УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
„15" травня 2007 року м. Донецьк
Колегія суддів Судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Донецької області в складі:
Краснощокової Н.С. Осипчук О.В. Шевченко В.Ю.
розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до представництва „Пліва - дд" Україна, третя особа Роко Водопій про стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу, за касаційною скаргою представництва „Пліва -дд" Україна на ухвалу апеляційного суду м. Києва від 14 жовтня 2004 року, -
ВСТАНОВИЛА:
У травні 1999 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до відповідача про поновлення на роботі та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу, посилаючись на те, що згідно наказу № 2 від 20.03.1998 року її було прийнято на роботу до відповідача на посаду лікаря медичного представника на невизначений строк, а з 1.04.1998 року було укладено контракт строком на 1 рік. Наказом № 5 від 22.12.1998 року її переведено на посаду лікаря консультанта- продукт - лідера. Наказом № 27 від 31.03.1999 року її звільнено з роботи за п.8 ч.1 ст. 36 КЗпП України з підстав, передбачених контрактом. Своє звільнення вважала незаконним, просила поновити її на роботі, стягнувши на її користь всі необхідні виплати, пов'язані із звільненням. У грудні 1999 року позивачка збільшила позовні вимоги та просила стягнути на її користь 86 грн. компенсації за придбання проїзних квитків та компенсацію за невикористану відпустку за період з 31.03.1998 року по 20.05.1999 року в сумі еквівалентній 167, 5 доларів СІЛА.
Рішенням Печерського районного суду м. Києва від 31 грудня 1999 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду м. Києва від 27.03.2002 року, ОСОБА_1. поновлено на роботі та стягнуто на її користь 23123 грн. заробітку за час вимушеного прогулу.
Ухвалою судової палати з цивільних справ Верховного Суду України від 3 вересня 2003 року зазначені судові рішення в частині стягнення на користь позивачки заробітної плати за час вимушеного прогулу скасовані, справу передано на новий розгляд.
Справа № 33ц-513 кс 07
Головуючий першої інстанції: Остапчук Т.В.
Суддя - доповідач: Осипчук О.В.
Категорія: 03
Рішенням Печерського районного суду м. Києва від 27 липня 2004 року у задоволені позову ОСОБА_1. про стягнення заробітку за час вимушеного прогулу відмовлено.
Ухвалою апеляційного суду м. Києва від 14 жовтня 2004 року апеляційна скарга представника ОСОБА_1. - ОСОБА_2 задоволена частково. Рішення Печерського районного суду м. Києва від 27.07.2004 року скасовано, справу передано на новий розгляд до того ж суду в іншому складі.
У касаційній скарзі представництво „Пліва д.д." Україна порушує питання про скасування ухвали апеляційного суду м. Києва від 14 жовтня 2004 року і залишення без змін рішення Печерського районного суду м. Києва від 27.07.2004 року, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права.
Колегія судців дійшла висновку, що підстави для перегляду судового рішення апеляційного суду м. Києва відсутні, виходячи з наступного.
Згідно із ч.2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до ст. 335 ЦПК України суд касаційної інстанції не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду, чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Встановлено і це вбачається з матеріалів справи, що оскаржуване судове рішення ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.
Відсутні і передбачені ст. 338 ЦПК України підстави для обов'язкового скасування судового рішення.
Ураховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне відмовити в задоволені касаційної скарги.
Керуючись ст. ст. 332, 336, 337 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах апеляційного суду Донецької області, -
УХВАЛИЛА:
Касаційну скаргу представника Представництва „Пліва д.д." Україна - відхилити.
Ухвалу апеляційного суду м. Києва від 14 жовтня 2004 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.