КОПІЯ Справа№2-19/07

РІШЕННЯ

 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 липня 2007 року                                                                                 м.Полтава

Ленінський районний суд міста Полтави у складі:

·        головуючого - Жилки О.М.,

·        при секретарі - Каленіченко В.О.,

за участю представників позивачів ОСОБА_1, ОСОБА_2, відповідача ОСОБА_3, у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду, розглянувши цивільну справу за позовом ОСОБА_4, ОСОБА_5 до ОСОБА_3, ОСОБА_6, про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, спричиненої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди (далі ДТП), -

ВСТАНОВИВ:

Позивачі звернулись з позовом до суду з вимогою стягнути в солідарному порядку з відповідачів на користь ОСОБА_4 - 4456 грн. 48 коп. матеріальної шкоди та 5000 грн. • моральної шкоди та на користь ОСОБА_5 - 5000 грн. моральної шкоди, посилаючись на те, що після вчинення ДТП, в зв'язку із спричиненими ОСОБА_4 тілесними ушкодженнями, останній продовжує лікування, що потребує матеріальних затрат, а через хворобу останнього, ОСОБА_5 постійно знаходиться біля чоловіка та доглядає його, в зв'язку з чим, не змогла вчасно обробити свою земельну ділянку.

В своїй заяві позивачі зазначили, що 20 вересня 2002 року, близько 7 год. 20 хв., відповідач ОСОБА_3, керуючи автомобілем ВАЗ-2108 на площі Слави в м. Полтаві, скоїв наїзд на ОСОБА_4, в зв'язку з чим, останньому були спричинені тілесні ушкодження середнього ступеня тяжкості, а саме, черепно-мозкова травма, струс головного мозку та багато-осколочний перелом ноги. В зв'язку з цим, вказали позивачі, рішенням суду від 4 березня 2004 року, з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 було стягнуто 3723 грн. 15 коп. за спричинену ДТП матеріальну шкоду та 10000 грн. в рахунок відшкодування ним моральної шкоди. Разом з тим, зазначили позивачі, в зв'язку з отриманими ОСОБА_4 тілесними ушкодженнями, в останнього розвинулась хвороба очей „глаукома", в зв'язку з чим, 5 січня 2004 року йому була проведена невідкладна хірургічна операція, а він поніс матеріальні витрати на придбання необхідних для" лікування ліків. Крім того, зазначив позивач ОСОБА_4, з 22 березня по 9 квітня 2004 року, він проходив курс стаціонарного лікування в травматологічному відділенні, де йому була проведена хірургічна операція по вилученню остеосинтезу, та пластиково^:кісткова операція із встановленням стержневого апарату, а в зв'язку із запаленням м'яких тканин навколо стержнів апарату, період з 24 червня по 6 липня 2004 року, він був знову госпіталізований в лікарню, де йому було видалено один із шести стержнів, а крім того, в цей час, він переніс інфаркт міокарда. Посилаючись на те, що за весь період лікування, він затратив на проведення хірургічних операцій та придбання ліків і медичних препаратів значні кошти, а крім того, йому необхідно провести ще одну хірургічну операцію по видаленню стержнів, позивач ОСОБА_4 просив суд, стягнути з відповідачів в солідарному порядку  на   його  користь  4456 грн. 48 коп. матеріальної  шкоди. Крім того, позивачі,

-2-

посилаючись на те, що їм були спричинені глибокі моральні переживання, вони є пенсіонерами, а ОСОБА_4 також учасником Великої Вітчизняної війни та учасник • бойових дій, ОСОБА_5 постійно знаходилась біля чоловіка, готовила йому дієтичну їжу, доглядала його, переживала за його стан здоров'я, в зв'язку з чим, не змогла вчасно обробити земельну ділянку, просили стягнути з відповідачів в солідарному порядку 10000 грн. моральної шкоди, тобто, по 5000 грн. кожному.

