Справа № 308/10860/24

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 лютого 2025 року                                                                м. Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

за участі сторін кримінального провадження:

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

його захисника ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ужгород, матеріали кримінального провадження, відомості про яке внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024071030000528 від 10.02.2024 року по обвинуваченню:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Ужгород Закарпатської області, громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, –

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_4 , в період часу із 17 години 00 хвилин 13.04.2024 по 10 годину 00 хвилин 14.04.2024, під час дії на всій території України воєнного стану, запровадженого Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 (з подальшим продовженням), перебував біля будинку АДРЕСА_2 , де в нього виник злочинний умисел, направлений на заволодіння чужим майном шляхом таємного викрадення.

Реалізуючи свій злочинний умисел, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки, караність та суспільну небезпечність, з корисливих мотивів, таємно, приховуючи власні дії від оточуючих та переконавшись, що за ним ніхто не спостерігає, шляхом пошкодження вікна, проник всередину будівлі, звідки викрав мережевий відбійний молоток електричний марки «DeWALT» серії «D25961K» чорно-жовтого кольору, перфоратор електричний марки «Макіtа» серії «НR4002» чорно-синього кольору, перфоратор електричний марки «DeWALT» серії «D25134K» чорно-жовтого кольору, кутову шліфмашину електричну марки «DeWALT» серії «DWE494» чорно-жовтого кольору, шуруповерт червоного кольору, подовжувач кабелю.

Після чого, ОСОБА_4 попрямував у невідомому напрямку, а викраденим майном розпорядився на власний розсуд. Своїми діями ОСОБА_4 завдав потерпілому ОСОБА_6 матеріального збитку на суму 67 891 (шістдесят сім тисяч вісімсот дев`яносто одна) гривня.

Таким чином, ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, тобто у таємному викраденні чужого майна (крадіжці), вчиненому в умовах воєнного стану.

Прокурор у судовому засіданні просила затвердити угоду про визнання винуватості, укладену 19.02.2025 року між прокурором Ужгородської окружної прокуратури ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_4 та призначити останньому визначену в угоді міру покарання.

Потерпілий ОСОБА_6 не скористався правом на участь у судовому засіданні та в матеріалах справи міститься його заява, згідно якої він дає згоду на затвердження угоди про визнання винуватості.

Обвинувачений у судовому засіданні свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінальному правопорушенні визнав та надав суду згоду на затвердження угоди про визнання винуватості вказавши, що він повністю розуміє свої права та характер обвинувачення, вид покарання та інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди, а також наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, передбачені ст. 473 КПК України та п. 1 ч. 4 ст. 474 КПК України, які йому роз`яснені судом.

Захисник обвинуваченого просив угоду про визнання винуватості затвердити.

Заслухавши сторони, дослідивши зміст угоди стосовно свідомої добровільної узгодженості сторонами її істотних умов, суд доходить до наступного висновку.

Кримінальне правопорушення, у вчиненні якого ОСОБА_4 беззастережно визнав себе винним, згідно з положеннями ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжкого злочину. Він розуміє права, визначені п.п. 1, 4 ч. 4 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені ч. 2 ст. 473 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.

Угода не суперечить вимогам КК та КПК України, а тому суд приходить до переконання про можливість затвердження угоди про визнання винуватості.

Подана на розгляд суду угода відповідає вимогам кримінального процесуального закону, правова кваліфікація кримінального правопорушення вірна. Шляхом проведення опитування сторін кримінального провадження суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільною, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

Із змісту угоди слідує, що прокурор та обвинувачений дійшли згоди щодо всіх істотних обставин даного кримінального провадження, обвинувачений у повному обсязі обвинувачення беззастережно визнав свою винуватість у вчиненому діянні.

Також, сторонами визначено узгоджене ними покарання за ч. 4 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі строком на 5 років та на підставі ст. 75 КК України звільнити від відбування покарання з випробуванням.

В угоді передбачені наслідки її укладення, затвердження та невиконання, зміст обвинуваченому яких роз`яснено.

Відповідно до ч. 1 ст. 475 КПК України, якщо суд переконається, що угода може бути затверджена, він ухвалює вирок, яким затверджує угоду і призначає узгоджену сторонами міру покарання.

Вина обвинуваченого ОСОБА_4 доведена та його дії кваліфіковано за ч. 4 ст. 185 КК України, тобто таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена в умовах воєнного стану.

Обставин, які пом`якшують та обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 судом не встановлено.

