Провадження №3/748/114/25

Єдиний унікальний № 748/30/25

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 лютого 2025 рокум. Чернігів

Чернігівський районний суд Чернігівської області в складі:

головуючої-судді: Костюкової Т.В.,

при секретарі: Проненко К.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Чернігові справу про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , непрацюючого, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ,

за частиною 3 статті 126 КУпАП,-

В С Т А Н О В И В:

Із протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №204011 від 24 грудня 2024 року, слідує, що 24 грудня 2024 року о 12 год. 00 хв. ОСОБА_1 , на 4км автодороги Р-56 Чернігів-Пакуль-КПП Славутич, біля с. Павлівка, Чернігівського району, Чернігівської області, керував автомобілем марки «ВАЗ 21103», державний номерний знак НОМЕР_2 , при цьому будучи обмеженим у праві керування транспортними засобами постановою ДВС 60938633 від 19.10.2021 року, чим порушив п.2.1 «а» ПДР – керування т/з особою, яка не має права керування таким ТЗ, за що передбачена адміністративна відповідальність за ч.3 ст.126 КУпАП.

У судове засідання ОСОБА_1 не з`явився, надав заву про розгляд справи за його відсутності та довідку Чернігівського відділу ДВС у Чернігівському районі Чернігівської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції щодо відсутності заборгованості зі сплати аліментів.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю у випадку відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Відповідно до ст.2 КУпАП, законодавство України про адміністративні правопорушення складається з цього Кодексу та інших законів України. Закони України про адміністративні правопорушення до включення їх у встановленому порядку до цього Кодексу застосовуються безпосередньо.

Положення ст.7 КУпАП передбачають, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Згідно ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права та свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно ст.10 КУпАП адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала або свідомо допускала настання цих наслідків.

Відповідно до вимог ст.245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.

Відповідно до ч.1 ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, крім іншого, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, висновком експерта тощо, а згідно ч.2 цієї норми Закону обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст.255 цього Кодексу.

Статтею 252 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) при розгляді справи оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.

І оскільки диспозиція ст.126 КУпАП є бланкетною, то вона лише описує безпосередньо саме правопорушення, але для повного визначення ознак цього правопорушення відсилає до інших галузей права, тобто відсилає до інших нормативно-правових чи підзаконних нормативно-правових актів, які передбачають конкретні обов`язки учасників дорожнього руху, в тому числі осіб, які керують транспортними засобами, у зв`язку з чим протокол про адміністративне правопорушення має містити норму закону, яку порушила особа, відносно якої складається протокол.

В той же час, відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 , ставиться за провину порушення вимог п.2.1«а» ПДР, а саме керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом.

Згідно пункту 2.1 «а» Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України за №1306 від 10 жовтня 2001 року, водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії, і саме диспозиція частини 1 статті 126 КУпАП передбачає відповідальність за керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред`явила у спосіб, який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться в посвідченні водія відповідної категорії. Натомість за керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, відповідальність передбачена ч.2 ст.126 КУпАП.

Відповідно до диспозиції ч.3 ст.126 КУпАП, адміністративна відповідальність настає за керування транспортним засобом особою стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами.

Так, зокрема ст.15 Закону України «Про дорожній рух» визначає основні положення щодо допуску до керування транспортними засобами, а у відповідності до частини 10 даної статті забороняється керування транспортними засобами особам, до яких застосовано адміністративне стягнення чи кримінальне покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами, протягом строку позбавлення, а також особам, щодо яких державним виконавцем встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами.

Натомість, інспектором Чернігівського РУП ГУНП в Чернігівській області старшим лейтенантом поліції Скибка А.С. у протоколі про адміністративне правопорушення серії «ЕПР1» №204011, вказано норму Закону, а саме п.2.1 «а», яка зобов`язує водія мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії, яке якраз таки ОСОБА_1 і має, що в свою чергу свідчить про те, що протокол не містить викладу об`єктивної сторони складу адміністративного правопорушення, передбаченого в диспозиції частини 3 статті 126 КУпАП.