Представники позивачів в судовому засіданні позовні вимоги останніх підтримали повністю, посилаючись на те, що ОСОБА_4 по даний час продовжує хворіти, а всі зазначені вище хворби та хірургічні операції, які йому проводили, є наслідком ДТП 20 вересня 2002 року, яка сталася з вини ОСОБА_3, а оскільки, власником автомобіля є ОСОБА_6, просили стягнути з відповідачів зазначену в сумі позову матеріальну та моральну шкоду, а також на користь ОСОБА_4 530 грн. витрат на правову допомогу, в  солідарному порядку.

Позивачі, які належним чином були повідомлені про час та місце розгляду справи, в судове засідання не з'явились з поважних причин та просили справу розглядати без їх участі.

Відповідач ОСОБА_3 в судовому засіданні проти позовних вимог ОСОБА_4 та ОСОБА_5 заперечував повністю, посилаючись на те, що ДТП, яка трапилась 20 вересня    ' 2002 року, сталася з вини ОСОБА_4, а хвороби та хірургічні операції, на які посилається останній, не пов'язані з ДТП, а є наслідком його похилого віку.

Відповідач ОСОБА_6 та представник відповідачів ОСОБА_7, які належним чином були повідомлені про час та місце розгляду справи, в судове засідання повторно не з'явились.

Суд, вислухавши пояснення сторін, які не заперечували проти розгляду справи, справу розглянув без участі осіб, які не з'явились.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи і надані суду докази, та оцінивши їх в сукупності, суд вважає, що позовні вимоги позивачів є законними та обгрунтованими, разом з тим, підлягають до задоволення частково.

Як вбачається із оголошеного в судовому засіданні рішення Ленінського районного суду м. Полтави від 4 березня 2004 року, яке набрало законної сили, судом було встановлено, що ДТП яка трапилась 20 вересня 2002 року по вул. Площа Слави в м. Полтаві за участю автомобіля ВАЗ-2108 д/н НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_3 та потерпілого ОСОБА_4, сталася внаслідок порушення першим правил дорожнього руху.

Крім того, зазначеним рішенням суду встановлено, що внаслідок ДТП 20 вересня 2002 року, ОСОБА_4 було завдано тілесні ушкодження середнього ступеня тяжкості, які призвели до тривалого розладу здоров'я, в зв'язку з чим, йому надавалась лікарська допомога, яка полягала в оперативному втручанні лікарів та його тривалому лікуванні.

У відповідності до ч. 3 ст. 61 Цивільно-процесуального кодексу України, обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Судом встановлено, що позивачу ОСОБА_4 внаслідок зазначеної вище ДТП, був спричинений закритий багато-осколочатий перелом середньої третини правої гомілки зі зміщенням відламків, в зв'язку з чим, останній, в період з 20 вересня по 13 жовтня 2002 року, перебував на стаціонарному лікуванні в травматологічному відділенні Полтавської відділкової клінічної лікарні.

Із  оголошених  в  судовому  засіданні  медичних  карток  стаціонарного  хворого вбачається, що позивач, в період з 22 березня по 9 квітня 2004 року, в зв'язку із отриманим    . 20 вересня 2002  року переломом правої ноги, проходив курс стаціонарного лікування в

-3-

травматологічному відділенні 1-ї міськлікарні, де йому була проведена хірургічна операція по вилученню остеосинтезу та встановленню стержневого апарату. Після запалення м'яких тканин навколо стержнів апарату, 24 червня 2004 року позивач знову був госпіталізований до лікувального закладу, де йому був видалений один із шести стержнів, в зв'язку з чим, він знаходився на лікуванні до 6 липня 2004 року.

Висновком додаткової судово-медичної експертизи №3395 від 14.12.2004 року, підтверджується факт отримання ОСОБА_4 закритого перелому кісток правої гомілки, який утворився від дії тупих предметів можливо в строк та при вказаних обставинах.

Як вбачається із матеріалів справи, позивач в 2004 році затратив на придбання ліків та медичних препаратів 4456 грн. 48 коп.

