Справа № 308/2545/25

1-кс/308/979/25

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 лютого 2025 року                                                         м. Ужгород

Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області  ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , скаржника ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ужгороді матеріали скарги ОСОБА_3 ,  поданої  в  порядку  ст.  303  КПК  України  на  бездіяльність  службових  осіб Ужгородської окружної прокуратури, яка полягає у невнесенні відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань,-

встановив:

18.02.2025 року ОСОБА_3 в порядку ст. 303 КПК України подав скаргу, в рамках якої просить невідкладно внести до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомості про вчинення державним службовцем першої категорії «А» Головою Закарпатської обласної ради ОСОБА_4 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 398 КК України, та розпочати досудове розслідування.

Скарга мотивована тим, що 14.02.2025 року на адресу ОСОБА_3 надійшло повідомлення виконуючого обов`язки керівника Ужгородської окружної прокуратури, яким проінформовано, що заява про кримінальне правопорушення, що скоєне державним службовцем першої категорії «А» Головою Закарпатської обласної ради ОСОБА_4 , за яке передбачена кримінальна відповідальність за ч. 2  ст. 364 ч. 2 ст. 398  КК України, не внесена до ЄРДР.

Таке повідомлення, на думку скаржника, є прямим порушенням ст. 214 КПК України, адже внести відомості до ЄРДР повинна була уповноважена особа прокуратури, так як компетентним органом, який повинен проводити досудове розслідування ч. 2 ст. 364 та ч. 2 ст. 398 КК України стосовно державного службовця першої категорії «А» Голови Закарпатської обласної ради ОСОБА_4 , являється Державне Бюро Розслідувань.

Станом на 17.02.2025 року Ужгородська окружна прокуратура не виконала вимоги ст.214 КПК України, адже відсутні докази того, що Державне Бюро Розслідувань розпочало досудове розслідування.

Позиції сторін у судовому засіданні.

В судовому засіданні скаржник ОСОБА_5 скаргу підтримав з мотивів, викладених у такій, та просив її задовольнити.

Представник Ужгородської окружної прокуратури у судове засідання не з`явився, про час, дату та місце розгляду скарги був повідомлений належним чином.

Дослідивши доводи, викладені в скарзі, та додані до неї матеріали, заслухавши пояснення скаржника ОСОБА_3 , приходжу до висновку.

Частина 1 ст. 24 КПК України гарантує кожному право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому КПК.

Так, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні можуть бути оскаржені такі рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора, зокрема бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.

З вимог ч. 1 ст. 214 КПК України слідує, що бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, означає невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до вказаного реєстру впродовж 24 години після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.

Системний аналіз положень ст. ст. 214, 303 КПК України, свідчить про те, що предметом судового контролю слідчого судді може бути лише бездіяльність слідчого чи прокурора щодо невнесення відомостей до ЄРДР після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, тобто саме заява чи повідомлення про кримінальне правопорушення є передумовою для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР та для початку досудового розслідування в кримінальному провадженні та вказана заява чи повідомлення повинна містити достатні дані про наявність ознак кримінально-караного діяння.

Положеннями ст. 25 КПК України (яка регламентує засаду публічності у кримінальному судочинстві) встановлено, що прокурор, слідчий зобов`язані в межах своєї компетенції розпочати досудове розслідування в кожному випадку в разі надходження заяви (повідомлення) про вчинення кримінального правопорушення, а також вжити всіх передбачених законом заходів для встановлення події кримінального правопорушення та особи, яка його вчинила. Ця норма пов`язана з ч. 5 ст. 214 КПК України згідно якої до ЄРДР вноситься, зокрема, короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення.

Бездіяльність, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, може мати місце лише у разі надходження до компетентного суб`єкта заяви, яка містить інформацію про вчинення саме кримінального правопорушення, та невнесення відповідного запису до ЄРДР протягом 24 годин з моменту надходження такої заяви.

Виходячи зі змісту ст. 214 КПК України, повноваженням щодо оцінки відомостей, наведених заявником, чи виявлених з іншого джерела, як таких, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наділені слідчий, прокурор. Тобто слідчий, прокурор зобов`язані проаналізувати викладені в повідомленні про злочин фактичні обставини діяння та визначити попередньо під ознаки якого злочину, передбаченого статтею Особливої частини КК України, таке діяння підпадає. Положення ст. 214 КПК України перебуває у взаємозв`язку з ч. 1 ст. 2 КК України, згідно з якою підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого цим Кодексом, і саме тому фактичні дані, які вказують на ознаки складу злочину кримінального правопорушення, мають бути критерієм внесення його до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

При розгляді питання, що стосується невнесення відомостей в ЄРДР, суд враховує висновок Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду, викладений у постанові від 30.09.2021 у справі № 556/450/18, відповідно до якого підставою початку досудового розслідування є не будь-які прийняті та зареєстровані заяви, повідомлення, а лише ті з них, з яких вбачаються вагомі обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, короткий виклад яких разом із прізвищем, ім`ям, по-батькові (найменуванням) потерпілого або заявника, серед іншого, вноситься до ЄРДР.

Відтак, не будь-яка заява є підставою для внесення відомостей до ЄРДР, а лише та заява, яка містить фактичні дані, які підтверджують факт вчинення саме кримінального правопорушення.

Згідно висновку, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30.01.2019 у справі № 818/1526/18, у межах процедури оскарження бездіяльності слідчого щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви, слідчий суддя з`ясовує обставини та мотиви, з яких слідчий або прокурор дійшов висновку про відсутність підстав для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, чим саме обґрунтоване невнесення відповідних відомостей до ЄРДР, та вирішує питання про наявність або відсутність правових підстав для зобов`язання слідчого або прокурора внести інформацію про кримінальне правопорушення до ЄРДР.

У судовому засіданні з листа Ужгородської окружної прокуратури Закарпатської області № 07.53-107-1208ВИХ-25 від 14.02.2025 встановлено, що 04.02.2025 ОСОБА_6 звернувся до органів прокуратури з заявою щодо можливих неправомірних дій посадових осіб обласної ради, які спричинили збитки Ужанському НПП, та з інших питань.

Проте сам текст заяви про вчинення злочину від 04.02.2025 скаржником слідчому судді не наданий, а тому слідчий суддя позбавлений можливості оцінити заяву та перевірити, що дійсно було вчинене кримінальне правопорушення і що описані в заяві дані потребують перевірки засобами кримінального процесу, а тому у задоволенні скарги слід відмовити. На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 214, 303,304 КПК України, слідчий суддя,-

постановив:

Відмовити у задоволенні скарги ОСОБА_3 .

Ухвала може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя                                                          ОСОБА_7