П О С Т А Н О В А                                            2-а-4557/11

                                        І М Е Н Е М                    У К Р А Ї Н И

                                        (у порядку скороченого провадження)

30.09.2011  року, 09.10 год.                                                                      м. Вінниця

Староміський районний суд м. Вінниці в складі головуючого судді Татаурової І.М., розглянувши у порядку скороченого провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Староміському районі м. Вінниці про визнання дій відповідача неправомірними, зобов’язання суб’єкта владних повноважень нарахувати і виплатити недоплачену 30 відсоткову надбавку до пенсії як дитині війни та виплачувати її в подальшому, -

в с т а н о в и в :

Позивач звернулася до суду з позовом і просила визнати дії відповідача неправомірними, зобов’язати відповідача нарахувати і виплатити недоплачену 30 відсоткову надбавку до пенсії як дитині війни за період, починаючи з 03.06.2011р. по 15.09.2011 р. та виплачувати її в подальшому.

Відповідно до вимог ст. 183-2 КАС України справа розглядається в порядку скороченого провадження одноособово суддею без проведення судового засідання та виклику сторін.

При розгляді даної справи суд керувався :

 ч. 2 ст. 19 Конституції України, де визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

ст. 22 Конституції України, яка передбачає, що конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів  або внесенні змін до чинних законів, не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод;

ч. 1 ст. 46 Конституції України, якою встановлено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом;

ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”, де передбачено, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком;

ст. 7 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”, яка визначає, що фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України;

рішенням Конституційного суду України № 10-рп від 22.05.2008 р., яким визнано неконституційним положення Закону України „Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” 107-VI від 28.12.2007 року щодо викладення положень ст. 6 Закону України №2195-ІV в новій редакції. Отже з 22.05.2008 р. було відновлено дію ст. 6 Закону України №2195-ІV, яка не була більше призупинена чи змінена, у тому числі у  2011 році;

ч. 1 ст. 28 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, згідно з якою мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом;

ст. 21 ЗУ „Про державний Бюджет на 2011 рік”, де встановлено, що у 2011 році прожитковий мінімум   для  осіб, які втратили працездатність: з 1 січня - 750 гривень, з 1 квітня - 764 гривні,  з 1 жовтня - 784  гривні,  з  1  грудня  - 800 гривень;

Законом України від 14.06.2011 р. № 3491-УІ "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2011 рік", який набрав чинності 19.06.2011 р., де установлено, що у 2011 році норми і положення статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявного фінансового ресурсу бюджету Пенсійного фонду України на 2011 рік;

Постановою Кабінету Міністрів України №745 від 06.07.2011р. „Про встановлення деяких розмірів виплат, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету”, яка набрала чинності з 23.07.2011 р., встановлено дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Законів України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" та "Про жертви нацистських переслідувань") до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, підвищення проводиться у розмірі 49,8 грн.

Дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню частково з наступних підстав.   

Судом встановлено, що позивач є особою, на яку поширюється дія абзацу 1 статті 1 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” №2195-ІV від 18.11.2004 р., та має статус “дитини війни” (копія пенсійного посвідчення, копія паспорту).

Закони України є актами єдиного органу законодавчої влади - Верховної Ради України. Конституція України не встановлює пріоритету в застосуванні того чи іншого закону, в тому числі залежно від предмета правового регулювання. Також відсутній Закон України, відповідно до якого можливо було врегулювати питання подолання колізії норм законів, що мають однакову юридичну силу.

Водночас Конституційний Суд України у пункті 3 мотивувальної частини рішення від 03.10.1997 р. № 4-зп у справі про набуття чинності Конституцією України зазначив: „Конкретна сфера суспільних відносин не може бути водночас врегульована однопредметними нормативними правовими актами однакової сили, які за змістом суперечать один одному. Звичайною є практика, коли наступний у часі акт містить пряме застереження щодо повного або часткового скасування попереднього. Загальновизнаним є й те, що з прийняттям нового акта, якщо інше не передбачено самим цим актом, автоматично скасовується однопредметний акт, який діяв у часі раніше”.

Враховуючи те, що до 23.07.2011 р. Кабінетом Міністрів України не було розроблено механізму нарахування підвищення в розмірі 49,80 грн., а вимоги ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”  не скасовано, не змінено і не призупинено, то суд вважає, що по день набрання чинності Постановою Кабінету Міністрів України № 745, прийнятою 06.07.2011 року, необхідно застосовувати вимоги ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”.

Відповідно до ст. 162 ч.2 КАС України суд при вирішенні справи може прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб’єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб’єктів владних повноважень.

Відповідно до ст. ст. 99-100 КАС України строк для звернення до адміністративного суду встановлений у шість місяців, а тому позивач має право на підвищення до пенсії як дитині війни у розмірі 30% мінімального розміру пенсії за віком починаючи з 03.06.2011 р. по 23.07.2011р.

Щодо вимог позивача з приводу  зобов’язання відповідача обраховувати  надбавку до пенсії і в подальшому, то дані вимоги не відповідають змісту законодавства, оскільки судове рішення повинно бути наслідком чинного правового регулювання та не може обмежувати волю законодавчого органу в майбутньому змінювати правове регулювання суспільних відносин, а  тому  в цій  частині  позовні  вимоги до задоволення не підлягають.

 На підставі викладеного, керуючись ч.4 ст. 9, ч.2 ст. 11, ст. ст. 17, 94, 99, 100, 162 ч.2, 183-2 КАС України, суддя - 

п о с т а н о в и в  :

Позов задовольнити частково.

Визнати дії Управління Пенсійного фонду України в Староміському районі м. Вінниці щодо відмови ОСОБА_1 підвищення до пенсії, виходячи з встановленого ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” розміру 30%  мінімальної пенсії за  віком, протиправними.

Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Староміському районі м. Вінниці нарахувати та виплатити ОСОБА_1 невиплачене підвищення до пенсії відповідно до ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” в розмірі, що обчислюється з урахуванням, встановленого законом прожиткового мінімуму для осіб, що втратили працездатність, з 03 червня  2011 року по 23 липня 2011 року.

В решті позову відмовити.

Присудити з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 (одна) грн. 70 коп.

Постанова суду підлягає негайному виконанню.   

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня отримання її копії через Староміський районний суд м. Вінниці до Вінницького апеляційного адміністративного суду.

Постанова є остаточною, крім випадків її оскарження в апеляційному порядку.    

 Суддя: