстави для закриття кримінального провадження в зв`язку з декреміналізацією.

Представник потерпілого ПАТ «Закарпатгаз» – ОСОБА_11 в судове засідання не з`явився, про час та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином, що підтверджується довідкою про доставку СМС, сформованою автоматизованою системою документообігу суду, про причини неявки суд не повідомив.

Заслухавши думку учасників процесу, дослідивши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку про наявність правових підстав для закриття кримінального провадження в частині окремих епізодів з огляду на таке.

ОСОБА_6 та ОСОБА_7 обвинувачуються у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.191 КК України, частина з яких мала місце 13.01.2016 року (сума шкоди 953,32 грн.); від 15.02.2016 року (сума шкоди 1178,04 грн.); від 19.02.2016 року (сума шкоди 224,72 грн.); від 14.03.2016 року (сума шкоди 728,60 грн.); від 23.03.2016 року (сума шкоди 607,80 грн.); від 27.03.2016 року (сума шкоди 695,42 грн.); від 28.03.2016 року (сума шкоди 766,16 грн.); від 30.03.2016 року (сума шкоди 224,72 грн.); від 31.03.2016 року (сума шкоди 728,609 грн.); від 11.04.2016 року (сума шкоди 953,32 грн.); від 12.04.2016 року (сума шкоди 1178,04 грн.); від 13.04.2016 року (сума шкоди 1178,04 грн.); від 14.04.2016 року (сума шкоди 728,60 грн.), за обставин, зазначених в обвинувальному акті.

09 серпня 2024 року набув чинності Закон України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» (закон №3886-ІХ).

Згідно вказаного Закону внесено зміни до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо посилення відповідальності за привласнення чи розтрати шляхом викладення статті 51 КУпАП в новій редакції, якою визначено відповідальність за привласнення чи розтрату, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення становить від 0,5 до 2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (станом на 2016 рік від 689 до 1378 гривень), що свідчить про збільшення порогу кримінальної відповідальності за вчинення заволодіння чужим майном, визначеної положенням статті 191 КК України.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 13 січня 2021 року у справі № 306/7567/12, вказала, що за загальним правилом, закріпленим у частині другій статті 4 КК, злочинність, караність, а також інші кримінально-правові наслідки діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, який діяв на час його вчинення. Припинення законної сили кримінально-правової норми тягне неможливість її застосування до діянь, що передбачені чи передбачалися у КК України раніше як злочини і скоєні після втрати цією нормою чинності.

Водночас у випадках, коли новий закон про кримінальну відповідальність покращує юридичне становище особи, він поширюється і на діяння, вчинені до набрання ним чинності, тобто застосовується принцип ретроактивності.

Зазначений підхід закріплено у частині першій статті 58 Конституції України, відповідно до якої закони та інші нормативно-правові акти, що пом`якшують або скасовують відповідальність, мають зворотну дію в часі.

Зміст цієї конституційно-правової норми деталізовано у статті 5 КК України. Згідно із частиною першою цієї статті закон про кримінальну відповідальність, що скасовує злочинність діяння, пом`якшує відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили діяння до набрання законом чинності.

Відповідно до п. 4-1 ч.1 ст.284 КПК України, кримінальне провадження закривається в разі, якщо втратив чинність закон, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння.

Частиною третьою ст. 479-2 КПК України встановлено, що якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, втратив чинність закон, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння, суд зупиняє судовий розгляд і запитує згоду обвинуваченого на закриття кримінального провадження з підстави, передбаченої пунктом 4-1 частини першої статті 284 цього Кодексу. Суд закриває кримінальне провадження на цій підставі, якщо обвинувачений проти цього не заперечує. За відсутності згоди обвинуваченого та в разі, якщо судом встановлено вчинення ним діяння, кримінальна протиправність якого була встановлена законом, що втратив чинність, суд постановляє ухвалу про закриття кримінального провадження з підстави, передбаченої пунктом 1-2 частини другої статті 284 цього Кодексу. Якщо судом не встановлено, що обвинуваченим вчинено діяння, кримінальна протиправність якого була встановлена законом, що втратив чинність, суд ухвалює виправдувальний вирок.

Обвинувачені ОСОБА_6 та ОСОБА_7 надади свою згоду на закриття кримінального провадження в частині вказаних епізодів з підстави, передбаченої пунктом 4-1 частини першої статті 284 цього Кодексу.

Враховуючи, що ОСОБА_6 та ОСОБА_7 обвинувачується у заволодінні чужим майном на суми, менші ніж 1378 гривень, надали згоду на закриття кримінального провадження в частині даних епізодів на підставі п. 4-1 ч. 1 ст. 284 КПК України, колегія суддів вважає, що питання підлягає задоволенню.

Керуючись ч. 1 ст. 284, 350, 369, 372, 376 Кримінального процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_12        йлеця ОСОБА_13 , ОСОБА_7 в частині вчинення ними кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.191 КК України за епізодами від: 13.01.2016 року, (сума шкоди 953,32 грн.); від 15.02.2016 року (сума шкоди 1178,04 грн.); від 19.02.2016 року (сума шкоди 224,72 грн.); від 14.03.2016 року (сума шкоди 728,60 грн.); від 23.03.2016 року (сума шкоди 607,80 грн.); від 27.03.2016 року (сума шкоди 695,42 грн.); від 28.03.2016 року (сума шкоди 766,16 грн.); від 30.03.2016 року (сума шкоди 224,72 грн.); від 31.03.2016 року (сума шкоди 728,609 грн.); від 11.04.2016 року (сума шкоди 953,32 грн.); від 12.04.2016 року (сума шкоди 1178,04 грн.); від 13.04.2016 року (сума шкоди 1178,04 грн.); від 14.04.2016 року (сума шкоди 728,60 грн.), закрити на підставі п. 4-1 ч. 1 ст. 284 КПК України в зв`язку з втратою чинністю закону, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння.

Ухвала може бути оскаржена протягом семи днів з дня її оголошення до Закарпатського апеляційного суду через Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області.

Ухвала суду першої інстанції, якщо інше не передбачено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Головуючий                                                 ОСОБА_14

Судді                                                         ОСОБА_15

                                                                ОСОБА_16