Справа № 2-2008/11

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

19 жовтня 2011 року                             Ровеньківський міський суд Луганської області

у складі : головуючого  судді                             Жадана О.П.,

                при секретарі                                     Погорєловій С.О.,

розглянувши у судовому засіданні у залі суду міста Ровеньки Луганської області цивільну справу за позовом  ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення грошової суми, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з вищезазначеним позовом до ОСОБА_2 про стягнення грошової суми, в якому зазначив, що між ним та відповідачем була досягнута угода про купівлю-продаж автомобілю марки Volkswagen Passat, 1989 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1. Згідно домовленості 13.06.2008 року,  позивач передав відповідачу автомобіль, а відповідач зобов’язався сплатити на його користь 58000 гривень протягом трьох років. Тому, 13.06.2008 року, позивач оформив на ім'я відповідача довіреність на право управління транспортним засобом до 13.06.2011 року, а потім сторони мали намір оформити договір купівлі-продажу. Відповідач свій обов’язок не виконав. За весь час дії довіреності відповідач сплатив на користь позивача лише 4000 гривень. Після закінчення дії довіреності позивач звернувся до відповідача з вимогою сплатити йому решту 54000 грн., але відповідач відмовився це зробити добровільно. В липні 2011 року позивачу стало відомо, що відповідач продав його автомобіль ще в жовтні 2010 року. Крім матеріальних збитків, відповідач своїми діями заподіяв позивачу моральну шкоду.

У зв’язку з викладеним позивач просить суд стягнути з відповідача ОСОБА_2 на його користь 54000 гривень. Стягнути з відповідача на його користь витрати на правову допомогу. Стягнути з відповідача на його користь моральну шкоду 5000 гривень. Звільнити його від сплати судових витрат у зв’язку з пільгою (інвалід 1 групи).

У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 підтримав заявлені позовні вимоги, наполягав на їх задоволенні і пояснив, що він з відповідачем не оформлювали договір купівлі-продажу спірного автомобіля, а лише він видав нотаріально оформлену довіреність, згідно якої ОСОБА_3 мав право керування і продажу автомобіля. Про те, що відповідач повинен був повернути гроші у сумі 54000 грн. вони домовились усно, ніякої розписки немає.   

У судовому засіданні відповідач ОСОБА_2 позовні вимоги позивача не визнав, вважає їх такими, що не підлягають задоволенню, оскільки ОСОБА_1 надав йому нотаріальну завірену довіреність на право керування та продажу спірного автомобіля.  І він у відповідності до його прав наданих довіреністю продав належний позивачу автомобіль, а всі гроші повернув ОСОБА_1 Розписки з ОСОБА_1 про отримання грошей він не брав, оскільки той був не сторонньою людиною.

Третя особа ОСОБА_4 у судовому засіданні, вважає, що позов не підлягає задоволенню і пояснила, що  позивач по справі це її чоловік з яким вона перебуває у шлюбі з 09.01.1988 року. Відповідач це її син від іншого шлюбу. У період шлюбу вона з ОСОБА_1 купили автомобіль марки Volkswagen Passat, 1989 року випуску. За їх спільною домовленістю ОСОБА_1 оформив довіреність на право керування та продажу їх сумісно нажитого автомобіля Volkswagen Passat її сину ОСОБА_2  У 2011 році ОСОБА_3 продав їх автомобіль, а виручені за нього гроші повернув їм.  

          Суд вислухавши сторони, дослідивши матеріали  справи, вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що за позивачем ОСОБА_1 дійсно до 02.01.2011 року був зареєстрований на праві  власності  легковий  автомобіль марки Volkswagen Passat, 1989 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 (а.с. 15).

Згідно свідоцтва про одруження (а.с. 24) ОСОБА_1  та ОСОБА_5 09 січня 1988 року уклали шлюб у Відділі реєстрації актів громадянського стану м.Ровеньки Луганської області і після одруження їх спільне прізвище стало ОСОБА_1.  