Зазначені вище докази та обставини справи, дають підстави суду вважати, що отрманні ОСОБА_4 20 вересня 2002 року тілесні ушкодження у вигляді закритого перелому кісток правої гомілки, що призвело до винекнення хибного суглобу, є наслідком зазначеної вище ДТП, в зв'язку з чим, позивач неоднаразово у 2004 році проходив курс стаціонарного лікування із проведенням хірургічних операцій правої гомілки по вилученню та встановленню стержневого апарату та витрачав на це значні кошти.

Згідно ч. 2 ст. 1187 Цивільного кодексу України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними діями особистим немайновим правам фізичної чи юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної особи або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Статтею 1195 Цивільного кодексу України передбачено, що фізична або юридична особа, яка завдала шкоди каліцтвом або іншим ушкодженим здоров'я фізичній особі, зобов'язана відшкодувати потерпілому...., додаткові витрати, викликані необхідністю посиленого харчування, санаторно-курортного лікування, придбання ліків, протезування, стороннього догляду тощо.

Враховуючи вищевикладене, не зважаючи на те, що позивачу на підставі рішення суду по даному факту вже було відшкодовано матеріальну шкоду, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 4456 грн. 48 коп. в рахунок відшкодування матеріальної шкоди спричиненої останньому внаслідок ДТП, оскільки позивач після цього продовжує лікування та несе матеріальні витрати.

Що стосується стягнення з відповідачів на користь ОСОБА_4 моральної шкоди, суд вважає за необхідне, у відповідності до ч. 2 п. 2 ст. 122 ЦПК України, відмовити останньому у задоволенні цієї частини позову, оскільки зазначеним вище рішенням суду від 4 березня 2004 року з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 вже було стягнуто 10000 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди.

Разом з тим, суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги в частині стягнення з відповідача ОСОБА_3 на користь позивачки ОСОБА_5 моральної шкоди.

Судом встановлено, що позивачі є чоловіком та жінкою, після вчиненння ДТП, ОСОБА_4, який є інвалідом другої групи, неодноразово проходив лікування, потребує постійного догляду, в зв'язку з чим, ОСОБА_5 постійно знаходиться біля чоловіка Та переживає за його стан здоров'я. Разом з тим, з урахуванням, глибини її фізичних та моральних страждань, ступеня вини відповідача та інших обставин справи, суд вважає, із врахуванням вимог розумності і справедливості, стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_5 3000 грн. в рахунок відшкодування їй моральної шкоди.

В задоволенні в іншій частині позовних вимог позивачів, пред'явлених останніми до ОСОБА_6 необхідно відмовити за безпідставністю, оскільки в судовому засіданні

-4-

не було доведено, що шкода завдана з вини останньої.

Крім того, суд, у відповідності до ст. 88 ЦПК України, вважає за необхідне стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 530 грн. витрат на правову допомогу.

На підставі викладеного, керуючись  ст.ст. 23, 1166, 1167, 1187, 1195 ЦК України, 10, 11, 60, 88, 212 - 215, 218 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_4, ОСОБА_5 до ОСОБА_3, ОСОБА_6 - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 - 4456 (чотири тисячі чотириста п'ятдесят шість ) грн. 48 коп. спричиненої ДТП матеріальної шкоди.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_5 - 3 000 (три тисячі) грн. моральної шкоди.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 - 530 грн. витрат на правову допомогу.

В іншій частині позовних вимог ОСОБА_4 та ОСОБА_5 відмовити за необґрунтованістю та безпідставністю.

Крім того, стягнути з ОСОБА_3 на користь держави 51 грн. держмита та 30 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення по розгляду справи.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Полтавської області, через суд першої інстанції, шляхом подачі на протязі 10 днів з дня винесення рішення заяви про апеляційне оскарження та подачі апеляційної скарги в 20-ти денний строк після подачі заяви про апеляційне оскарження.