Справа  2-875/11  

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М        У К Р А Ї Н И

 10.10.2011      

Староміський районний суд м. Вінниці в складі:

головуючого  судді Вохмінової О.С.

при секретарі Ковальчуку Я.В.

з участю позивача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні  в м. Вінниці  цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод в користуванні власністю шляхом зняття з реєстрації,

в с т а н о в и в:

          ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про усунення перешкод в користуванні власністю шляхом зняття з реєстрації відповідачів.

          Ухвалою суду від 10.10.2011 року позов відносно ОСОБА_3 залишений без розгляду.

          ОСОБА_1 мотивував позов тим, що на підставі рішення Староміського райсуду м. Вінниці, зареєстрованого в БТІ, він є власником будинку АДРЕСА_1.  

          За даною адресою була зареєстрована ОСОБА_2, але оскільки вона не проживала і не проживає в будинку, добровільно знятись з реєстрації не бажає, що порушує його права як власника по вільному користуванню і розпорядженню майном, просив на підставі ст.ст. 380, 391 ЦК України усунути перешкоди в користуванні власністю шляхом примусового зняття з реєстраційного обліку ОСОБА_2  

          ОСОБА_2 звернулась до суду із зустрічним позовом про визнання права власності на ? частку незавершеного будівництва по АДРЕСА_1 і земельної ділянки. Ухвалою суду від 10.10.2011 року зустрічний позов залишений без розгляду.

          В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позов підтримав, просив його задоволити. Пояснив, що в 2003 році він придбав житловий будинок з господарськими будівлями АДРЕСА_1, але оскільки продавець ОСОБА_4 відмовилась від нотаріального посвідчення договору, рішенням Староміського райсуду м. Вінниці  від 31.03.2003 року визнано дійсним даний договір та визнано за ним право власності на даний будинок з господарськими будівлями. 30.04.2005 року в будинку була зареєстрована ОСОБА_2, з якою він перебував у шлюбі з 1992 року. В будинку вони ніколи не проживали, оскільки він був глинобитний, 1955 року забудови і знаходився у ветхому стані. Через деякий час будинок фактично зруйнувався і на його місці рідний брат –ОСОБА_5 розпочав самовільне будівництво. В даний час будівництво не введене в експлуатацію, його готовність складає приблизно 50 %. Інвентаризація також не проводилась. Просив усунути перешкоди в користуванні власністю шляхом примусового зняття ОСОБА_2 з реєстрації.            

          Відповідачка ОСОБА_2 повторно в судове засідання не з`явилась, причини неявки суду не повідомила, заяв про відкладення розгляду справи не надала. В минулих засіданнях поясняла, що вона дійсно зареєстрована за адресою АДРЕСА_1, але будинку, в якому вона була зареєстрована, в даний час немає. Після придбання ОСОБА_1 спірного будинковолодіння вони разом, за спільні кошти розпочали нове будівництво. Новий будинок не придатний для проживання, оскільки складається лише зі стін, даху, засклених вікон, до нього під`єднані електроенергія і вода. Підлоги і внутрішніх робіт немає. До будинку вона потрапити не може, оскільки ключів у неї не має, крім того, протягом останніх років стосунки між нею та ОСОБА_1 погіршились, в даний час є неприязними. Вважає, що майно, набуте під час шлюбу, є спільною сумісною власністю її та ОСОБА_1

          Суд вважає можливим розглянути справу у відсутність відповідачки на підставі доказів, що були надані сторонами в засіданнях. ОСОБА_2 належним чином повідомлялась про день та час розгляду справи під розписку і шляхом надіслання повістки за адресою фактичного проживання, яку повідомила відповідачка - АДРЕСА_2.

          Вислухавши пояснення сторін, свідків, дослідивши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що в задоволенні позову слід відмовити.