Як встановлено у судовому засіданні і не заперечувалось сторонами по справі, позивач і третя особа  знаходяться  у шлюбі і проживають  однією сім’єю.   У період шлюбу придбали  легковий  автомобіль марки Volkswagen Passat, 1989 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1.

          Згідно  ст. 60  СК  України,  майно,  набуте  подружжям  за  час  шлюбу,  належить дружині   та  чоловікові на  праві  спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважних причин самостійного заробітку доходу. Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об’єктом  права спільної сумісної власності подружжя.

Тобто суд може зробити висновок, що автомобіль Volkswagen Passat, 1989 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1, за який позивач просить стягнути з відповідача  гроші був куплений у період шлюбу із третьою особою, а тому ОСОБА_4  була власником ? частини спірного автомобіля.

Згідно ст. 316 ЦК України право власності є право особи  на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі  інших осіб.

Відповідно до ст. 317 ЦК України власникові належить  права володіння, користування  та розпорядженням своїм майном.

Згідно ст. 655 ЦК  України  за договором купівлі продажу одна сторона (продавець) передає або зобов’язується  передати  майно (товар)  у власність другій стороні  (покупцеві), а покупець приймає  або зобов’язується  прийняти  майно (товар) і сплатити  за нього  певну грошову суму.

Як було встановлено у судовому засіданні, а також не заперечувалось сторонами,  позивач ОСОБА_1 оформив нотаріально завірену довіреність з правом розпоряджатись транспортним засобом марки  Volkswagen Passat, 1989 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 (а.с. 6),  на відповідача ОСОБА_2

Тобто сторони по справі, як достовірно було встановлено у судовому засіданні,  діяли у відповідності до ст. 1000 ЦК України,  а саме ОСОБА_2  за договором доручення вчинив продаж автомобіля, зареєстрованого у МРЕВ за ОСОБА_1   

Відповідно до ч. 1 ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 цього Кодексу.

          Суд не може прийняти до уваги, посилання позивача, про те, що відповідач йому повинен повернути гроші у сумі 54000 грн., оскільки ніякими доказами це не підтверджується, а навпаки повністю скасовуються показаннями третьої особи             ОСОБА_4, яка була власником ? частини спірного автомобіля і яка завірила суд, що відповідачем повністю були сплачені гроші за проданий автомобіль,  крім того суду не зрозуміло чому позивач своєчасно не скасував надану відповідачу довіреність на право продажу автомобіля, а також чому належним чином сторони не оформили договір купівлі-продажу автомобіля.  

          Суд вважає, що позивач не довів ті обставини, на які він посилається, як на підставу своїх вимог.  

Відмовляючи позивачу у позові в частині стягнення моральної шкоди, суд  враховує те, що відповідачем не були порушені права і законні інтереси ОСОБА_1, а також відповідно до роз’яснень п. 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової шкоди)» не передбачається стягнення моральної шкоди у даному випадку.  

Не підлягають задоволенню і вимоги позивача про стягнення з відповідача    на його користь  судових  витрат,  тому що, відповідно до вимог ст. 88 ЦПК України суд   присуджує з другої сторони понесені і документально  підтверджені судові витрати, на користь якої ухвалено рішення.

На підставі вищевикладеного, керуючись  ст.ст.  1, 3, 6, 8, 10, 11, 60, 61,  88, 213, 214, 215, 218, 294  ЦПК України,  ст.ст. 316, 317, 655, 656, 1000  ЦК України, ст.   60 СК України,  суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення грошової суми - відмовити за необґрунтованістю.

          Рішення  може бути оскаржене до  апеляційного   суду Луганської області  повністю або частково.

Апеляційна  скарга  на  рішення  суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення.  Особи,  які брали  участь  у справі,  але  не  були  присутні  у  судовому  засіданні  під  час проголошення судового рішення,  можуть  подати  апеляційну  скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

      Суддя                                                                                                  Жадан О.П.