Справа №  2-а-7397/11   

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

           21 жовтня 2011 суддя Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області Чмель О.Л., розглянувши матеріали позовної заяви за адміністративним позовом  ОСОБА_2 до Державної Податкової інспекції в Іллічівськом районі м. Маріуполя, Управління Пенсійного Фонду України в Жовтневому районі м. Маріуполя про визнання дій неправомірними та зобов'язання виконати певні дії, -

                         В С Т А Н О В И В :

                  20.10.2011 року ОСОБА_2 звернулась в суд із адміністративним позовом до відповідача про визнання дій неправомірними та зобов'язання виконати певні дії.

Позивачка просить визнати неправомірними дії ДПІ Іллічівського району м. Маріуполя, які знайшли своє відображення  у  не включенні у довідку  про призначення позивачці пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу»даних  про матеріальну допомогу на оздоровлення та допомогу на вирішення соціально-побутових питань, зобов'язати ДПІ Іллічівського району м. Маріуполя надати до УПФУ в Жовтневому районі м. Маріуполя довідку для призначення позивачці пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу», у яку включити розрахунок даних з нарахувань  та виплати матеріальної допомоги на оздоровлення та допомоги на вирішення соціально-побутових питань;  

- визнати неправомірними дії УПФУ Жовтневого району м. Маріуполі, які знайшли своє відображення у  нарахуванні позивачці пенсії відповідно до наданих недостовірних даних без урахування  відомостей персоніфіцированого  обліку Пенсійного Фонду.

- зобов'язати  УПФУ в Жовтневому районі м. Маріуполя  провести перерахунок, нарахування та виплату  нарахованої позивачці пенсії з 02.02.2010 року з урахуванням  нарахованої та виплаченої допомоги на оздоровлення та допомоги на вирішення соціально-побутових питань.

Згідно ч. 1 ст. 107 Кодексу Адміністративного Судочинства України (далі за текстом КАС України) суддя після одержання позовної заяви з’ясовує, чи подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтею 106 цього Кодексу; належить позовну заяву розглядати в порядку адміністративного судочинства; подано адміністративний позов у строк, установлений законом (якщо подано заяву про поновлення цього строку, то чи є підстави для її задоволення); не має інших підстав для повернення позовної заяви, залишення її без розгляду або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.    

Як зазначено у ч. 2 ст. 5 КАС України, провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час  вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.     

Відповідно ч. 2 ст. 99 КАС України (із змінами і доповненнями, внесеними згідно із Законом України “Про судоустрій та статус суддів” від 07.07.2010 року №2453-VI) для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк.

В своїй позовній заяві позивачка посилається на рішення Конституційного суду України від 09.09.2010 року № 19-рп200 та вважає, що для звернення до суду із даним позовом встановлено  строк позовної давності 3 роки.

Ознайомившись з доводами, викладеними у позовній заяві ОСОБА_2, зокрема  з посиланнями позивачки на рішення Конституційного суду від 09.09.2010 року та застосування до даної справи строку давності 3 роки, вважаю їх необґрунтованими та не підлягаючими застосуванню до данного конкретного випадку. При цьому виходжу з наступного.

Відповідно  до Закону України №1691-VІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвідомчості справ, пов’язаних із соціальними виплатами» від 10.03.2010 року, суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, щодо спорів з приводу призначення, обчислення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням та інших соціальних виплат, соціальних послуг, допомоги, захисту пільг, речового майна, пайків або грошової компенсації замість них та інш.

Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 09.09.2010 року  у справі  № 1-40/10 за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвідомчості справ, пов’язаних із соціальними виплатами “ визнано  такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвідомчості справ, пов’язаних із соціальними виплатами“ від 18 лютого 2010 року № 1691–VI, а саме: пункт 2 частини першої статті 15 Цивільного процесуального кодексу України в редакції Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвідомчості справ, пов’язаних із соціальними виплатами“ від 18 лютого 2010 року № 1691–VI  відповідно до якої, суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, щодо спорів з приводу призначення, обчислення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням та інших соціальних виплат, соціальних послуг, допомоги, захисту пільг, речового майна, пайків або грошової компенсації замість них та інш.

З огляду на наведене на теперішній час визначено, що спори щодо з приводу призначення, обчислення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням та інших соціальних виплат розглядаються в порядку адміністративного судочинства, отже при зверненні до суду із позовами даної категорії необхідно керуватись строками звернення до суду із адміністративними позовами, встановленими ч. 2 ст. 99 КАС. Зазначені строки були порушені ОСОБА_2 при зверненні до суду із даним позовом.

Згідно ч. 1 ст. 100 КАС України (із змінами і доповненнями, внесеними згідно із Законом України “Про судоустрій та статус суддів” від 07.07.2010 №2453-VI) адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.  

Як вбачається з матеріалів справи, позивачкою не заявлено клопотання про поновлення строку звернення до суду та не надано доказів поважності пропуску строку звернення до суду з вищевказаним позовом, тому суд відповідно до ст. 100 КАС України адміністративний позов залишає без розгляду.

 Залишення позовної заяви без розгляду не позбавляє позивачку права повторно звернутися з адміністративним позовом до суду, подавши разом з позовом та клопотанням про поновлення строків для звернення до суду, докази наявності поважності причин його пропуску.     

Керуючись ч. 2 ст. 99 КАС України, ч. 1  ст. 100, ч. ч. 5, 7, 8 ст. 107,  ст. 165  КАС України (із змінами і доповненнями, внесеними згідно із Законом України “Про судоустрій та статус суддів” від 07 липня  2010 №2453-VI ),  суддя –

У Х В А Л И В:

           Адміністративний позов ОСОБА_2 до Державної Податкової інспекції в Іллічівськом районі м. Маріуполя, Управління Пенсійного Фонду України в Жовтневому районі м. Маріуполя про визнання дій неправомірними та зобов'язання виконати певні дії залишити без розгляду

Копію ухвали про залишення  адміністративного позову без розгляду  надіслати позивачці.

Ухвалу суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного  адміністративного суду Донецької області через Жовтневий районний суд м. Маріуполя Донецької області шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали. Особи, які брали участі у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судової ухвали, можуть подати апеляційну скаргу протягом  п'яти днів з дня отримання її копії.

Суддя