          Судом встановлено, що на підставі рішення Староміського райсуду м. Вінниці від 31.03.2003 року, за ОСОБА_1 визнано право власності на будинок АДРЕСА_1

          Згідно даних, що містяться в інвентаризаційній справі, а саме договору на право будівництва і безстрокового користування земельною ділянкою від 4.03.1955 року, за даним домоволодінням закріплена ділянка, площею 500 кв.м. Станом на 18.08.2011 року в автоматизованій базі даних АС ДЗК інформація щодо земельної ділянки по АДРЕСА_1, відсутня (а.с. 69).  

          Згідно оригіналу домової книги, оглянутої в судовому засіданні, в даному домоволодінні з 30.04.2005 року зареєстрована ОСОБА_2.

          На підставі пояснень позивача ОСОБА_1, відповідачки ОСОБА_2 і допитаних в судовому засіданні свідків ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_5, а також оглянутої в судовому засіданні інвентаризаційної справи по домоволодінню АДРЕСА_1, судом встановлено, що глинобитного будинку 1955-1967 років забудови, на який є технічні характеристики станом на 1998 рік і який був придбаний ОСОБА_1 в 2003 році, на даний час фактично не існує. На земельній ділянці, що закріплена за домоволодінням, розташоване незавершене будівництво, стан готовності за визначенням сторін –50 %.

          Дані обставини визнані сторонами, тому на підставі ст. 61 ЦПК України, доказуванню не підлягають.

          Технічна інвентаризація домоволодіння в останній час не проводилась, відповідного клопотання сторони не ініціювали.

          Відповідно до ст.ст. 11, 60 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 ЦПК.

          Правовою підставою позову позивач визначив ст.ст. 380, 386, 391 ЦК України.

          Так, згідно ст. 391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

          Підставою такого позову слугують посилання позивача на належне йому право користування і розпорядження майном, а також факти, що підтверджують дії відповідача у створенні позивачеві об`єктивних перешкод у здійсненні ним своїх правомочностей.

          Позивачем не доведено той факт, що будучи зареєстрованою в спірному домоволодінні, відповідачка порушила право ОСОБА_1 як власника у здійсненні ним права користування і розпорядження своїм майном.

          Майном в даному випадку, за твердженням позивача, є житловий будинок АДРЕСА_1.

          Але в судовому засіданні було беззаперечно встановлено, що самого житлового будинку, яким перешкоджає користуватись і розпоряджатись відповідачка ОСОБА_2, на земельній ділянці не існує.

Так, згідно ст. 380 ЦК України (на дану норму закону також  посилається позивач в позовній заяві), житловим будинком є будівля капітального типу, споруджена з дотриманням вимог, встановлених законом, іншими нормативно-правовими актами, і призначена для постійного у ній проживання.    

Самочинно збудована споруда, яку, крім того, згідно пояснень самого позивача і свідків збудував брат позивача –ОСОБА_5 на кредитні кошти ОСОБА_7, не є житловим будинком в розумінні ст. 380 ЦК України. Споруда є непридатною для проживання і у ОСОБА_1 на даний момент не виникло право власності на неї, тому позовні вимоги щодо захисту права є безпідставними.

Крім того, згідно ст. 7 Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні" від 11.12.2003 року, зняття з реєстрації місця проживання здійснюється, зокрема, на підставі остаточного рішення суду про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, визнання особи безвісно відсутньою або померлою і не може бути способом усунення перешкод в користуванні власністю.

          На підставі вищевикладеного, за недоведеністю позовних вимог, в задоволенні позову ОСОБА_1 слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 5, 8, 10, 11, 57, 60, 88, 209, 212, 214, 215 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в :

          В задоволенні позову ОСОБА_1 про усунення перешкод в користуванні власністю та зняття з реєстрації ОСОБА_2 за адресою АДРЕСА_1 –відмовити.

          Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Вінницької області через Староміський райсуд м.Вінниці протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, як брали участь в справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

          Повне рішення суду виготовлено 13.10.2011 року.

          Суддя: