Справа №2-А-46 за 2007 р.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 липня 2007 року Макарівський районний суд Київської області в складі
судді ДЗЮБИ Н.М. при секретарі Лизі Л.М. , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Макарів справу за позовом ОСОБА_1до Національного центру управління та випробувань космічних засобів м. Євпаторія про стягнення суми невиплаченої премії,
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернулась до суду з вказаним позовом, посилаючись на те, що вона проходила службу на посаді радіотехніка групи первиної обробки інформації, зв»язку та єдиного часу у відповідача по справі, маючи військове звання старший солдат. Відповідно до п.3 Постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців» від 22.05.2000р.№829 відповідач зобов»язаний був щомісячно виплачувати їй премію в розмірі 33, 3% від грошового забезпечення, яка є складовою частиною грошового забезпечення військовослужбовців. Порядок виплати грошовго забезпечення / в т.ч.1 премії / встановлений «Положенням про порядок виплати грошовго забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України», затвердженим наказом Міністра оборони України від 05.03.2001 року за №75. П.34.5 цього Положення передбачено, що виплата премій здійснюється щомісячно, за минулий місяць під час виплати грошового забезпечення за поточний місяць, в межах фонду преміювання за розрахунковий період / за місяць -33, 3 % місячного фонду грошового забезпечення, за квартал-100% /. Частиною 2 ст. 9 ЗУ «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» передбачено, що військовослужбовці одержують грошове забезпечення за рахунок держави, а ч.7 ст. 43 Конституції України передбачено, що право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається закоиом. Проте, відповідач безпідставно з липня 2003 року по листопад 2004 року не виплатив їй премію в сумі 3583 грн.87 коп., тому вона звернулась до суду і просить стягнути дану суму з відповідача на її користь.
В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_2. позовні вимоги підтримав, а також просив врахувати, що спірні правовідносини виникли в 2003-2004 p.p./ до введеня в дію КАС України /, коли діяв строк позовної давності три роки, позивач звернулась до суду в порядку цивільного провадження з таким же позовом 21.03.2006 року, тобто в межах строку позовної давності. її перше звернення до суду в порядку цивільного провадження відбулось в межах річного строку з дня введення КАС України в дію / з 01.09.2005 року /. Помилка при визначенні підсудності при зверненні до суду була допущена не позивачем, тому він вважає, що позивач не пропустила строк звернення до суду з даним адміністративним позовом.
Представник відповідача- НЦУВКЗ НКА України-Білий В.Л. позовні вимоги не визнав і пояснив суду.що позовні вимоги не підлягають задоволенню, оскільки позивач пропустила строк звернення до суду з адміністративним позовом. Крім того, премія є додатковим видом грошового забезпечення і виплачується лише в межах асигнувань на утримання державних установ, а тому це право, а не обов»язок, керівників установ виплачувати додаткові види грошовго забезпечення. Виплата премій в 2003-2004 p.p. військовослужбовцям, які проходили службу на посадах НЦУВКЗ, була частково призупинена в зв»язку з підвищенням посадових окладів постановою KM України від 19.05.2003 року №740 «Про підвищення посадових окладів / ставок заробітної плати / працівників установ, закладів і організацій окремих галузей бюджетної сфери» та в зв»язку з відсутністю додаткових асигнувань на грошове забезпечення військовослужбовцям. Премія позивачу за цей період була нарахована, але не виплачена з-за відсутності коштів. Відповідно до п.3 Постанови KM України від 22.05.2000р. №829 «Про грошове забезпечненя військовослужбовців» керівники установ мають право в межах фонду преміювання / в розмірі чотирьохмісячного фонду грошового забезпечення/ преміювати військовослужбовців відповідно до їх особистого вкладу в загальний результат роботи.А тому вважає позов ОСОБА_1. необгрунтованим і таким, що не підлягає задоволенню.
Вислухавши пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1. обгрунтовані і підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1. проходила службу в ГЦСК НАК України до 31.05.2005 року.
Відповідно до п.3 Постанови KM України »Про грошове забезпечення військовослужбовців» від 22.05.2000р.№829 відповідач зобов'язаний був щомісячно
виплачувати їй премію в розмірі 33, 3% від грошового забезпечення військовослужбовців, а порядок виплати грошового забезпечення /в т. ч.1 премії/ встановлений Положенням
«Про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України», затв. Наказом Міністра оборони України від 05.03.2001р. за №75. Посилання представника відповідача на те, що премії є додатковим видом фошового забезпечення і можуть надаватись керівником установи в межах асигнувань окремим військовослужбовцям за їх особистий внесок в результати роботи, не фунтується на законі, оскільки даний вид премії є основним видом фошового забезпечення, а не преміюванням. А тому відповідачем порушені права позивача і сума невиплаченої премії повинна бути стягнута з відповідача на користь позивача в розмірі 3356 фн. 90 коп.
Суд вважає, що оскільки спірні правовідносини виникли до введення в дію КАС України /з 01.09.2005р./ і в межах трьохрічного строку позовної давності та в межах річного сфоку з моменту введення в дію КАС України позивач звернулась з позовом до суду /21.03.2006р./, суд вважає, що порушене право ОСОБА_1. підлягає судовому захисту.
На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 17, 43 Конституції України, ст. 9 ЗУ»Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», п.3 Постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців» від 22.05.2000р.№829, ст. ст. 70-72, 158-164, 186, 254 КАС України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Позовні вимоги ОСОБА_1до НЦУВКЗ НКА України про стягнення суми невиплаченої премії задовільнити.
Стягнути з НЦУВКЗ НКА України м. Євпаторія на користь ОСОБА_1невиплачену премію в сумі 3356 гривень 90 копійок.
Заяву про апеляційне оскарження постанови суду може бути подано протягом десяти днів з дня її проголошення. Апеляційна скарга подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
постанова суду набирає чинності відповідно до ст. 254 КАС України.