21.09.2011

          Справа №2-1058/11

УХВАЛА

21.09.2011 р.                                                                                                                            м. Луганськ

             Суддя Кам’янобрідського райсуду м. Луганська Бойко Н.В., розглянувши  позовну заяву  ОСОБА_1 до ТОВ «Авто Просто»про визнання договору недійсним та стягнення сплачених за договором грошових коштів , -

                                                                       ВСТАНОВИВ:

До Кам’янобрідського районного суду м. Луганська надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ТОВ «Авто Просто»про визнання договору недійсним та стягнення сплачених за договором грошових коштів.

Ухвалою  судді Кам’янобрідського  районного суду м. Луганська від 05.09.2011 року зазначений позов було залишено без руху та позивачу запропоновано виправити недоліки позовної заяви у строк п’ять днів з дня отримання копії ухвали, оскільки його подано без додержання вимог, викладених у ст.ст.119,120 ЦПК України.

20.09.2011 року до провадження суду надійшов новий позов ОСОБА_1 до ТОВ «Авто Просто»про визнання договору недійсним та стягнення сплачених за договором грошових коштів, але недоліки вказані в ухвалі від 05.09.2011 року в повному обсязі не усунені, а  в новому позові виявлені нові порушення.

Відповідно до ст. 119 ч.5 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору та оплату витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

           Так, позивачем сплачена сума витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 120 грн., але не сплачено держмито при подачі позовної заяви до суду.

           В мотивувальній частині позову позивач посилається на п.7 ч.3 ст.18 Закону України «Про захист прав споживачів»де зазначено, що надання продавцю (виконавцю, виробнику) права не повертати кошти  на  оплату ненаданої продукції у разі розірвання договору з ініціативи продавця (виконавця, виробника) –є умовою договору, яка обмежує права споживача, але позивач не зазначає яким чином відповідач не надав йому послугу, в чому це полягає та чим це підтверджується.

         Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

          Також в резолютивній частині позову позивач просить суд визнати недійсною угоду №368439 укладену 27.07.2011 року ТОВ «Авто Просто»з позивачем, але позивач не зазначає чому саме він хоче розірвати вище зазначену угоду та чому саме через суд, чи спробував позивач вирішити справу мирним шляхом.

         Позивачем лише зазначено, що він 12.08.2011 року звернувся до відповідача, з проханням повернути йому гроші, але не зазначає чи отримав він відповідь. Також з заяви позивача до ТОВ «Авто Просто»вбачається, що позивач просить повернути йому кошти у розмірі 1362,30 грн., відповідно до п.13.9 угоди №368439 від 27.07.2011р., а в позові просить стягнути з відповідача 5999 грн., у зв’язку з чим позивачу слід уточнити свої вимоги.

            Також, відповідно до угоди №368439 від 27.07.2011 року п. 18.1, 18.2, 19.1 усі суперечки, що виникають з угоди або у зв’язку з нею між сторонами, з яких не було досягнуто згоди, передаються для остаточного врегулювання на розгляд третейському суду «Захист прав ВГО «Мерседес-Бенц Клуб Україна», що знаходиться за адресою: м. Київ, вул.Червоноармійська,15/2 та відповідно до п.18.3 сторони погодились, що розгляд справи буде здійснюватись Головою Третейського суду або Третейським суддею, призначеним Головою Третейського суду, тобто угодою, яку підписав позивач, де чітко визначена підсудність розгляду даної справи.

          В своєму позову позивачі посилаються на Закон України “Про захист прав споживачів”, але дослідивши матеріали позовної заяви, суд прийшов до висновку про невідповідність викладених у позові обставин вимогам Закону України “Про захист прав споживачів”, тобто заявлені вимоги є такими, що не регулюються зазначеним Законом.

      У позові не зазначається про порушення прав позивача як споживача наданих відповідачем послуг, таких як, наприклад, невиконання відповідачем своїх зобов’язань згідно укладеного договору, чи зміна умов договору без відома позивача, або надання послуг з порушенням встановлених Законом строків, тощо. У позові йдеться про те, що позивач хоче визнати угодою недійсною та просить стягнути з відповідача сплачені ним кошти, але чітко не зазначає суть порушення відповідачем угоди, що не відповідає вимогам ст. 21 Закону України “Про захист прав споживачів”, в якій визначені випадки порушення прав споживача, та вимогам Закону взагалі.

       З огляду на викладене, оскільки спір між сторонами не охоплюється Законом України “Про захист прав споживачів”, для його вирішення позивач може  звернутися до суду за загальною підсудністю, визначеною у ст. 109 ч.2 ЦПК України, за місцезнаходженням відповідача - юридичної особи.

За таких обставин позовну заяву слід вважати неподаною і повернути на адресу позивача.

          На підставі викладеного, керуючись  ст. ст.119-121, 209-210 ЦПК України , -    

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ТОВ «Авто Просто»про визнання договору недійсним та стягнення сплачених за договором грошових коштів -  вважати не поданою і повернути позивачу.

Одночасно роз’яснюємо, що повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню позивача із заявою до суду на загальних підставах.

         Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду Луганської області через Кам’янобрідський районний суд м. Луганська шляхом подання апеляційної скарги протягом 5 днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу  було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п’яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя                                                                                                              Н.В.Бойко