Крім того, матеріали додані до протоколу про адміністративне правопорушення не містять доказів, що постанова про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами від 19.10.2021 ВП №60938633 надсилалась на адресу боржника, як і відсутня відмітка про ознайомлення з нею в інший спосіб боржника, а з досліджених у судовому засіданні відеозаписів з нагрудної бодікамери поліцейських, вбачається, що ОСОБА_1 не був обізнаний про існування даної постанови державного виконавця, оскільки він неодноразово наголошував інспекторам поліції про відсутність заборгованості по сплаті аліментів. В той же час, ця постанова не містить відмітки про набрання нею чинності.

Склад адміністративного правопорушення - це передбачена нормами права сукупність об`єктивних і суб`єктивних ознак, за наявності яких діяння можна кваліфікувати як адміністративне правопорушення. До цих ознак належать: об`єкт; об`єктивна сторона; суб`єкт; суб`єктивна сторона. Відсутність хоча б однієї з ознак означає відсутність складу адміністративного правопорушення в цілому.

Суб`єктивну сторону адміністративного правопорушення становить пов`язаний з його вчиненням психічний стан особи. До ознак, які характеризують суб`єктивну сторону, належать вина, мотив і мета вчинення правопорушення.

Для доведення в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 126 КУпАП, необхідні докази не тільки факту керування транспортним засобом особою, стосовно якої встановлено таке обмеження, а й того факту, що особа, вчинила це умисно, тобто усвідомлювала протиправний характер своєї дії, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків, оскільки суб`єктивна сторона вказаного вище правопорушення характеризується виключно умисною формою вини. Проте, матеріали справи про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 не містять доказів на підтвердження того, що останній, керуючи транспортним засобом, усвідомлював протиправний характер своїх дій, зокрема знав про встановлене стосовно нього тимчасове обмеження та ігноруючи його, передбачав шкідливі наслідки та бажав або свідомо допускав їх настання.

Також, ОСОБА_1 надав довідку головного державного виконавця Чернігівського відділу ДВС у Чернігівському районі Чернігівської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції №6032 від 18.02.2025, зі змісту якої вбачається, що з 30.07.2024 заборгованість по сплаті аліментів відсутня .

Згідно з положеннями ч. 9 ст. 71 Закону України «Про виконавче провадження» за наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за чотири місяці, державний виконавець виносить вмотивовану постанову про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами - до погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі.

Як вбачається з листа головного державного виконавця Т. Афісової за № 6236 від 21.02.2025 року , станом на 30.07.2024 року у ОСОБА_1 була відсутня заборгованість зі сплати аліментів, з урахуванням чого суд доходить висновку, що у даному випадку у діях особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 126 КУпАП, адже, як вбачається з відеозапису ОСОБА_1 був впевнений, що обмеження у праві керування не може існувати, так як заборгованості по сплаті алментів у нього не має.

Таким чином, вищезазначені обставини свідчать про відсутність суб`єктивної сторони складу правопорушення, а саме прямого чи непрямого умислу ОСОБА_1 на його вчинення.

Відповідно до правового висновку, викладеного у постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 26 червня 2019 року в справі №536/1703/17, притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови наявності юридичного складу адміністративного правопорушення, в тому числі, встановлення вини особи в його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами, а згідно правової позиції у постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 08 липня 2020 року в справі №463/1352/16-а недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.

З огляду на викладене, проаналізувавши надані докази у їх сукупності, суд дійшов висновку, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 126 КУпАП, у зв`язку з чим провадження у справі підлягає закриттю на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП за відсутністю складу адміністративного правопорушення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.247 п.1, 283, 284 п.3 КУпАП, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Провадження по справі щодо ОСОБА_1 закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.126 КУпАП.

Постанова може бути оскаржена до Чернігівського апеляційного суду через Чернігівський районний суд протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Суддя                 Т.В.Костюкова