Виходячи з вищенаведеного, враховуючи конкретні обставини справи, особу винного, суд приходить до переконання про можливість виправлення обвинуваченого ОСОБА_4 без відбування покарання, звільнивши його від відбування покарання з випробуванням та призначає узгоджене сторонами вид і міру покарання, відповідно до угоди про визнання винуватості від 19 лютого 2025 року.

Розподіл витрат на залучення експерта вирішити відповідно до ч. 2 ст. 124 КПК України.

Долю речових доказів необхідно вирішити відповідно до вимог ст. 100 КПК України.

Вирішуючи цивільний позов ОСОБА_6 до ОСОБА_4 про відшкодування матеріальної шкоди, завданої внаслідок вчинення кримінального правопорушення, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 128 КПК України, особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред`явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно-небезпечне діяння.

Відповідно до ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Збитками, зокрема є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

За приписами ч. 1 ст. 1195 ЦК України, фізична або юридична особа, яка завдала шкоди каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я фізичній особі, зобов`язана відшкодувати потерпілому заробіток (дохід), втрачений ним внаслідок втрати чи зменшення професійної або загальної працездатності, а також відшкодувати додаткові витрати, викликані необхідністю посиленого харчування, санаторно-курортного лікування, придбання ліків, протезування, стороннього догляду тощо.

Приймаючи до уваги те, що в ході досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_4 своїми діями завдав ОСОБА_6 матеріальної шкоди на заявлену ним суму, суд приходить до висновку, що позивач належними та допустимими доказами довів понесені ним збитки.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що у позивача виникло право вимоги до особи, яка завдала йому матеріальної шкоди шляхом заявлення позову до ОСОБА_4 щодо стягнення суми завданого матеріального збитку у розмірі 67 891 (шістдесят сім тисяч вісімсот дев`яносто одну) гривню.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 369, 370, 373, 374, 376, 473, 475 КПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Затвердити угоду про визнання винуватості, укладену 19 лютого 2025 року між прокурором Ужгородської окружної прокуратури ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_4 у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024071030000528 від 10.02.2024 року.

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, і призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 5 (п`ять) років.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного судом покарання з випробуванням, з іспитовим строком 1 (один) рік.

На підставі ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_4 обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Речові докази:

- оптичний носій інформації із відеозаписом із двору будинку АДРЕСА_3 – залишити при матеріалах кримінального провадження;

- металеві предмети, ззовні схожі на викрутки в кількості 10 штук, які упаковані до спец. пакету НПУ №SPS1220832; кросівки чорно-білого кольору «Solomon» 43 розміру, які упаковано до спец. пакету НПУ №SPS3248005 – повернути власнику;

- чотири сліди папілярних ліній рук, які відкопійовано на відрізки клейкої стрічки «скотч», які поміщено до паперового конверту Національної поліції України Слідчого Управління – залишити при матеріалах кримінального провадження.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави судові витрати по справі за проведення дактилоскопічної експертизи №СЕ-19/107-24/4591-Д у розмірі 1 893.2 /одну тисячу вісімсот дев`яносто три грн. двадцять коп./ гривні; товарознавчої експертизи №СЕ-19/107-24/3751-ТВ у розмірі 1 514.56 /одну тисячу п`ятсот чотирнадцять грн. п`ятдесят шість коп./ гривень; товарознавчої експертизи №СЕ-19/107-24/4560-ТВ у розмірі 2 271.84 /дві тисячі двісті сімдесят одну грн. вісімдесят чотири коп./ гривню; товарознавчої експертизи №СЕ-19/107-24/4559-ТВ у розмірі 2 271.84 /дві тисячі двісті сімдесят одну грн. вісімдесят чотири коп./ гривню; дактилоскопічної експертизи №СЕ-19/107-24/4638-Д у розмірі 1 135.92 /одну тисячу сто тридцять п`ять грн. дев`яносто дві коп./ гривень.

Роз`яснити ОСОБА_4 , що умисне невиконання угоди є підставою для притягнення його до відповідальності, встановленої законом.

Позовну заяву ОСОБА_6 до ОСОБА_4 про відшкодування матеріальної шкоди – задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , рнокпп НОМЕР_1 , суму завданої матеріальної шкоди у розмірі 67 891 (шістдесят сім тисяч вісімсот дев`яносто одну) гривню.

Оскарження вироку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорення встановлених досудовим розслідуванням обставин не допускається.

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ч. 4 ст. 394 КПК України до Закарпатського апеляційного суду через Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вручити сторонам кримінального провадження копію вироку негайно після його проголошення.

Суддя ОСОБА_1