Баранівський районний суд Житомирської області    

                            Справа № 2-а-303/11

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 травня 2011 року  Баранівський районний суд Житомирської області  в складі: головуючого  судді Васильчук О.  В.  секретаря судових засідань  Кравчук Ю.С. розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Баранівка справу за позовом  ОСОБА_2  до  Управління  Пенсійного фонду України в Баранівському районі Житомирської області  про визнання дій неправомірними  про зобов’язання зробити перерахунок та виплатити перераховану суму  -, , -

В С Т А Н О В И В:

18.04.2011 року  ОСОБА_2 подала   позов  до  відповідача  - Управління Пенсійного фонду України в Баранівському районі Житомирської області у зв’язку з порушенням    нарахування  та  виплати щомісячної доплати до пенсії як дитині війни і просила визнати дії  відповідача , щодо нарахування щомісячної державної соціальної допомоги як дитині війни в розмірі 10 відсотків мінімальної пенсії за віком неправомірною, зобов’язати відповідача нарахувати та виплатити на її користь недоплачену щомісячну державну соціальну допомогу за останні шість місяців  і  надалі зобов’язати відповідача нараховувати надбавку до пенсії як дитині війни  згідно ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” в розмірі 30 відсотків від мінімальної пенсії за віком.

          Позивач в судове засідання не з’явилася, в позовній заяві  просила   слухати справу без її  участі.

            Представник відповідача в судове засідання не з’явився, надіслав на адресу суду письмові заперечення  в яких позов не визнають, просять відмовити в задоволенні позову у зв’язку з його безпідставністю та необґрунтованістю.

           Дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що даний позов підлягає частковому  задоволенню.

          З матеріалів наданих  до позову, суд встановив, що позивач ОСОБА_2 має встановлений статус «Дитина війни» і отримує пенсію, нарахування та виплату якої здійснює відповідач (а.с. 4-5).

        При прийнятті постанови, суд керується наступними положеннями закону:

    -     статей 8, 19, 22, 46, 124, 129, 152 Конституції України;    

   -    ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни"№2195-IV від 18 листопада 2004 року (надалі Закон);

   -     Рішення Конституційного Суду України №6-рп/2007 від 09.07.2007 року;  

   -     Рішення Конституційного Суду України від 22.05.2008 р. за №10-рп/2008 року;

   -  ст.ст.10, 28, 81 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»;

  -     Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини»;   

  -     Закону України «Про пенсійне забезпечення»;  

  -  Положення «Про Пенсійний Фонд України», затвердженого постановою Правління Пенсійного Фонду України від 30.04.2002 року;   

-     Закону України «Про Державний бюджет України на 2010 рік» від 27.04.2010 року;                     

-   постанови Кабінету Міністрів України «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян» № 530 від 28 травня 2008 року;   

-    ст.1 Протоколу №1 до Конвенції;                                                                

-    Ухвала Вищого адміністративного суду України від 3 лютого 2010 року;   

- ст.2, ч.2 ст.5, ч.1 ст.94, статей 158- 160,  ч. 1 ст. 256, 267  КАС України.

        Згідно ст.6 Закону, дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

        Розмір мінімальної пенсії за віком визначений у абз.1 ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», згідно якої мінімальна пенсія за віком

дорівнює прожитковому мінімуму, встановленому для осіб, що втратили працездатність.

        Проте,  відповідач  всупереч ст. 6 Закону, виплачував позивачу щомісячне підвищення до пенсії у меншому розмірі, який встановлений  постановою КМ України «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян» №530 від 28 травня 2008 року.

      Суд враховує і те, що Закон України «Про соціальний захист дітей війни» має вищу юридичну силу в порівнянні з постановою КМ України  «Деякі питання соціального захисту  окремих категорій  громадян»  №530 від 28 травня 2008 року.

        Враховуючи те, що будь-яким іншим законом, крім Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», мінімальний розмір пенсії не встановлений, у зв’язку з чим у відповідача  відсутні підстави не застосовувати для розрахунку підвищення пенсії, позивачу,  як дитині війни, розмір мінімальної пенсії за віком, встановлений абз.1 ч.1 ст.28  Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».  .

         Виходячи із системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими та відповідно такими, що підлягають задоволенню в частині зобов’язання  відповідача нарахувати та виплатити на  користь  позивача недоплачену щомісячну державну соціальну допомогу за  останні шість місяців.                                                           

         Суд не бере до уваги заперечення відповідача, так як відсутність бюджетного фінансування передбачених Законом України "Про соціальний захист дітей війни" доплат до пенсії не може бути причиною невиконання покладених на управління Пенсійного фонду  України зобов'язань, оскільки реалізація особою права, що пов'язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно - правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань.  

          Позовні вимоги в частині  зобов”язання відповідача в подальшому  щомісячно  виплачувати надбавку до пенсії в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком,  відповідно до рішення Конституційного суду України №10-рп/2008 року від 22.05.2008 року не  підлягають задоволенню з огляду на те, що рішення суду не може прийматися як застереження від будь-яких порушень, та не може бути умовним, а розглядати справу та приймати рішення на майбутнє, приймаючи за наявні неіснуючі порушення, суперечить чинному законодавству.   

          Судові витрати по справі підлягають розподілу у відповідності до  ст.94 КАС України.       

          Керуючись статтями  94, 158- 159, 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

П О С Т А Н О В И В:

Позов  ОСОБА_2   до  Управління  Пенсійного фонду України в Баранівському районі Житомирської області  про визнання дій неправомірними та зобов’язання  вчинити певні дії   задовольнити  частково.

        Зобов'язати  Управління  Пенсійного фонду України в Баранівському  районі  Житомирської області   здійснити  нарахування  та виплату надбавки до пенсії як „дитині війни” ОСОБА_2   згідно ст.6 Закону України „ Про соціальний захист дітей війни” в розмірі  30 відсотків мінімальної пенсії за віком  за період з 17.10.2010 року по 18.04.2011 року  включно з урахуванням проведених виплат.                   

         В решті позовних  вимог відмовити.

         Постанова підлягає негайному  виконанню в межах суми стягнення  за один місяць.             

        Апеляційна скарга на постанову суду подається  до  Житомирського   апеляційного адміністративного суду через Баранівський   районний  суд  Житомирської області   протягом  десяти днів з моменту  отримання копії постанови.  

Суддя:О. В. Васильчук